Рішення

від 08.11.2007 по справі 20-9/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

  справа №

За позовом Державного підприємства “Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Морської техніки”

про  стягнення  12296,72 грн.

суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

від позивача –Рачинський К.О., довіреність № б/н від 18.10.2007,  

від відповідача - не з'явився,

Суть спору:

Державне підприємство “Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Морської техніки” про стягнення 12296,72 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором створення науково-технічної продукції № 4/2003 від 01.07.2003, тому просить стягнути з відповідача на свою користь 12296,72 грн., з яких: 10000,00 грн. –основний борг, 2296,72 грн. - пеня. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

В процесі розгляду справи по суті заявлених вимог позивач в порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України надав суду уточнений розрахунок позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 900,00 грн. (вх. № 50146).

Відповідач в судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду щодо надання відзиву та установчих документів не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про час та місце проведення судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

01.07.2003  між  Державним підприємством “Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КБ Морської техніки” (замовник) був укладений договір про створення науково-технічної продукції № 4/2003 (далі –Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору виконавець зобов'язується виконати роботи: «уточнення складу навігаційного обладнання і проробітки інтегрованих постів управління у рубці судна «Шаланда». Підготовка проекту ТЗ на навігаційно-управляючий комплекс НІС льодового класу», а замовник відповідно п.п. 2.1, 3.1, 3.2 Договору зобов'язується прийняти виконані роботи, шляхом підписання акту здачі-прийняття науково-технічної продукції, і оплатити їх згідно протоколу узгодження ціни на науково-технічну продукцію, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк здачі робіт встановлений сторонами - 25.07.2003.

Згідно умов Договору та протоколу узгодження ціни на науково-технічну продукцію, замовник зобов'язаний перерахувати 20000,00 грн., в тому числі: авансовим платежем у розмірі 50% від загальної ціни - 10000,00 грн. (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Відповідачем був здійснений авансовий платіж в сумі 10000,00 грн.

На виконання умов договору позивач своєчасно та в повному обсязі здійснив роботи по створенню науково-технічної продукції, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 25.12.2005, який підписаний сторонами без зауважень (а.с. 14-15).

Однак, замовником не проведена оплата остаточного розрахунку за виконані роботи, тобто не погашено заборгованість у розмірі 50 % суми робіт, що становить 10000,00 грн.

09.02.2005 позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогою сплатити борг за договором (а.с. 16-17).

24.02.2005 підприємством отримана відповідь від відповідача, в якій він підтверджує факт передачі замовнику результатів робіт за договором № 4/2003 від 01.07.2003, виконаних належним чином, а також підписання сторонами акту здачі-приймання науково-технічної продукції, та у зв'язку з тимчасовим важким фінансовим станом підприємства повідомляє про орієнтовний строк погашення заборгованості –березень 2005 року (а.с. 18).

Відповідач до наступного часу суму заборгованості не сплатив, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 10000,00 грн.

Згідно пункту 4.3 Договору у випадку затримки оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми основного боргу та пені, розмір якої позивачем зменьшений до 183 днів.

Суд вважає вимоги позивача підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Таким чином, основний борг у розмірі 10000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України  кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно ст. 546, ст. 549, п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 4.3 Договору у випадку затримки оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З аналізу викладених норм вбачається, що до стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується строк позовної давності в один рік, а нарахування неустойки припиняється  через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, яка заявлена до прийняття рішення.

Відповідач не надав суду клопотання про застосування до вимог позивача щодо стягнення пені строку позовної давності.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок пені, яка склала - 900,00 грн. вважає, що позовні вимоги Державного підприємства “Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління” в частині стягнення пені  підлягають задоволенню.     

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник  внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Згідно ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, виносить окрему ухвалу.

У відповідності до статті 90 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив надіслати на адресу відповідача окрему ухвалу у зв'язку з невиконанням вимог суду та неявкою в судові засідання.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 87, 90, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Морської техніки” (99001, м.Севастополь, вул. Брестська,18-а, ідентифікаційний код 31934764, р/р 2600810638 в АБ “Морський”, МФО 324742) на користь Державного підприємства “Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління” (03150, м. Київ, вул. Дмитрова,5, ідентифікаційний код 23696820, р/р 26009302240347 в Київському міському відділенні ПІБ, МФО 322250) 11127,00 грн., з яких: 10000,00 грн. –основний борг, 900,00 грн. –пеня, 109,00 грн. -  витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрати на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                   С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 13.11.2007                                 

Розсилка:

1. позивач - ДП “Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління” (03150, м. Київ, вул Дмитрова,5)

2. відповідач - ТОВ “КБ Морської техніки” (99001, м. Севастополь, вул. Брестська,18-а)

3. справа

4. наряд