Рішення
від 16.08.2023 по справі 460/4853/23
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2023 року м. Рівне№460/4853/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники адвокат Гуріна Л.В., Пилипчук І.В.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" (далі ПрАТ "Єврошпон-Смига" позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2023 №56817000703.

Обґрунтовуючи позов, позивач заперечує висновки документальної виїзної позапланової перевірки ПрАТ "Єврошпон-Смига", викладені в акті від 06.12.2022 №8146/Ж5/17-00-07-01/30981499, про порушення вимог п.44.1 ст. 44, п.200.1, абз. б п. 200.4, п.200.7, 200.9, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2023 №56817000703 платнику податків безпідставно відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за серпень 2022 р. в сумі 12602021 грн.

Позивач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки прийняте за наслідками упереджено проведеної відповідачем перевірки, призначеної з порушенням принципу рівності всіх платників податків перед законом, за відсутності визначених законом підстав, на підставі протиправного наказу; акт перевірки, на думку позивача, є недопустимим доказом у зв`язку з порушенням встановленої процедури її проведення та оформлення результатів. Крім цього, позивач звертає увагу на безпідставність, суперечливість та необґрунтованість висновків акту перевірки та стверджує, що контролюючому органу було надано всі необхідні та достатні документи в межах предмета перевірки.

Ухвалою від 01.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання на 29.03.2023. Встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач 29.03.2023 подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 29.03.2023 підготовче засідання відкладено до 05.04.2023 на 14:00.

04.04.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив повністю. Зазначив, що ПрАТ "Єврошпон-Смига" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість №9187534901 від 20.09.2022 за звітний період серпень 2022 року, в якій від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації, становить 19291800 грн.

Вказав, що підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 200.11 статті 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Отже, з огляду на вищенаведене, відповідач вважає, що наказ №2377-п від 20.10.2022 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Єврошпон-Смига» є правомірним, адже відповідно до конструкції норми пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, право на проведення перевірки виникає у контролюючого органу за наявності підстави: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначив, зокрема, що актом перевірки №8146/Ж5/17-00-07-01/30981499 від 06.12.2022 встановлено, що основним видом діяльності ПрАТ «Єврошпон Смига» є виробництво лісоматеріалів (шпону струганого, шпону зрощеного, пиломатеріалу обрізного, меблевих щитів, піддонів та ін.) з подальшою реалізацією готової продукції на експорт (обсяг експортних операцій за серпень 90,3% від загального обсягу реалізації) та на митній території України.

В ході проведення перевірки з метою дослідження: виробничого процесу; правомірності формування собівартості готової продукції; напрямку використання придбаної сировини у господарській діяльності; кількості списаної сировини для виробництва готової продукції; норм та обсягу виходу виготовленої та оприбуткованої готової продукції, супутньої продукції та відходів контролюючим органом вручено для ПАТ «Єврошпон Смига» запити (від 21.11.2022 №1, від 23.11.2022 б/н, від 23.11.2022 б/н та від 24.11.2022 №4) щодо всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) з податку на додану вартість за період лютий-серпень 2022 року та Додатку 2 до Декларацій (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового), яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та вплинули на формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з ПДВ), а саме:

- накази про облікову політику, штатний розпис, ТУ У 16.2-30981499-003:2017 щодо виробництва шпону струганого, ТУ У 16.2-30981499-002:2012 щодо виробництва шпону зрощеного, ДСТУ (інші документи стосовно технологічного процесу виготовлення шпону);

- накази по виробництву щодо встановлення норм виходу готової продукції та відходів;

- акти (виробничі звіти, накладні на переміщення, тощо) на передачу у виробництво сировини, виробничі звіти по виходу готової продукції та відходів отриманих в процесі виробництва, облік сировини та готової продукції при здійсненні операцій з давальницькою сировиною, з відповідального зберігання, акти на списання запасів/основних засобів, тощо;

- калькуляції на всю номенклатуру готової продукції чи інші документи, що дають можливість перевірити формування собівартості та ціни готової продукції;

- первинні документи, що підтверджують формування податкових зобов`язань та податкового кредиту (придбання та реалізацію, транспортування сировини, готової продукції, інших ТМЦ та послуг) за лютий 2022 року серпень 2022 року, які відповідно до Декларації з ПДВ за серпень (з Додатками до неї) вплинули на формування бюджетного відшкодування за серпень 2022 року та на від`ємне значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;

- оборотно-сальдові баланси по всіх рахунках помісячно;

- оборотно-сальдові відомості по рахунках (в розрізі субрахунків, номенклатури, кількості та вартості ) 10, 15, 201, 203, 205, 207, 206, 209, 22, 23, 25, 26, 28, 36, 37, 44, 63, 64, 68, 70, 71, 74, 79, 90, 91, 92, 93, 94;

- оборотно-сальдові відомості в розрізі контрагентів по рахунках 361,362,631,632,371,377, ін.;

- аналізи рахунків (в розрізі субрахунків) 201, 203, 205, 207, 206, 209, 22, 23, 25, 26, 28, 36, 37, 44, 63, 64, 68, 70, 71, 74, 79, 90, 91, 92, 93, 94;

- виписки банків по всіх відкритих рахунках;

- накази про затвердження норм витрат дизельного палива, бензину, скрапленого газу і мастильні матеріали на автомобільні транспортні засоби, які використовувалися для здійснення господарської діяльності;

- звіти про використання палива, шляхові листи;

- контракти та специфікації до них щодо взаємовідносин з нерезидентами за перевіряємий період;

- первинні документи що підтверджують придбання та реалізацію, а також транспортування сировини, готової продукції, інших ТМЦ у перевіряємому періоді (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо);

- інші наявні документи, що стосуються предмета перевірки.

Відповідач стверджує, що до перевірки платником не представлено в повному обсязі документи, що стосуються предмета перевірки, а саме:

- первинні документи по експортних операціях за період з лютого по липень 2022 року;

- первинні документи по імпортних операціях за період з лютого по липень 2022 року;

- первинні документи щодо придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість за період з лютого по серпень 2022 року;

- відомість нарахування амортизації, із зазначенням залишкової вартості основних засобів, інших документів щодо формування вартості оренди (калькуляція собівартості, тощо), оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 10 «Необоротні активи» за період з лютого по серпень 2022 року;

- проектно-кошторисної, дозвільної документації, актів виконаних робіт, довідок чи інших бухгалтерських документів щодо обліку та руху капітальних інвестицій (рах. 15) (придбання/виконання будівельних робіт (послуг), актів вводу в експлуатацію, списання, тощо) за період з лютого по серпень 2022 року;

- аналізів та оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 20 «Виробничі запаси» за період з лютого 2022 року по липень 2022 року, документів складського обліку, тощо;

- аналізи рахунків 20, 209, 23, 25, 26, 28, 36, 37, 63, 68, 70, 71, 74, 79, 90, 91, 92, 93, 94 з лютого по липень 2022 року;

- первинних документів (акти, виробничі звіти, накладні на переміщення, тощо) на передачу у виробництво сировини, виробничі звіти по виходу готової продукції та відходів отриманих в процесі виробництва, облік сировини та готової продукції при здійсненні операцій з давальницькою сировиною, з відповідального зберігання, з утримання орендованих основних засобів, акти на списання запасів/основних засобів, тощо.

З огляду на наведене, відповідач зазначив, що на запити податкового органу (в т.ч. усні) не представлено запитуваних документів, що дають змогу підтвердити в повному обсязі доцільність, з огляду на ділову мету, використання придбаних ТМЦ та послуг у господарській діяльності.

Ненадання оригіналів первинних документів було зафіксовано відповідними актами, які засвідчують факти надання не в повному обсязі документів до перевірки.

Крім того, відповідач вказав, що платником податків не було виконано вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області та не забезпечено проведення інвентаризації в присутності працівників, які проводили перевірку.

Також аналізом наявної інформації щодо операцій, які оподатковуються за ставкою 20%, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці (лютий серпень 2022 року), за даними ІС «Податковий блок», ЄРПН, податкових декларацій встановлено факти реєстрації податкових накладних з номенклатурою: послуги по виготовленню шпону з давальницької сировини для контрагентів: ТОВ «Вінір» (код ЄДРПОУ 38339705), ТОВ «Талан Компані» (код ЄДРПОУ 40751306), ТОВ «Єврошпон-Трейд», ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «Волинська універсальна компанія» (код ЄДРПОУ 37580269), ТОВ «ДМО» (код ЄДРПОУ 37358533).

Відповідач зауважив, що документами, що підтверджують використання сировини, допоміжних матеріалів, виготовлення готової продукції можуть бути наступні первинні документи: акт приймання-передачі сировини в переробку; звіт переробника про використання сировини, що складається в натуральних одиницях і містить дані про: кількість отриманої на переробку сировини; кількість та асортимент отриманої в результаті переробки продукції; кількість невикористаної сировини; кількість відходів, у тому числі зворотних; акт приймання-передачі виконаних робіт (містить вартісну оцінку витрат на виробництво за кожним видом отриманої продукції); акт приймання-передачі готової продукції з переробки. Однак, жодного з вищезазначених документів стосовно проведення операцій з давальницькою сировиною до перевірки не надано.

Також, до перевірки не представлено первинних документів (виробничі звіти, акти (накладні) передачі в виробництво, акти (накладні) отримання з виробництва в переробку, що підтверджуються формування регістрів бухгалтерського обліку: 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція»; не надано відповідних первинних документів, що могли б підтвердити здійснену платником операції по виробництву шпону та інших лісоматеріалів, а саме:

- ТУ У 16.2-30981499-003:2017 щодо виробництва шпону струганого, ТУ У 16.2-30981499-002:2012 щодо виробництва шпону зрощеного, ДСТУ (інші документи стосовно технологічного процесу виготовлення шпону);

- накази по виробництву щодо встановлення норм виходу готової продукції та відходів;

- калькуляції на всю номенклатуру готової продукції чи інші документи, що дають можливість перевірити формування собівартості та ціни готової продукції.

З огляду на вищезазначені обставини, висновками акту перевірки №8146/Ж5/17-00-07-01/30981499 від 06.12.2022 встановлено наступні порушення: вимог п.44.1 ст.44, п.200.1, абз. «б» п.200.4, п.200.7, 200.9, п.200.14 ст.200 ПК України, внаслідок чого платнику відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за серпень 2022 року на 12 602 021 грн.

Також відповідач звернув увагу на те, що ПрАТ «Єврошпон-Смига» ні до перевірки, ні до заперечення на акт перевірки не було надано: накази по виробництву щодо встановлення норм виходу готової продукції; первинних документів (актів, виробничих звітів, накладних на переміщення тощо) на передачу у виробництво сировини; виробничих звітів по виходу готової продукції та відходів отриманих з виробництва; акти на списання запасів/основних засобів тощо, що не дає можливості здійснити співставлення списаної сировини, товарно-матеріальних цінностей до виходу готової продукції; не надано документів, що стосуються операцій (наданих послуг) по виготовленню шпону з давальницької сировини за попередні звітні періоди, а саме: лютий липень 2022 року. Тому за результатами розгляду заперечення, висновки, викладені в акті перевірки №8146/Ж5/17-00-07-01/30981499 від 06.12.2022, вирішено залишити без змін.

Відповідач зазначив, що формальна наявність договорів, накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. За відсутності достатніх доказів первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, в контексті здійснення діяльності з виробництва шпону, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку відсутні.

Отже, з системного аналізу положень 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України слідує, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби. Ненадання таких документів за приписами п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.

Покликаючись до абз. «б» п. 200.4, п.200.7, п. 200.9 ст. 200 ПК України, пп. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №159/28289 від 29.01.2016, відповідач зазначив, що у зв`язку з ненаданням до перевірки на законні вимоги контролюючого органу, повного пакету первинних та бухгалтерських документів, перевіркою неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, в зв`язку з чим платнику відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за серпень 2022 року в розмірі 12 602 021 грн.

З огляду на наведене, оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Позивач 14.04.2023 подав відповідь на відзив (а.с. 54-6 т. 5), вказавши на безпідставність та необґрунтованість наведених у відзиві доводів відповідача. Вважає, що зазначений відповідачем в акті факт неможливості підтвердити чи спростувати задекларовані показники свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення про відмову в наданні бюджетного відшкодування на всю задекларовану суму ґрунтується не а законі, а на припущенні контролюючого органу.

Зокрема, позивач зазначив, що за результатами проведеної контролюючим органом як камеральної, так і документальної позапланової виїзної перевірки щодо законності декларування ПДВ за період серпень 2022 року контролюючим органом не встановлено факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, не встановлено відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V ПК України віднесення платником сум податку, сплачених (нарахованих) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними (або підтвердженими податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Ствердив, що до перевірки платником були надані усі, визначені п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, первинні та інші документи, ведення яких передбачено законодавством, що стосуються предмету перевірки, тобто підтверджують дотримання платником податкового законодавства при декларуванні податку на додану вартість за серпень 2022 року, а саме первинні документи, які підтверджують реалізацію продукції, товарів, робіт та послуг підприємства: договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, вантажно-митні декларації, виписки банку та платіжні доручення, тощо.

Задекларовані платником суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, в повному обсязі підтверджено зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними та підтверджені митними деклараціями.

Первинні документи, надані для перевірки, мають усі обов`язкові реквізити, передбачені чинним законодавством. Іншого контролюючим органом не доведено. Додатково, на вимогу контролюючого органу, надавалися оригінали первинних документів за період лютий-липень 2022 року щодо віднесення податку на додану вартість до податкового кредиту.

Обставини спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що є ознакою господарської операції, також не заперечується контролюючим органом в акті перевірки.

Відтак, висновки контролюючого органу про відмову у наданні платнику бюджетного відшкодування на всю задекларовану суму з підстав, що платником надано до перевірки документи не в повному обсязі, що нібито стосуються предмету перевірки, що не дає можливості підтвердити або спростувати задекларовані ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» показники у рядку 19 та відповідно врахувати їх при розрахунку показника рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року, позивач вважає безпідставними.

Протокольною ухвалою від 24.04.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 10:00 03.05.2023.

Ухвалою від 25.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження до 03.05.2023.

Протокольною ухвалою від 03.05.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 12:00 10.05.2023.

Ухвалою від 03.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових доказів.

03.05.2023 відповідач подав додаткові пояснення у справі.

Ухвалою від 09.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження до 10.05.2023.

10.05.2023 позивач подав додаткові докази.

Протокольною ухвалою від 10.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 31.05.2023 представники сторін повністю підтримали свої доводи та заперечення з підстав, наведених в заяві по суті справи.

20.07.2023 позивач подав додаткові письмові пояснення.

Протокольною ухвалою від 26.07.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.08.2023.

Протокольною ухвалою від 09.08.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.08.2023.

В судовому засіданні 16.08.2023 закінчено судовий розгляд справи проголошенням вступної та резолютивної частини судового рішення.

З`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи стверджено, що ПрАТ "ЄВРОШПОН-СМИГА" (код ЄДРПОУ 30981499) є юридичною особою, зареєстроване Дубенською районною державною адміністрацією 30.06.2000 за №15931200000000025; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області; зареєстроване платником податку на додану вартість з 19.04.2000; розташоване за адресою: Рівненська область, Дубенський район, смт Смига, вул. Заводська, 1; види діяльності: 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону (основний), 16.10 лісопильне та стругальне виробництво, 46.13. діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 56.29 постачання інших готових страв, 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

20.09.2022 ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» подано в електронному вигляді декларацію №9187534901 з податку на додану вартість за серпень 2022 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 12602021 грн (а.с. 198-205 т. 4).

Суд встановив, що контролюючим органом було проведено перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2022 року, за результатами якої складено Довідку від 17.10.2022 №6005/Ж5/17-00-04-04/30981499 про результати проведення камеральної перевірки ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2022 року (а.с. 183, зворот, -186 т. 4).

Зі змісту Довідки від 17.10.2022 №6005/Ж5/17-00-04-04/30981499 встановлено таке:

3.1. Аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість не встановлено відхилення.

3.2. Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за серпень 2022 року в сумі 12602021 грн є здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України (шпон зрощений кромка, в рулонах), які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою 0%.

В розрізі вантажних митних декларацій відображені відомості про експортні операції позивача за серпень 2022 року, із зазначенням фактурної вартості товару по кожній операції.

3.3. Аналізом наявної інформації щодо інших операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за ІС "Податковий блок", ЄРПН, податкової декларації за серпень 2022 року - розбіжності між даними платника податків (ряд. 2 декларації) та даними перевірки відсутні.

При перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України порушень не встановлено.

3.4. Аналізом наявної інформації щодо ввезення товарів, здійснених платником у періоді, охопленому перевіркою, за даними інформації про фактичне ввезення товару, ІС "Податковий блок", ЄРПН, податкової декларації за серпень 2022 року - розбіжності між даними платника податків (ряд. 11 декларації) та даними перевірки відсутні.

Складено перелік ВМД, відповідно до яких сформовано податковий кредит за серпень 2022 року, із зазначенням фактурної вартості товару по кожній операції.

При перевірці операцій, що здійснюються при ввезенні на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг порушень не встановлено.

3.5. Аналізом результатів опрацювання податкової декларації за звітний (податковий) період, за наслідками якого виникло від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, встановлено:

за даними періоду виникнення від`ємного значення ПДВ за серпень 2022 р. розбіжності між даними платника та даними перевірки (р. 9 та р. 17 декларації) - відсутні;

за даними періоду декларування залишку від`ємного значення ПДВ (різниці між сумою р. 3 та р. 5) до бюджетного відшкодування (додаток 2 декларації) - за результатами перевірки порушень не встановлено, відомості про не підтверджену суму бюджетного відшкодування (зменшено, відмовлено) - відсутні.

Зазначено, що перевірка правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від`ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

Результат відпрацювання декларації з ПДВ за наявною інформацією щодо ризикових операцій суб`єктів господарювання, які декларують бюджетне відшкодування відповідно до ступеня ризику в діяльності такого платника, що внесені до Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (не встановлено походження ТМЦ, операції з якими призвели до утворення від`ємного значення податку (підміна товарних операцій); неправомірно сформована сума податкового кредиту від постачальника: неправомірно застосовано нульову ставку, недостовірність даних щодо перевищення обсягів придбання над обсягами реалізації тощо): Перевіркою порушень не встановлено.

3.6. Відображені відомості про основних постачальників на митній території України за серпень 2022 року, із зазначенням суми ПДВ та номенклатури товарів/послуг.

3.7. Станом на дату проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» до складу податкового кредиту за серпень 2022 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну реєстрації в ЄРПН.

3.8. Станом на дату подання податкової декларації за серпень 2022 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту становить 25217852,41 грн (занижено на 223186, 41 грн), дана розбіжність не вплинула на суму бюджетного відшкодування.

3.9. Сума податкового боргу складає 0 гривень.

3.10. При відображенні ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» у декларації за серпень 2022 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в сумі 19291800 грн (рядок 19 декларації) сума від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст.200-1 Кодексу на момент подання податкової декларації в сумі 19291800 грн (рядок 20 декларації), суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 6689779 грн (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 12602021 грн (рядок 20.2.1 декларації) та у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 0 грн (рядок 20.2.2) арифметичних та методологічних порушень не встановлено.

Разом з тим, в розділі 4 "Висновок" Довідки від 17.10.2022 №6005/Ж5/17-00-04-04/30981499 зазначено, що камеральною перевіркою встановлено наявність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. В ході камеральної перевірки неможливо дослідити наявність достатньої кількості виробничих потужностей, місць зберігання, наявність складських приміщень та неможливо встановити наявність залишків товарів (а.с. 183, зворот, - а.с.186 т. 4).

Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.10.2022 №2377-п "Про проведення відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» (код ЄДРПОУ 30981499)" на підставі пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ЄВРОШПОН СМИГА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. Дата початку перевірки: 21.11.2022, тривалість перевірки: 5 робочих днів (а.с. 170 т. 4).

Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.11.2022 №2624-п продовжено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» на 2 робочих дні (а.с. 176 т. 4).

Суд встановив, що в період часу з 21.11.2022 по 25.11.2022 Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПрАТ «ЄВРОШПОН СМИГА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Результати перевірки оформлені актом від 06.12.2022 №8146/Ж5/17-00-07-01/30981499 (надалі - Акт перевірки), відповідно до висновків встановлено порушення вимог п.44.1 ст. 44, п.200.1, абз. б п. 200.4, п.200.7, 200.9, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого платнику відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за серпень 2022р. в сумі 12602021 грн (а.с. 140-147 т. 4).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення від 27.12.2022 №1178 на акт перевірки, в додатку до якого зазначив про надання копій зазначених в запереченні первинних документів бухгалтерського обліку на 35 арк., які не були взяті до уваги перевіряючими при проведенні перевірки (а.с. 132-137 т. 4).

У відповіді на заперечення від 11.01.2023 № 135/Ж12/17-00-07-03 контролюючий орган повідомив платника податків про залишення без змін висновків, викладених в акті перевірки, у зв`язку з наданням не в повному обсязі до перевірки та заперечення первинних та інших документів, що підтверджують здійснені платником господарські операції за перевірений період (а.с. 125-130 т. 4).

Суд встановив, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі акту перевірки від 06.12.2022 №8146/Ж5/17-00-07-01/30981499 прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2023 №56817000703, згідно з яким у зв`язку з встановленими документальною перевіркою порушеннями, зумовленими наданням до перевірки документів не в повному обсязі, виявлено відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за серпень 2022 року у розмірі 12602021 грн (а.с. 138,139 т. 2).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 18.01.2023 №56817000703 протиправним, ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» звернулося з позовом до суду про його скасування.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до правового висновку Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Оцінюючи доводи позивача про порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо видачі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що, на думку платника податків, зумовлює протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з пп.21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (далі ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

З правилами пп.21.1.2 - 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За визначенням, наведеним в підпункті 61.1. статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст. 61 Кодексу).

Відповідно до положень пункту 62.1. статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 розділу V ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Таким чином, відповідно до конструкції норми пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, в її системному зв`язку з нормою п. 200.11 статті 200 цього Кодексу, право на проведення документальної позапланової перевірки виникає у контролюючого органу за наявності такої підстави: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому, узгодження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування є можливим внаслідок проведення контролюючим органом камеральної перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в порядку пункту 200.10. статті 200 ПК України) або за результатами документальної перевірки (в порядку 200.11 статті 200 ПК України).

Як встановлено судом, в досліджуваній ситуації контролюючий орган за результатами проведеної камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2022 року не підтвердив заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з ПДВ та вважав наявними підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, покликаючись на те, що в ході камеральної перевірки неможливо дослідити наявність достатньої кількості виробничих потужностей, місць зберігання, наявність складських приміщень та неможливо встановити наявність залишків товарів.

В такому випадку, зважаючи заявлену позивачем суму ПДВ до відшкодування з бюджету, суд вважає наявними підстави для реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової перевірки відповідно до приписів пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 200.11 ст. 200 ПК України, позаяк в такий спосіб законом передбачена процедура узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За доводами позивача, в наказі від 20.10.2022 № 2377-п «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78 ст.78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Єврошпон-Смига» (код ЄДРПОУ 30981499)» відсутні будь-які покликання на конкретні підстави призначення перевірки, крім звичайного покликання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. У зв`язку з цим з наказу неможливо ідентифікувати передбачену ПК України підставу для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

З такими аргументами позивача суд не погоджується, з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 у справі № 160/9720/22 вказав:

"62. Верховний Суд, у своїх постановах від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а та від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21, звернув увагу на те, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

63. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи".

Як встановлено судом, в наказі Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.10.022 № 2377-п про проведення документальної виїзної перевірки ПАТ «Єврошпон-Смига» міститься покликання контролюючого органу як на підставу проведення такої перевірки на підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до приписів якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Встановлені судом фактичні обставини справи підтверджують існування вищевказаної підстави для проведення документальної перевірки, позаяк в декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року платник податків задекларував суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 12602021 грн (рядок 20.2.1) та з від`ємним значенням податку 19291800 грн (рядок 19) (а.с.198 т. 4).

Також в наказі на проведення перевірки зазначено, що вона буде проведена щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. Дата початку перевірки: 21.11.2022, тривалість перевірки: 5 робочих днів.

Отже, суд встановив, що в наказі відповідача № 2377-п від 20.10.2022 зазначені підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, при цьому такі обставини за своїм змістом не припускають їх неоднозначного тлумачення чи розуміння, чітко окреслюють коло питань, що підлягають перевірці, що повністю узгоджується з вимогами абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що контролюючий орган при призначенні документальної позапланової виїзної перевірки з означеного питання застосував до позивача дискримінаційний підхід в порівнянні з іншими платниками податків, яким було узгоджено заявлену до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість за результатами камеральної перевірки. Суд підкреслює, що за приписами проаналізованих вище норм Податкового кодексу України контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями на проведення документальної перевірки платника податків у разі якщо таким платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Таке право контролюючого органу щодо конкретного платника податків жодним чином не пов`язане з реалізацією заходів податкового контролю щодо інших платників податків та не залежить від його результатів, а тому в цьому податковому спорі взаємовідносини органу Державної податкової служби України з іншими платниками податків не впливають на оцінку обставин справи та не дають суду жодних підстав для висновку про неоднаковий підхід до різних платників податків в питанні надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на ту обставину, що проведення з дотриманням умов та порядку, встановлених Податковим кодексом України, камеральних та документальних перевірок платників податків знаходиться в площині дискреційних повноважень контролюючого органу. Відтак, призначення документальної перевірки платника податків з питання декларування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або з від`ємним значенням, що перевищує 100 тисяч гривень, після проведеної камеральної перевірки з цього питання, яким заявлену суму бюджетного відшкодування узгоджено не було, не свідчить про упереджене ставлення до такого платника податків.

Також позивач покликався на те, що такі обставини, як наявність достатньої кількості виробничих потужностей, місця зберігання, наявність складських приміщень тощо відповідачем було досліджено під час документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЄВРОШПОН СМИГА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, що підтверджується Актом від 12.07.2022 № 24118/Ж5/17-00-07-03/30981499 (стор. 1-6 Акта), а також в подальшому не встановлено порушень під час проведених камеральних перевірок ПрАТ «ЄВРОШПОН СМИГА» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2022 року, за червень 2022 року та за липень 2022 року, що підтверджується Довідками від 15.09.2022 № 3660/Ж5/17-00-04-04/30981499, від 06.10.2022 № 5582/Ж5/17-00-04/30981499, від 13.10.2022 №5837/Ж5/17-00-04-04/30981499 (а.с.167-169, а.с. 172, зворот,-175, 189-191, 194-197 т. 4). Тому позивач вважає відсутніми підстави для призначення документальної перевірки в спірній ситуації.

З цього приводу суд вважає необхідним вказати, що в силу вимог підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відтак, отримана контролюючим органом податкова інформація під час проведення податкових перевірок в попередніх податкових періодах не охоплюється під час проведення камеральних перевірок в наступних податкових періодах, однак може бути опрацьована й врахована контролюючим органом саме під час документальних перевірок. Отже, наведені вище аргументи позивача щодо упередженого та безпідставного призначення документальної перевірки не зайшли свого підтвердження в означеній частині.

Сукупність встановлених обставин дає підстави стверджувати, що в ході судового розгляду справи не підтверджено порушення відповідачем вимог податкового законодавства при призначенні документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Доводи позивача в частині неправомірності наказу від 20.10.2022 № 2377-п на проведення документальної перевірки не можуть бути визнані судом такими, що тягнуть протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки. Тому суд вважає необхідним перейти до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового законодавства, які за висновками контролюючого органу допущені платником податків.

Зі змісту акту перевірки, відзиву на позов, пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що платнику податків відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за серпень 2022 року в сумі 12602021 грн у зв`язку з ненаданням до перевірки повного пакету первинних документів та документів бухгалтерського обліку, що кваліфіковано контролюючим органом як порушення п. 44.1 ст. 44, п. 200.1, абз. б п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9, п. 200.14 статті 200 ПК України.

Пунктом 44.1. статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовані в нормах статті 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4. статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.7. ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.200.9 ст.200 Кодексу).

Пунктом 200.14. статті 200 ПК України визначено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Суд встановив, що згідно з поданою ПрАТ «ЄВРОШПОН СМИГА» податковою декларацією з ПДВ за серпень 2022 року (а.с. 198 т.4) платник податків задекларував:

податкових зобов`язань, всього (рядок 9 колонка Б) - 1449591 грн,

від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16 колонка Б) - 6689779 грн,

податкового кредиту, всього (рядок 17 колонка Б) - 20741391 грн,

від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (рядок 19) - 19291800 грн,

сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) - 12602021 грн.

Суд враховує, що правильність визначення платником податків в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в сумі 6689779 грн, підтверджена Головним управлінням ДПС у Рівненській області на арк. 6 Довідки від 13.10.2022 № 5837/Ж5/17-00-04-04/30981499 "Про результати камеральної перевірки ПрАТ "Єврошпон-Смига" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2022 року" (а.с.172, зворот, - а.с.175 т.4).

Щодо результатів перевірки визначення податкових зобов`язань (розділ І Декларації), суд встановив, що в п.3.1. (стор.9) акта перевірки зазначено, що перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань (рядок 9 (колонка Б) Декларації) порушень податкового законодавства не встановлено.

За правилами п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, передбачено:

6. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

9. Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки.

10. Додатками до декларації є:

1) відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних /розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);

2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

3. Розділ I "Податкові зобов`язання":

1) у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставками 7 % і 14 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв`язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов`язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та значення терміна "постачання послуг" відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу;

2) у рядку 1.1 декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України.

До рядка 1.1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

У разі формування суми податкових зобов`язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1);

3) у рядку 2.1 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 та пункту 195.2 статті 195 розділу V Кодексу.

Як встановлено судом, за серпень 2022 року позивачем задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 1449591 грн. Під час документальної перевірки контролюючим органом не встановлено порушень чинного податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань (рядок 9 (колонка Б) декларації, про що зазначено в п. 3.1 акту перевірки (а.с. 144 т. 4). На непідтвердження задекларованих сум податкових зобов`язань за серпень 2022 року первинними документами відповідач не вказує.

Отже, матеріалами справи підтверджено правомірність визначеної платником податків суми податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду, яка враховується при визначенні суми податку, що підлягає сплаті до бюджету/бюджетному відшкодуванню за правилами, встановленими в п. 200.1 ст. 200 ПК України, і такі обставини відповідач не заперечує.

Суд вважає, що підтверджений контролюючим органом у п.3.1. акту перевірки факт своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань по декларації за серпень 2022 року доводить, окрім іншого, й ту обставину, що платником податків всі первинні документи в частині декларування податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду надані в повному обсязі.

Докази протилежного в матеріалах судової справи відсутні.

Щодо результатів перевірки визначення податкового кредиту (розділ ІІ Декларації), то у п.3.2. на стор. 9 акта перевірки зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) порушень податкового законодавства не встановлено.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Як встановлено судом, позивач в декларації за серпень 2022 року задекларував податковий кредит в сумі 20741301 грн (рядок 17 колонка Б декларації).

При цьому контролюючий орган у п.3.2. на стор. 9 акта перевірки констатував, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) порушень податкового законодавства не встановлено.

Такий висновок контролюючого органу підтверджує й ту обставину, що позивач всі первинні та бухгалтерські документи стосовно придбання товарів (робіт, послуг) та їх оплати в податковому (звітному) періоді (серпень 2022 року) надав під час перевірки в повному обсязі, зауваження щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту (розділ ІІ Декларації) відсутні.

В ході судового розгляду справи було досліджено надані позивачем первинні документи, що підтверджують формування позивачем податкового кредиту в серпні 2022 року, по всіх господарських операціях. При цьому, в жодному випадку контролюючий орган не вказував про ненадання таких документів під час документальної перевірки чи на підстави їх неврахування.

Отже, суд враховує, що відповідно до результатів документальної позапланової виїзної перевірки відповідач (в п. 3.1 та 3.2 розділу 3 акту перевірки) підтвердив достовірність та правильність задекларованих платником податків в податковій декларації за серпень 2022 року суми податкових зобов`язань 1449591 грн (рядок 9 колонка Б декларації), суми податкового кредиту 20741391 грн (рядок 17 колонка Б декларації).

Водночас, відповідач вказав на відсутність можливості підтвердити або спростувати задекларовані платником податків показники у рядку 19 та врахувати їх при розрахунку показника рядка 20.2 Декларації (арк. акту перевірки 15-16, а.с. 147 т. 4).

Суд вважає, що такий висновок контролюючого органу не можна вважати обґрунтованим, позаяк по рядку 19 розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість відображається від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації.

Суд враховує алгоритм декларування показників податкової декларації з податку на додану вартість, визначений пунктом 5 Розділу III "Розрахунки за звітний період" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, яким передбачено:

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що позивач шляхом відповідного арифметичного обчислення у встановленому порядку правильно визначив суму від`ємного значення рядка 19 в сумі 19291800 грн. При цьому суд підкреслює, що акт перевірки не містить жодних покликань на ненадання платником податків до перевірки первинних документів та документів бухгалтерського обліку, що не дозволяло б контролюючому органу підтвердити повноту та достовірність показників по рядках 9 та 17 податкової декларації.

Слід також вказати, що згідно з даними Декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 12602021 грн сформована з сум податку на додану вартість по операціях:

- із придбання товарів (робіт, послуг) із ПДВ, які відображені у рядку 10.1, 10.2 Декларації (додаток 1 Розділ ІІ таблиці 2.1 Декларації з ПДВ за серпень 2022 року (178 рядків)) на суму 10546081 грн;

- з ввезених на територію України товарів, необоротних активів (рядок 11.1 Декларації) на суму 3524945 грн;

- з коригування податкового кредиту згідно із статтею 192 розділу V ПК України, що відображені у рядку 14 Декларації (додаток 1 Розділ ІІ таблиці 2.2. Декларації з ПДВ за серпень 2022 року (6 рядків)) на суму 19414 грн;

- з продажу товарів на митній території України (рядок 1.1 Декларації на суму 1449591 грн.

Розрахунок суми податку на додану вартість, заявленого до відшкодування: 10549081 + 3524945-19414-1449591=12602021 грн.

За таких обставин та з урахуванням висновків контролюючого органу, наведених в п. 3.1 та 3.2 розділу 3 акта перевірки, суд доходить висновку, що під час документальної перевірки в розпорядження контролюючого органу платник податків надав усі належні та достатні документи, які відповідно до приписів Податкового кодексу України у своїй сукупності підтверджували визначені платником податкові зобов`язання з ПДВ, податковий кредит та суму від`ємного значення різниці таких показників за серпень 2022 року.

Разом з тим, як встановлено судом, в п. 3.3 розділу 3 акту перевірки про результати перевірки визначення від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (розділ ІІІ Декларації), відповідач вказав, що... "3.3.1. Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) неможливо підтвердити або спростувати задекларовані показники та, відповідно, неможливо підтвердити правильність розрахунку бюджетного відшкодування з огляду таке:

Основним видом діяльності позивача є виробництво лісоматеріалів (шпону струганого, шпону зрощеного, пиломатеріалу обрізного, меблевих щитів, піддонів та ін.) з подальшою реалізацією готової продукції на експорт (обсяг експортних операцій за серпень - 90,3% від загального обсягу реалізації) та на митній території України.

В ході проведення перевірки було здійснено огляд виробничих потужностей та основних засобів ПрАТ "Єврошпон-Смига", в результаті чого встановлено, що підприємство здійснює діяльність з виробництва шпону струганого та зрощеного на власних виробничих потужностях.

З метою дослідження:

- виробничого процесу,

- правомірності формування собівартості готової продукції,

- напрямку використання придбаної сировини у господарській діяльності,

- кількості списаної сировини для виробництва готової продукції,

- норм та обсягу виходу виготовленої та оприбуткованої готової продукції, супутньої продукції та відходів

контролюючим органом вручено для ПрАТ "Єврошпон-Смига" запити (від 21.11.2022 № 1, від 23.11.2022 б/н, від 23.11.2022 б/н та від 24.11.2022 № 4) щодо надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларації (розрахунків) з податку на додану вартість за період лютий-серпень 2022 року та Додатку 2 до Декларацій, а саме:

- накази по виробництву щодо встановлення норм виходу готової продукції та відходів;

- оборотно-сальдові баланси по всіх рахунках помісячно;

- оборотно-сальдові відомості в розрізі контрагентів по рахунках 361,362,631,632,371,377, ін.;

- аналізи рахунків (в розрізі субрахунків) 201, 203, 205, 207, 206, 209, 22, 23, 25, 26, 28, 36, 37, 44, 63, 64, 68, 70, 71, 74, 79, 90, 91, 92, 93, 94;

- виписки банків по всіх відкритих рахунках;

- звіти про використання палива, шляхові листи;

- контракти та специфікації до них щодо взаємовідносин з нерезидентами за перевіряємий період;

- інші наявні документи, що стосуються предмета перевірки.

До перевірки платником не представлено в повному обсязі документи, що стосуються предмета перевірки, а саме:

- первинні документи по експортних операціях за період з лютого по липень 2022 року;

- первинні документи по імпортних операціях за період з лютого по липень 2022 року;

- відомість нарахування амортизації, із зазначенням залишкової вартості основних засобів, інших документів щодо формування вартості оренди (калькуляція собівартості, тощо), оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 10 Необоротні активи за період з лютого по серпень 2022 року;

- аналізів та оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 20 Виробничі запаси за період з лютого 2022 року по липень 2022 року, документів складського обліку, тощо;

- аналізи рахунків 20, 209, 23, 25, 26, 28, 36, 37, 63, 68, 70, 71, 74, 79, 90, 91, 92, 93, 94 з лютого по липень 2022 року;

Отже, на запити податкового органу (в т.ч. усні) не представлено запитуваних документів, що дають змогу підтвердити в повному обсязі доцільність, з огляду на ділову мету, використання придбаних ТМЦ та послуг у господарській діяльності.

На усні та повторні письмові запити платником не надано додаткових документів.

Ненадання оригіналів первинних документів було зафіксовано наступними актами, які засвідчують факти надання не в повному обсязі документів до перевірки:

- №368 /Ж6/17-00-07-03/30981499 від 23.11.2022;

- №371 /Ж6/17-00-07-03/30981499 від 24.11.2022;

- №373 /Ж6/17-00-07-03/30981499 від 24.11.2022;

- №375 /Ж6/17-00-07-03/30981499 від 25.11.2022;

- №379 /Ж6/17-00-07-03/30981499 від 25.11.2022, про що платника було повідомлено листом Головного управління ДПС у Рівненській області №4684/Ж12/17-00-07-01 від 29.11.2022 року.

Станом на 29.11.2022 додаткових (інших) документів до перевірки не було надано, про що складено Акт, який засвідчує факт надання не в повному обсязі документів до перевірки від 29.11.2022 року №383 /Ж6/17-00-07-03/30981499".

Також відповідач на арк. 12 акту перевірки зазначив, що "...аналізом наявної інформації щодо операцій, які оподатковуються за ставкою 20%, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці (лютий серпень 2022 року), за даними ІС Податковий блок, ЄРПН, податкових декларацій встановлено факти реєстрації податкових накладних з номенклатурою:

- послуги по виготовленню шпону з давальницької сировини дуба кругляка для ТОВ Вінір (код ЄДРПОУ 38339705) в кількості 100,8775 куб. м. по ціні 9238,56 грн. за 1 куб. м. на суму 931 962,84 грн.; для ТОВ Талан Компані (код ЄДРПОУ 40751306) в кількості 100,8501 куб. м. по ціні 9577,32 грн. за 1 куб. м. на суму 965 873,68 грн.; ТОВ Єврошпон-Трейд (код ЄДРПОУ 39083126,) в кількості 48,979 куб. м. по ціні 8659,55 грн. за 1 куб. м. на суму 424 136,1 грн. та в кількості 57,442 куб. м. по ціні 10070 грн. за 1 куб. м. на суму 578440,94 грн.; для ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в кількості 51,48 куб. м. по ціні 9642,57 грн. за 1 куб. м. на суму 496 399,5 грн, в кількості 45,52 куб. м по ціні 9547,05 грн за 1 куб.м на суму 434 581,72 грн, в кількості 60,611 куб. м по ціні 8943,66 грн за 1 куб. м на суму 542 084,18 грн;

- послуги по виготовленню шпону з давальницької сировини заготовки дубової для ТОВ Волинська універсальна компанія (код ЄДРПОУ 37580269) в кількості 57,1119 куб. м по ціні 9951,21 грн за 1 куб. м на суму 568 332,51 грн., в кількості 58,0135 куб. м по ціні 9698,43 грн. за 1 куб. м на суму 562 639,87 грн, в кількості 70,4014 куб. м по ціні 9450,93 грн за 1 куб. м на суму 665 358,7 грн., в кількості 10,1 куб. м по ціні 11184,51 грн за 1 куб. м на суму 112 963,55 грн;

- послуги по виготовленню шпону з давальницької сировини ясена для ТОВ ДМО (код ЄДРПОУ 37358533) в кількості 41,681 куб. м по ціні 8014,85 грн. за 1 куб. м на суму 334066,96 грн.

Документами, що підтверджують використання сировини, допоміжних матеріалів, виготовлення готової продукції можуть бути наступні первинні документи:

- акт приймання-передачі сировини в переробку;

- звіт переробника про використання сировини, що складається в натуральних одиницях і містить дані про: кількість отриманої на переробку сировини; кількість та асортимент отриманої в результаті переробки продукції; кількість невикористаної сировини; кількість відходів, у тому числі зворотних; акт приймання-передачі виконаних робіт (містить вартісну оцінку витрат на виробництво за кожним видом отриманої продукції);

- акт приймання-передачі готової продукції з переробки.

Однак, жодного з вищезазначених документів стосовно проведення операцій з давальницькою сировиною до перевірки не надано.

Згідно представленої до перевірки загальної оборотно-сальдової відомості за серпень 2022 року, обороти по рахунку 022 Матеріали, прийняті для переробки та по рахунку 023 матеріальні цінності на відповідальному зберіганні за серпень місяць відсутні, оборотно-сальдові відомості за період з лютого по липень 2022 року до перевірки не надано, що зафіксовано в актах надання документів не в повному обсязі".

Крім цього, контролюючий орган на арк. 12 акту перевірки вказав про те, що платник податків не виконав вимог Головного управління ДПС у Рівненській області та не забезпечив проведення інвентаризації в присутності працівників, які проводили перевірку, а також не надав інвентаризаційного опису станом на дату завершення перевірки.

"... у зв`язку з ненаданням до перевірки на вимогу контролюючого органу повного пакету первинних та бухгалтерських документів, перевіркою неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування" (арк. акту 15, а.с. 147 т. 4).

Оцінюючи наведені аргументи контролюючого органу, суд враховує таке.

Відповідно до положень пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема:

20.1.4. проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

20.1.6. запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

20.1.9. вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;

20.1.14. у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

Відповідно до п. 85.1 ст. 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 Кодексу).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п. 85.7 ст. 85 Кодексу).

Як встановлено судом, документальна позапланова виїзна перевірка була проведена контролюючим органом за місцезнаходженням платника податків, з відома керівника та в присутності головного бухгалтера підприємства, про що зазначено в акті перевірки.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV ( далі - Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Таким чином, первинний документ має містити відомості про господарську операцію, в свою чергу визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Представники позивача ствердили, що до перевірки підприємством були надані усі визначені п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України первинні та інші документи, ведення яких передбачено законодавством, які підтверджують дотримання платником податкового законодавства при декларуванні ПДВ за серпень 2022 року, а також на вимогу контролюючого органу надавалися оригінали первинних документів за період лютий-липень 2022 року щодо віднесення податку на додану вартість до податкового кредиту.

Такі доводи позивача знайшли своє підтвердження в досліджених судом письмових відповідях ПрАТ "Єврошпон-Смига" на запити контролюючого органу щодо надання документів, в яких платник податків неодноразово вказував, що всі первинні та бухгалтерські документи щодо декларування за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, знаходяться за місцезнаходженням підприємства, а безперешкодний доступ до таких документів та можливість ознайомитися надається перевіряючим під час перевірки впродовж робочого часу. Водночас, платник податків вказував на відсутність підстав, визначених в пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 ПК України, для надання належним чином завірених копій запитуваних документів (а.с. 18-24 т. 5).

Суд звертає увагу на те, що встановлений Податковим кодексом України обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, кореспондується з правом посадової (службової) особи контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених Податковим кодексом України, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.

Дослідивши надані відповідачем акти, які засвідчують факт ненадання позивачем документів для перевірки (а.с. 25-35 т. 5), суд з їх змісту встановив факт надання платником податків первинних та бухгалтерських документів, що стосуються предмета перевірки. І такі обставини повністю узгоджуються зі змістом пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 акту перевірки, в яких контролюючий орган повністю підтвердив достовірність та повноту визначення позивачем податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ спірного періоду.

Водночас суд звертає увагу на те, що в силу вимог п. 85.6 ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Всупереч наведеному, надані до матеріалів судової справи відповідачем акти, які засвідчують факт ненадання платником податків документів для перевірки, платником податків не підписані, як і не містять відомостей про його відмову від підписання таких актів.

Крім цього, пунктом 85.7 ст. 85 ПК України встановлено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

В матеріалах судової справи відсутні докази щодо складення в установленому порядку опису документів, наданих платником податків на запити контролюючого органу. Натомість, в додатку № 1 до акта перевірки вміщено узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки, з якого встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу суцільним порядком були опрацьовані видаткові накладні, акти наданих послуг, ТТН-ліс, журнали-ордери по рах. 631 за лютий-серпень 2022 року (а.с. 148 т. 4. При цьому суд критично оцінює та не бере до уваги застереження щодо охоплення перевіркою таких документів не в повному обсязі, позаяк будь-яка конкретизація з цього приводу в розрізі господарських операцій відсутня, як і не зазначено, яким чином неповнота опрацьованих документів призвела до висновків контролюючого органу щодо допущених платником податків порушень податкового законодавства.

Суд вважає необхідним вказати, що якщо контролюючий орган з наданих платником податків документів не зміг підтвердити чи спростувати задекларовані платником податків показники в податковій звітності в частині податкових зобов`язань по конкретній господарській операції, то в такому разі наслідком документальної перевірки мала б бути визначена контролюючим органом (збільшена або зменшена) сума податкових зобов`язань відповідного податкового періоду з подальшим коригуванням залишку від`ємного значення з ПДВ. У разі непідтвердження під час документальної перевірки податкового кредиту, сформованого платником податків по конкретній господарській операцій, контролюючий орган, відповідно, повинен був дійти висновку про завищення податкового кредиту, з подальшим коригуванням залишку від`ємного значення з ПДВ.

Тобто, надання платником податків фінансово-господарських документів з питань проведення документальної перевірки є необхідною умовою підтвердження задекларованих платником податків показників податкового обліку. Якщо платник податків не надав документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих таким платником сум податкових зобов`язань і податкового кредиту та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Водночас, у справі, що розглядається, відповідач, підтвердивши в цілому повноту та достовірність задекларованих платником податку сум податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ по всіх господарських операціях, як з вітчизняними контрагентами, так і з нерезидентами, повністю відмовив у наданні бюджетного відшкодування, безвідносно до аналізу конкретної господарської операції, яка, на його думку, не підтверджена документально чи не відображена/неправильно відображена в бухгалтерському обліку платника податків, а також без вжиття заходів до збільшення податкового зобов`язання та/або зменшення податкового кредиту, в частині, яка на його думку документально не підтверджена. Така позиція контролюючого органу не дає платнику податків можливості підтвердити правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах в контексті вчинених операцій, а також перешкоджає суду перевірити обґрунтованість висновку про порушення платником податків податкового законодавства.

Крім цього, враховуючи відсутність будь-якої деталізації виявлених документальною перевіркою порушень в розрізі господарських операцій та співвідносно з задекларованою позивачем сумою бюджетного відшкодування, суд критично оцінює та не бере до уваги доводи відповідача про ненадання платником податків до перевірки в повному обсязі таких документів, як відомості нарахування амортизації (яка не є об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до ст. 185 ПК України), калькуляції собівартості, проектно-кошторисної та дозвільної документації, документів обліку капітальних інвестицій, технічних умов виробництва шпону, наказів щодо встановлення норм виходу готової продукції та відходів тощо (арк. 11 акту перевірки), позаяк відповідач жодним чином не мотивував, як наявність/відсутність таких документів впливає на повноту дослідження питань правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

При таких обставинах, за умови відсутності у контролюючого органу зауважень щодо фактичного здійснення чи документального оформлення конкретної господарської операції в межах перевіреного періоду, висновки акту перевірки про непідтвердження всієї суми бюджетного відшкодування суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а застосований відповідачем підхід - непослідовним та суперечливим.

Суд підкреслює, що задекларована позивачем до відшкодування з бюджету сума ПДВ в розмірі 12602021 грн платником податків була повністю оплачена, що встановлено додатком 4 до акту перевірки з відображенням даних податкових накладних та первинних документів, які підтверджують факт оплати товарів (послуг) (а.с. 148, зворот, - 151 т. 4), а також дослідженими судом платіжними документами.

Окремо суд звертає увагу на неправомірність покликань відповідача на ту обставину, що позивач не виконав вимог контролюючого органу щодо проведення інвентаризації в присутності працівників, які проводять перевірку (арк. 12 акту перевірки).

Суд зазначає, що за змістом пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України податкове законодавство не містить імперативного припису щодо присутності перевіряючих під час проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей.

Водночас, пп.20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПК України надає право контролюючим органам доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Матеріали судової справи не містять жодних відомостей про те, що визначене пп.20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПК України право контролюючого органу платник податків порушив під час проведення перевірки.

Натомість, Головне управління ДПС у Рівненській області в листі від 18.11.2022 № 4578/Ж12/17-00-01 зобов`язувало позивача провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей та надати акт інвентаризації до 25.11.2022 (а.с. 15 т. 1).

Суд встановив, що на вимогу контролюючого органу платник податків провів інвентаризацію активів згідно з наказом №177 від 21.11.2022 (а.с. 14 т. 1). Під час проведеної інвентаризації станом на 21.11.2022 були визначені обліковані та наявні залишки товарно-матеріальних цінностей: по складу лісосировини (клен), на виробництві шпону зрощеного (напівфабрикати), по складу лісосировини (вільха), по будівельній бригаді, по складу ПММ, по складу лісосировини (хвойні породи), по складу товарів, по їдальні, що оформлено відповідними актами (а.с. 15, зворот, - а.с.28 т. 1).

Суд відхиляє, як документально непідтверджені та необґрунтовані, висновки акту перевірки щодо ненадання акту інвентаризації під час перевірки, та враховує, що платник податків вказував на факт проведення інвентаризації у відповідях на запити податкового органу щодо надання документів, а також в запереченні на акт перевірки, до якого додатково долучав акт інвентаризації, проведеної на підставі наказу № 177 від 21.11.2022 (а.с. 136, зворот, т. 4).

Крім цього, як встановлено судом, в п. 2.9 акту перевірки відповідач відобразив залишки запасів за даними бухгалтерського обліку (за періоди виникнення від`ємного значення з ПДВ) станом на 31.08.2022 згідно представленої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунках: 20 Виробничі запаси", 22 "МШП", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 28 "Товари" (а.с. 142 т. 4).

Таким чином, матеріали судової справи свідчать на користь висновку, що контролюючий орган під час документальної перевірки мав в своєму розпорядженні як документально підтверджені відомості щодо фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, так і відображену з цього питання інформацію за даними бухгалтерського обліку платника податків.

Також суд встановив, що до заперечення на акт перевірки позивач надавав контролюючому органу документи в частині проведення операцій з давальницькою сировиною за липень-серпень 2022 року по контрагентах ТОВ "Єврошпон-Трейд" (код 39083126) та ТзОВ "Волинська універсальна компанія" (код 37580269), а саме: акти переробки давальницької сировини, акти приймання давальницької сировини, акти приймання-передачі сировини, які описані контролюючим органом у відповіді на заперечення від 11.01.2023 № 135/Ж12/17-00-07-03 (а.с. 125-130 т. 4). Однак, будь-які підстави відхилення таких документів контролюючим органом ні під час розгляду заперечення, ні в ході судового розгляду справи не наведено, як і не вказано, які саме операції з давальницькою сировиною в розрізі контрагентів відповідач вважав документально непідтвердженими.

Пунктом 14.1.231. статті 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Під час документальної перевірки не встановлено взаємовідносин позивача з ризиковими контрагентами (арк. 9 акту перевірки), що в свою чергу підтверджує реальність господарських операцій.

Відомості про операції, які відповідач вважає безтоварними, відсутні.

Натомість, з досліджених судом первинних документів перевіреного періоду встановлено, що проведені господарські операції стосувалися господарської діяльності позивача з виробництва та реалізації продукції з деревини. Докази протилежного у справі відсутні. Контролюючий орган не вказав на жодну господарську операцію, яку позивач врахував при декларуванні бюджетного відшкодування за серпень 2022 року, як таку, що не має стосунку з господарською діяльністю платника податків. Водночас, навіть за умови надання до перевірки документів не в повному обсязі, відповідні відомості щодо проведених позивачем операцій наявні в розпорядженні відповідача за даними Єдиного реєстру податкових накладних, однак така податкова інформація на підтвердження висновків документальної перевірки використана не була та суду не надана.

Отримання позивачем доходу від здійснення господарської діяльності підтверджується даними податкової декларації з податку на прибуток ПрАТ "ЄВРОШПОН-СМИГА" за 9 місяців (три квартали) 2022 року (а.с. 177-179 т. 4).

За таких обставин суд вважає, що ні матеріали документальної перевірки, ні досліджені судом матеріали судової справи не дають підстав для висновку про відсутність зв`язку вчинених в перевіреному періоді позивачем господарських операцій з його господарською діяльністю, а також об`єктивно не підтверджують відсутності економічної (ділової) мети. Водночас, актом перевірки повністю підтверджується наявність у позивача основних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, і таких обставин відповідач не заперечує.

Оцінюючи в цілому акт документальної перевірки, який слугував підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року № 702), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745 (далі - Порядок), акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати;

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) документальної перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) документальної перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Податкового кодексу.

Згідно з нормами розділу ІІ Порядку:

3. Акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

4. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

5. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Всупереч наведеному, досліджений судом акт перевірки не містить чіткого викладу фактів виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства, як і не містить покликань на первинні документи, якими оформлені господарські операції, що стосуються формування позивачем показників податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року, які невизнані відповідачем. Більш того, суд звертає увагу на те, що висновки пунктів 3.1 та 3.2 акту перевірки, в яких контролюючий орган підтвердив достовірність та повноту задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та податкового кредиту, суперечать висновкам п. 3.3 та розділу 4 акту перевірки, в яких відповідач вказав про відсутність можливості підтвердити або спростувати задекларовані показники по рядку 19 декларації, у зв`язку з чим повністю відмовив у наданні бюджетного відшкодування. Такі висновки відповідача суд вважає взаємовиключаючими, а відтак неправомірними.

Враховуючи наведене та встановлені фактичні обставини, які описані вище по тексту судового рішення, суд вважає, що акт перевірки не підтверджує порушення ПрАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а тому у контролюючого органу були відсутні визначені податковим законодавством підстави для повної відмови платнику податків у наданні такого бюджетного відшкодування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до приписів статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В контексті спірних правовідносин суд враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

У рішенні в справі "Щокін проти України" у пп. 50-51 Європейський суд зазначив: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши основні вагомі аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що платником податків виконані всі вимоги Податкового кодексу України для отримання бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року. Контролюючий орган не виконав процесуального обов`язку доказування, встановленого статтею 77 КАС України, не підтвердив належними й допустимими доказами порушення позивачем податкового законодавства. Отже суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості та розсудливості, порушує справедливий баланс між публічними та приватними інтересами, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 56817000703 від 18.01.2023.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 21472,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" (вул. Заводська, 1,смт. Смига,Дубенський район, Рівненська область,35680, ЄДРПОУ/РНОКПП 30981499)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 18 жовтня 2023 року

Суддя Н.О. Дорошенко


Суд	Рівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	16.08.2023
Оприлюднено	20.10.2023
Номер документу	114265822
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Глушко Ігор Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.08.2023 по справі 460/4853/23РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —460/4853/23

Рішення
від 16.08.2023 по справі 460/4853/23
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД