Постанова

від 18.10.2023 по справі 380/7825/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7825/23 пров. № А/857/11344/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Лунь З.І. в порядку письмового провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтабуд до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дельтабуд (далі - ТзОВ Дельтабуд, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області (далі - Комісія ГУ ДПС, Комісія) №8160612/22345998 від 26.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 12.10.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати ДПС України здійснити дії щодо її реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.

31.05.2023 на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшлазаява про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 заяву позивача було задоволено повністю.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить його скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що заявлена сума витрат є значно завищеною та неспівмірною щодо виконаних адвокатом робіт. Вважає, що позивач належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, додаткове рішення змінити в частині суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву представника позивача та ухвалюючи додаткове рішення з викладених у ній питань, суд першої інстанції оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19,20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні), вважав, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7000,00 грн є співмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст.139 КАС України).

Частиною шостоюстатті 139 КАС Українивизначено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 по справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 по справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 по справі East/West Alliance Limited проти України, від 26.02.2015 по справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 по справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи видно, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи представником позивача надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги №09/09/2020 від 09.09.2020, ордер на надання правничої допомоги, акт №31-Д/2023 від 06.04.2023, рахунок №31-Д/2023 від 06.04.2023, платіжну інструкцію №61, складену 11.05.2023 на суму 7000,00 грн за надання правничої допомоги згідно з договором про надання правничої допомоги №09/09/2020 від 09.09.2020 та актом №31-Д/2023 від 06.04.2023.

Разом з тим, на думку колегії суддів, розрахунок правничої допомоги дещо завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг.

При цьому, обсяг робіт та час, витрачений на підготовку позову та опрацювання документів, є явно неспівмірними зі складністю виконаних адвокатом робіт.

Більше того, колегія суддів враховує, що розгляд справи проводився у письмовому провадженні.

Таким чином, з урахуванням предмету спору, враховуючи заперечення відповідача щодо суми заявлених судових витрат, сформованої практики щодо аналогічних справ, предметом яких було оскарження рішень ГУ ДПС щодо відмови у реєстрації ПН, розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягають понесені позивачем судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі по 3000,00 грн з кожного відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції слід змінити в частині визначення розміру витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року по справі №380/7825/23 змінити в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та викласти абзац перший резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції :

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження : 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтабуд (місцезнаходження : 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48, код ЄДРПОУ 22345998) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тсяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження : 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтабуд (місцезнаходження : 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48, код ЄДРПОУ 22345998) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тсяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук