Рішення

від 13.06.2023 по справі 757/60177/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60177/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

представника третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ «КБ «ПриватБанк») за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Бондар І.М.), Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - третя особа-2, Запорізький районний відділ ДВС), в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 31.03.2017 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., що зареєстрований в реєстрі за № 2782, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 145 831,70 грн., таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у жовтні 2021 року вона дізналася про те, що на підставі виконавчого напису, вчиненого 31.03.2017 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., що зареєстрований в реєстрі за № 2782, Запорізьким районним відділом ДВС було відкрито виконавче провадження № 54222244 про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 145 831,70 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням процедури, передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме, нотаріус не пересвідчився у направленні боржнику та одержанні останнім письмової вимоги про усунення порушень; нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченої угоди, виписки з рахунку боржника; нотаріус не переконався у безспірності грошових вимог, а також нотаріусом порушено вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого документа за строк більше, ніж три роки. За таких обставин, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Також позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому остання просить витребувати у Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. належним чином засвідчену копію виконавчого напису № 2782 від 21.03.2017 року та документи, на підставі яких він був вчинений.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

04.08.2022 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 06.12.2022 року; витребувано у Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. належним чином засвідчену копію виконавчого напису № 2782 від 21.03.2017 року та документи, на підставі яких він був вчинений.

30.08.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. надійшла заява, без застосування електронного цифрового підпису, про розгляд справи за її відсутності.

08.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Приватного Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надійшли витребувані ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2022 року документи, а саме: копія виконавчого напису Приватного нотаріуса Бондар І.М. № 2782 від 21.03.2017 року та документи, на підставі яких він був вчинений. Крім того, третя особа-1 просила розглядати справу за її відсутності.

05.12.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Литвинця Ю.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій останній зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

06.12.2022 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці та судове засідання призначено на 09.03.2023 року.

07.12.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

08.12.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та відкладення розгляду справи.

09.03.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Литвинця Ю.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій останній зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2023 року приєднано до матеріалів справи копію виконавчого напису Приватного нотаріуса Бондар І.М. № 2782 від 21.03.2017 року та документи, на підставі яких він був вчинений, та у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 13.06.2023 року.

20.03.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва та 04.04.2023 року засобами поштового зв`язку від Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

25.04.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. надійшла заява, в якій остання повідомила про неможливість надати на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2022 року копію виконавчого напису Приватного нотаріуса Бондар І.М. № 2782 від 21.03.2017 року та документів, на підставі яких він був вчинений у зв`язку зі знищенням вказаних документів після закінчення строку їх зберігання.

12.06.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від Запорізький районний відділ ДВС надійшло клопотання, без застосування електронного цифрового підпису, про розгляд справи за відсутності представника.

12.06.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Литвинця Ю.В. надійшла заява, без застосування електронного цифрового підпису, про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій останній зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання 13.06.2023 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 09.03.2023 року просив суд розглядати справу за відсутності позивача та її представника; третя особа-1 у заяві від 20.03.2023 року просила розглядати справу за її відсутності.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника та третя особа-1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 20.09.2007 року ОСОБА_1 (далі - Позичальник) звернулася до ЗАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву Позичальника № DNABRX01390025, відповідно до умов якої Банк надає Позичальнику строковий кредит у розмірі 8 973,96 грн. на строк 24 місяців з 20.09.2007 року по 19.09.2009 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового імунітету у розмірі 107,96 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового імунітету у розмірі 1 495,66 грн. в обмін на зобов`язання Позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії, що зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки (а. с. 49 зворот).

31.03.2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі № DNABRX01390025 від 20.09.2007 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 (а. с. 43).

31.03.2017 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 2782, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNABRX01390025 від 20.09.2007 року за період часу з 20.09.2007 року по 10.03.2017 року у 142 831,70 грн., яка складається з: 8 973,96 грн. - заборгованість за кредитом; 79 055,93 грн. - заборгованість за відсотками; 2 584,56 грн. - комісія; 45 415,74 грн. - пеня; 6 801,51 грн. - штраф, та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 3 000,00 грн., а всього - 145 831,70 грн. (а. с. 42).

Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Таким чином, з 26.11.2014 року по 22.02.2017 року нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями на підставі наданого кредитором оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Проте, як встановлено судом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченого договору, а наданий нотаріусу кредитний договір № DNABRX01390025 від 20.09.2007 року вчинений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений, а отже не є тим договором, за яким стягнення заборгованості може бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.

Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.

Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.

Також, суд звертає увагу, що виконавчий напис № 2782 від 31.03.2017 року вчинено щодо стягнення заборгованості за період часу з 20.09.2007 року по 10.03.2017 року.

Разом з тим, у кредитному договорі № DNABRX01390025 від 20.09.2007 року сторони погодили, що кредит надається строком до 19.09.2009 року. Тобто вимогу ПАТ КБ «ПриватБанк» пред`явлено з пропуском трирічного строку позовної давності. Більш того, строк за який проводиться стягнення за спірним виконавчим написом перевищує строк, встановлений чинним законодавством, що є недопустимим.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 31.03.2017 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., та зареєстрованого в реєстрі за № 2782 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 145 831,70 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № ПН2272047 від 23.10.2021 року.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 908,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 280-289, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 31.03.2017 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, що зареєстрований в реєстрі за № 2782, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 145 831 (сто сорок п`ять тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 70 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа-1: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, вул. Центральна, буд. 6, оф. 9, м. Дніпро, 49000.

Третя особа-2: Запорізький відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул.. Героїв 93-ї Бригади, буд. 16а, м. Запоріжжя, 69114, код ЄДРПОУ 35036905.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 23.06.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко