Ухвала

від 18.10.2023 по справі 752/7321/22-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 752/7321/22-ц

Провадження №2/369/3277/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Інформаційне агентство«ПравдаТут» прозахист честі,гідності таділової репутації,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ПравдаТут» про захист честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 березня 2023 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 серпня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 10 год. 30 хв. 18 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 ,представники позивача адвокатиДворнікова АннаЮріївна та ОСОБА_2 не з`явилися. Розгляд справи відкладено на 16 жовтня 2023 року о 11 годині 00 хвилин. В дане судове засідання позивач та його представники також не з`явилися, клопотань до суду не подавали.

Як вбачається з матеріалів справи у призначені судові засідання, які відбулись 18.09.2023 та 16.10.2023 позивач та представники позивача, які були належним чином повідомлені про час та місце їх проведення, повторно не з`явилися.

Належність повідомлення судом позивача та його представників - адвокатів ДворніковоїАнни Юріївнита ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Позивач та його представники повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки SMS повідомленнями та направленням судової повістки на зазначені ними електронні пошти, про що свідчать довіки про доставку електронних листів та довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber». Про судові засідання позивач був повідомлений завчасно. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, повідомлення причини неявки ні в паперовому вигляді, ні електронною поштою до суду не надходило. Також не містить матеріали справи заяв про розгляд справи за відсутності позивача.

Окрім того, позивач та його представники мали змогу викласти будь-які клопотання чи пояснення у письмовому вигляді та направити на електронну пошту суду або засобами поштового звязку, також була можливість здійснення розгляду судового провадження дистанційним шляхом в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів. Однак позивач та його представники вищезазначним не скористалися.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем своїх процесуальних прав.

Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов`язок щодо явки до зали суду.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ПравдаТут» про захист честі, гідності та ділової репутації, слід залишити без розгляду з наступних підстав.

За приписами ч. 1ст. 128 ЦПК Українисуд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (ч. 3ст. 128 ЦПК України).

Згідно з нормою п. 1 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до ч. ч. 1-3ст. 130 ЦПК Україниу випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Нормою ч. 1ст. 131 ЦПК Українина учасників судового процесу покладено обов`язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з нормою п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З Постанови Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року по справі за № 310/12817/13, вбачається, що Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Європейський суд з прав людини підкреслив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року та "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

Передбачене ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Оскільки позивач та його представники, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилися в судове засідання, не повідомили про причини неявки та завчасно не надали суду доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання, від позивача не надійшло заяв про розгляд справи за його відсутності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 , слід залишити без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українине є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

За таких обставин, керуючисьст. 257 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Інформаційне агентство«ПравдаТут» прозахист честі,гідності таділової репутації- залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику положення ч. 2ст. 257 ЦПК Українипро те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:Тетяна ДУБАС