Рішення

від 12.10.2023 по справі 461/3115/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/3115/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Мироненко Л.Д.

при секретарі судового засідання: Курилюк А.І.

за участю:

представника позивача Шаповал О.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільний позов Львівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Львівська міська рада звернулася в суд із позовною заявою до відповідача, у якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельними ділянками комунальної власності (кадастровий номер 4610136600:03:001:0062 4610136600:03:001:0063 за адресою АДРЕСА_1 ) без правовстановлюючих документів у розмірі 79101 грн. 50 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Львівської міської ради (далі - ЛМР) від 31.07.2014 №3778 «Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 було надано громадянину ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування торгово-офісної будівлі рахунок земель, що не надані у власність або користування:

1.1. Площею 0,0357 га в оренду терміном на 10 років.

1.2.Площею 0,0133 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень в оренду терміном на 5років.

Однак, відповідачем право оренди не було оформлено у встановленому законом порядку.

Станом на день пред`явлення позову, документи, які посвідчують право користування (оренди) земельними ділянками комунальної власності (кадастровий номер 4610136600:03:001:0062 4610136600:03:001:0063 за адресою АДРЕСА_1 ) відсутні.

Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 20.01.2022 року було проведено обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та встановлено, що ОСОБА_3 фактично використовує земельні ділянки площею 0,0357 га та 0,0133 га, кадастровий номер 4610136600:03:001:0062; 4610136600:03:001:0063 відповідно за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування торгово-офісної будівлі, об`єктів ринкової інфраструктури за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Стверджує, що ОСОБА_3 впродовж 2020-2022 років використовує земельну ділянку без правових підстав, орендну плату не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення майна.

Обґрунтовуючи підставу позову позивач зазначає, що відповідач як фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок, зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок.

Рух справи в суді.

Ухвалою суду від 08 травня 2023 року було відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позиція сторін по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, надала суду пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, подав до суду відзив, у якому зазначив, що позивачем не надано достатніх доказів, що ОСОБА_3 , використовує зазначені в позові земельні ділянки для обслуговування громадської забудови. Крім того, позивачем надано невірний розрахунок суми, яку мав б сплатити відповідач. Також зазначив, що будівлі, які розміщені на вказаних земельних ділянках є аварійними та не експлуатуються, а отже відповідачем не використовувались зазначені земельні ділянки. Додатково вказав, що відповідачем вживались заходи щодо отримання зазначених у позові земельних ділянок в оренду, однак з незалежних від нього підстав, він не отримав відповідного дозволу, а тому в його діях відсутня вина щодо невиплати орендної плати.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що земельні ділянки на АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0062, 4610136600:03:001:0063) площею 0,0357 га та 0,0133 га належать територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю та не є об`єктами договору про передачу їх у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам, що підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Згідно з Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2023 року (додається), дата державної реєстрації земельних ділянок 4610136600:03:001:0062-28.11.2014 рoкy: 4610136600:03:001:0063-28.11.2014 року

Таким чином земельна ділянка 4610136600:03:001:0062 є сформованою з 28.11.2014 року, земельна ділянка 4610136600:03:001:0063 - з 28.11.2014 року.

Ухвалою Львівської міської ради (далі - ЛМР) від 31.07.2014 №3778 «Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 було надано громадянину ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування торгово-офісної будівлі рахунок земель, що не надані у власність або користування:

1.1. Площею 0,0357 га в оренду терміном на 10 років.

1.2. Площею 0,0133 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень в оренду терміном на 5років.

Згідно з п. 3.1, 3.2 ухвали було зобов`язано ОСОБА_3 , здійснювати плату за землю у вигляді земельного податку та подати у всатновленому порядку міській ралі на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Однак право оренди відповідачем не було оформлено у встановленому законом порядку.

З акту обстеження земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 4610136600:03:001:0067 на АДРЕСА_6 та суміжних з нею земельних ділянок № 2 від 20.01.2022 року вбачається, що відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради 20.01.2022 року було проведено обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та встановлено, що ОСОБА_3 фактично використовує земельні ділянки площею 0,0357 га та 0,0133 га, кадастровий номер 4610136600:03:001:0062; 4610136600:03:001:0063 відповідно за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування торгово-офісної будівлі, об`єктів ринкової інфраструктури за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування(оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вищевказаних земельних ділянках розташовані об`єкти нерухомого майна, на які відповідач має оформлені речові права з 2003, 2014, 2018 років. Відтак, відповідач є фактичним користувачем земельних ділянок (кадастровий номер 4610136600:03:001:0062; 4610136600:03:001:0063 за адресою АДРЕСА_1 ).

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.11.2022 № 0-13-0.91-2767/15-22, виданого відділом № 1 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:03:001:0062) становить 681 662,94 грн.

Відповідно до розрахунків сум збитків, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,0357 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0062) на АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року становить 57 631,50 грн.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.11.2022 № 0-13-0,91-2767/15-22 (копія додається), виданого відділом № 1 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:03:001:0063) становить 253952,86 грн.

Відповідно до розрахунків сум збитків, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,0133 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0063) на АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , за період з 01.01.2020 року по 31.12 2022 року становить 21 470,56 грн.

Мотиви прийняття рішення судом.

Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122- 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Враховучи вищевикладене, суд дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкти нерухомого майна ОСОБА_3 , він як власник такого майна став фактичним користувачем спірних земельних ділянок, на якій розташовані такі об`єкти, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельними ділянками (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельними ділянками, на якій розташовано майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлової будівлі та нежитлових приміщень на спірних земельних ділянках, що свідчить про те у спірний період із 01.01.2020 по 31.12.2022 він користувався земельними ділянками, на яких ці об`єкт розташовані, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельними ділянками, не сплачуючи коштів за користування ними, а відтак ОСОБА_3 є фактичним користувачем спірних земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ними, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Доводи сторони захисту про те, що позивачем надано невірний розрахунок суми, яку мав б сплатити відповідач, судом не приймаються, оскільки відповідач під час розгляду справи власних розрахунків сум збитків не надав та не заявляв жодних клопотань про призначення відповідних експертиз, отже належними та допустимими доказами не спростував розмір завданих ним збитків власнику відповідних земельних ділянок.

Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача, про те, що будівлі, які розміщені на вказаних земельних ділянках є аварійними та не експлуатуються, жодним чином не спростовують факт користування земельними ділянками, на яких такі об`єкти нерухомого майна розташовані.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

А відтак, відповідач повинен був вживати заходів щодо збереження свого майна на вказаних земельних ділянках, які перебували у його фактичному користуванні.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Враховуючи, що в ході судового розгляду, судом були встановлені всі обставини, які входить до предмета доказування, суд приходить до переконання, що позов Львівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст., 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Львівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельними ділянками комунальної власності (кадастровий номер 4610136600:03:001:0062 4610136600:03:001:0063 за адресою АДРЕСА_1 ) без правовстановлюючих документів у розмірі 79101 грн. (сімдесят дев`ять тисяч сто одна) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради суму сплаченого судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп.

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів);

відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко