Ухвала

від 11.10.2023 по справі 910/17553/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання виконавчого документу таким,

що не підлягає виконанню

м. Київ

11.10.2023Справа № 910/17553/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

заявиПриватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва

провизнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі

За позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

доПриватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва"

простягнення 11622,80 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" (далі - відповідач) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (далі - позивач) боргу за спожиті комунальні послуги у сумі 11622,80 грн. за договором надання експлуатаційних послуг №747Л про надання експлуатаційних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.12.2019, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань оплатити надані послуги за період з 01.07.2020 по 31.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 року позовні вимоги задоволено.

18.02.2022 на виконання рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

20.07.2022 через відділ діловодства суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва про визнання наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/17553/21 таким, що не підлягає виконанню.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05-23/679/23 від 20.07.2023 у зв`язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого заява Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва у справі №910/17553/21 передана на розгляд судді Лиськову М.О.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню було призначено на 06.09.2023.

23.08.2023 від Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва надійшли пояснення стосовно заяви Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

06.09.2023 від заявника надійшли пояснення стосовно його заяви.

06.09.2023 представник заявника у судове засідання з`явився.

Представник Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" у судове засідання 06.09.2023 не з`явився.

Представник заявника у судовому засіданні 06.09.2023 клопотав про задоволення заяви про визнання виконавчого документу у справі №910/17553/21 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 було відкладено розгляд заяви на 11.10.2023, зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. надати суду копії матеріалів виконавчого провадження №70856886.

20.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення від заявника.

26.09.2023 від заявника надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10.10.2023 від заявника надійшло клопотання про вступ у справу як представника.

10.10.2023 від заявника надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

11.10.2023 від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. надійшли документи на вимогу ухвали від 06.09.2023.

В судове засідання 11.10.2023 представники учасників справи з`явились, надали пояснення по суті заяви.

Розглянувши подану Приватним акціонерним товариством "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" заяву, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї заяви, суд зазначає таке.

Згідно пояснень представника Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" у його заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, розмір щомісячної плати за надані Керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва послуги становить 830,20 грн за один календарний місяць.

Згідно платіжних доручень №92 від 20.10.2021 на суму 2368,36 грн, №93 від 20.10.2021 на суму 830,30, №104 від 03.11.2021 на суму 3000,00 грн, №109 від 30.11.2021 на суму 830,30 грн, №118 від 02.12.2021 на суму 830,30 грн, №120 від 02.12.2021 на суму 3500,00 грн, заявник не тільки сумлінно здійснював оплату поточних рахунків за надані Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування фонду Печерського району м. Києва" послуг, а й в повному обсязі сплатив заборгованість, що виникла перед Комунальним підприємством за період з 01.07.2020 по 31.08.2021 в розмірі 11 622, 80 грн.

Водночас, 12.01.2023 Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" звернулось до суду із заявою про видачу наказу про примусове виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/17553/21.

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виданого Господарським судом міста Києва наказу від 18.02.2022 у справі №910/17553/21.

26.01.2023 приватним виконавцем Фесик М.О. на підставі Наказу від 18.02.2022 та заяви стягувача було відкрито виконавче провадження № 70856886, накладено арешт на рахунок заявника в банку.

06.02.2023 директор Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" Січевлюк Л.В. за рахунок власних коштів здійснила оплату на поточний рахунок приватного виконавиця Фесик М.О. в розмірі 15551,08 грн, що включало в себе:

- 11 622,80 грн (сума боргу заявника за оплату послуг стягувача за період з 01.07.2020 по 31.08.2021);

- 2 270,00 грн (розмір судового збору, сплачений стягувачем при поданні позовної заяви);

- 1 658,28 грн (розмір винагороди приватного виконавця та інших витрат виконавчого провадження).

В результаті зазначених дій приватним виконавцем Фесик М.О. було закінчене виконавче провадження №70856886 та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.02.2023.

Таким чином, оскільки Приватне акціонерне товариство "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" погасило заборгованість перед Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" в розмірі 11 622,80 грн, що виникла в період з 01.07.2020 по 31.08.2021, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №92 від 20.10.2021 на суму 2368,36 грн, №93 від 20.10.2021 на суму 830,30, №104 від 03.11.2021 на суму 3000,00 грн, №109 від 30.11.2021 на суму 830,30 грн, №118 від 02.12.2021 на суму 830,30 грн, №120 від 02.12.2021 на суму 3500,00 грн, суд приходить до висновку, про необхідність визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 по справі №910/17553/21.

Водночас стягувач у своїх поясненнях від 23.08.2023 не заперечує факт сплати заявником заборгованості в повному обсязі ще до відкриття виконавчого провадження та звертає увагу суду на те, що переплата, яка відбулася зі сторони заявника в результаті повторного погашення заборгованості під час виконавчого провадження, може бути зарахована в рахунок наступних періодів зі сплати комунальних послуг.

Також у своїй заяві від 20.07.2023 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі Приватне акціонерне товариство "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва просить суд відшкодувати понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування зазначених вимог представник заявника зазначив, що між заявником (Клієнт) та Адвокатським бюро АРСЕНАЛ Володимира Січевлюка (далі Адвокатське бюро) було укладено договір про надання правової допомоги № 14/02-2023 від 14.02.2023.

Згідно з цим договором Адвокатське бюро зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором з метою здійснення правового забезпечення інтересів Клієнта, а Клієнт зобов`язується прийняти їх та провести своєчасну оплату.

Також на підтвердження понесених витрат представником позивача додано до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих правничих послуг від 20.07.2023 до договору про надання правової допомоги № 14/02-2023 від 14.02.2023 згідно з яким Адвокатське бюро надало послуги Клієнту на загальну суму 15 000, 00 грн, а саме:

- консультація клієнта з приводу підстав, доцільності подання, процедури розгляду та перспективи задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 910/17553/21 (1,5 год., 1,5 год. х 2000,00 = 3000,00 грн.);

- аналіз прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду за аналогічними справами (2 год., 2 год. х 2000,00 = 4000,00 грн.);

- підготовка тексту заяви, комплектація додатків, оформлення заяви та додатків відповідно до встановлених вимог (4 год., 4 год. х 2000,00 = 8 000,00 грн.).

Загальна обсяг наданих послуг за актом приймання-передачі послуг від 20.07.2023 до Договору про надання правничої допомоги № 14/02-2023 від 14.02.2023 становить 7,5 год. х 2000,00 = 15000,00 грн.

Заперечень проти заяви про відшкодування судових витрат, що заявлені представником Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" до відшкодування стягувачем - Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до матеріалів справи не представлено.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

При цьому, суд враховує, що у п. 9 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність установлено: представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до ст. 19 Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Водночас, в акті приймання-передачі наданих правничих послуг від 20.07.2023 до договору про надання правової допомоги №14/02-2023 від 14.02.2023 зазначені такі види правової допомоги, як консультація клієнта з приводу підстав, доцільності подання, процедури розгляду та перспективи задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №910/17553/21 (1,5 год., 1,5 год. х 2000,00 = 3000,00 грн.) та аналіз прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду за аналогічними справами (2 год., 2 год. х 2000,00 = 4000,00 грн.), що не є видом адвокатської діяльності відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Таким чином, вказані послуги не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, яким має керуватися суд при визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу. Відповідні правові позиції викладені у постанові Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 15.11.2021 року у справі №320/5284/19.

Отже, вказані витрати відшкодуванню окремо не підлягають.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок стягувача у справі відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати заявника були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд також зазначив, що у такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Також суд зауважує, що в акті приймання-передачі наданих правничих послуг від 20.07.2023 до договору про надання правової допомоги №14/02-2023 від 14.02.2023 зазначений такий вид правової допомоги, як підготовка тексту заяви, комплектація додатків, оформлення заяви та додатків відповідно до встановлених вимог (4 год., 4 год. х 2000,00 = 8 000,00 грн.).

З урахуванням вищевикладеного, із наданих заявником документів не вбачається, що заявлені витрати мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Враховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду заявником документів, їх значення для вирішення спору, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зважаючи на предмет заяви, що розглядається у даній справі, її нескладність та незначний обсяг доказів, які підлягають дослідженню та були подані заявником, суд дійшов висновку, що заявлений Приватним акціонерним товариством "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" до стягнення з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" розмір адвокатських витрат не пропорційний до предмета спору, не відповідає критеріям розумності їх розміру, дійсності та необхідності їх понесення (у заявленому розмірі), а визначений заявником розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені заявником витрати на правову допомогу адвоката на стягувача.

За таких обставин, суд дійшов висновку частково задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" та стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" витрати на правову допомогу у сумі 8000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 328 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №910/17553/21 - задовольнити.

2. Визнати наказ у справі №910/17553/21 від 18.02.2022 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" (м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 14/13; ідентифікаційний код 31838788) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, буд. 7; ідентифікаційний код 35692211) 11 622 (одинадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 80 коп. заборгованості та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору - таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, буд. 7; ідентифікаційний код 35692211) на користь Приватного акціонерного товариства "Стоматологічна поліклініка Печерського району м. Києва" (м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 14/13; ідентифікаційний код 31838788) 13 892,80 грн. безпідставно отриманих коштів та 8000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 19.10.2023

Суддя М.О. Лиськов