Рішення

від 16.10.2023 по справі 906/528/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/528/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Мельник П.І., витяг з ЄДР;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: Бабичко Б.О., довіреність №102 від 02.02.2023;

прокурор Цеміна Н.Ю., службове посвідчення №071195 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації

до 1. Лугинської селищної ради;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛУГ"

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо

предмета спору, на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського

підприємства "Ліси України"

про витребування земельних ділянок

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Лугинської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛУГ", у якому просить:

- витребувати у власність держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області земельну ділянку площею 8,7483 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076, земельну ділянку площею 5,7017 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074, земельну ділянку площею 4,7000 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160;

- витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «АГРО ЛУГ» земельну ділянку площею 8,7483 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076, земельну ділянку площею 5,7017 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074, земельну ділянку площею 4,7000 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те що, спірні земельні ділянки належать до земель державної власності лісогосподарського призначення, однак в порушення вимог земельного законодавства були віднесені до земель сільськогосподарського призначення і передані у комунальну власність Лугинської селищної ради, тобто фактично вибули з володіння власника - держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації не з її волі та за відсутності будь-яких рішень про передачу або зміну цільового призначення цих земельних ділянок; в подальшому передані в оренду ТОВ "АГРО ЛУГ".

Ухвалою від 24.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення виявлених недоліків.

04.05.2023 на поштову адресу суду (02.05.2023 електронним зв`язком) від керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №679 від 24.04.2023 про доплату судового збору на суму 3404,95 грн, копію виписки з ЄДРПОУ щодо філії "Лугинське ЛГ", копію розпорядження Житомирської ОДА від 08.02.2023 №54 та докази надіслання цієї заяви з додатками сторонам (а.с.120-128).

Ухвалою суду від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"; призначено підготовче засідання на 29.05.2023.

23.05.2023 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення №757 від 19.05.2023, у яких остання просила задовольнити позов прокурора у повному обсязі, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення і знаходяться у постійному користуванні ДП «Лугинське лісове господарство», правонаступником якого є ДП «Ліси України», зокрема філія «Лугинське лісове господарство»; спірні земельні ділянки входять до складу кварталу 47 Красноставського лісництва (а.с.138-151).

Ухвалою суду від 29.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 20.07.2023.

20.07.2023 до суду від відповідача-1 надійшов лист, у якому повідомлено, що рішенням 29 сесії VIII скликання Лугинської селищної ради від 07.06.2023 №1104 припинено дії договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення з ТОВ "АГРО ЛУГ" (а.с.176-180).

Також 20.07.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача-2 надійшла заява від 20.07.2023, у якій останній просив проводити подальші судові засідання у справі №906/528/23 без його участі та заперечив з приводу заявлених позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю, оскільки стверджує, що спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення, проєкт організації та розвитку лісового господарства ДП «ЛДЛАП «Лугинський держлісгосп АПК» Житомирської області, Красноставське лісництво за 2014 рік, є лише проєктом і жодним чином не відображає і не підтверджує належності цих земель до державної власності лісогосподарського призначення (а.с.181).

Ухвалою від 20.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі на підставі на ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено підготовче засідання на 28.08.2023.

Ухвалою суду від 28.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/528/23 до судового розгляду по суті на 04.10.2023.

02.10.2023 на поштову адресу суду від керівника Коростенської окружної прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «АГРО ЛУГ» земельних ділянок площею 8,7483 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076, площею 5,7017 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074, площею 4,7000 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160 у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині; просив вирішити питання про повернення Житомирській обласній прокуратурі сплаченого судового збору у розмірі 3404,47 грн (а.с.207-216).

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.09.2023, за земельними ділянками з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0076, 1822882400:04:000:0074, 1822882400:04:000:0160 відсутні відомості про реєстрацію іншого речового права, тобто прав оренди ТОВ «Агро Луг» на вказані земельні ділянки.

04.10.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи 04.10.2023 за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі; щодо правової позиції у справі останній зазначив, що Житомирська обласна державна (військова) адміністрація підтримує позов Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави (а.с.218-223).

Ухвалою суду від 04.10.2023 відкладено розгляд справи по суті на 16.10.2023.

Представники позивача і відповідача-2 у засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися завчасно та належним чином поштовим та електронним зв`язком (а.с.227-228), поряд із цим відповідач-2 у заяві від 20.07.2023 просив здійснювати розгляд справи без його участі (а.с.181).

Оскільки явка в судове засідання учасників справи обов`язковою не визнавалась, а неявка представників позивача й відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи, суд, відповідно до ст.202 ГПК України, розглядає справу за відсутності останніх за наявними матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Представник відповідача-1 безпосередньо у засіданні суду 16.10.2023 подав заяву 13.10.2023 №1173 про визнання позову у повному обсязі на підставі рішення 33 сесії VIII скликання Лугинської селищної ради №1177 від 12.10.2023 (а.с.232-233).

Прокурор підтримав позов в частині витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння Лугинської селищної ради у власність держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, просив його задовольнити, в іншій частині - закрити провадження на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України та вирішити питання про повернення судового збору згідно клопотання від 27.09.2023.

16.10.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 27.09.2018 №6-3849/14-18-СГ передано Лугинській селищній раді Лугинського (Коростенського) району Житомирської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1630,0342 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Лугинської селищної об`єднаної територіальної громади, згідно з актом приймання-передачі від 27.09.2018, серед переліку яких у т.ч. і земельна ділянка з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076 площею 8,7483 га, земельна ділянка з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074 площею 5,7017 га (а.с.69-71).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 24.11.2020 №4-ОТГ передано Лугинській селищній раді Лугинського (Коростенського) району Житомирської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4385,2962 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Лугинської селищної об`єднаної територіальної громади, згідно з актом приймання-передачі від 24.11.2020, серед переліку яких у т.ч. і земельна ділянка з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160 площею 4,7000 га (а.с.72-74).

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 29.10.2018 зареєстровано право комунальної власності за Лугинською селищною радою на земельні ділянки з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0074 площею 5,7017 га та 1822882400:04:000:0076 площею 8,7483 га, а 07.04.2021 - на земельну ділянку з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160 площею 4,7000 га (а.с.75-76).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0074, 1822882400:04:000:0076, 1822882400:04:000:0160 відносяться до земель з цільовим призначенням - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та є землями сільськогосподарського призначення (а.с.32-38).

Рішенням 6 сесії VIII скликання Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 24.06.2021 №401 затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Лугинської селищної ради для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, згідно з додатком. До зазначеного переліку увійшли спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0074, 1822882400:04:000:0076, 1822882400:04:000:0160 (а.с.77-85).

Як вбачається з позовної заяви прокурора та не заперечується сторонами, за результатами проведених торгів 03.08.2021 між Лугинською селищною радою та ТОВ "АГРО ЛУГ" укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160 площею 4,7000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно відомостей з Держаного реєстру речових прав, право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано в реєстрі 15.09.2021, номер запису 44036001 (а.с.96-97).

Також 05.08.2021 між Лугинською селищною радою та ТОВ "АГРО ЛУГ" укладено договори оренди землі, предметом яких є земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0074 площею 5,7017 га та 1822882400:04:000:0076 площею 8,7483 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно відомостей з Держаного реєстру речових прав, 03.09.2021 зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074, номер запису 43938998, і на земельну ділянку з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076, номер запису 43954022 (а.с.92-95).

За інформацією ДП «Лугинське лісове господарство» (наразі - філія «Лугинське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»), вищевказані земельні ділянки знаходились у постійному користуванні лісогосподарського підприємства, що підтверджується відповідними планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (а.с.27-31).

Так, відповідно до проєкту організації та розвитку лісового господарства ДП «ЛДЛАП «Лугинський держлісгосп АПК», Красноставське лісництво, Таксаційний опис, Відомості поквартальних підсумків, Ірпінь - 2014 (Інв.№188 Прим.№2), земельні ділянки з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0074, 1822882400:04:000:0076, 1822882400:04:000:0160 входять до складу кварталу 47 цього лісництва, рік таксації 2020, експлуатаційні ліси, а саме виділу 25 кварталу 47, площа 4,4 га (кадастровий номер 1822882400:04:000:0160), виділу 28 кварталу 47, площа 6,0 га (кадастровий номер 1822882400:04:000:0074), виділу 30 кварталу 47 площа 8,8 га (кадастровий номер 1822882400:04:000:1076), є землями лісогосподарського призначення, за які Лугинське лісове господарство щомісяця в дохід Лугинської селищної ради сплачує земельний податок за їх користування (а.с.39-46).

Комісією ДП «Лугинське лісове господарство» 21.12.2022 проведено обстеження лісових ділянок Красноставського лісництва на встановлення факту наявності лісових насаджень, їх складу, віку, про що складено відповідний акт. При обстеженні лісової ділянки у кварталі 47 виділ 25, 28, 30 площею 19,0 га Красноставського лісництва встановлено, що на лісових ділянках ростуть дерева (береза та сосна), вік яких на момент складання акта становить 23 роки, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування та фотознімками фактичного стану лісових насаджень (а.с.47-57).

Суд вважає за необхідне зазначити, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України №676 від 17.08.2018 було змінено найменування Державного підприємства «Лугинське державне лісогосподарське агропромислове підприємство «Лугинський держлісгосп АПК» на Державне підприємство «Лугинське спеціалізоване лісове господарство» (а.с.60-61). У подальшому наказом Державного агентства лісових ресурсів України №638 від 12.10.2021 припинено Державне підприємство «Лугинське спеціалізоване лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства «Лугинське лісове господарство» (а.с.62-64).

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №822 припинено ДП «Лугинське лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (а.с.65-67).

Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» на базі державних підприємств було створено відокремленні структурні підрозділи, зокрема, 19.01.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис щодо створення відокремленого підрозділу юридичної особи - філії «Лугинське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до розпорядження Житомирської ОВА №54 від 08.02.2023 «Про розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення», Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою та здійснення господарської діяльності, відповідно до наявних матеріалів лісовпорядкування на території Коростенського району Житомирської області в межах діяльності філії «Лугинське лісове господарство» ДП «Ліси України». Третя особа у своїх поясненнях зазначила, що вказане розпорядження розповсюджується, у тому числі, і на земельні ділянки, які були незаконно передані ТОВ «Агро Луг» та щодо яких було змінено цільове призначення (а.с.58-59, 139).

Прокурор стверджує, що погодження на вилучення земель лісогосподарського призначення вищевказаними установами не надавались, а відтак спірні земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду.

Враховуючи викладене, на виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Житомирської обласної державної (військової) адміністрації з повідомленням від 25.01.2023 №52-622ВИХ-23 про виявлені обставини безпідставного включення земель лісогосподарського призначення до складу земель сільськогосподарського призначення, передачу їх в комунальну власність та надання в оренду суб`єкту підприємницької діяльності, а також зазначив про намір ініціювати позов в інтересах держави (а.с.86-89).

У листі прокуратурі від 05.04.2023 №1807/2-23/21 Житомирська обласна державна (військова) адміністрація повідомила про надіслання відповідних запитів до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та Столичного лісового офісу ДП «Ліси України» для перевірки факту протиправної передачі земель державної власності. За інформацією ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, земельні ділянки з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0076, 1822882400:04:000:0074, 1822882400:04:000:0160 зареєстровані в Державному земельному кадастрі на підставі розробленої в 2018 році Житомирською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Лугинської об`єднаної територіальної громади. Підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель є наказ Держгеокадастру України від 15.03.2018 №45 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності». Як вбачається з інформації філії «Лугинське лісове господарство» ДП «Ліси України», спірні земельні ділянки входять до складу 47 Красноставського лісництва ДП «Лугинське ЛГ». З урахуванням викладеного, Житомирська обласна державна (військова) адміністрація не заперечила щодо звернення органу прокуратури до суду з позовом в інтересах держави (а.с.90-91).

Відтак невжиття уповноваженим органом у розумний строк заходів щодо витребування земельних ділянок з незаконного володіння стало підставою для звернення керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи суд встановив, що рішенням 29 сесії VIII скликання Лугинської селищної ради від 07.06.2023 №1104 припинено з ТОВ «Агро Луг» дії договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема, земельних ділянок з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076 площею 8,7483 га, з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074 площею 5,7017 га, з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160 площею 4,7000 га (а.с.177).

На підставі вказаного рішення 03.07.2023 між Лугинською селищною рада (орендодавець) та ТОВ «Агро Луг» (орендар) укладено угоди про дострокове припинення №№31, 29, 27 договорів оренди землі від 03.08.2021 та 05.08.2021 (а.с.178-180).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 27.09.2023 відомості про реєстрацію іншого речового права, тобто прав оренди ТОВ «Агро Луг» на спірні земельні ділянки, відсутні (а.с.210-215).

Відповідач-1 визнав позов у повному обсязі згідно рішення 33 сесії VIII скликання Лугинської селищної ради №1177 від 12.10.2023 «Про розгляд позову» (а.с.233).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз.1, 2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (такі правові висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Враховуючи те, що Житомирська обласна державна (військова) адміністрація як розпорядник земель лісового фонду, будучи повідомленою про вищезгадані порушення інтересів держави, не вжила належних заходів щодо їх усунення, суд приходить до висновку, що керівник Коростенської окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», правомірно звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.2 ст.3 ЗК України, земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно з абз.2, 3 ст.1 ЛК України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтями 4,5 ЛК України визначено, зокрема, що до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 7 ЛК України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (ст.8 ЛК України).

У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування (ст.9 ЛК України).

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч.1 ст.57 ЗК України).

Згідно зі ст.54 ЛК України, облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України (ст.45 ЛК України).

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства (ч.1 ст.47 ЛК України).

Відповідно до ст.48 ЛК України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом п.1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, плани лісонасаджень відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п.5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України, якими визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі №278/1735/15-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду №488/402/16а від 23.10.2019.

Частинами 1, 2, 7 ст.20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.4, 5, 8 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.

Пунктом 4 ч.1 ст.31 ЛК України визначено, зокрема, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій; вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб мав право виключно Кабінет Міністрів України.

Враховуючи викладене та встановлені вище фактичні обставини справи, в силу положень ст.ст.19, 57 ЗК України, ст.5 ЛК України, суд погоджується з доводами прокурора про те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення та повинні використовуватись для ведення лісового господарства в порядку, визначеному ЛК України.

Натомість ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в порушення приписів ст.ст.17, 31, 57 ЛК України та ст.ст.20, 122 ЗК України неправомірно, без погодження з розпорядником земельних ділянок лісового фонду - Житомирською обласною державною адміністрацією передано земельні ділянки лісогосподарського призначення, які на праві постійного користування належать Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Лугинське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», з державної у комунальну власність з фактичною зміною їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення за відсутності рішення відповідного органу та проекту землеустрою щодо їх відведення, без погодження з Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ч.2 ст.373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

За ч.1 ст.153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.3 ст.388 ЦК, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Так, якщо є підстави, передбачені ст.388 ЦК, що дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 22.01.2020 у справі №910/1809/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16.

З огляду на те, що повноважним органом державної влади - Житомирською обласною державною (військовою) адміністрацією рішення щодо відчуження спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0074, 1822882400:04:000:0076, 1822882400:04:000:0160 не приймались, згода на зміну їх цільового призначення не надавалась, процедура зміни цільового призначення лісових земель не проводилась, суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки вибули з володіння власника - держави поза його волею.

Як зазначалося вище, рішенням 29 сесії VIII скликання Лугинської селищної ради від 07.06.2023 №1104 припинено з ТОВ «Агро Луг» дії договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема, земельних ділянок з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076 площею 8,7483 га, з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074 площею 5,7017 га, з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160 площею 4,7000 га. На підставі вказаного рішення 03.07.2023 між відповідачами укладено угоди про дострокове припинення №№31, 29, 27 договорів оренди землі від 03.08.2021 та 05.08.2021.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на час розгляду справи відомості про реєстрацію іншого речового права, тобто прав оренди ТОВ «Агро Луг» на спірні земельні ділянки, відсутні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи наведені обставини, які підтверджуються матеріалами справи і які свідчать про відсутність предмета спору в частині витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "АГРО ЛУГ" земельних ділянок з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0074, 1822882400:04:000:0076, 1822882400:04:000:0160, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.ст.76, 77, 86 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує те, що відповідач-1 скористався наданим йому правом і визнав позов у повному обсязі згідно рішення 33 сесії VIII скликання Лугинської селищної ради №1177 від 12.10.2023, проти задоволення позову не заперечив.

Пунктом 1 ч.2 ст.46 ГПК України передбачено, зокрема, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем-1 позову суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, вимога прокурора про витребування у власність держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння Лугинської селищної ради земельних ділянок з кадастровими номерами 1822882400:04:000:0074, 1822882400:04:000:0076, 1822882400:04:000:0160 є законною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, при поданні даного позову Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у загальному розмірі 6808,95 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №431 від 16.03.2023 на суму 3404,00 грн та платіжною інструкцією №679 від 24.04.2023 на суму 3404,95 грн (а.с.19, 113 на звороті).

До суду прокурором подано клопотання від 27.09.2023 №52-8988вих-23, у якому останній, серед іншого, просив вирішити питання щодо повернення Житомирській обласній прокуратурі з державного бюджету сплаченого судового збору в сумі 3404,47 грн (а.с.207-209).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За наведеного, враховуючи закриття провадження у справі №906/528/23 в частині витребування земельних ділянок з незаконного володіння відповідача-2 на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України та з огляду на наявність відповідного клопотання прокурора, суд вважає за доцільне повернути Житомирській обласній прокуратурі з Державного бюджету України 3404,47 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №679 від 24.04.2023, про що винести відповідну ухвалу.

Поряд із цим суд роз`яснює, що Житомирська обласна прокуратура, відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", має також право на повернення з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову в частині вимоги про витребування земельних ділянок з незаконного володіння відповідача-1, з огляду на визнання останнім позову до початку розгляду справи по суті, в сумі 1702,24 грн згідно з платіжною інструкцією №431 від 16.03.2023, після подання відповідного клопотання.

Решта судового збору, в силу вимог ст.129 ГПК України, покладається на відповідача-1 у розмірі 1702,24 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 130, 191, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі №906/528/23 за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації в частині витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛУГ» земельної ділянки площею 8,7483 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076, земельної ділянки площею 5,7017 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074, земельної ділянки площею 4,7000 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160 за відсутністю предмета спору.

3. Витребувати у власність держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації (майдан ім. С.П.Корольова, буд. 1, м. Житомир, Житомирська обл., 10014, ідентифікаційний код 00022489) з незаконного володіння Лугинської селищної ради (вул. Михайла Грушевського, буд. 2А, смт. Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301, ідентифікаційний код 04346114) земельну ділянку площею 8,7483 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0076, земельну ділянку площею 5,7017 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0074, земельну ділянку площею 4,7000 га з кадастровим номером 1822882400:04:000:0160.

4. Стягнути з Лугинської селищної ради (вул. Михайла Грушевського, буд. 2А, смт. Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301, ідентифікаційний код 04346114) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ 02909950) 1702,24 грн судового збору.

5. Повернути Житомирській обласній прокуратурі (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ 02909950) з Державного бюджету України 3404,47 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №679 від 24.04.2023, про що винести відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.10.23

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2- керівнику Коростенської окружної прокуратури Житомирської області (рек.) + kprokuratura@ukr.net;

3 - Житомирській обласній прокуратурі (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ 02909950) (рек.) + prokzt@zhit.gp.gov.ua;

4- позивачу (рек.) + ztadm@oda.zt.gov.ua;

5 - відповідачу-1 Лугинській селищній раді (рек.) + lug-sel-rada@ukr.net;

6 - відповідачу-2 ТОВ "Агро Луг" (рек.);

7 - ДСГП «Ліси України» (рек.);

8 - філії «Лугинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (рек.) + lygvv@ukr.net.