Рішення

від 18.10.2023 по справі 520/20381/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 жовтня 2023 р. справа № 520/20381/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Дергачівської міської ради (пл. Перемоги, буд. 5,м. Дергачі,Харківська область,62303, код ЄДРПОУ 04059496) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 40478572), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БУДШЛЯХМАШ" (пр. Ерестейський, буд. 68/1, офіс 62, м. Київ, 03113, код ЄДРПОУ 32670703) про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Дергачівська міська рада звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БУДШЛЯХМАШ", в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-29-010737-a від 19 липня 2023 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позову щодо виявлених порушень законодавства під час тендерної закупівлі позивач вказав, що Замовником не було допущено порушень норм чинного законодавства, що регулює сферу публічних закупівель, в частині розгляду документів тендерної пропозиції учасника ТОВ «Торговий Дім Будшляхмаш», що були подані для участі у процедурі закупівлі UA-2023-05-29-010737-a, правомірно визначено переможця процедури закупівлі та укладено договір № 206 від 22.06.2023р у відповідності до умов тендерної документації та тендерної пропозиції.

Учасником ТОВ «Торговий Дім Будшляхмаш» було допущено технічну описку по тексту документу Додаток 3 від 05.06.2023 року № 500, який наданий у складі тендерної пропозиції, в частині зазначення параметру кута закиду ковша. Крім того, слід зауважити, що Учасник ТОВ «Торговий Дім Будшляхмаш», якого визнано переможцем, надав у складі документів тендерної пропозиції Додаток 5 від 05.06.2023 року № 600/2 по тексту якого (ст. 9 - 11) зазначені технічні характеристики товару, в тому числі кут закидання ковша - 45°.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що пунктом 13 Додатку 3 до тендерної документації передбачено кут закидання ковша ескаватора - 45 градусів.

Проте учасником - переможцем у складі тендерної пропозиції надано Інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі в Додатку 3 від 05.06.2023 року № 500 , в якому пункт 13 «Кут закидання ковша» зазначено 49,6 градусів, що не відповідає умовам технічної специфікації до предмета закупівлі.

На запит відповідача Замовник зазначив, що Учасником ТОВ «Торговий Дім Будшляхмаш» було допущено технічну описку в пункті 13 Додатку 3 до тендерної документації. Уповноваженою особою було направлено на ім`я учасника запит від 07.06.2023 року стосовно даної помилки. Учасником надано відповідь на запит Замовника від 07.06.2023 року № 463/1, в якій було зазначено, що ним була допущена технічна описка та в підтвердження цього ними було надано посилання на сайт та офіційний буклет виробника на даний ескаватор, в якому зазначений кут закиду ковша 45.

На думку відповідача, надані Замовником пояснення не спростовують факт зазначених порушень, оскільки в тендерній документації учасника - переможця зазначені документи не надано до кінцевого строку подання тендерних пропозицій (06.06.2023 року).

Також моніторингом питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця установлено порушення вимог частини 4 статті 41 Закону, оскільки між замовником та учасником - переможцем укладено Договір, в Додатку 2 «Технічні характеристики Товару. Ескаватор - навантажувач колісний Месаіас TLB870SS» до якого в пункті 13 зазначено кут закиду ковша 45, що не відповідає даним зазначеним в тендерній пропозиції учасника - переможця, а саме: Додатку 3 від 05.06.2023 року № 500 , в якому пункт 13 «Кут закидання ковша» зазначено 49,6.

Інші заяви по суті справи сторони не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя з 05.10.2023 по 11.10.2023 перебував у відпустці.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 29 травня 2023 року Дергачівською міською радою в електронній системі публічних закупівель оприлюднена інформація про процедуру закупівлі UA-2023-05-29-010737-a за предметом закупівлі Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:43260000 3: Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка.

За результатами проведення вказаної процедури публічних закупівель переможцем став Учасник - ТОВ «Торговий Дім Будшляхмаш».

22.06.2023 між Дергачівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Будшляхмаш » укладено договір №206 від 22.06.2023.

Північно-східним офісом Держаудитслужби на підставі наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - Офіс) від 11.07.2023 № 164 проведено моніторинг публічної закупівлі товару ДК 021:2015:43260000-3: Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка, очікуваною вартістю, 5 500 000,00 грн.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східний офіс Держаудитслужби 12.07.2023 року звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання пояснень (інформації та документів), зокрема, щодо обґрунтування причин, з яких не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Торговий Дім Будшляхмаш» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації в частині непідтвердження технічних характеристик предмета закупівлі.

У своїй відповіді Замовник зазначив, що учасником ТОВ «Торговий Дім Будшляхмаш» було допущено технічну описку в пункті 13 Додатку 3 до тендерної документації. Уповноваженою особою направлено на ім`я учасника запит від 07.06.2023 року стосовно даної помилки. Учасником надано відповідь на запит Замовник від 07.06.2023 року № 463/1, в якій було зазначено, що ним була допущена технічна описка та в підтвердження цього ними було надано посилання на сайт та офіційний буклет виробника на даний ескаватор, в якому зазначений кут закиду ковша 45»

За наслідками моніторингу Північно-східного офісу Держаудитслужби склало та оприлюднило в електронній системі закупівель «Prozorro» висновок від 19.07.2023 року UA-2023-05-29-010737-a, згідно з яким встановлено порушення вимог абзацу 2 пункту 2 частини першої статті 31 Закону та пункту 41 Особливостей.

За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані правильності та повноти розміщення інформації про публічну закупівлю, правомірності відхилення тендерних пропозицій, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення порушень не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань по договору з дотриманням Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач вважає висновок моніторингу таким, що порушує його права та інтереси, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Зі змісту заяв по суті справи, наданих позивачем та відповідачем, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень Закону України «Про публічні закупівлі» у контексті чи є формальною помилка, допущена у тендерній пропозиції учасника, щодо кута закидання ковша ескаватора.

Як встановлено судом, пунктом 13 Додатку 3 до тендерної документації передбачено кут закидання ковша ескаватора - 45 градусів, утім учасником - переможцем у складі тендерної пропозиції надано Інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі в Додатку 3 від 05.06.2023 року № 500 , в якому пункт 13 «Кут закидання ковша» зазначено 49,6 градусів, що не відповідає умовам технічної специфікації до предмета закупівлі.

07.06.2023 замовник отримав від переможця закупівлі інформацію про технічну помилку в тендерній документації, яку надав до Офісу.

Офіс наполягає, що надані позивачем пояснення щодо нібито наявності технічної помилки є такими, що не відповідають дійсності, оскільки такого виду помилка відсутня у переліку формальних помилок, який затверджений Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710, окрім того, така інформація мала бути надана Учасником до завершення процедури закупівлі.

Водночас, позивач стверджує, що Учасник ТОВ «Торговий Дім Будшляхмаш», якого визнано переможцем, надав у складі документів тендерної пропозиції Додаток 5 від 05.06.2023 року № 600/2 по тексту якого (ст. 9 - 11) зазначені технічні характеристики товару, в тому числі кут закидання ковша - 45°.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

При цьому, Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ) та підпунктами З, 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною 2, 3 статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922 -УШ в редакції від 19.04.2020 (далі - Закон № 922) визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною 1 статті 8 Закону № 922 визначено, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1-5 частини 2 статті 8 Закону, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3)повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4)виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 6 статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються:

1)найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2)назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3)унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5)зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (частина 8 статті 8 Закону № 922).

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (частина 9 статті 8 Закону № 922).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина 10 статті 8 Закону № 922).

Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» висновок про результати моніторингу процедури закупівлі фіксує порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі.

Орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Доказів того, що відповідач приймав таку вимогу, до суду не надано.

Суд зазначає, що з наданих до матеріалів справи доказів судом не встановлено порушень процедури проведення моніторингу процедури закупівлі, а також невідповідності спірного висновку вимогам вищевказаних норм права.

Щодо виявлених під час проведення моніторингу публічної закупівлі порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до п.19 ч.2 ст.22 Закону формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно з Переліком формальних помилок, затвердженим Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710 п.1 - Інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині: уживання великої літери; уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні; використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови; зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах; застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс; нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).

2. Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

3. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.

4. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).

5. У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.

6. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.

7. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.

8. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.

9. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).

10. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв`язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).

11. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.

12. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

Тобто, формальною може вважатись помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі, заміна цифри (цифр), що не стосується характеристики предмета закупівлі, утім, помилка, допущена учасником в межах спірних правовідносин, не може вважатись формальною, адже стосується характеристик предмета закупівлі, визначених тендерною документацією.

Частина 8 ст.26 Закону визначає, що учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до ч.9 цієї статті учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.

Як встановлено судом, кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 06.06.2023 00:00 год., при цьому замовником виявлено невідповідності, про що повідомлено учасника 07.06.2023.

Того ж дня учасником подано відповідь про допущену технічну помилку та надано посилання на сайт та офіційний буклет виробника на даний екскаватор, в якому зазначений кут закиду ковша 45.

При цьому доказів завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей до суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного суд резюмує, що допущена учасником помилка у тендерній пропозиції не є формальною помилкою, при цьому процедура усунення такої помилки учасником не дотримана.

Вищевказані обставини нівелюють посилання позивача на те, що в іншій частині тендерної пропозиції зазначено правильний кут нахилу ковша, адже це не спростовує недоліків тендерної пропозиції переможця та їх неусунення у визначений Законом спосіб, що проігноровано замовником при визначенні переможця процедури закупівлі.

Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону та пункту 41 Особливостей, Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей.

Вищевказаних вимог замовником дотримано не було, що свідчить про обґрунтованість спірного висновку.

Щодо інших аргументів учасників спору, є неприйнятними аргументи відповідача про відсутність порушеного права позивача у цьому спорі, адже висновок про результати моніторингу закупівлі як акт індивідуальної дії безпосередньо стосується прав та законних інтересів замовника публічної закупівлі і саме замовнику на підставі частини десятої статті 7-1 Закону № 922 - VIII надано право у випадку незгоди з інформацією, викладеною у висновку, оскаржити такий висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Суд зазначає, що висновок про результати моніторингу закупівлі відповідає критеріям, встановленим в пунктах 1, 3 частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у ньому зазначений перелік заходів, які має вжити позивач для усунення виявлених порушень, зокрема, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та вжиття заходів щодо недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до вимог пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922 у висновку, складеному за результатами моніторингу, обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.

Водночас частиною восьмою статті 8 Закону № 922 визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки:

- усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю;

- надати аргументовані заперечення до висновку;

- надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року у справі №520/14902/2020.

Судом встановлено, що оскаржуваний висновок містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, запропонований відповідачем замовнику, такий спосіб усунення порушень є доцільним варіантом усунення таких порушень.

Аргументи позивача про те, що здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю є неприйнятними, адже відповідно частини 1 статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи, що за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення, а тому констатація факту порушення вимог Закону №922 в момент укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

У вищевказаному контексті суд вважає доцільним наголосити на обґрунтованості правової позиції відповідача, що така поведінка позивача порушує зобов`язання держави України перед своїми громадянами щодо принципу відкритого, прозорого витрачання відповідними суб`єктами бюджетних коштів, захисту та недопущення недобросовісної конкуренції під час здійснення публічних закупівель, особливо під час дії воєнного стану, коли витрати державного та місцевих бюджетів слід планувати з особливою ретельністю та проводити публічні закупівлі раціонально та з дотриманням встановлених законом процедур.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість і законність спірного індивідуального акту, відтак, позов задоволенню не підлягає з огляду на помилкове тлумачення позивачем приписів законодавства про публічні закупівлі, чим був мотивований позов.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Дергачівської міської ради (пл. Перемоги, буд. 5,м. Дергачі,Харківська область,62303, код ЄДРПОУ 04059496) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 40478572), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БУДШЛЯХМАШ" (пр. Ерестейський, буд. 68/1, офіс 62, м. Київ, 03113, код ЄДРПОУ 32670703) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 18 жовтня 2023 року.

СуддяОлексій Котеньов