Рішення

від 19.10.2023 по справі 910/12576/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2023Справа № 910/12576/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/12576/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саппорт Док»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

09 серпня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 03.08.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саппорт Док» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень шляхом приєднання до нього на підставі заяви № 679748 від 30.07.2020 року у розмірі 288 190,34 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч сто дев`яносто гривень 34 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору про надання послуг з організації перевезення відправлень шляхом приєднання до нього на підставі заяви № 679748 від 30.07.2020 року в частині оплати наданих позивачем послуг із організації перевезення відправлень, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним правочином у розмірі 288 190,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12576/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Саппорт Док» за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, оф. 213, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 16.09.2023 року.

Згідно з приписами частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Отже, керуючись приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 910/11576/23 від 11.08.2023 року є 16.09.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 02.10.2023 року (включно).

Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 року в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (надалі - позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю юридична фірма "Саппорт Док" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень шляхом підписання заяви про приєднання № 679748 від (надалі - договір).

Відповідно до пункту 2.2. договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення, а Замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.

За умовами пунктів 2.3., 2.4. договору експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з умовами, затвердженими експедитором. За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора.

Загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора (п. 5.1. договору).

Відповідно до пункту 5.3. договору експедитор до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним з наступних способів на власний вибір: шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником (п. 5.3.1.); шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладанням кваліфікованого електронного підпису. Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами пункту 5.4 договору. Адреса електронної пошти замовника для обміну електронними документами вказується замовником у заяві про приєднання (п. 5.3.2.).

Згідно з пунктом 5.4. договору замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів надання послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 примірники актів надання послуг та повертає експедитору 1 примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов`язаний здійснити оплату послу згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Договір набуває чинності з моменту прийняття експедитором від замовника заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої сторони від договору, але не раніше виконання однією із сторін взятих на себе обов`язків (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення відправлень, які були відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг): № НП-004673285 від 10.12.2020 року, № НП-004722941 від 20.12.2020 року, № НП-004769338 від 31.12.2020 року, № НП-004808506 від 10.01.2021 року, № НП-004852070 від 20.01.2021 року, № НП-004911608 від 31 січня 2021 року, № НП-004965432 від 10.02.2021 року, № НП-005009797 від 20.02.2021 року, № НП-005046447 від 28.02.2021 року, № НП-005099383 від 10.03.2021 року, № НП-005160757 від 20.03.2021 року, № НП-005213254 від 31.03.2021 року, № НП-0053741136 від 30.04.2021 року, № НП-005457390 від 20.05.2021 року на загальну суму 288 336,39 грн. (копії містяться у матеріалах справи).

02.07.2021 року позивач направив відповідачу підписані з боку позивача та скріплені печаткою товариства акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) у двох паперових примірниках для підписання та рахунки-фактури на оплату, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.07.2021 року, фіскальним чеком №215600426655 від 02.07.2021 року та списком згрупованих відправлень від 02.07.2021 року (поштове відправлення №0505000525710).

Позивач стверджує, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідач не підписав, послуги з організації перевезення відправлень не оплатив, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості за надані послуги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, ст. 316 Господарського кодексу України та відповідних положень Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Згідно вимог положень ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 316 Господарського кодексу України встановлено, що за договором експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 931 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування , якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений , клієнт повинен виплачувати експедитору плату.

Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до ви конання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обставинами справи встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши послуги на загальну суму 288 190,34 грн., однак відповідач оплати наданих послуг не провів.

Також з матеріалів та обставин справи вбачається, що відповідач не спростував факту отримання послуг від позивача та факту отримання актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Не підписання відповідачем актів та ненадання у встановленому договором порядку вмотивованої відмови такого вважається за умовами договорів фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором, вважається також, що акти погоджено, послуги експедитором надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні, останній зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими рахунками та актами здачі-приймання (надання послуг).

Матеріалами та обставинами справи встановлено, що позивачем на виконання умов п. 5.3. договору, експедитором (позивачем) направлено замовникові акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № НП-004673285 від 10.12.2020 року, № НП-004722941 від 20.12.2020 року, № НП-004769338 від 31.12.2020 року, № НП-004808506 від 10.01.2021 року, № НП-004852070 від 20.01.2021 року, № НП-004911608 від 31 січня 2021 року, № НП-004965432 від 10.02.2021 року, № НП-005009797 від 20.02.2021 року, № НП-005046447 від 28.02.2021 року, № НП-005099383 від 10.03.2021 року, № НП-005160757 від 20.03.2021 року, № НП-005213254 від 31.03.2021 року, № НП-0053741136 від 30.04.2021 року, № НП-005457390 від 20.05.2021 року на загальну суму 288 336,39 грн. за місцезнаходженням (адресою) замовника поштовою кореспонденцією і які не повернуті позивачу.

При цьому, згідно з п. 10.5. договору сторони несуть відповідальність за правильність вказаних у цьому договорі реквізитів та зобов`язується своєчасно в письмовій формі повідомляти про їх зміну, а в разі непоінформування несуть ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

Відомості офіційного сайту «Укрпошта», які містять інформацію про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюються та зберігаються в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації (пункт 122 Правил поштового зв`язку), а тому відсутність на офіційному веб-сайті Укрпошти відомостей про поштове відправлення не є підставою вважати, що відповідна кореспонденція не надсилалася.

З огляду на те, що позивач здійснював відповідачеві відправлення актів приймання-передачі (надання послуг) у липні 2021 року, то станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі суд позбавлений можливості встановити дату отримання відповідачем вказаних актів з огляду на сплив шестимісячного строку зберігання інформації.

Враховуючи те, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та спростування позиції позивача, керуючись стандартом «вірогідності доказів», суд дійшов висновку про отримання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 288 336,39 грн. та відповідно прийняття відповідачем наданих позивачем послуг без зауважень та заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 288 336,39 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4322,86 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саппорт Док» (ідентифікаційний код 43685193, адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, оф. 213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (ідентифікаційний код 31316718, адреса: 03026, м. Київ, Столичне шосе, 103, корп. 1, поверх 9) грошові кошти: основного боргу - 288 190,34 грн (двісті вісімдесят вісім тисяч сто дев`яносто гривень 34 копійки) та судовий збір - 4322,86 грн. (чотири тисячі триста двадцять дві гривні 86 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.10.2023 року.

Суддя О.В. Котков