Рішення

від 16.10.2023 по справі 903/844/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2023 року Справа № 903/844/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ремплюсбуд

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд

про стягнення 417838грн. 36коп.

встановив: позивач - ТОВ Ремплюсбуд звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ Луцьккомунбуд (відповідача) 417838грн. 36коп., з яких: 294800грн. заборгованості за надані послуги , 103586грн. 52коп. інфляційних втрат, та 19451грн. 84коп.- 3% річних. Також, просить стягнути з відповідача 6267грн. 57коп. витрат по сплаті судового збору та 15000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору про надання послуг автотранспорту та спецтехніки № 01/07/20 від 01.07.2020р. в частині оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою суду від 28.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

Ухвалою суду від 06.09.2023 продовжено пропущений відповідачем строк на подання відзиву на 15 днів та встановлено відповідачу новий строк для подання відзиву на позовну заяву до 21.09.2023р.

20.09.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив (вх.№01-75/5583/23), в якому він не заперечив щодо укладення між сторонами договору про надання послуг автотранспорту та спецтехніки. Зазначив, що з початком воєнних дій прибутки у товариства зменшились, проте 12.09.2023 відповідачем було чатково оплачено послуги на суму 50000грн. Просить суд відмовити у стягненні суми інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку із форс-мажорними обставинами із застосуванням аналогії Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", а також зменшити нараховані витрати позивача на професійну правничу допомогу та залишити 10% від заявленої суми.

28.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що зобов`язання між сторонами виникли до настання форс-мажорнх обставин, ще у 2021 році, зокрема підписані акти надання послуг. Норма вказаного Закону, на які посилається відповідач стосується лише кредитних зобов`язань, тому позивач має право на відшкодування штрафних санкцій. Щодо зменшення витрат на правничу допомогу вказує, що відповідач жодним чином не обгрунтовує неспівмірність таких витрат.

Також, до відповіді на відзив позивач додав клопотання про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить стягнути з ТОВ "Луцьккомунбуд" 15000грн витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне.

01 липня 2020 р між ТОВ «Луцьккомунбуд» (Замовник) та ТОВ «Ремплюсбуд» (Виконавець) було укладено Договір № 01/07/20 про надання послуг автотранспорту та спецтехніки (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого за завданням Замовника Виконавець надає Замовнику послуги з власним автотранспортом або іншою технікою, на умовах визначених цим Договором.

Послуги, які надаються по даному Договору, зазначаються у відповідних рахунках-фактурах та актах виконаних робіт (наданих послуг) (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 1.3. Договору загальна вартість наданих послуг, що буде надаватись протягом дії даного Договору складається із сум вартості послуг, що зазначаються у відповідних актах виконаних робіт (наданих послуг).

Замовник зобов`язаний оплачувати надані Виконавцем послуги на умовах та в порядку, визначеному цим Договором (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору вартість послуг визначається Сторонами за фактом їх надання за наслідками кожного календавного місяця і фіксується в актах виконаних робіт (наданих послуг).

Замовник зобов`язаний оплатити визначену в акті виконаних робіт (наданих послуг) вартість у 7-денний строк з моменту підписання даного акту (п.4.2 Договору).

На виконання своїх зобов`язань ТОВ «Ремплюсбуд» надало спеціальний автомобільний транспортний засіб та здійснило виконання обумовлених договором робіт, що підтверджується актами надання послуг, підписаними обома сторонами: Акт надання послуг № 24 від 31 травня 2021 р. на суму 64 020,00 грн. з дорожніми листами трактора за період з 12.05.2021 р. по 31.05.2021 р.; Акт надання послуг № 26 від 30 червня 2021 р. на суму 60 720,00 грн. зі змінним рапортом за червень 2021 року; Акт надання послуг № 33 від 27 липня 2021 р. на суму 46 860,00 грн. зі змінним рапортом за липень 2021 р.; Акт надання послуг № 45 від 17 вересня 2021 р. на суму 46 860,00 грн. зі змінним рапортом за серпень 2021 р.; Акт надання послуг № 49 від 30 вересня 2021 р. на суму 82 500,00 грн. зі змінним рапортом за вересень 2021 р.; Акт надання послуг № 50 від 30 вересня 2021 р. на суму 24 840,00 грн. з ТТН за 14.09.2021, ТТН за 1509.2021 та дорожнім листом автокрана від 23.09.2021 р; Акт надання послуг № 57 від 29 жовтня 2021 р. на суму 123 780,00 грн. з дорожніми листами автокрана від 06.10.2021 р., 07.10.2021 р., 08.10.2021 р., змінним рапортом за жовтень 2021 р., ТТН від 07.10.2021 р. та ТТН від 08.10.2021 р.; Акт надання послуг № 67 від 30 листопада 2021 р. на суму 47 520,00 грн. зі змінним рапортом за листопад 2021 р.; Акт надання послуг № 72 від 31 грудня 2021 р. на суму 34 560,00 грн. зі змінним рапортом за грудень 2021 р.

Таким чином, всього надано відповідачу послуг на загальну суму 531 660грн.

Проте, в порушення умов Договору відповідачем оплата була здійснена частково, а саме: 30.08.2021 р. на суму 46 860,00 грн. (банківська виписка за 30.08.2021 р.); 21.02.2022 р. - 150 000,00 грн. (банківська виписка за 21.01.2022 р.); 12.10.2022 р. - 20000,00 грн. (банківська виписка за 12.10.2022 р.); 11.07.2023 р. - 20 000,00 грн. (банківська виписка за 11.07.2023 р.), всього було сплачено коштів в сумі 236 860 грн.

Позивач зазначає, що станом на 09.08.2023 сума заборгованості відповідача за надані послуги згідно договору становить 294 800 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги. Факт отримання таких послуг та суму заборгованості відповідач не заперечує.

На момент звернення до суду з позовом, заборгованість відповідача становила 294800грн.

Водночас, судом встановлено, що на день розгляду спору відповідачем згідно платіжної інструкції №5114 від 12.09.2023 із призначенням платежу "за послуги навантажувача зг.Акту №49 від 30.09.2021" було сплачено 50000грн заборгованості.

Отже, спірні правовідносини в частині стягнення основного боргу у розмірі 50000грн, які потребували судового врегулювання, фактично були врегульовані, шляхом погашення частини заборгованості відповідачем, в свою чергу предмет та підстави позову в цій частині зникли.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 Кодексу, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, існування предмета спору припинилось після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині стягнення 50000грн. заборгованості необхідно закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Заборгованість відповідача за отримані послуги, з урахуванням здійсненої проплати після подачі позову до суду становить 244800грн, не погашена, не заперечується відповідачем, підтверджена матеріалами справи та є підставною, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Крім того, за прострочення виконання договірних зобов`язань позивач нарахував відповідачу 103586грн. 52коп. інфляційних втрат за період червень 2021 - червень 2023 та 19451грн. 84коп.- 3% річних за період з 08.06.2021 по 31.07.2023.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що нарахування 103586грн. 52коп. інфляційних втрат за період червень 2021 - червень 2023 та 19451грн. 84коп.- 3% річних за період з 08.06.2021 по 31.07.2023 є арифметично вірними та підставними.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо стягнення нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, які зараз існують та положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".

До таких заперечень відповідача суд ставиться критично та зазначає, що зобов`язання по оплаті наданих послуг у відповідача виникли ще у 2021 році до початку повномасштабної агресії РФ проти України.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Приписами ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

Посилання відповідача на Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки такі положення можуть застосовуватися лише у зв`язку із простроченням позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), тобто до кредитних зобов`язань.

Враховуючи зазначене, позов підлягає до заволення в частині стягнення 244800грн. заборгованості, 103586грн. 52коп. інфляційних втрат та 19451грн. 84коп.- 3% річних.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст.73 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести становлять судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000грн.

У клопотанні про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги позивач просить стягнути з ТОВ "Луцьккомунбуд" 15000грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження зазначених витрат позивач надав суду копію договору про надання правничої допомоги від 18.07.2023, укладеного ТОВ "Ремплюсбуд" та адвокатом Токарчуком В.М., платіжної інструкції №926 від 28.07.2023 на суму 15000грн, акту приймання-передачі наданих послуг від 26.09.2023 на суму 15000грн та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно п.1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо підготовки документів для подання позовної заяви в Господарський суд Волинської області за позовом ТОВ «РЕМПЛІОСБУД» до ТОВ «ЛУЦЬККОМУНБУД» про стягнення заборгованості, а також представляє інтереси Клієнта у всіх судових інстанціях, надає відповідні усні та письмові юридичні консультації, готує будь-які документи правового характеру, а Клієнт зобов`язується оплатити їх.

Розмір гонорару становить 15000грн. та сплачується Клієнтом на поточний рахунок Адвоката протягом 10 (Десять) банківських днів з моменту підписання даного Договору, а також грошові кошти в сумі еквівалентній 8% (Вісім) відсоткам від суми усіх стягнених грошових коштів з боржника («гонорар успіху»), які сплачуються Клієнтом на поточний рахунок Адвоката. На підтвердження факту надання послуг між Сторонами підписується Акт приймання-передачі наданих послуг (п.4.1, 4.2 Договору).

Згідно підписаного між сторонами акту приймання-передачі наданих послуг Адвокат надав Клієнту юридичні послуги відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 18 липня 2023 року, а Клієнт прийняв надані послуги, а саме: ознайомлення з документами, наданими Клієнтом, щодо підготовки документів для подання позовної заяви в господарський суд Волинської області за позовом ТзОВ «Ремплюсбуд» до ТзОВ «Луцьккомунбуд» про стягнення заборгованості, вивчення судової практики та формування правової позиції; підготовка та подання до Господарського суду Волинської області позовної заяви від 09 серпня 2023 р. № 01/09/08/2023 про стягнення заборгованості з ТзОВ «Луцьккомунбуд» на користь ТОВ «Ремплюсбуд»; підготовка та подання до Господарського суду Волинської області Додатка № 1 до Позовної заяви від 09 серпня 2023 р. № 01 /09/08/2023 про стягнення заборгованості з ТОВ «Луцьккомунбуд» на користь ТОВ «Ремплюсбуд», а саме: Розрахунка боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та Розрахунка 3% річних від простроченої суми; ознайомлення 25.09.2023 р. в приміщенні Господарського суду Волинської області з матеріалами справи № 903/844/23; підготовка та подання відповіді на відзив Господарському суду Волинської області від 26.09.2023 р. № 01/26/09/2023; підготовка та подання клопотання Господарському суду Волинської області про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги від 26.09.2023 р. № 02/26/09/2023 всього на суму 15000грн.

Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, Велика Палата Верховного Суду вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

ВП ВС зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також суд зазначає, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19).

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позов відповідач просить зменшити нараховані витрати позивача на професійну правничу допомогу та залишити 10% від заявленої суми, посилаючись на те, що такі витрати є завищеними та неспівмірними з обсягом цих послуг.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі N 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі N 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу на те, що дана справа про стягнення заборгованості за надані послуги не є складною, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідач не заперечував щодо суми заборгованості, проте спір до розгляду у суді доведено з вини відповідача, а тому суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є обгрунтованим на суму 10000грн.

Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.86, 129, 231, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд (45612, Волинська обл, Луцький район, смт. Торчин, вул.Незалежності, буд.106, код ЄДРПОУ 38079098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ремплюсбуд (45621, Волинська обл, Луцький район, село Буяни, вул.Шевченка, буд.20-А, код ЄДРПОУ 38193711) 367838грн. 36коп. (з яких: 244800грн. заборгованості, 103586грн. 52коп. інфляційних втрат та 19451грн. 84коп.- 3% річних), а також 6267грн. 57коп. витрат по сплаті судового збору та 10000грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 50000грн заборгованості.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.10.2023.

СуддяО. Г. Слободян