Рішення

від 13.10.2023 по справі 340/3948/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3948/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД СЛІП КОНЦЕПТ" (надалі позивач) до Кропивницької митниці (також відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника адвоката Калініну О.Б.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901050/2023/000002/2 від 02.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наданими до митного оформлення документами було підтверджено заявлену митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору, тому митний орган не мав підстави застосовувати другорядний метод визначення вартості товару, а саме за вартістю аналогічного ввезеного товару, оскільки такі дії порушують принцип свободи договору та будь-яких домовленостей між суб`єктами господарювання.

Представник відповідача подав відзив, в якому просив відмовити у задоволені позову, оскільки враховуючи розбіжність в наданих митному органу документах, невідповідності відомостей щодо дати в інвойсах, з урахуванням відсутності в числовому вираженні вартості пакування, завантаження та митного оформлення товару для експорту, що в сукупності унеможливлюють перевірити заявлену митну вартість, у митного органу цілком справедливо виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару, що постачається. Відповідно, у митного органу не було підстав для визначення митної вартості товару за ціною договору (а.с.66-70).

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що Позивач є покупцем промислової окантовочної швейної машини KYK-HS2 для прошивання тесьми на матрацах з швейною голівкою PFAFF5625 з ланцюговим стібком, нова 2023 р. (далі Товар), на підставі зовнішньоекономічного контракту № S.03.04-23 від 03.04.2023 (далі Контракт), укладеного з компанією "Sayger Otomasyou Makine Muh. Hiz. Sаn.Ve Tic. Ltd. Sti." (Тurkey) (Продавець).

Згідно до п. 1.1 Контракт, Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця Товар (обладнання/устаткування, запчастини та комплектуючі), заначений в Проформі Інвойсу на відповідну поставку, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах, позначених даним Контрактом.

Відповідно до п. 1.3 Контракту, найменування, кількість, вартість товару, технічні характеристики, строки готовності Товару до відвантаження, умови оплати, строки поставки зазначаються у Проформі Інвойсу, що складається на підставі заяви Покупця.

Згідно до п. 3.5 Контракту, поставка Товару здійснюється відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (INCOTERMS-2010). У випадках, коли поставка здійснюється на умовах EXW Бурса, Туреччина, за згодою сторін вартість пакування, завантаження та митного оформлення для експорту включена у вартість Товару.

Відповідно до пп.4.1, 4.2 Контракту, загальна сума Контракту складається з сум Проформ Інвойсу на Товар, що відвантажений за даним Контрактом. Валютою контракту є Євро (а.с.20-26).

Згідно Проформи Інвойсу №SYG2023000000103 від 19.04.2023 вартість Товару склала 24000 Євро, а умовами оплати є те, що Покупець зобов`язаний заплатити передоплату 35%, а 65% коли верстат буде готовий. Умовами доставки є EXW Бурса, Туреччина (а.с.32-33).

Грошові кошти за Товар в загальній сумі 24000 Євро було перераховано в повному обсязі (а.с.27-28), як наслідок з боку Продавця була здійснена поставка Товару.

Позивачем до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку згідно ст.257 МКУ митну декларацію (далі МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № 23UA90105000158U7 (потім сформовано МД № UA/901050/2023/001581 від 02.05.2023).

Митна вартість Товару визначена за основним методом в розмірі 24000 Євро.

Для митного оформлення Позивачем подані копії документів, а саме: Контракту № S.03.04-23 від 03.04.2023; платіжних інструкцій №1 від 11.04.2023 та №2 від 13.04.2023; МД №23UA90105000158U7; додатку до МД № UA/901050/2023/001581 від 02.05.2023; Інвойсу №SYG2023000000103 від 19.04.2023; СМR №97443 від 20.04.2023; контрольного талону від 25.05.2023 за документом 23UA901000900528U4; сертифікату якості №0537517; декларації відповідності ЄС від січень 2023 року; вагового та пакувального листа від 19.04.2023 (а.с.20-40).

За результатами проведення митної оцінки Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA901050/2023/000002/2 від 02.05.2023, згідно з яким митну вартість товару визначено згідно до ст.ст.59, 61 Митного кодексу України, за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 30143,65 Євро (враховуючи транспортні витрати, що склали 38000 грн. в перерахунку на курс валюти Євро до гривні станом на 02.05.2023 40,2693 грн.). Для визначення митної вартості використані відомості з МД №23UA209140115862U1, за якою було здійснено митне оформлення товару "Автоматична промислова швейна машина KYK-HS2" (а.с.78-81, 84-85).

Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин 5 - 8 статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно зі статтею 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У поданому до суду відзиві представник відповідача просить звернути увагу на наступні аргументи митного органу:

- декларантом надано митному органу проформу інвойс від 23.04.2023 №SG20230323-713-KYK-HS2, в якому вказано комплект поставки: "Автоматична машина для кромки стрічки PFAFF5625 Ланцюговий стібок (Automatic Super Heavy Duty Tape Edge Machine PFAFF5625) вартістю 24000 Євро / шт. та Окантовувач 35 мм вартістю 0 Євро / шт.. Комерційна вартість окантовувача відсутня, а тому неможливо здійснити розрахунок митної вартості належним чином. З аналізу наданого рахунку - проформи, окантовувач постачається безкоштовно;

- декларантом подано до митного оформлення платіжні інструкції в іноземній валюті № 1 від 11.04.2023 та № 2 від 13.04.2023, де в графі "Призначення платежу" є посилання на проформу інвойс №SG20230323-713-KYK-HS2 від 03.04.2023, який не відповідає даті наданого митному органу проформі інвойсу №SG20230323-713-KYK-HS2 від 23.03.2023, що свідчить про невідповідність даних в платіжних документах і унеможливлює перевірку оплати товару, що постачається.

Разом з тим, задекларована митна вартість визначалась Позивачем на підставі Контракту №S.03.04-23 від 03.04.2023 та Проформи Інвойсу №SYG2023000000103 від 19.04.2023.

Статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року № 959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

Відповідно до положень статей 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни.

Як зазначалось, згідно до п. 1.1 Контракт № S.03.04-23 від 03.04.2023, Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця Товар (обладнання/устаткування, запчастини та комплектуючі), заначений в Проформі Інвойсу на відповідну поставку, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах, позначених даним Контрактом.

Відповідно до п. 1.3 Контракту, найменування, кількість, вартість товару, технічні характеристики, строки готовності Товару до відвантаження, умови оплати, строки поставки зазначаються у Проформі Інвойсу, що складається на підставі заяви Покупця.

Відповідно до пп.4.1, 4.2 Контракту, загальна сума Контракту складається з сум Проформ Інвойсу на Товар, що відвантажений за даним Контрактом. Валютою контракту є Євро (а.с.20-26).

Згідно Проформи Інвойсу №SYG2023000000103 від 19.04.2023 вартість Товару склала 24000 Євро, а умовами оплати є те, що Покупець зобов`язаний заплатити передоплату 35 %, а 65 % коли верстат буде готовий (а.с.32-33).

Указані документи не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованого Товару. Зміст зазначених документів містить всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного Позивачем товару.

Отже, суд дійшов висновку, що Позивач при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості на підставі положень Контракту, надав повний пакет документів, відповідно до переліку, закріпленого статтею 53 Митного кодексу України.

Судом також враховано лист продавця "Sayger Otomasyou Makine Muh. Hiz. Sаn.Ve Tic. Ltd. Sti." від 01.05.2023, в якому останній підтверджує факт відправки Товару, його загальну вартість (24000,00 Євро), а також зазначає, що даний верстак має стандартну комплектацію, лише окантовувач (стрічковий загинач) може бути замовлений в різних розмірах, що не впливає на загальну вартість. Такий загинач може бути виготовлений від 35 до 42 мм, являє собою обов`язкову запчастину верстака для виконання своїх робочих функцій (а.с.43).

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а прийняте Відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA901050/2023/000002/2 від 02.05.2023 є протиправним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом Позивач сплатив судовий збір у сумі 3130,54 грн. (а.с.14), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позовні задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901050/2023/000002/2 від 02.05.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД СЛІП КОНЦЕПТ" (код ЄДРПОУ 43870332) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ 44005668) судовий збір у сумі 3130,54 грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО