Рішення

від 12.11.2007 по справі 9/165-3798

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/165-3798

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2007 р.Справа № 9/165-3798

Господарський суд Тернопільської області

у складі   , при секретарі Кулагіній Т.В.            

Розглянув у відкритому судовому засідання справу

за позовом  Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ,   в особі Філії Тернопільська дирекція  АТ "Індекс-Банк", вул. Руська, 1, м. Тернопіль,46001           

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дутар", вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль,46001            

За участю представників сторін:

         позивача:   Білокур А.С., довіреність № 199001 від 30.01.2007 р..

         відповідача:   Фадзига Г.М., довіреність  №.В05/11-01 від 05.11.2007 р.

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні  представникам сторін  права та обов'язки  учасника  господарського процессу   згідно   з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

встановив:

            Позивач -  Акціонерне товариство “Індустріально-експортний банк”, м. Київ, в особі Філії  “Тернопільська дирекція” АТ “Індекс-Банк”,  м. Тернопіль,  звернувся 06.09.2007 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дутар”, м. Тернопіль,  про дострокове розірвання кредитного договору № 8/06-МБ від 24.03.2006 р. та  стягнення  15 098,25   грн. заборгованості  по  поверненню кредиту   за рахунок  заставного  майна –продуктів харчування.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на  те, що на підставі укладеного 24 березня 2006 р. кредитного договору № 8/06-МБ Банк   надав  Позичальнику кредит у сумі 34 000,00 грн. для  поповнення обігових коштів зі строком повернення  до  24.09.2007 р.  та на  умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі  31,4 % річних.. Однак,  боржник  не належним чином  виконував свої  зобов'язання, визначені  договором ,  адже     в порушення    договору та  ст.ст. 1048 ,1054 ЦК України    кредитні кошти Банку    не повернув  і   відсотки за користування кредитом не сплатив.

Станом на 06.09.2007 р. (день звернення з позовом до господарського суду), загальна  суму заборгованості Відповідача за кредитним договором , вказує Банк,  становила  15 098,25 грн., з яких неповернутий кредит    -  14 565,96 грн.,  відсотки  за користування кредитом  -  377,30 грн. та 154,99 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Спираючись на те, що  умови договору  застави  від 24.03.2006 р. надають заставодержателю,  яким є Банк,  право    одержати  задоволення  з вартості  заставленого  майна  у разі   невиконання  Боржником   зобов'язань за кредитним договором,     Банк  просить    суд  стягнути    заборгованість  у розмірі   15 098,25 грн. за рахунок   заставлених товарів (продуктів харчування), що належать  Відповідачу,  а  кредитний договір достроково розірвати.

У судовому засіданні  12.11.2007 р. представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача визнав позов, водночас повідомив, що заставне майно знаходиться і зберігається    за іншою  , ніж вказано у  договорі застави ,    адресою,  по   вул. Гайова, 8, у м. Тернополі.

Розглянувши     матеріали   справи,  заслухавши  доводи   представників сторін,  оцінивши подані докази,  суд дійшов до висновку, що  позов  підлягає до часткового задоволення , виходячи з такого.

Спір виник внаслідок неналежного виконання Відповідачем, як Позичальником, умов кредитного договору  № 8/06-МБ  від 24 березня 2006 р., яким  встановлено  графік   погашення кредиту в межах загального строку, на який була відкрита кредитна лінія,  внаслідок  чого станом на  1.08.2007 р.,  заборгованість , допущена  Позичальником ,  по кредиту  становила   14 565,96 грн. ,    а відсотків , нарахованих  за  користування ним   ,    377,30  грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у відповідний термін, згідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі п. 2.3 Договору про заставу  товарів в обігу № 8/06-МБ/1 від 24.03.2006 р. Банк   набуває права звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо  кредит, проценти, штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строки, передбачені кредитним договором № 08/06-МБ від 24.03.2006 р.

В силу ст. ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором –неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в  момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом  чи  договором.

Наявними у справі матеріалами підтверджується, і Відповідачем в порядку                       ст. 33,34 ГПК України не спростовується та обставина,  що  отримавши 34 000,00 грн. кредиту, в порушення   договору та усупереч ст.ст. 525, 526 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю “Тоговий дім “Дутар”   не сплатило  14 565,96  грн. в   повернення  кредитних коштів  та  377,30   грн.  відсотків за користування  кредитом.

Правові наслідки порушення зобов'язання  встановлюються   договором ,  або законом,  і полягають у    припиненні зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;  зміні умов зобов'язання;        сплаті неустойки;      відшкодуванні збитків та моральної шкоди.

   Штрафними    санкціями    за ч. 1  ст. 230  ГК України   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Доводи Позивача з    приводу  неналежного виконання господарського зобов'язання  Відповідачем      не спростовані,  а тому,   з огляду на    умови  угоди,  викладені   у                      п. 4.1 договору,   Банк  ( кредитор)  підставно   застосував до боржника    господарські санкції у вигляді   грошової суми (пені)  за    неналежне виконання   грошового зобов'язання.  

Оцінюючи вимоги Позивача щодо стягнення пені згідно п. 4.1 кредитного договору,  нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати  за період з  16.07.2007 р. по  20.08.2007 р. за несвоєчасне повернення кредитних коштів, що складає  151,85 грн., та за період з 01.08.2007 р. по 20.08.2007 р. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом  у розмірі   3,14 грн.  ,   поданий розрахунок   цих санкцій, суд дійшов до висновку, що вимоги у цій частині позову підлягають до задоволення, як правомірні та  такі, що  відповідають  приписам ст. 232 Господарського Кодексу України , положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та умовам   договору.  

Як визначається у  ч. 1 ст  206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами  відповідно до правил, встановлених  статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до  ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, як свідчать  подані позивачем матеріали,   порядок розірвання договору, встановлений ст. 188 ГК України, Банком дотриманий не був,  адже  вимога   за  № 55-750  від 12.07.2007 р.   про дострокове повернення кредитних  коштів  за кредитним договором  № 8/06-МБ  від 24 березня 2006 р., не містить посилань на  пропозицію  дострокового розірвання договору.    Інших  доказів,  спрямованих  на  

Відсутність  вказаних  доказів   дає підстави для висновку, що спір між сторонами   стосовно розірвання договору відсутній, відтак, провадження у  цій частині позову   підлягає припиненню за п.  1-1 ст. 80 ГПК України.   

Судові витрати, які включають 235,98 грн. державного мита, 118 грн. витрат в оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на  сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні 12.11.2007 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 1054 ЦК України, ст. 118, 193, 232 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, п. 1-1- ст. 80 , 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", господарський суд

вирішив:

          1.  Позов задовольнити частково.

          2.  Припинити провадження в частині розірвання кредитного договору № 8/06-МБ від 24.03.2006 р..

          3.  Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Торговий дім “Дутар” (вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, р/р 26003000016001 в філії “Тернопільська дирекція” АТ “Індекс-Банк”, МФО 338835, ід. код 33866430)  15 098,25  грн.  заборгованості  по неповерненому кредиту, несплачених відсотках за користування кредитом  та пені    за кредитним договором    №  8/06-МБ  від 24.03.2006 р.  за рахунок        заставленого  згідно   договору  від 24.03.2006 р.  майна (товарів в обороті) ,  а саме  :

  продуктів харчування, що  знаходяться за адресою : вул. Гайова, 8, м. Тернопіль., кошти від продажу   яких   перерахувати на   користь  Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк”,  вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, від імені якого діє  Філія “Тернопільська дирекція” АТ “Індекс-Банк”, м. Тернопіль, вул. Руська, 1, м. Тернопіль,  р/р 37396840000501 в філії  “Тернопільська дирекція” АТ “Індекс-Банк”, МФО 338835,  код  ЄДРПОУ 33833080) .

4. Стягнути   209,98  грн. судових  витрат  з   Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дутар” (вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, р/р 26003000016001 в філії “Тернопільська дирекція” АТ “Індекс-Банк”, МФО 338835, ід. код 33866430)  на користь  Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк”, вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, від імені якого діє  Філія “Тернопільська дирекція” АТ “Індекс-Банк”, м. Тернопіль, вул. Руська, 1, м. Тернопіль,  р/р 37396840000501 в філії  “Тернопільська дирекція” АТ “Індекс-Банк”, МФО 338835,  код  ЄДРПОУ 33833080) .

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “19” листопада  2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя