Рішення

від 25.09.2023 по справі 627/294/22

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/294/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря Бондаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнення позовної заяви просить: 1)позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2)стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 в розмірі заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ОСОБА_1 повноліття.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.04.2022 року до Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області надійшло повідомлення від Сектору поліцейської діяльності №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про встановлений факт про покинуту малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у домоволодінні ОСОБА_3 .

Прибувши до домоволодіння гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області та представниками органу внутрішніх справ України було виявлено малолітню дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася у будинку разом з бабусею ОСОБА_3 , мала охайний вигляд, жодні ознаки занедбаності були відсутні. У будинку створені всі умови для проживання дитини: наявне окреме ліжко, дитячий візочок, дитяче харчування та одяг відповідно до віку дитини.

Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, малолітню дитину ОСОБА_1 було залишено на тимчасове влаштування у гр. ОСОБА_3 за її заявою.

Було з`ясовано, що матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але зі слів ОСОБА_3 , не проживаючої за місцем реєстрації, та місцезнаходження якої ОСОБА_3 теж не відоме. Про батька дитини відомості відсутні. Зі свідчень ОСОБА_3 малолітню дитину у віці одного місяця, хвору та з дефіцитом ваги, привіз до неї громадянин Молдови ОСОБА_4 , пояснивши, що мати дитини знаходиться в лікарні. Про факт залишення дитини без батьківського піклування ОСОБА_3 не повідомила орган опіки та піклування, та доглядала її самотужки.

11 квітня 2022 року завідувачем сектору Служби у справах дітей було складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини та обстеження житлових та матеріально-побутових умов, згідно з яким малолітня дитина ОСОБА_1 проживав в умовах, що відповідають всім санітарно-гігієнічним нормам, має все необхідне для повноцінного розвитку. З лікарем сімейної медицини укладено декларацію щодо медичного супроводу малолітнього ОСОБА_1 . В ході проведеного комплексу заходів, спрямованих на соціальний захист дитини, малолітнього ОСОБА_1 було залишено у родині його прабабусі ОСОБА_3 на тимчасове проживання до вирішення подальшої долі дитини, та поставлено на облік як таку, що проживає у сім`ї, яка опинилась у складних життєвих обставинах.

13 травня 2022 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 та рекомендовано органу опіки та піклування клопотати перед судом про позбавлення батьківських прав останньої.

Орган опіки та піклування Богодухівського району Харківської області дійшов висновку, що ОСОБА_2 відмовилася від піклування про здоров`я своєї малолітньої дитини, не займається її фізичним, духовним та моральним розвитком, залишила дитину у родині своєї родички на довготривалий період, долею дитини не цікавилася, батьківського піклування та любові не виявляє. Відтак, позивач вважає, що наявні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 .

Представник позивача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити, позбавити відповідачку батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , та стягнути аліменти на його утримання.

Відповідач ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні відзив на позовну заяву підтримала, позов не визнала, прохала відмовити в його задоволенні, оскільки планує проживати разом із сином, бажає піклуватися про нього. Пояснила суду, що перебуваючи у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , у них народився син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Коли сину виповнилося 2 місяці, вони розійшлася з цивільним чоловіком. У цей час захворіла на коронавірус її старша донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відповідачка разом з нею потрапила до лікарні на стаціонарне лікування, де вони перебували близько місяця. У цей час ОСОБА_7 опікувався його біологічний батько - ОСОБА_4 . Після виписки з лікарні, відповідачка з донькою поїхали до бабусі в с. Олексіївка Богодухівського району Харківської області. Приблизно 26-27.12.2021 року ОСОБА_4 привіз ОСОБА_7 до бабусі, оскільки йому одному було важко доглядати за дитиною, відповідачка з донькою в цей час теж знаходилися у бабусі, відповідачка навіть допомагала ОСОБА_4 переносити дитячі речі сина з його автомобіля до хати своєї бабусі. ОСОБА_7 був хворий (спостерігалися кашель та нежить), відповідач придбавала ліки для його лікування, та сама займалася його лікуванням. Зазначила, що інформація, яка міститься в довідці сімейного лікаря ОСОБА_8 про те, що нібито у дитини був дефіцит ваги, не відповідає дійсності, оскільки згаданий лікар є 80-ти річною людиною, яка вже мало розуміється у своїй роботі, та складе будь-який документ, якщо її про це гарно попрохають. Пробувши у бабусі близько місяця, між відповідачкою та бабусею відбулася розмова, про те що бабуся ОСОБА_3 доглядатиме за її дітьми - ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а відповідачка поїде на роботу в м. Дніпро, з чим бабуся погодилася. Відповідачка зазначає, що забезпечувала дітей всім необхідним: придбавала для них продукти харчування, одяг, засоби гігієни, іграшки та надавала бабусі грошові кошти на потреби своїх дітей, також переводила грошові кошти на банківську карту своєї тітки ОСОБА_11 , яка проживає разом з ОСОБА_3 . Зазначила, що придбала до будинку бабусі ванну, та задля комфорту дітей зробила у ванній кімнаті ремонт, проте чеки на це все не збереглися, оскільки відповідач навіть думки не допускала, що відносно неї в суді буде порушена справа щодо позбавлення її батьківських прав, де їй доведеться доводити свою правоту. Після від`їзду до м. Дніпра відповідач повернулася до бабусі в с. Олексіївку у квітні 2022 року, з наміром забрати дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_13 , і поїхати у м. Рівне, де проживають її бабуся та дідусь, потім до Польщі , а звідти до Німеччини. Однак бабуся, ОСОБА_3 , не дозволила їй забрати ОСОБА_7 , віддала їй лише старшу доньку ОСОБА_15 , після чого вигнала відповідачку з хати. ОСОБА_2 зі старшою донькою подалася до м. Дніпро, сподіваючись, що згодом бабуся передумає, та віддасть їй ОСОБА_7 . Того ж дня, як пізніше дізналася відповідачка, бабуся викликала поліцію з метою зафіксувати той факт, що відповідачка не опікується сином ОСОБА_7 . Вважає, що бабусин вчинок був продиктований тим щоб вподальшому встановити над ОСОБА_7 опіку задля отримання соціальних виплат. На початку травня 2022 року відповідачка знову приїхала до бабусі, де провела з сином більше доби. Потім приїжджала до сина 1 раз на 1-2 місяці, частіше не дозволяла робота відповідачки, яка працює не офіційно, кріс того через запроваджений в країні воєнний стан спостерігалося незадовільне транспортне сполучення. Відповідач зазначає, що наразі відвідує сина значно частіше, практично все літо 2023 року вона була з ОСОБА_7 у с. Олексіївці , доглядала за ним, гралася, разом відвідували дитячий майданчик, придбавала для нього продукти, одяг та солодощі. ОСОБА_7 почав потроху розмовляти та називає її мамою. Протягом літа 2023 року відповідачка допомагала бабусі по господарству, збирала малину, наразі вони з бабусею знайшли спільну мову, та примирилася. Зазначила, що раніше не могла забрати ОСОБА_7 до себе у м. Дніпро, оскільки більшу частину дня працює, відтак, не може приділяти сину уваги в тій мірі, яку потребує дитина його віку. Запевняла, що наразі займається пошуком будинку в м. Дніпрі, який має намір винаймати для спільного проживання зі своїм молодшим братом ОСОБА_17 , матір`ю ОСОБА_17 , старшою донькою ОСОБА_6 та сином ОСОБА_1 , планує переїхати туди після того як відсвяткують у листопаді день народження ОСОБА_7 . Крім того, зазначила, що має трьох дітей, третім є хлопчик ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який наразі за домовленістю між батьками, проживає з його біологічним батьком - ОСОБА_19 , який також є і біологічним батьком старшої доньки відповідачки - ОСОБА_6 . ОСОБА_2 зазначила, що проживає м. Дніпрі разом з матір`ю та донькою ОСОБА_6 , донька ходить до першого класу, та відвідує гуртки. Відтак, вважала, що позовні вимоги щодо неї не обґрунтовані, наполягала на тому, що від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_1 не ухиляється, у задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Фільова Н.Д. у відкритому судовому засіданні підтримала відзив та позицію своєї довірительки, просила суд відмовити в задоволенні позову. Зазначила, що наразі в країні ситуація ускладнена воєнним станом, а відповідачка самотужки забезпечує двох малолітніх дітей. Вважає, що вона надавала дітям все необхідне, як то: одяг, продукти харчування, грошові кошти, які ОСОБА_2 пересилала на карткові рахунки своєї тітки ОСОБА_11 , яка проживає в одному будинку з бабусею відповідачки. Задля того щоб захистити дітей від стресу в умовах військового стану, ОСОБА_2 мала намір вивезти їх закордон, проте через незгоду бабусі віддати їй ОСОБА_7 , відповідачка змушена була залишитися в Україні, щоб бути ближче до дітей, та забезпечувати їх потреби. Оскільки в селі роботи немає, відповідачка змушена працювати у великому місті таке як Дніпро, де разом з нею проживає її старша донька ОСОБА_6 . Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 наразі частіше стала бачитися із сином, піклується про нього, він називає її «ма». Протягом літа 2023 року відповідачка допомагала бабусі по господарству, збирала малину, наразі вони з бабусею примирилася. Відповідач має намір винаймати приватний будинок в м. Дніпрі для спільного проживання з дітьми, в тому числі і з сином ОСОБА_1 . У попередніх засіданнях бабуся ОСОБА_3 пояснила суду, що їй вигідно оформити над ОСОБА_7 опікунство, щоб отримувати за це грошові кошти. Зазначила, що працівники поліції не повідомили відповідачку про те, що її бабуся ОСОБА_3 подала відносно неї заяву до поліції, звинувативши ОСОБА_2 в тому, що остання покинула свого малолітнього сина, та не опікується ним. Крім того, представник відповідача зазначила, що на засідання Комісії з питань захисту прав дитини Краснокутської селищної ради, на якій розглядалося питання щодо невиконання ОСОБА_2 батьківських прав, відповідачку не викликали. Всі документи по дитині ОСОБА_1 складені службою у справах дітей одним днем (у всіх них проставлена одна календарна дата), та зі слів бабусі відповідачки. Зазначена обставина, на думку представника відповідача, свідчить про формальний підхід до справи з боку служби у справах дітей. З огляду на викладене, в задоволенні позову прохала відмовити.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у відкритому судовому засіданні заявлені позивачем позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити, та позбавивши батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , стягнувши з неї аліменти на утримання її сина ОСОБА_1 . Зазначила, що формальний підхід до справи з боку служби у справах дітей не має місця в розглядуваній справі, оскільки, документи складені службою однією календарною датою як того вимагають приписи Постанови КМУ від 24.09.2008 №866 «Про діяльність органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини».

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу та свідків, доходить наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). Матір`ю дитини зазначена - ОСОБА_2 /Т.2, а.с. 104.

Згідно з копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00034100677 від 09.12.2021 року, відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України /т.1, а.с.9/.

З копії повідомлення інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Орлової В. за №1984/119-84107-22, адресованого на ім`я начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко, вбачається наступне. 11.04.2023 року о 08:50 год. до СПД №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_3 . Так, 10.04.2022 року її онучка гр. ОСОБА_2 покинула свого малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та поїхала у невідомому напрямку. Також гр. ОСОБА_3 просить оформити опікунство над правнуком / т.1, а.с.10/.

11.04.2022 року у с. Олексіївка Богодухівського району Харківської області, інспектором з ЮПСП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, старшим лейтенантом поліції Орловою В.М., у присутності особи, яка знайшла дитину, ОСОБА_3 , понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , представника служби у справах дітей ОСОБА_27 , складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10 год. 50 хв. була виявлена дитина чоловічої статі, ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів бабусі ОСОБА_3 , дитину до неї доставив ОСОБА_4 , дитина знаходиться у занедбаному стані. На час доставлення дитини, останньому був один місяць, додатковий одяг був відсутній. Як зазначила у вищевказаному акті завідувач ФАП - Полупан Л.А., на момент виявлення дитини, її стан задовільний. Дитина здорова. Скарг зі слів бабусі немає / т.1, а.с. 11/.

З копії акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного інспектором з ЮПСП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, старшим лейтенантом поліції Орловою В., завідувачем сектору Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області Пахаренко Р.В., та ОСОБА_25 , вбачається, що фактично догляд за дитиною здійснює ОСОБА_3 . Небезпеки для дитини немає. Зі слів бабусі (прабабусі ОСОБА_7 ) хвору дитину з дефіцитом ваги, їй доставив гр. ОСОБА_4 , пояснивши, що мати дитини знаходиться у лікарні зі старшою донькою. У графі «пояснення батьків, інших законних представників, осіб, які фактично здійснюють догляд за дитинною, родичів, інших осіб» зазначено, що мати залишила дитину, без попередньої згоди, та зникла у невідомому напрямку. ОСОБА_3 пояснює, що забезпечує дитину самостійно, за рахунок своєї пенсії. Коментар спеціаліста: мати дитини самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_3 у повній мірі здійснює належний догляд за дитиною. У графі «пояснення батьків, інших законних представників, осіб, які фактично здійснюють догляд за дитинною, родичів, інших осіб» (на а.с.15) зазначено, що гр. ОСОБА_3 , пояснила, що ОСОБА_2 залишила свого малолітнього сина ОСОБА_1 на її утримання, та не піклується про його життя та здоров`я. Коментар спеціаліста: питання про позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 буде розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області. Як встановлено судом в досліджуваному Акті проведення оцінки рівня безпеки дитини відсутній підпис ОСОБА_25 / т.1, а.с.12-16/.

Відповідно до копії Акту обстеження житлових та матеріально- побутових умов ОСОБА_3 від 11.04.2022 року складеного завідувачем сектору Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області Пахаренко Р. та інспектором з ЮПСП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, старшим лейтенантом поліції Орловою В., гр. ОСОБА_3 , разом з малолітньою дитиною мешкає в окремій кімнаті. Дитина забезпечена одягом, продуктами харчування (дитяча суміш). Декларацію із сімейним лікарем укладено /т.1, а.с.17/.

11 квітня 2022 року наказом № 22 начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко, малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до родини прабабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідальність за збереження життя та здоров`я дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 / т.1, а.с.19/.

Того ж дня, службою у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в особі Руслани Пахаренко , у присутності інспектора з ЮПСП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Орлової В., дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Акту про факт передачі дитини, передано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Дитина здорова, врівноважена, з додатковим одягом, іграшками та одягом забезпечена відповідно до віку /т.1, а.с.19/.

Згідно з довідкою виданою виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 12.04.2022 року, № 25-01-13/69 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також зареєстровані: дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10, онук ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_11, онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1, а.с.23/.

З довідки виданої КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 09.06.2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на медичному обліку в амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Дублянка з 07.11.2021 року. Дитина перебуває під наглядом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12. За даними постійного медичного обстеження - фізичний і психоемоційний розвиток відповідають даним здорової дитини /т.1, а.с.25/.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 13.06.2023 року № 01-25/2265, орган опіки та піклування вважає за доцільне клопотати перед Краснокутським районним судом Харківської області, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / т.1, а.с. 20/.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 , пояснила суду, що вона є тіткою відповідачки ОСОБА_2 . З грудня 2021 року дитина ОСОБА_1 , проживає з прабабусею ОСОБА_3 . Зазначила, що відповідачка має троє дітей: ОСОБА_15 , ОСОБА_44 та ОСОБА_7 . Батьком ОСОБА_7 є ОСОБА_4 , прізвище якого вона не пам`ятає. ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . 27.12.2021 року ОСОБА_4 привіз ОСОБА_7 до його прабабусі ОСОБА_3 , свідок була при цьому присутня. ОСОБА_4 пояснив, що вирушає на заробітки, і звернувся до ОСОБА_3 з проханням доглядати ОСОБА_7 , поки його матір, відповідачка по справі, перебуває з донькою ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні. Разом з ОСОБА_7 ОСОБА_4 привіз дитячі речі з бебі-бокса, упаковку підгузників і дитяче харчування. Наступного дня, 28.12.2021 року, на прохання ОСОБА_3 , приїхала лікар та оглянула ОСОБА_7 , дитина не добирала у вазі, та декілька днів була не купана. Одразу оформили з лікарем декларацію. Вперше після того, як ОСОБА_4 привіз дитину до прабабусі ОСОБА_3 , відповідачка навідалася до нього після нового 2022 року, привізши решту одягу з бебі-бокса, та дитячу суміш у кількості 10 пачок. З сином навіть не спала, не гуляла, не гралася, не купала, не годувала, коли дитина плакала, не на руки не брала. В село до бабусі відповідачка приїхала з метою відпочити та весело провести час в компанії сусідки, з якою проживав її рідний брат ОСОБА_36 . Свідок вказує, що ОСОБА_2 за 2022 рік приїжджала разів 10, більше у своїх справах, а саме: розважитися. До дитини ОСОБА_2 материнської уваги та любові не проявляє. Одного разу ОСОБА_2 переслала з м. Дніпра 30 пачок дитячого харчування. Більше нічого для дитини не привозила. Нещодавно придбала для ОСОБА_7 4 баночки м`ясного харчування, яке дитині не подобається та він його не їсть, проте відповідачка як мати не знає про вподобання свого сина. Наступного дня після дня народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 приїхала до нього, щоб, на думку свідка, показати всім яка вона гарна мама, сфотографуватися з тортом та виставити світлину в інтернет. Відповідачка подарувала ОСОБА_7 костюмчик, іграшковий мобільний телефон, та торт. ОСОБА_7 її як матір не визнає, на руки до неї не йде, боїться, відповідачка в свою чергу уваги на нього не звертає, постійно сидить у телефоні, коли син ходить поряд. За ОСОБА_7 постійний догляд здійснює ОСОБА_3 , перешкод у спілкуванні з сином відповідачці не чинить. Зазначила, що ОСОБА_3 не має на меті позбавити ОСОБА_2 батьківських прав. Свідок вказала, що декілька разів відповідачка дійсно переводила на її картку по 500 грн. Коштів на ремонт будинку ОСОБА_3 відповідачка не надавала, ванну придбала з власної ініціативи через те, що попередня ванна була стара та не придатна для використання.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка фахівець з соціальної роботи Краснокутського ЦСС ОСОБА_37 пояснила суду, що у квітні 2022 року їй зателефонувала представник служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області Пахаренко Р.В., та повідомила, що потрібно виїхати за викликом у село Олексіївку на АДРЕСА_1 , з приводу покинутої новонародженої дитини. Свідку стало відомо, що зі слів бабусі ОСОБА_3 , дитину - ОСОБА_1 до неї привіз невідомий чоловік, та залишив її у неї. У цей час, мати дитини, начебто перебувала в лікарні. В будинку бабусі наявні були всі необхідні речі для забезпечення життєдіяльності дитини. Бабуся написала заяву, з проханням залишити дитину разом з нею. Свідок зазначила, що ця родина не перебуває ні на обліку, ні під супроводом у Краснокутському ЦСС.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_25 , яка є страростою с. Олексіївки Богодухівського району Харківської області, пояснила суду, що уполе зору відповідачка ОСОБА_2 потрапила давно. Це не перша покинута нею дитина. Вона має чотирирічного сина ОСОБА_44 , якого покинула на біологічного батька практично відразу після народження дитини. Сина ОСОБА_7 вона покинула у 1,5-2 - місячному віці на прабабусю ОСОБА_3 напередодні 2022 року. З кінця грудня 2021 року, та по тепер свідок бачила відповідачку в селі 4-5 разів. Згадує, що бабуся ОСОБА_3 декілька разів зверталася до неї як до старости з проханням купити за її кошти підгузники в смт Краснокутську для правнука ОСОБА_7. Крім того, прохала надати для ОСОБА_7 памперси та дитяче харчування, якщо буде гуманітарна допомога, хоча до того гуманітарну допомогу їй вже декілька разів видавили. Опікується дитиною лише прабабуся ОСОБА_3 , допомагають їй доньки ОСОБА_11 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 . Мати ОСОБА_7 , відповідачка по справі, не допомагає бабусі у вихованні сина, та на території Олексіївського старостинського округу не проживає. Чи телефонує відповідачка до бабусі, щоб дізнатися про дитину, свідку не відомо. Зі слів бабусі, декілька разів ОСОБА_2 привозила для дитини костюмчики та дитяче пюре. ОСОБА_7 виповнився один рочок, ОСОБА_2 з цієї нагоди привезла торт та костюмчик для нього. Коли відповідачка приїжджала у село до бабусі, частіше всього на короткий час, свідок ні разу не бачила щоб остання гуляла з сином.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_44 , пояснила, що вона є колишньою дівчиною брата ОСОБА_2 , з якою перебуває у дружніх відносинах. Свідку відомо, що відповідачка має є двох дітей - ОСОБА_15 та ОСОБА_7 . З лютого по березень 2022 року свідок жила у бабусі відповідачки, ОСОБА_3 . В цей час там також проживав ОСОБА_7 . Відповідачка з ними не проживала, але приїздила приблизно через кожні два тижні. Коли ОСОБА_2 приїздила, то завжди гуляла з ОСОБА_7 , гралася з ним, вкладала спати. В червні 2022 року відповідачка зателефонувала бабусі у присутності свідка, та поцікавилася що необхідно привезти для дитини, на що бабуся відповіла, що ОСОБА_7 потрібні соски і шапочка. Відповідач їх придбала, і привезла до бабусі. В той же день ОСОБА_2 залишила в будинку бабусі свою сумку, з якої пропали гроші, хто їх взяв так і не з`ясувалося. Свідок вважає, що відповідачка гарна мати, вона постійно щось привозить своєму сину, а оскільки ростить ОСОБА_7 самотужки, то змушена багато працювати. ОСОБА_7 привіз до бабусі його батько, в той час як ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні зі старшою донькою. З квітня по липень 2022 року свідок проживала у м. Дніпрі з братом відповідачки, з відповідачкою, її донькою ОСОБА_6 та хлопцем відповідачки. За цей період відповідачка відвідувала ОСОБА_7 декілька разів на місяць; вона приїжджала до сина 1 раз на 4-5 днів, у період з квітня по липень 2022 року. Всі ці рази свідок їздила разом з нею. Кожного разу ОСОБА_2 привозила гроші бабусі для догляду за дитиною, дитяче харчування, одяг та підгузники. Коли ОСОБА_2 не мала можливості приїхати до ОСОБА_7 , то пересилала бабусі гроші, щоб та придбала для нього все необхідне, або засобами поштового зв`язку пересилала дитячі речі та дитяче харчування. Свідок багато раз чула телефонні розмови між відповідачкою та її бабусею ОСОБА_3 , на запитання ОСОБА_2 що необхідно привезти дитині, ОСОБА_3 відповідала, що нічого не потрібно. Під час приїзду ОСОБА_2 годувала ОСОБА_7, гуляла з ним. ОСОБА_7 ставиться до ОСОБА_2 гарно, посміхається до неї, проситься на руки, радіє матері. Свідок зазначила, що бабусі ОСОБА_3 потрібні гроші, так як у них в сім`ї постійні п`янки, оскільки ОСОБА_3 , її дві доньки, та чоловік вживають алкогольні напої. Свідок зазначила, що ОСОБА_2 зробила ремонт у бабусиному будинку, придбала ванну. Свідку невідомо чи зверталася відповідачка до правоохоронних органів з тим щоб повернути ОСОБА_7 . Бабуся ОСОБА_3 сказала, що не віддасть ОСОБА_7 ОСОБА_2 , та позбавить її батьківських прав. Після сварки з бабусею, ОСОБА_2 коли приїжджала в село, перестала ночувати в неї, а ночувала у свого батька. Свідок зазначає, що відповідачка хоче забрати ОСОБА_7 та самостійно піклуватися про нього у м. Дніпрі, де вона винаймає квартиру, в якій є всі необхідні умови для зростання дитини.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка інспектор з ЮПСП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Орлова В., пояснила суду наступне. 11.04.2022 року о 08.50 год., на лінію 102 надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_3 про те, що 10.04.2022 року ОСОБА_2 покинула свого сина ОСОБА_7 , та поїхала у невідомому напрямку. ОСОБА_47 одразу повідомила службу у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області та соціальну службу. По приїзду на місце події в с. Олексіївку, з`ясувалося, що у домоволодінні ОСОБА_3 знаходиться немовля чоловічої статі. Зі свідоцтва про народження останнього вбачалося, що його матір`ю зазначена ОСОБА_2 . ОСОБА_3 повідомила, що приїжджала її онука ОСОБА_2 , побула декілька днів, залишивши у неї свого сина ОСОБА_7 , та попрямувавши за межі Харківської області. Скаржилася на те, що подібна ситуація з боку ОСОБА_2 має місце не вперше, та просила оформити опікунство над правнуком. Від ОСОБА_3 було відібрано відповідну заяву та пояснення. Працівникі служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області склали акт обстеження. ОСОБА_47 зателефонувала до ОСОБА_2 , однак остання не відповідала. Через декілька днів ОСОБА_47 знову зателефонувала до ОСОБА_2 , на що остання їй повідомила, що перебуває на заході Україні, та через декілька днів має намір повернутися до с. Олексіївки; зобов`язалася приїхати до поліції, проте, так цього і не зробила. Свідок зазначила, що відповідач не скаржилась на те, що їй чинять опір у побаченні з дитиною, із заявами про те, що ОСОБА_3 перешкоджає їй у спілкуванні з сином ОСОБА_7 , відповідачка до органів поліції теж не зверталася.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , яка є бабусею відповідачки ОСОБА_2 , пояснила наступне. ОСОБА_1 є її правнуком, а його мати ОСОБА_2 , батька дитини свідок не знає. Коли ОСОБА_7 був 1 місяць та 2 тижні, його до неї хворого з кашлем привіз якийсь чоловік на імя ОСОБА_4 . У цей час ОСОБА_2 була у лікарні зі своєю старшою донькою ОСОБА_10 , а ОСОБА_4 сказав, що ОСОБА_7 йому набрид, та залишив його у ОСОБА_3 . Приблизно через 2 тижні приїхала ОСОБА_2 зі старшою донькою, пробувши у свідка два тижні. Після чого, відповідачка залишила у бабусі ОСОБА_13 і ОСОБА_7 , а сама поїхала у м. Дніпро, при цьому зазначила, що тікає туди через військові дії. Навесні 2022 року відповідачка забрала доньку ОСОБА_15 , а ОСОБА_7 залишила у бабусі. ОСОБА_3 . Вважає, що ОСОБА_2 надає послуги інтимного характеру. ОСОБА_7 відповідачка провідувала взимку 2022 року, приїжджала часто з чоловіком на імя ОСОБА_48 , потім з ОСОБА_49 , пізніше з ОСОБА_4 , і кожному з них казала, що він є батьком ОСОБА_7 . Від самого народження ОСОБА_7 відповідачка жодного разу не привозила йому подарунки, придбала для нього лише декілька костюмчиків, не проявляла до сина жодної уваги. В той час як для ОСОБА_6 привозила цукерки та фрукти. ІНФОРМАЦІЯ_6 на день народження ОСОБА_7 , відповідачка приїхала з якимось чоловіком та його родичами, у кількості семи чоловік, привезла торт, маленьку іграшку (дитячий телефон), взяла ОСОБА_7 на рук, та невдовзі поїхала. На думку свідка, ОСОБА_2 брала ОСОБА_7 на руки лише для того, щоб зробити з ним світлину біля іменинного торта. Дитину ніколи сама не мила, гидувала. На прийом до лікаря ОСОБА_7 водить свідок, вона ж зареєструвала і декларацію з лікарем, та зробила правнику ідентифікаційний код. Свідоцтво про народження ОСОБА_7 теж зробила йому ОСОБА_3 , крім того, зареєструвала його в своєму будинку. Зазначила, що загалом відповідачка навідує ОСОБА_7 рідко, інколи 1 раз на місяць, інколи ще рідше. Зауважила, що ОСОБА_2 має троє дітей. Сина ОСОБА_44 , якому вже 4,5 роки, вона відразу після народження залишила на його біологічного батька. В липні 2022 року ОСОБА_4 привозив підгузники, харчування, іграшки і взуття для ОСОБА_7 . Свідок зазначила, що відповідачка телефонує їй рідко, про дитину у телефонних розмовах не цікавиться. В будинок свідка відповідачка придбала ванну, через те, що вони її зламали коли купалися. ОСОБА_3 вказала, що ОСОБА_7 звертається до неї «баба», а її доньку кличе мамою, дитина не розуміє, що відповідач є його мамою, до неї на руки не йде. ОСОБА_3 зазначила, що не бажає позбавляти батьківських прав відповідачку, однак має бажання щоб ОСОБА_7 проживав разом з нею, а ОСОБА_2 надавала грошову допомогу для ОСОБА_7 . При цьому свідок не заперечувала той факт, що має намір отримати опіку над ОСОБА_7 для того, щоб отримувати на нього грошову допомогу.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 пояснила суду, що вона є матір`ю відповідачки ОСОБА_2 , та відповідно, бабою ОСОБА_7 . Коли захворіла старша донька ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , вона поїхала до неї у село. ОСОБА_6 була у свого діда ОСОБА_52 , батька відповідачки. В грудні 2021 року ОСОБА_2 забрала ОСОБА_15 , поїхали у лікарню до м. Харків, де їх було госпіталізовано. В той час ОСОБА_7 був з колишнім цивільним чоловіком ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , який і є батьком ОСОБА_7 . Майже весь час поки ОСОБА_2 з донькою знаходилися на стаціонарному лікуванні, ОСОБА_4 доглядав за ОСОБА_7 , потім йому дитина набридла, і він привіз його до прабабусі ОСОБА_3 . Свідок зазначає, що вона разом зі своїм молодшим сином та відповідачкою хотіли виїхати закордон через війну в країні. ОСОБА_2 поїхала в село за дітьми, але ОСОБА_3 сказала, що ОСОБА_15 вона може забирати, а ОСОБА_7 вона їй не віддала. Із заявою до правоохоронних органів ОСОБА_2 не зверталася, оскільки не захотіла сваритися з бабусею. Відтак, ОСОБА_3 утримує ОСОБА_7 у себе, і не віддає його матері. ОСОБА_2 переймається за долю дитини, допомагає фінансово, купує для нього харчуванням, одяг, придбала ванну у бабусину хату. ОСОБА_3 разом з її донькою ОСОБА_11 витрачають гроші, які дає ОСОБА_2 не лише на ОСОБА_7 , а і на себе. Свідок зазначила, що також пересилала ОСОБА_3 гроші для ОСОБА_7 . Не заперечувала той факт, що у ОСОБА_2 троє дітей, син ОСОБА_44 наразі проживає разом зі своїм батьком. ОСОБА_2 має намір забрати ОСОБА_7 у м. Дніпро для спільного проживання.

Стороною відповідача у якості доказу про те, що відповідачка ОСОБА_2 належним чином матеріально піклувалася про сина ОСОБА_7 , до відзиву було додано товарний чек від 27.07.2022 про придбання дитячого одягу на суму 3000 грн., та витяги з квитанцій про перерахування на карткові рахунки на ім`я ОСОБА_11 та ОСОБА_3 грошових коштів в період з 15.01.2022 по 27.07.2022 /т.1, а.с. 55-63/.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз`яснень, наданих в Постанові Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 243/13192/19-ц зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (Hunt v. Ukraine, №31111/04, § 58, ЄСПЛ , від 07 грудня 2006 року).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав є невиправданим, настільки крайнім заходом сімейно-правового характеру, який не відповідає інтересам дітей. У цьому випадку, держава, як про це влучно висловився Європейський суд у справах людини у рішенні «Савіни проти України», має допомогти родині у складній ситуації, без застосування радикальних заходів.

В постанові від 02.09.2020 у справі № 557/1101/18 Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, також зауважив, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Суди встановили, що батько участі у вихованні сина не брав і його життям не цікавився. Як випливає зі змісту рішення суду апеляційної інстанції, суд надав оцінку тому, що позбавлення батьківських прав, яке суд першої інстанції здійснив згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету.

Проте суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи є необхідним позбавлення відповідача батьківських прав з урахуванням його бажання змінити поведінку щодо дитини, чи можливо попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина.

В постанові від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 Верховний Суд також зазначив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Як вбачається з вказаних вище рішень Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку відповідача в кращу сторону неможливо. Навіть за наявності винної поведінки відповідача та встановлення того, що відповідач участі у вихованні дитини не брав і її життям не цікавився, позбавлення відповідача батьківських прав можливе виключно у разі неможливості змінити на краще його поведінку щодо дитини. При цьому сам факт заперечення відповідача проти позбавлення його батьківських прав, свідчить про його інтерес до дитини.

Таким чином, позбавлення відповідача батьківських прав можливе за обов`язкової сукупності двох умов: перша - відповідач втратив інтерес до дитини; друга - його поведінку щодо дитини неможливо змінити на краще.

Вирішуючи питання відносно того, чи втратив відповідач інтерес до дитини, суд керується таким.

Відповідачка ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні надала пояснення, у яких зазначила, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав, так як вона любить свого сина, відвідує його, піклується про нього, забезпечує матеріально, придбаває для нього іграшки, одяг, продукти харчування, пересилає кошти на потреби дитини. ОСОБА_2 , зазначила, що має намір забрати свого сина ОСОБА_7 у м. Дніпро, де вона зараз проживає разом зі старшою донькою ОСОБА_6 , для їх спільного проживання.

Крім того, показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_44 , ОСОБА_11 підтверджується той факт, що ОСОБА_2 навідує сина, привозить одяг, іграшки, дитяче харчування, вітала дитину у його перший день народження, проявляє інтерес до сина, переводить на карткові рахунки бабусі ОСОБА_3 та тітки ОСОБА_11 грошові кошти на утримання сина, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач виявляє до сина інтерес та проявляє ініціативу щодо спілкування з дитиною.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави стверджувати про те, що відповідачка настільки втратила інтерес до своєї дитини, що відносно неї було б за доцільне застосувати такий виключний захід впливу, як позбавлення батьківських прав.

Оцінюючи висновок Органу опіки та піклування Краснокутської селищної ради №01-25/2265 від 13.06.2023, відповідно до якого, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини, суд керується наступним.

Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, вказаний висновок носить рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду.

Як вбачається з пояснень учасників справи та самого висновку, його було складено у відсутність відповідачки; разом з тим висновок ґрунтується виключно на документах, які були складені відповідними на те органами від 11.04.2022 року, та лише за участі бабусі відповідачки, ОСОБА_3 , та понятих, відповідачка при цьому присутня не була, в матеріалах справи відсутні докази її належного повідомлення і щодо засідання комісії з розгляду питання щодо доцільності позбавлення останньої батьківських прав.

Враховуючи наведене, суд не може визнати вказаний висновок органу опіки та піклування достатнім доказом, який свідчить про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Інших доказів ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків суду не надано.

Суд, з огляду на викладене, оцінивши пояснення представника позивача, відповідачки, її представника та свідків, дослідивши письмові докази, на які спирається сторона позивача, звертаючись до суду з проханням позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, дійшов висновку, що відповідачка не втратила інтерес до дитини та поведінку відповідачки щодо дитини можливо змінити на краще, відтак, відсутні і підстави для позбавлення її батьківських прав, та стягнення з неї аліментів.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що представником позивача всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не доведено, що відповідачка дійсно втратила інтерес до дитини та зміна її поведінки в кращий бік є неможливою. Відтак, суд відмовляє в задоволенні позову, при цьому попереджує відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Охтирська, 1, смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, ЄДРПОУ04397359.

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - ОСОБА_58 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Охтирська, 1, смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, ЄДРПОУ 44080510.

Суддя Бугаєнко І. В.