Постанова

від 17.10.2023 по справі 620/3436/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3436/23 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова Д.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Епель О.В., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Селянсько-фермерського господарства "Колос" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2023 року позивач - Селянсько-фермерське господарство "Колос" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року №00016860901.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої порушено норми матеріального права, неповно встановлено обставини справи та досліджено докази у справі.

Додатково зазначив про те, що позивачем не надано документів, щодо використання пального отриманого безпосередньо до наявних баків транспортних засобів, зокрема копій витягів про технічні характеристики транспортних засобів, копії документів, які підтверджують перебування у власності чи оренді вказаних транспортних засобів, документів щодо ємкості паливних баків, подорожні листи, акти списання.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки у розпорядженні СФГ "Колос" перебувають транспортні засоби з загальним об`ємом паливних баків не менше 3040 літрів, відгрузка придбаного пального відбувалась безпосередньо у баки транспортних засобів та на підприємстві останнє не зберігалось.

Також звернув увагу суду на ту обставину, що зі змісту акту фактичної перевірки від 24 січня 2022 року №527/25/01/09/01 неможливо встановити, що слугувало підставою для призначення такої перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СФГ "Колос" зареєстроване як юридична особа 16 травня 2002 року, основний вид діяльності: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області на підставі наказу від 11 січня 2022 року №47-п та направлень від 11 січня 2022 року №103, 104 проведено фактичну перевірку місця зберігання палива СФГ "Колос", що знаходить за адресою Ніжинський район, с. Світанок, вул. Гоголя, 18, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 24 січня 2022 року №527/25/01/09/01 (а.с.12-14), яким встановлено отримання позивачем ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 15 квітня 2020 року № 25130414202000584 термін дії з 15 квітня 2020 року по 15 квітня 2025 року та придбання останнім 06 квітня 2020 року 2931,75 літрів дизельного палива. Постачальник пального ПП "ТД "Фонтекс-Агро" (ЄДРПОУ 38510009) згідно з договорами поставки паливно-мастильних матеріалів від 27 лютого 2019 року № ДГ-0000234 та від 17 січня 2020 року №ДГ-0000167.

На підставі акта перевірки від 24 січня 2022 року №527/25/01/09/01 Головним управлінням ДПС в Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року за № 00016860901 про застосування до СФГ "Колос" штрафних фінансових санкцій на суму 500000,00 грн (а.с. 10).

Позивачем подано до Головного управління ДПС у Чернігівській області звернення від 18 лютого 2022 року №2, яким останній просив переглянути штрафну санкцію з урахуванням наданих пояснень та доказів(а.с. 16-17).

Головне управління ДПС у Чернігівській області листом від 06 червня 2022 року №2811/6/25-01-09-01-06 повідомило про встановлення порушення ч. 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" у зв`язку з чим наявні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 500 000,00 грн. (а.с. 18).

Також позивачем подано до ДПС України звернення від 23 лютого 2022 року №6, останній просив переглянути штрафну санкцію, що накладена в результаті проведення перевірки, з урахуванням наданих пояснень та доказів (а.с. 19-20).

Державною податковою службою України рішенням від 14 червня 2022 року №5626/6/99-00-06-03-01-06 продовжено строк розгляду скарги СФГ "Колос" на податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року № 00016860901 до 25 липня 2022 року 9включно).

Рішенням Державної податкової служби України від 20 липня 2022 року №7532/6/99-00-06-03-01-06 скаргу СФГ "Колос" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року № 00016860901 без змін (а.с. 22-23).

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки підприємства позивача без жодної визначеної Законом умови, за відсутності законодавчо обґрунтованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що 06 квітня 2022 року після придбання позивачем у ПП "Фонтекс-Агро" пального у кількості 2931,75 літрів відбулась його відгрузка у баки транспортних засобів, належних СФГ "Колос", що підтверджується матеріалами справи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований ст. 80 ПК України.

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як вбачається з матеріалів справи 11 січня 2022 року начальником Головного управління ДПС у Чернігівській області видано наказ №47-5 "Про проведення фактичної перевірки" відповідно до якого наказано провести фактичну перевірку СФГ "Колос" місця зберігання палива Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Світанок, вул. Гоголя, буд. 18 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обігу пального, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, зокрема на підставі пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), 07 листопада 2019 року (справа № 140/391/19), від 05 листопада 2018 року (справа №803/988/17), від 22 травня 2018 року (справа №810/1394/16) зазначив, що пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Норма пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України щодо визначення цієї підстави фактичної перевірки кореспондується з нормами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

Водночас у постановах від 16 вересня 2021 року (справа №120/1431/20-а), від 12 жовтня 2021 року (справа №120/5729/20-а) Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення (відповідно до підстав, визначених нормами цього підпункту).

Як зазначено вище, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у наказі від 11 січня 2022 року №47-п не зазначено, які саме порушення допустив позивач, що могло бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2021 року (справа №120/1431/20-а) та від 12 жовтня 2021 року (справа №120/5729/20-а) уточнено і розширено підхід щодо застосування пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Як вірно зазначено судом першої інстанції в наказі від 11 січня 2022 року №47-п не зазначена підстава проведення перевірки, відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановленого нормами п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Колегія суддів зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 11 травня 2023 року (справа №500/5559/21).

Враховуючи вищевикладене, Головне управління ДПС у Чернігівській області не дотрималося вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень частини другої статті 74 КАС України щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього.

Щодо встановлених контролюючим органом порушень позивачем ч. 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме зберігання пального без наявності ліцензії, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року №2628-VIII внесено зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального":

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

- зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" визначено, що ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 06 квітня 2020 року позивачем придбано дизельне пальне у ПП "Фонтекс-Агро" у кількості 2931,75 літрів для використання в господарській діяльності.

Згідно з актом перевірки від 24 січня 2022 року №527/25/01/09/01 Головним управлінням ДПС в Чернігівській області встановлено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме зберігання пального без придбання відповідної ліцензії.

В обґрунтування апеляційної скарги контролюючий орган зазначив, що позивачем не надано документів, щодо використання отриманого пального безпосередньо до наявних баків транспортних засобів, зокрема копій витягів про технічні характеристики транспортних засобів, копії документів, які підтверджують перебування у власності чи оренді вказаних транспортних засобів, документів щодо ємкості паливних баків, подорожні листи, акти списання.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими, оскільки згідно з актом перевірки від 24 січня 2022 року №527/25/01/09/01 на запит контролюючого органу від 13 січня 2022 року позивачем було надано письмові пояснення з копії документів, в тому числі копію повідомлення Форми №20-ОПП щодо транспортних засобів, що перебувають у користуванні позивача. Крім того позивачем подавились до Головного управління ДПС у Чернігівській області та ДПС України звернення від 18 лютого 2022 року № 5 та 23 лютого 2023 року № 6 (а.с. 16-19), згідно з якими позивач зазначав про відвантаження пального 06 квітня 2020 року безпосередньо в баки транспортних засобів а саме: Man TGA 18/460 д.н.з НОМЕР_1 - 1200 л.; камаз 55102 д.н.з НОМЕР_6 - 240 л.; комбайн зернозбиральний д.н.з НОМЕР_2 - 350 л.; комбайн кукурудзозбиральний - 240 л.; трактор Т-150 д.н.з НОМЕР_3 - 300 л.; трактор Lonh Deer 6135В д.н.з НОМЕР_4 - 220 л.; трактор МТЗ 1025 д.н.з НОМЕР_5 - 150 л.; трактор гусеничний ДТ 75 - 240 л.; косілка-плющілка КПС 5-Г - 100 л.

Також позивач на підтвердження наявності транспортних засобів надав до суду копії: лімітно-забірних карток на отримання дизпалива за 06 квітня 2020 року, договору оренди від 15 квітня 2004 року, акт приймання передачі від 15 квітня 2004 року, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 31-38, 42-63).

Як вірно зазначено судом першої інстанції ні норми Податкового кодексу України, ні Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" не передбачають прямих заборон чи обмежень платника податку заправляти пальне після його придбання одразу в баки, наявних у нього транспортних засобів.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 15 квітня 2020 року СФГ "Колос" отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) терміном дії з 15 квітня 2020 року до 15 квітня 2025 року.

Отже враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушень СФГ "Колос" вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" в частині зберігання пального без придбання відповідної ліцензії та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року №00016860901.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді О.В. Епель

В.В. Кузьменко