Постанова

від 18.10.2023 по справі 620/7714/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 620/7714/22

провадження № К/990/22478/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Голована Олексія Григоровича, третя особа - Комунальне підприємство «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради в особі голови ліквідаційної комісії, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління комунального майна Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Житняк Л.О. від 03.01.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Карпушової О.В., Епель О.В., Кузьменка В.В. від 23.05.2023,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

Суди попередніх інстанцій вважали, що повноваження обласної ради на території, на якій введено воєнний стан та утворено обласну військову адміністрацію, припиняються у зв`язку з цими обставинами і переходять до зазначених адміністрацій.

У зв`язку з тим, що у спірних правовідносинах рішення районної ради щодо ліквідації юридичної особи - комунального підприємства було прийнято вже після введення в Україні воєнного стану та на території, на якій утворено обласну військову адміністрацію, суди констатували, що таке рішення не можна вважати рішенням засновника про припинення юридичної особи, яке у розумінні пункту першого частини десятої «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» може бути підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.

Верховний Суд вважає, що законодавство, яким урегульовані спірні у цій справі правовідносини, не передбачає автоматичного припинення повноважень районних рад з огляду лише на введення в Україні воєнного стану та утворення відповідно до закону військових адміністрацій.

Закон передбачає можливість лише тимчасового виконання військовими адміністраціями повноважень обласних рад, а випадки, за яких повноваження відповідної обласної та/або районної ради переходять до військових адміністрацій, чітко визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Саме лише введення в Україні воєнного стану та утворення військових адміністрацій до таких наслідків не призводять і не є самостійними та достатніми підставами для цього.

I. ІСТОРІЯ СПРАВИ

I.I Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2022 року Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (далі також позивач) звернулося з позовом до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Голована Олексія Григоровича (далі також відповідачі), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.09.2022 про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Голована Олексія Григоровича;

- зобов`язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Голована Олексія Григоровича здійснити державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради, відповідно до поданих 21.09.2022 документів.

2. В обґрунтуванні підстав позову наводились аргументи про те, що відповідачі дійшли помилкового висновку щодо невідповідності поданих для державної реєстрації юридичної особи документів вимогам Конституції та законів України, зокрема, частині першій статті 105 Цивільного кодексу України.

3. Позивач вважав, що у спірних правовідносинах у відповідачів не виникло передбачених Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» правових підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи. У зв`язку з чим наполягав на протиправності рішення, прийнятого суб`єктом державної реєстрації.

I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023, у задоволенні позову відмовлено.

5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що згідно з правовим режимом воєнного стану, визначеним Законом України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», реалізовані позивачем у спірних відносинах повноваження на час дії воєнного стану здійснює Чернігівська обласна військова адміністрація, яка підпорядковується начальнику.

6. Крім цього суди відзначали, що на час дії воєнного стану та упродовж установленого законом строку управління об`єктами спільної власності територіальних громад району та\або області здійснює начальник військової адміністрації.

7. З цих підстав суди попередніх інстанцій констатували законність оскаржуваного рішення про відмову у проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи, оскільки рішення Чернігівської обласної ради, яким припинено юридичну особу (комунальне підприємство), за фактичних обставин справи та наявного правового регулювання спірних відносин не є документом, який відповідно до пункту 1 частини десятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» може бути підставою для державної реєстрації.

I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.08.2017 рішенням Чернігівської обласної ради «Про створення комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради» №14-10/VII на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області створено Комунальне підприємство «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради, яке було передано у сферу управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та доручено останньому розробити та затвердити статут цього підприємства, здійснити заходи щодо державної реєстрації підприємства.

10. 16.09.2022 на одинадцятій сесії Чернігівської обласної ради восьмого скликання прийнято рішення №10-11/VIII «Про припинення юридичної особи комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради шляхом ліквідації».

11. Вищевказаним рішенням передбачено, зокрема:

Припинити юридичну особу - Комунальне підприємство «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради (код ЄДРНОУ 41569183) шляхом ліквідації;

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи Комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради доручити управлінню комунального майна обласної ради. Управлінню комунального майна обласної ради: Повідомити державного реєстратора про припинення юридичної особи у порядку, передбаченому законодавством України. Забезпечити офіційне оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи на власному веб-сайті та сайті обласної ради. Протягом трьох місяців з дати публікації повідомлення про припинення юридичної особи здійснити інші дії, пов`язані з ліквідацією Комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради. Подати на затвердження ліквідаційний баланс комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради, тощо.

12. На виконання рішення Чернігівської обласної ради від 16.09.2022 №10-11/VIII «Про припинення юридичної особи - комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради шляхом ліквідації», 20.09.2022 начальником управління комунального майна обласної ради видано наказ №105 «Про здійснення заходів з ліквідації комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради».

13. Цим наказом створено комісію з ліквідації юридичної особи Комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 41569183) згідно з додатком; комісії з ліквідації юридичної особи доручено, зокрема, повідомити державного реєстратора про ліквідацію юридичної особи у порядку, передбаченому законодавством.

14. 21.09.2022 головним спеціалістом з питань статистики та фінансового аналізу аналітичного відділу Управління комунального майна Чернігівської обласної ради Попович Віталієм Юрійовичем, який є головою ліквідаційної комісії згідно з наказом позивача від 20.09.2022 №105, для проведення державної реєстрації «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації» до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради було подано відповідну заяву.

15. До заяви було додано рішення Чернігівської обласної ради від16.09.2022 №10-11/VIII «Про припинення юридичної особи комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради шляхом ліквідації» та наказ управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 20.09.2022 №105 «Про здійснення заходів з ліквідації комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради».

16. 22.09.2022 отримано рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17. Державний реєстратор Голован О.Г., розглянув документи, подані для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації», що були прийняті 21.09.2022, стосовно Комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради (код ЄДРНОУ 41569183) та встановив, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України, а саме - за змістом пункту 1 статті 65 Господарського кодексу України: «Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів». Згідно до діючої редакції статуту даного КП в редакції 2019 р. (розділ 9) ліквідація здійснюється засновником. Рішення Чернігівської обласної ради про припинення прийнято 16.09.2022, подано 21.09.2022 - порушено норми пункту 1 статті 105 Цивільного кодексу України. Недотримано пункт 9.2. статуту КП в частині утворення ліквідаційної комісії - порушено пункт 1 статті 65; пункт 2 статті 57 Господарського кодексу України».

18. Таке рішення державного реєстратора позивач оскаржив у судовому порядку.

III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. В обґрунтуванні доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

20. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

21. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування в подібних правовідносинах пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», де йдеться про наявність безпосередніх передумов для тимчасового нездійснення районними та обласними радами своїх повноважень і взаємообумовленого здійснення цих повноважень відповідними районними, обласними військовими адміністраціями.

22. На думку скаржника, районні та обласні ради на територіях, які не є окупованими, продовжують здійснювати свої повноваження в умовах воєнного стану у випадку утворення відповідних районних та обласних військових адміністрацій.

23. Вищенаведені підстави касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень скаржник обґрунтовує посиланням на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що відповідна обласна рада автоматично припиняє повноваження, виходячи з факту утворення обласної військової адміністрації та введення військового стану.

24. На переконання скаржника такий висновок щодо застосування норм права не ґрунтується на законі та не відповідає правовому регулюванню спірних правовідносин.

25. У контексті вищезгаданих доводів позивач акцентує увагу на приписах частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», за змістом яких в умовах воєнного стану, зокрема, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

26. Висловлює думку про те, що факт прийняття вищезазначеного Закону чи лише утворення військової адміністрації не є підставою для автоматичного припинення повноваження органів місцевого самоврядування, а наділення військової адміністрації відповідними повноваженнями органів місцевого самоврядування, на його переконання, можливе лише тоді, коли за умов воєнного стану ці органи не можуть реалізовувати свої повноваження, у тому числі, у випадку тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області, або у випадку прийняття Верховною Радою України відповідного рішення за поданням Президента України, що як вважає позивач імперативно визначено частиною третьою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

27. Окрім вищенаведених доводів касаційної скарги у ній наводяться аргументи про те, що у спірних правовідносинах була утворена саме обласна військова (на виконання Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій), а не військово - цивільна адміністрація.

28. У зв`язку з цим позивач переконаний у необґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій про те, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про військово - цивільні адміністрації» і що повноваження обласних рад можуть бут припинені у випадках, передбачених цим Законом.

29. У відзиві на касаційну скаргу державний реєстратор наголошує на тому, що обов`язок проведення реєстраційної дії виникає у суб`єкта державної реєстрації лише за відсутності підстав для відмови у вчиненні такої дії.

30. Наголошує, що під час судового розгляду цієї справи не встановлено порушення прав позивача внаслідок прийняття оспорюваного ним рішення, оскільки він не був заявником при поданні пакету документів для державної реєстрації.

31. Відповідач вважає, що позивач помилково розуміє норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, керується суб`єктивним та законодавчо необґрунтованим баченням процедур у сфері надання адміністративних послуг. Вказує, що судовими рішеннями, які оскаржуються в касаційному порядку, питання про права, інтереси та/або обов`язки Управління комунального майна Чернігівської обласної ради не вирішувалося.

32. Заперечуючи проти доводів та вимог касаційної скарги, відповідач у відзиві на неї також вказує, що скаржник приховав відомості стосовно наявності іншого рішення Чернігівської обласної ради від 06.06.2023 №15-14/VІІІ «Про припинення юридичної особи - Комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради шляхом ліквідації», відповідно до пункту 3 якого припинено чинність документів, за результатом розгляду яких відповідачами прийнято спірне рішення, а також не повідомив про факт внесення 09.06.2023 запису до Реєстру щодо припинення вказаної юридичної особи в результаті її ліквідації.

33. З огляду на вищенаведені аргументи у відзиві на касаційну скаргу заявляються вимоги про закриття касаційного провадження у справі.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

34. Конституція України:

Частина друга статті 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 19 частини першої статті 92.

Виключно законами України визначаються: правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації.

Частини перша, третя, четверта статті 140.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Частина друга статті 142.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об`єднувати на договірних засадах об`єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Частина перша статті 143.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

35. Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пункт 30 частини першої статті 26.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Пункт 20 частини першої статті 43.

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».

Частини третя, четверта статті 60.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

36. Закон України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».

Частини перша, друга, абзац перший частини третьої, частини четверта, восьма, дев`ята статті 4.

На територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

У районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.

У разі утворення районних, обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних районних, обласних військово-цивільних адміністрацій.

Частина перша статті 9 «Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану».

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частини третя, четверта статті 10 «Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану».

У разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення:

1) повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації;

2) виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації;

3) відповідні районні та обласні ради не здійснюють свої повноваження;

4) комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації;

5) управління об`єктами спільної власності територіальних громад таких району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації;

6) призначення осіб на посади та звільнення з посад, які здійснюються начальником районної військової адміністрації, погоджуються з начальником відповідної обласної військової адміністрації;

7) начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов`язків працівників виконавчого апарату такої районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

У разі прийняття Верховною Радою України рішення, передбаченого частиною другою або третьою цієї статті, начальник військової адміністрації, відповідна обласна та/або районна військова адміністрація здійснюють повноваження, передбачені відповідно частиною другою або третьою цієї статті, з дня надбання чинності зазначеним рішенням Верховної Ради України протягом строку, передбаченого цими частинами.

У разі усунення загроз для безпеки і правопорядку на території області за поданням Президента України Верховна Рада України може прийняти рішення про поновлення роботи органів місцевого самоврядування на території відповідної області до закінчення 30-денного строку, передбаченого частиною другою або третьою цієї статті, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану.

Якщо протягом 30-денного строку після припинення або скасування воєнного стану виникнуть визначені законом підстави для призначення позачергових виборів відповідної місцевої ради, начальник військової адміністрації, відповідна обласна та/або районна військова адміністрація продовжують здійснювати повноваження, передбачені частинами другою та третьою цієї статті, до обрання нового складу відповідних органів місцевого самоврядування, якщо Президент України не прийняв рішення про утворення на цій території військово-цивільної адміністрації.

Частини третя, сьома статті 15.

Районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із:

1) складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення;

2) здійснення управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації, таких об`єктів); призначення і звільнення їх керівників;

3) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок);

4) вирішення згідно із законом питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу;

5) встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної води у промислових цілях;

6) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями;

7) встановлення посиленої охорони об`єктів критичної інфраструктури та об`єктів, які забезпечують життєдіяльність населення;

8) прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів;

9) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадської безпеки і порядку та результати діяльності на відповідній території;

10) встановлення у порядку та межах, визначених законодавством, тарифів на житлово-комунальні послуги;

11) прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

12) забезпечення в умовах воєнного стану реалізації державних гарантій, визначених законами України.

Територіальні громади, на територіях яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними, визначаються відповідними обласними військовими адміністраціями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України.

37. Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Частина десята статті 17.

Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:

1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.

Пункти 1, 5, 10-5 частини першої статті 28.

Підстави для відмови у державній реєстрації: документи подано особою, яка не має на це повноважень; документи суперечать вимогам Конституції та законів України; подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання, крім документів щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб`єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

V.I Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

38. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

40. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам сторін, учасників процесу, Верховний Суд виходить з такого.

41. Системний аналіз вищевикладених норм законодавства з урахуванням їх юридичних зв`язків дає колегії суддів підстави для висновку про те, що Президент України на територіях, на яких введено воєнний стан, та з метою, визначеною частиною першою статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування може приймати рішення про утворення тимчасових державних органів - військових адміністрацій.

42. Для утворення у районі, області військових адміністрацій частиною четвертою вищевказаної статті передбачено три окремі та самостійні підстави, а саме:

нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки;

припинення їх повноважень згідно із законом;

для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку.

43. Із змісту вищевикладеної норми видно, що перші дві підстави пов`язані з нездійсненням відповідною районною чи обласною радою своїх повноважень або з їх припиненням відповідно до закону. Третя підстава для утворення районних, обласних військових адміністрацій з такими обставинами не пов`язується й слугує меті здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку.

44. Колегія суддів відзначає, що ані Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані Закон України «Про правовий режим воєнного стану», ані жоден інший акт законодавства, яким регламентовані спірні у цій справі правовідносини, не містять приписів про те, що повноваження відповідної обласної та/або районної ради припиняються автоматично за умов введення в Україні воєнного стану та утворення відповідно до закону військових адміністрацій.

45. Більше того, частиною другою статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

46. Окрему увагу колегія суддів акцентує й на тому, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» у будь-якому випадку не передбачає саме припинення повноважень обласних, районних рад, а лише встановлює, що такі (повністю або частково) можуть бути тимчасово, в межах визначеного цим законом строків, передані тимчасовим державним органам - військовим адміністраціям. Після закінчення встановленого законом строку, впродовж якого виконання повноважень обласних, районних рад покладається на військові адміністрації, такі повноваження поновлюються і надалі реалізуються цими радами у визначеному законом порядку.

47. Тобто обласні ради після введення в Україні воєнного стану продовжують виконувати свої повноваження, надані їм Конституцією України, вищевказаним Законом та іншими законами України, до виникнення передбачених законом підстав для їх передання відповідним військовим адміністраціям. Утворення таких тимчасових державних органів Президентом України не є самостійною і достатньою підставою для припинення повноважень обласних, районних рад у період дії воєнного стану.

48. Випадки, за яких повноваження відповідної обласної та/або районної ради переходять до військових адміністрацій, визначені частиною третьою статті 10, абзацом першим частини третьої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

49. На переконання колегії суддів, положення вищезгаданих правових норм треба розуміти так, що умовами, за яких на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, або упродовж іншого, передбаченого законом строку, зокрема:

повноваження відповідної обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації;

їм підпорядковуються комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області;

управління об`єктами спільної власності територіальних громад таких району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації;

районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації, таких об`єктів),

є утворення обласної та/або районної військової адміністрації та настання одночасно однієї з таких обставин:

тимчасова окупація адміністративного центру області;

оточення адміністративного центру області;

прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення (мається на увазі рішення Парламенту, прийняте за поданням Президента України, про здійснення відповідними військовими адміністраціями повноважень обласних та/або районних рад відповідно до закону).

50. Однак в обсязі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених доказами, відсутні підстави стверджувати про те, що у правовідносинах, у яких виник спір у справі, яка розглядається, Указ Президента України від 24.02.2022 №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», у тому числі Чернігівської обласної військової адміністрації, видано у зв`язку з тим, що Чернігівська обласна рада припинила свої повноваження згідно із законом, або її сесія не була скликана у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки.

51. Це дозволяє стверджувати, що вищевказаний Указ було видано Президентом України саме для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. Іншого зі змісту цього документа не вбачається.

52. З установлених судовим розглядом цієї справи обставин та нормативного - правового регулювання спірних відносин вбачається й те, що у цьому випадку Чернігівська обласна рада після введення в Україні воєнного стану продовжила виконання наданих їй Конституцією та законами України повноважень, а утворена Президентом України Чернігівська обласна військова адміністрація діяла на цій території паралельно й у межах наданих їй Законом України «Про правовий режим воєнного стану» повноважень, здійснювала керівництво у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку.

53. У зв`язку з вищенаведеним колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що повноваження Чернігівської обласної ради, реалізовані нею під час прийняття рішення від 16.09.2022 №10-11/VIII «Про припинення юридичної особи комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради шляхом ліквідації», припинились з огляду на введення в Україні воєнного стану та утворення згідно з Указом Президента України Чернігівської обласної військової адміністрації.

54. Дійшовши такого висновку, який не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, суди першої та апеляційної інстанцій не надали жодної оцінки іншим аргументам сторін та не з`ясували обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не перевірили їх доказами.

55. Зокрема, у оскаржуваних судових рішеннях відсутні мотиви щодо оцінки наведених у спірному рішенні державного реєстратора підстав для відмови у проведенні реєстраційної дії за заявою Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, а саме - стосовно того, що подані для проведення відповідної реєстраційної дії документи суперечили вимогам Конституції та законів України (пункту 2 статті 57, пункту 1 статті 65 Господарського кодексу України, пункту 1 статті 105 Цивільного кодексу України), пункту 9.2 статуту комунального підприємства в частині утворення ліквідаційної комісії.

56. Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій також залишено поза увагою доводи позивача і контраргументи відповідачів, пояснення третьої особи стосовно повноти/неповноти поданих для державної реєстрації документів, відповідності/невідповідності їх вимогам Конституції та законів України, відсутності/наявності передбачених законом підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій, щодо яких у спірних правовідносинах подавалась відповідна заява.

57. Усе це вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також дає підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення не відповідають встановленим у статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям законності та обґрунтованості.

58. Суд же касаційної інстанції, в силу наявних у нього повноважень, закріплених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

59. Колегія суддів критично оцінює наведені у відзиві на касаційну скаргу аргументи про те, що оскаржувані судові рішення не стосуються прав та/або обов`язків скаржника - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, оскільки як установлено обставинами цієї справи заявником державної реєстрації припинення юридичної особи, ліквідованої згідно з відповідним рішенням Чернігівської обласної ради, виступала посадова особа позивача - ОСОБА_1 , який одночасно є головою ліквідаційної комісії.

60. Такі дії були вчинені вищевказаною посадовою особою на виконання повноважень Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, а тому ухвалені судами попередніх інстанцій рішення у цій справі зачіпають права та обов`язки вказаного виконавчого органу органу місцевого самоврядування, оскільки впливають на порядок реалізації ним управлінських функцій.

61. Колегія суддів вважає необґрунтованим й зазначені у відзиві на касаційну скаргу посилання на відомості стосовно наявності іншого рішення Чернігівської обласної ради від 06.06.2023 №15-14/VІІІ «Про припинення юридичної особи - Комунального підприємства «Надра Чернігівщини» Чернігівської обласної ради шляхом ліквідації», відповідно до пункту 3 якого припинено чинність документів, за результатом розгляду яких відповідачами прийнято спірне рішення, а також на факт внесення 09.06.2023 запису до Реєстру щодо припинення вказаної юридичної особи в результаті її ліквідації.

62. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі аргументи відзиву ґрунтуються на нових доказах і обставинах, які виникли вже після розгляду цієї справи та ухвалення у ній судових рішень по суті спору, не з`ясовувались і не оцінювались судами попередніх інстанцій в силу того, що такі фактично не існували як станом на час виникнення спірних правовідносин, так і на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень.

63. За наведеного колегія суддів вважає, що оцінка цих аргументів виходить за межі наданих процесуальним законом повноважень Верховного Суду і не може бути здійснена ще й тих підстав, що такі доводи стосуються нових доказів та обставин, які не існували упродовж спірного періоду відносин у цій справі.

V.IІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

65. Відповідно до пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

66. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим та на підставі частини другої статті 353 цього Кодексу, оскаржувані судові рішення належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

67. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, дослідити відповідні докази, повно і всебічно встановити обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин й охоплюються предметом доказування, надати належну і повну юридичну оцінку обставинам справи та усім аргументам учасників справи, перевірити їх доказами, та постановити рішення відповідно до вимог 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

68. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління комунального майна Чернігівської обласної ради задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук