Ухвала

від 09.10.2023 по справі 308/14956/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/14956/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09.10.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючогосудді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового провадження: представника власниці майна

ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження №11-сс/4806/489/23, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2022 року, задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 (далі - прокурор) про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022070000000310, відомості про кримінальне правопорушення в якому 31.10.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2125355300:03:001:0095, яка належить ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на праві приватної власності; 2125355300:03:001:0094, яка належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на праві приватної власності із забороною відчуження та користування земельними ділянками з метою запобігання вирубці дерев.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 08 листопада 2022 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12022070000000310, внесеному 31.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, про накладення арешту на майно земельні ділянки за кадастровими номерами 2125355300:03:001:0095, яка належить ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на праві приватної власності; 2125355300:03:001:0094, яка належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на праві приватної власності. З клопотання убачається, 04.02.2021 постановою слідчого вказані земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Прокурор у клопотанні вказує на те, що на ці земельні ділянки необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельні ділянки не обтяжені заборонами та іпотеками у власності однієї фізичної особи, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти їх перетворенню. Підставою застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельних ділянок, а саме передача їх безоплатно у приватну власність із порушенням норм Земельного кодексу України та наявність іншого права постійного користування вказаними земельними ділянками. Не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження земельних ділянок, призведе до їх продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку та перешкодить скасуванню права власності, а в подальшому поверненню земельних ділянок до земель лісового фонду, з якого такі незаконно вилучені. З огляду на вищенаведене, з метою збереження речових доказів, просить клопотання задовольнити.

В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що клопотання про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2022 за №12022070000000310, в ході якого досліджуються обставини діяння, вчиненого ОСОБА_9 , який будучи службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, проявив необережність при виконанні обумовлених його службовим становищем обов`язків, усупереч вимог ст.ст. 1, 5, 7, 17, 19 Лісового кодексу України (в редакції від 02.07.2013), ст. ст. 55, 57, 116, 186, 186-1 Земельного кодексу України (в редакції від 05.12.2013), Закону України «Про землеустрій» (у редакції від 27.07.2013), Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про управління Держземагенства у Хустському районі в Закарпатській області, затвердженого 21.09.2012 наказом № 44 Державного агентства земельних ресурсів України, не виконав основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин по державному нагляду у сфері землеустрою, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям рішення про передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_10 земельних ділянок лісового фонду з кадастровими номерами 2125355300:03:001:0094 вартістю 112 528 гривень та 2125355300:03:001:0095 вартістю 76 219 гривень, загальною площею 0,27 га., чим спричинено охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Хустське ЛГ» матеріальну шкоду на загальну суму 188 744 гривні, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками. У клопотанні також зазначається, що внаслідок вчинених дій (бездіяльності ) із земель лісового фонду незаконно були вилучені земельні ділянки. Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого від 04.02.2021 земельні ділянки за кадастровими номерами: 2125355300:03:001:0095 та 2125355300:03:001:0094, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, і те, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 були відсутні під час розгляду клопотання, зі змістом оскаржуваної ухвали слідчого судді ознайомились лише тоді, коли здійснювались дії щодо реєстрації проектно-кошторисної документації на будівництво реабілітаційного центру на земельній ділянці, на яку накладено арешт. Водночас вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, вважає, що така підлягає скасуванню. Стверджує, що слідчий суддя взяв до уваги те, що предметом кримінального правопорушення є дії посадової особи управління Держкомзему у Хустському районі Закарпатської області, до якого власник земельної ділянки жодного стосунку не має, оскільки ОСОБА_5 придбала земельну ділянку у фізичної особи на підставі договору купівлі-продажу. Вважає, що вказані земельні ділянки, на які накладено арешт, не відповідають жодному з наведених у ч. 1 ст. 98 КПК України критеріїв. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:03:001:0094, яка належить на праві власності ОСОБА_5 .

Заслухавши доповідь судді про зміст ухвали, вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора та власниці майна ОСОБА_5 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вищевказаних осіб апеляційний суд бере до уваги, що: прокурор та власниця майна належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали; апеляційним судом не визнавалась обов`язковість явки прокурора та власниці майна в судове засідання; адвокат ОСОБА_6 не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора та власниці майна.

Зі змісту апеляційної скарги убачається, що висновки слідчого судді про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 2125355300:03:001:0095, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , - сторонами кримінального провадження не оспорюються.

Тому, з огляду на положення ст. 404 КПК України, висновки слідчого судді у цій частині апеляційним судом не перевіряються, визнаються належним чином вмотивованими та обґрунтованими і судове рішення переглядається лише у частині доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:03:001:0094, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Із матеріалів судового провадження убачається, що розгляд клопотання проведено без участі власниці майна ОСОБА_5 , яка не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду клопотання.

При цьому, із матеріалів судового провадження не убачається, що копія оскаржуваної ухвали слідчого судді від 23.12.2022 направлялась власниці майна. Також із матеріалів судового провадження убачається, що представник власниці майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 отримав копію оскаржуваної ухвали лише 15.09.2023.

Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили адвокату ОСОБА_6 подати апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді у передбачений кримінальним процесуальним законом п`ятиденний строк, а тому, з огляду на приписи ст. ст. 21 та 117 КПК України, з метою недопущення порушення права власників майна на захист та доступ до правосуддя, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, визнаються поважними, клопотання про поновлення строку визнаються обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а пропущений строк поновленню.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України зклопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:03:001:0094, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , слідчим суддею взяті до уваги положення Конституції України, дотримані вимоги кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладений у Європейській Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права визнається законним та обґрунтованим.

Так, перевіривши доводи клопотання та викладені у судовому рішенні висновки, колегія судів погоджується з твердженнями слідчого судді про те, що матеріали провадження містять достатньо даних, які вказують на те, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України та має доказове значення у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно шляхом заборони відчуження та користування ним, з метою запобігання вирубці дерев.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів бере до уваги те, що вказане вище майно земельна ділянка з кадастровим номером 2125355300:03:001:0094, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , на яку накладено арешт, відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям і може мати значення для встановлення обставин кримінального провадження; що органом досудового розслідування доведено існування передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце.

Як убачається із приєднаних до клопотання матеріалів, у провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за № 12020070000000292, відомості про кримінальне правопорушення в якому 30.10.2022 внесені доЄРДР заознаками діяння,передбаченого ст. 367 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.

Органом досудового розслідування досліджуються обставини того, що досліджуються обставини діяння, вчиненого ОСОБА_9 , який будучи службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, проявив необережність при виконанні обумовлених його службовим становищем обов`язків, усупереч вимог ст.ст. 1, 5, 7, 17, 19 Лісового кодексу України (в редакції від 02.07.2013), ст. ст. 55, 57, 116, 186, 186-1 Земельного кодексу України (в редакції від 05.12.2013), Закону України «Про землеустрій» (у редакції від 27.07.2013), Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про управління Держземагенства у Хустському районі в Закарпатській області, затвердженого 21.09.2012 наказом № 44 Державного агентства земельних ресурсів України, не виконав основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин по державному нагляду у сфері землеустрою, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям рішення про передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_10 земельних ділянок лісового фонду з кадастровими номерами 2125355300:03:001:0094 вартістю 112 528 гривень та 2125355300:03:001:0095 вартістю 76 219 гривень, загальною площею 0,27 га., чим спричинено охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Хустське ЛГ» матеріальну шкоду на загальну суму 188 744 гривні, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками, у тому числі обставини незаконного вилучення із лісового фонду земельних ділянок.

Колегія суддів вважає, що встановлені органом досудового розслідування та зазначені в клопотанні про арешт земельної ділянки обставини підтверджуються доданими до клопотання доказами: висновками експерта (а. с. п. 4-26, 27-41), повідомленням про підозру від 20.10.2022 (а. с. п. 44-51), постановою про виділення матеріалів кримінального провадження від 31.10.2022 (а. с. п. 52-55), інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. п. 56-59, 60-63), протоколом огляду місця події від 20.10.2022 та фототаблицею (а. с. п. 64-68).

Відповідно допостанови про приєднання до справи речових доказів від 04.02.2021 (а. с. п. 42-43) земельна ділянка з кадастровим номером 2125355300:03:001:0094, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, має значення для з`ясування фактичних обставин скоєних кримінально-протиправних дій, є предметом, що є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Беручи до уваги наведене, колегія судів погоджується з висновком слідчого судді про те, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:03:001:0094, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , із забороною відчуження та користування нею.

При цьому, апеляційний суд вважає, що майно, на яке накладено арешт, саме по собі та з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, в ході якого органу досудового розслідування необхідно провести слідчі дії, у зв`язку із чим, саме із метою збереження речових доказів у незмінному стані, майно підлягає арешту.

Із урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка, на яку накладено арешт, не містить жодного з наведених у ч. 1 ст. 98 КПК України критеріїв, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Доводи апеляційної скарги про те, що предметом кримінального правопорушення є дії посадової особи управління Держкомзему у Хустському районі Закарпатської області, до якого власник земельної ділянки жодного стосунку не має, оскільки ОСОБА_5 придбала земельну ділянку у фізичної особи на підставі договору купівлі-продажу, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, відхиляє як такі, що не спростовують висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на цю земельну ділянку шляхом заборони відчуження та користування нею з метою запобігання вирубці дерев.

Тому, наведені апелянтом доводи апеляційний суд визнає такими, що не дають підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна та не впливають на висновки слідчого судді.

На інші доводи, які б давали підстави для скасування судового рішення в апеляційній скарзі не вказується.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів бере до уваги те, що вищевказане майно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям і може мати значення для встановлення обставин кримінального провадження; що органом досудового розслідування доведено існування передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце; що вказане майно постановою від 04.02.2021 визнано речовим доказом; що таке втручання у права та інтереси власника майна, як накладення на нього арешту шляхом заборони відчуження та користування земельною ділянкою, є виправданим.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявність потенційної загрози та шкоди для кримінального провадження у разі відмови в накладенні арешту на земельну ділянку шляхом заборони відчуження та користування нею, яка може виразитись у втраті речового доказу та унеможливить подальше кримінальне провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз, встановлення осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, та встановлення істини в справі, що очевидно переважає над обмеженням власника (володільця) тимчасово розпоряджатися земельною ділянкою.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на вказане у клопотанні прокурора майно.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а тому, з огляду на положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту (прокурора, потерпілого, обвинуваченого чи його захисника) апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи; що апелянтом не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді, на такі в апеляційній скарзі не вказується і на такі не посилався представник власниці майна під час розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на оскарження судового рішення.

Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022070000000310, відомості про кримінальне правопорушення в якому 31.10.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2125355300:03:001:0095, яка належить ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на праві приватної власності; 2125355300:03:001:0094, яка належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на праві приватної власності із забороною відчуження та користування земельними ділянками з метою запобігання вирубці дерев, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді: