Ухвала

від 13.09.2023 по справі 758/11772/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 серпня 2023 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 01.07. 2023 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12022100070001725 від 27.08.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.08.2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 22.10.2023 року включно.

Також цією ухвалою залишено без зміни заставу визначену ухвалою суду від 12.01.2023 року у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень.

На дану ухвалу обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24.08.2023 року та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт або особисте зобов`язання з альтернативою застави в мінімальному розмірі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час досудового розслідування він жодного разу не порушував умови обраного йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, сумлінно з`являвся до органу досудового розслідування, не переховувався від слідства, не змінював місця проживання, не намагався тиснути на потерпілих та свідків, однак після направлення справи до суду 20.10.2022 року за клопотанням прокурора йому обрано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Апелянт вважає, що посилання прокурора на ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, не відповідають дійсності та не мають жодних беззаперечних доказів на їх підтвердження.

Також вказує, що він вже тривалий час перебуває під вартою і коли до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання під час досудового розслідування, він не вчиняв жодних дій, на які вказує прокурор у своєму клопотанні, що свідчить про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 у поданій апеляційній скарзі просив розглянути справу без його участі, а від інших учасників кримінального провадження не надходило клопотань про розгляд апеляційної скарги за участю сторін кримінального провадження, апеляційний суд, відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі останніх.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали контрольного провадження №758/11772/22) за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 та апеляційні доводи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 24.08.2023 року під час розгляду кримінального провадження №12022100070001725 від 27.08.2022 року, у якому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки останній може переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом положень ч.1 та ч.2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи питання за клопотанням прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою зміни ними своїх показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Також своєю ухвалою суд залишив без зміни розмір застави визначений ухвалою суду від 12.01.2023 року у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на даний час застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, буде недостатнім і утримання ОСОБА_5 під вартою буде сприяти забезпеченню виконання процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні у розумні строки, а тому задовольнив клопотання прокурора і продовжив ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та залишив без зміни визначений раніше розмір застави.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та навів мотиви прийнятого рішення, пославшись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та обґрунтовано залишив без зміни розмір застави визначений ухвалою суду від 12.01.2023 року у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, оскільки конкретні обставини кримінального провадження, ступінь суспільної небезпеки інкримінованого ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить про неможливість застосування стосовно нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, оскільки він не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що зазначені прокурором ризики є необґрунтованими, не відповідають дійсності та відсутні жодні беззаперечні докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в клопотанні прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а посилання апелянта на ту обставину, що під час досудового розслідування він жодного разу не порушував умови обраного йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, сумлінно з`являвся до органу досудового розслідування, не переховувався від слідства, не змінював місця проживання, не намагався тиснути на потерпілих та свідків, не може слугувати безумовною підставою для зміни ОСОБА_5 існуючого запобіжного заходу на більш м`який.

За викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 24.08.2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою та залишено без зміни раніше визначений ухвалою суду від 12.01.2023 року альтернативний запобіжний захід у виді застави, винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону і підстав для її скасування та застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422-1 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 серпня 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 22.10.2023 року включно - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3