Постанова

від 18.10.2023 по справі 400/803/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/803/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Турецької І.О.,

Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Каліча Євгена Анатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року, прийняте у складі суду судді Мороза А.О. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.02.2021 р. № 110-П,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області від 03.02.2021 року № 110-П «Про проведення фактичної перевірки».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що наказ № 110-П від 03.02.21 р. про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» був прийнятий відповідачем з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Проте, в спірному наказі не зазначено, яку саме інформацію отримало відповідачем, що стала у подальшому підставою для прийняття оскаржуваного наказу, а лише перераховано норми Податкового кодексу України. При цьому, якщо в наказі вказано пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, то контролюючий орган повинен здійснювати проведення перевірки саме з питань, що передбачені даною нормою. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що у відповідача були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» до Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвоката Каліч Євген Анатолійович звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік», в якій вказує, що оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що 03 грудня 2021 року провадження по даній справі було зупинено, а в порушення статті 237 КАС України, суд першої інстанції поновив провадження у справі лише 11 серпня 2023 року, тобто через 1 рік 7 місяців після усунення обставин, що викликали зупинення провадження. При цьому, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, апелянт стверджує, що суд зобов`язаний використовувати сталу судову практику, яка сформувалась на момент подання позову та відкриття судом першої інстанції провадження у справі, тому застосування судом першої інстанції практики Верховного Суду, яка сформувалась на дату поновлення провадження у справі, є помилковим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області видано наказ № 110-П від 03.02.21 р. про проведення фактичної перевірки на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального. У наказі зазначено про проведення фактичної перевірки з 04.02.21 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» за місцем здійснення діяльності: пр. Центральний, 141-б, кв. 115, м. Миколаїв, тривалістю 10 діб.

Уповноваженими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області на підставі вищезазначеного наказу та направлень здійснено вихід для проведення фактичної перевірки позивача за місцем фактичної діяльності: пр. Центральний, 141-б, кв. 115, Миколаїв.

Через відсутність посадових осіб та представників товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» (двічі) відповідач не зміг розпочати фактичну перевірку, про що склав акти про неможливість розпочати перевірки від 04.02.21 р. № 109/14-29-09-02-12/39989246 та від 05.02.2021 № 126/14-29-09-02-12/35989246.

08.02.21 р. позивачем було відмовлено в допуску до проведення фактичної перевірки, про що посадовими особами відповідача складено акт про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення фактичної перевірки від 08.02.21 р. № 138/14-29-09-02-12/35989246.

Позивач не заперечує факт відмови посадовим особам відповідача в допуску до проведення перевірки та зазначає, що підставою стало неправомірність наказу № 110-П від 03.02.21 р. про проведення фактичної перевірки через не зазначення у ньому інформації, що стала підставою для проведення фактичної перевірки.

Вважаючи наказ про проведення фактичної перевірки протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. За висновками суду, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема,

(1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,

(2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Абзацом 4 пункту 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Згідно матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області видано наказ № 110-П від 03.02.21 р. про проведення фактичної перевірки на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального. У наказі зазначено про проведення фактичної перевірки з 04.02.21 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , тривалістю 10 діб..

У питанні застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України практика Верховного Суду є сформованою і усталеною.

Так, Верховний Суд у своїх постановах від 11 липня 2023 року у справі № 240/959/20, від 05 липня 2023 року у справі № 460/2663/22, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 05 листопада 2018 року у справі №803/988/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16, від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17 зауважив, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У цьому випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №440/14765/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17.

Як вбачається з встановлених обставин справи, а також наказу № 110-П від 03.02.2021 року, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного, відповідач не мав зазначати у наказі інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача.

При цьому, щодо посилань апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, колегія суддів зазначає, що станом на момент звернення із адміністративним позовом та відкриття провадження в адміністративній справі, практика Верховного Суду не була усталеною, при цьому згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Каліча Євгена Анатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистік» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.02.2021 р. № 110-П залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: І. О. Турецька

Суддя: Л. Є. Зуєва