Рішення

від 29.10.2007 по справі 4/289-07-7465

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/289-07-7465

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2007 р.Справа  № 4/289-07-7465

Позивач: Державний професійно-технічний навчальний заклад „Ізмаїльське ПТУ сфери послуг”

Відповідач: КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”

про стягнення 21100,90 грн.

                                        Суддя               Літвінов С. В.

Представники:

Від позивача: Гаврилюк В.А. по посвідченню   

Від відповідача: Корецька Л.А. по довіреності  

СУТЬ СПОРУ : Державний професійно-технічний навчальний заклад „Ізмаїльське ПТУ сфери послуг” звернулось до господарського суду з  позовом про стягнення з КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”  надлишково сплачені кошти за тепло  в сумі 21100,90 грн..

Відповідач надав відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

Між КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” та Державним професійно-технічним навчальним закладом „Ізмаїльське ПТУ сфери послуг” укладено договір И-15 від 27.01.06р. про постачання теплової енергії в горячій воді.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору відповідач відпускає теплову енергію пооб"єктно, в т.ч. гуртожиток училища по пр.Леніна,15, з розрахунку 0,113 Гкал/год., що складає 32,3% від загальної теплової енергії.

Як стверджує позивач то в порушення ст. 4,6, 67, 127 Житлового кодексу Української РСР, який введено в дію Постановою ВР № 5465 -X   від 30.06.1983 р., із змінами і доповненнями, при нарахуванні плати за комунальні послуги з теплопостачання спожиті мешканцями гуртожитку училища відповідач застосовує тарифи, як для категорії споживачів „бюджетна установа", замість категорії „населення".

Таким чином, згідно реєстру-розрахунку позивача загальна сума зайво сплачених училищем коштів складає 21100,90 грн. за період - опалювальний сезон - 2006/2007 років.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення надлишково сплачених коштів за тепло в сумі 21100,90 грн..

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України „За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Постачання теплової енергії Позивачу здійснювалось відповідно до умов договорів про постачання теплової енергії від 25.10.2005р. № И-15 , та від 17 листопада 2006р. № И-15.

Згідно ст. 632 ЦК України Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до умов договору Відповідач зобов'язався надавати теплову енергію для опалювання приміщень Позивача в опалювальний сезон 2006-2007р., а Позивач в свою чергу зобов'язався розраховуватись за одержану теплову енергію в 20-тиденний термін з моменту одержання розрахунків.

Сторони належним чином виконували договір, про що свідчать акти взаємозвірок станом на 01.01.2007р., 22.03.2007р., 01.04.2007р., 01.05.2007р. платежом від 18.05.07р., та довідка об'єднаного Ізмаїльського контрольно-ревізійного відділу від 18.07.2007р. № 930-24/43 „Про результати перевірки у Комунальному підприємстві „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" з питання взаєморозрахунків за постачання теплової енергії Державному професійно-технічному закладу „Ізмаїльське ПТУ сфери обслуговування" за період з 01.07.2005 року по 31.03.2007 року, якою підтверджено, що постачання теплової енергії здійснюється на підставі договорів за тарифами, передбаченими для установ, щофінансуються з державного бюджету, та за тарифами, що передбачені для інших споживачів для підприємств та установ, які орендують приміщення професійно-технічного закладу. Дебіторської або кредиторської заборгованості Державного професійно-технічного учбового закладу „Ізмаїльське ПТУ сфери обслуговування" перед КП „ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" на момент первірки не рахувалося.

Отже, враховуючи те, що договір є виконаним предмету спору щодо ціни договору існувати не може. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання по договору на теплопостачання припинено з моменту його виконання сторонами.

Щодо різниці в тарифах, то відповідно до ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обгрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно в тариф включається вартість енергоресурсів, яка витрачається на виробництво теплової енергії, в т.ч. вартість природного газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 р. N 605 та умов догорів на поставку природного газу, рівень ціни на природний газ, що використовується підприємствами комунальної теплоенергетики для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання населенню, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води - становить 686 гривень за 1 тис. куб. метрів з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат із зберігання за умови компенсації Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" з державного бюджету різниці в цінах на природний газ;

для надання послуг з опалення та гарячого водопостачння установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання - на рівні 720 гривень за 1 тис. куб. метрів без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат із зберігання.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє  задоволенні позовних вимог в повному обсязі.  

Керуючись ст. ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суддя ,-

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

1.          В позові відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

                                                           з дня прийняття

           Суддя                                                                                       Літвінов С.В.