Рішення

від 05.10.2023 по справі 932/1443/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/1443/23

Провадження №2/932/471/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дубовик К.В.,

представника позивача: Стаднік Я.В.,

представника відповідача: Бобровської К.О.,

представника третьої особи: Риженкова М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до Південно-Східне міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради, Первинна профспілкова організація Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», Дніпропетровська обласна організація профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України, ОСОБА_1 про скасування акту та зобов`язання провести повторне розслідування, -

В С Т А Н О В И В:

21.02.2022 до суду звернулося АТ «Криворізька теплоцентраль» із позовом у якому просить скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку Форми Н-1/П, що стався 16.01.2021 на АТ «Криворізька теплоцентраль» та зобов`язати відповідача провести повторне розслідування вказаного випадку.

Ухвалою суду від 25.02.2022 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 08.08.2023 закрито підготовче засідання.

Узагальнені доводи учасників справи.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно оскаржуваного акту нещасний випадок із заступником голови правління з питань фінансів АТ «Криворізька теплоцентраль» Буркаленко Л.Г. визнано як прихований нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Позивача не погоджується із актом, оскільки розслідування було проведено поверхнево та неповно, акт містить інформацію, що не має відношення до випадку, не містить опису всіх опитаних осіб, складений за відсутності висновку лікарської комісії та містить вказівки про вчинення кримінального правопорушення без відсутності обвинувального вироку суду.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про відсутність окремих думок членів комісії, в тому числі й представниками від позивача, висновки акту відповідають дослідженим документам, просить відмовити у позові.

В обґрунтування відповіді на відзив, позивач зазначає, що пояснення ОСОБА_2 суперечать поясненням ОСОБА_1 та акту. Зокрема ОСОБА_2 не допомогла ОСОБА_1 , не викликала ні швидку ні поліцію, одна вказує, що її витягували двоє чоловіків, інша, що троє.

В обґрунтування пояснень третя особа - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради зазначає, що комісією було досліджено усі можливі докази та досліджені всі обставини. Висновки акту ґрунтуються виключно на інформації з офіційних джерел. Розслідування проведено повно, всебічно та об`єктивно. Просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відповіді на вказані пояснень позивач покликається на презумпцію невинуватості та вказує на відсутність обвинувального вироку. Зазначає про відсутності причинно-наслідкового зв`язку між отриманими ушкодженнями та об`єктивними обставинами, що склалися в процесі виконання трудових обов`язків.

В обґрунтування пояснень третя особа Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (замінено на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) зазначає про відсутність порушень у роботі комісії відсутні, позивачем не надано документів, які б могли вплинути на результати розслідування.

В обґрунтування відповіді на вказані пояснень позивач фактично повторює мотиви позову та інших своїх відповідей.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання просила відмовити у задоволені позову.

Представник третьої особи Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що він барв участь у роботі комісії, ними враховано показання усіх осіб, а також той факт, що свідків події залякували, незаконно звільняли.

За згодою позивача, ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання, судом постановлено про заочний розгляд справи.

Обставини, встановлені судом.

27.08.2021 начальником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області затверджено акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 16.01.2021 об 11:30 год на АТ «Криворізька теплоцентраль».

Згідно висновку акту, нещасний випадок із заступником голови правління з питань фінансів АТ «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_1 визнано як прихований нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

За змістом акту вбачається, що 16.01.2021 ОСОБА_1 працівник АТ «Криворізька теплоцентраль» перебувала на території цього товариства, її звільняли із займаної посади, вона відмовлялася підписати нову посадову інструкцію. При цьому начальник служби безпеки підприємства ОСОБА_3 силоміць намагався вивести із приміщення товариства ОСОБА_1 та наніс їй удари в область колінного суглобу. Фактів з`ясування особистих стосунків між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не встановлено.

При цьому, за викликом ОСОБА_1 за адресою АТ «Криворізька теплоцентраль» прибули працівники поліції та медики, які госпіталізували ОСОБА_1 .

Акт підписано усіма членами комісії без окремих думок.

Згідно відповіді КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради від 12.03.2021 ОСОБА_1 звернулася 18.01.2021, діагноз: політравма, закрите внутрішньосуглобове пошкодження, гемартоз правого колінного суглобу, забій, гематома правого плечового суглобу, згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 травма відноситься до тяжких.

Згідно висновку спеціаліста судово-медичного експерта №270, складеного в межах кримінального провадження, ОСОБА_4 завдані травми, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджено середньої тяжкості.

Третя особа ОСОБА_1 долучила довідку від 22.11.2022 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, згідно якої вона втратила 10% професійної працездатності. Довідка базується на акту огляді МСЕК.

Відповідачем долучено пояснювальні записки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (про яку вказано в оскаржуваному акті).

Позивачем долучено пояснювальні записки, відібрані комісією від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Про них в акті відсутні відомості.

Із протоколу №2 комісії із розслідування нещасного випадку від 25.03.2021 вбачається, що комісія досліджувала вказані пояснювальні записки.

Згідно відповіді слідчого Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 13.07.2021, із матеріалів допиту потерпілої ОСОБА_1 встановлено, що 16.01.2021 приблизно о 12.00 годині начальник служби економічної безпеки АТ «Криворізька теплоцентраль» Миколенко К.В., знаходячись на другому поверсі адміністративної будівлі вказаного підприємства, розташованого по вул. Електрична, 1 в Покровському районі м. Кривого Рогу, діючи неправомірно, силоміць намагався вивести з вказаного приміщення потерпілу ОСОБА_1 , та застосувавши до останньої фізичну силу, наніс потерпілій ОСОБА_1 декількох ударів взутою ногою в область правого колінного суглобу потерпілої. Досудовим розслідування у кримінальному провадженні не встановлено фактів з`ясування особистих стосунків між ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 під час спричинення останній тілесних ушкоджень

06.04.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.1 ст.122 КК України умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

На даний час кримінальне провадження розглядається Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Позивач звертався до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області із вимогою провести повторне розслідування нещасного випадку, про 19.11.2021 йому убуло відмовлено з підстав не надання документів, що можуть суттєво вплинути на висновок комісії.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 4962 грн.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другоюстатті 153 КЗпП Українипередбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ізстаттею 171 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першоїстатті 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці»встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №33, цей порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 337, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

У пунктах 52 Порядку № 337 передбачено обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, зокрема такою обставиною є перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час (пункт 2).

За пунктом 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Пунктом 57 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, передбачено, що рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Згідно з пунктом 58 Порядку №337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

У відповідностідо приписівстатей 12,81ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

Мотиви позову зводяться до незгоди із змістом акту спеціального розслідування, оцінкою обставин, здійсненою комісією, прийняттям до уваги одних доказів та не прийняття інших.

При цьому позивач фактично не заперечує існування обставини, передбаченої пп.2 п.52 Порядку №337, за якою нещасний випадок визнається пов`язаними з виробництвом, а саме факту перебування потерпілого на території підприємства під час виконання завдань роботодавця в робочий час.

Також позивач не вказує про існування обставин, визначних п.53 Порядку №337 за якими нещасний випадок визнається не пов`язаним з виробництвом.

Окрім того позивач не надає жодного нового документа, а тим більше документа який може суттєво вплинути на висновки комісії, що якраз і є підставою для призначення повторного розслідування згідно приписів п.58 Порядку №337.

Відтак позивач не наводить мотивів та не надає доказів, які б могли бути визначені підставами для проведення повторного розслідування.

Окрім того слід звернути увагу, що факт заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень підтверджується наданими суду доказами та також не заперечується позивачем.

Доводи позивача про суперечність між висновком лікарів та висновком експерта є помилковими.

Так в першому випадку визначалась тяжкість тавми згідно Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості (зокрема на виробництві, Наказ МОЗ України 04.07.2007 N370) і таке має значення для розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві.

В іншому випадку експерт визначав ступінь тяжкості тілесних ушкоджень для визначення правової кваліфікації у кримінальному провадженні.

В оскаржуваному акті дійсно відсутня згадка про пояснення на які вказує позивач.

Проте, спеціальною комісією відібрано такі пояснення та проаналізовано їх на засіданні комісії, що підтверджується протоколом №2. В судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що був у складі комісії, ними вивчалися усі пояснення, а також було враховано факти залякування працівників.

Тому відповідний недолік не може мати наслідком призначення додаткового розслідування.

Інші доводи позову також не є підставами для призначення повторного розслідування та не впливають на правильність вирішення спору.

За таких обставин однозначним є висновок про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, відсутні підстави для відшкодування позивачу судового збору. Інших судових витрат до відшкодування не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись статями 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всіма учасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення проголошено 13.10.2023.

Суддя: В.І. Цитульський