Рішення

від 19.10.2023 по справі 910/11697/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2023Справа № 910/11697/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТКЛІН»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «ІГЛ РОУТ»

про стягнення 23 400,40 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТКЛІН» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГЛ РОУТ» про стягнення 23 400,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №01/31/05-2019 від 31.05.2019 про надання послуг з прибирання.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.07.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11697/23, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) .

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

11.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

При цьому частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У клопотанні відповідачем належним чином не обґрунтовано та не надано належних доказів в підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для розгляду справи № 910/11697/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас, предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 23 400,40 грн, при цьому характер спірних правовідносин та предмет доказування у даному спорі суд не вважає такими, що вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволенню не підлягає.

15.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором №01/31/05-2019 від 31.05.2019 про надання послуг з прибирання, а тому у відповідача наявна заборгованість в частині оплати за надані позивачем послуги у розмірі 10 624,00 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем оплати за надані послуги позивачем нараховані 3% річних у сумі 702,06 грн, інфляційні втрати у сумі 4 145,14 грн, пеня у сумі 7 929,20 грн.

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що отримавши претензію позивача № 01/0123 від 27.01.2023 сплатив кошти за надані послуги на підставі акту наданих послуг № 45 від 30.04.2021 у розмірі 12 624,00 грн.

Відповідач зазначає, що жодних інших звернень від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТКЛІН» не отримував.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТКЛІН» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІГЛ РОУТ» (далі - відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг з прибирання №01/31/05-2019 (далі - договір), відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з прибирання внутрішніх приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, поверх-33, загальною площею 600 кв. метрів, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги, на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Перелік та об`єм послуг, що надаються зазначені в Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору місячна вартість послуг становить 12 624,00 грн (дванадцять тисяч шістсот двадцять чотири грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 2104,00 грн (дві тисячі сто чотири грн. 00 коп.).

Замовник здійснює оплату послуг у безготівковій формі, шляхом банківського переказу на рахунок виконавця, який вказаний у цьому договорі (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 4.3. договору оплата за послуги здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати прийняття послуг (підписання сторонами Акту прийому - передачі наданих послуг (робіт) або у порядку визначеному п. 5.3. договору), на підставі належним чином оформленого виконавцем рахунку. Замовник вказує в своєму платіжному дорученні номер і дату цього договору, номер і дату рахунку, що підлягає оплаті.

Пунктом 4.4. договору визначено, що датою здійснення платежу сторони вважають дату надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Згідно з п. 5.1. договору виконавець вважається таким, що виконав свої обов`язки за цим договором за відповідний місяць з моменту підписання замовником Акту приймання - передачі наданих послуг або відповідно умовам передбаченим п. 5.3. договору.

Виконавець щомісячно до 1 числа місяця наступного за місяцем надання послуг надає замовнику Акт приймання - передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний у термін, що не перевищує 3-х робочих днів з моменту отримання Акту приймання - передачі фактично наданих послуг підписати і повернути його. Акт приймання - передачі наданих послуг складається у двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку не підписання Акту приймання-передачі та не надходження обґрунтованих претензій у строк передбачений п. 5.2. договору, наданий виконавцем Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним, а надані за ним послуги прийняті без претензій.

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2. договору всі повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за цим договором виконуються в письмовій формі та доставляються кур`єром, передплаченим рекомендованим поштовим відправленням та для зручності можуть дублюватися факсом відповідній стороні (надалі - «Повідомлення») за такими адресами: 8.1.1. Якщо Замовнику: 08300, м. Бориспіль, Київської області, вул. Запорізька, 2; 8.1.2. Якщо Виконавцеві: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 322

Повідомлення набирають чинності при їх відправленні, якщо це незаперечно засвідчено відповідною квитанцією про поштове відправлення, а у випадку доставки кур`єром набувають чинності при отриманні відповідною посадовою особою.

У разі прострочення замовником оплати за надані послуги (невиконання чи часткове виконання обов`язків, покладених на замовника, відповідно до п. 3.3. даного договору) більш ніж 20 (двадцять) календарних днів, виконавець має право притримати надання послуг по прибиранню об`єктів замовнику, до погашення заборгованості за попередні місяці та стягнути за кожен день прострочення подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за договором (п. 10.3. договору).

Сторони домовились, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Якщо жодна зі сторін за 1 (один) календарний місяць до закінчення строку дії даного договору в письмовій формі не повідомить іншу сторону про свій намір достроково розірвати даний договір, він вважається пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік (п.13.1., п. 13.2. договору).

Звертаючись із даним позовом до суду позивач зазначив, що на виконання умов договору останнім у квітні 2021 року було надано відповідачу послуги з прибирання внутрішніх приміщень за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, поверх-33 у загальному розмірі 12 624,00 грн, в підтвердження чого надав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 45 від 30.04.2021 та гарантійний лист ТОВ «ІГЛ РОУТ» вих.№25/04 від 07.04.2023.

Позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №01/0123 від 27.01.2023 з вимогою про оплату заборгованості за надані послуги у розмірі 12 624,00 грн. Разом з претензією позивач направив акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 45 від 30.04.2021.

10.04.2023 відповідач здійснив часткову оплату за надані позивачем послуги в загальній сумі 2000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 20.07.2023.

Під час розгляду справи позивачем повідомлено про оплату відповідачем боргу у розмірі 10 624,00 грн, що підтверджується банківськими виписками: від 10.08.2023 на суму 5 624,00 грн, від 10.08.2023 на суму 5 000,00 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем нараховані 3% річних у сумі 702,06 грн, інфляційні втрати у сумі 4 145,14 грн, пеня у сумі 7 929,20 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У підтвердження виконання умов договору №01/31/05-2019 від 31.05.2019 про надання послуг з прибирання на загальну суму 12 624,00 грн позивачем надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 45 від 30.04.2021 та гарантійний лист ТОВ «ІГЛ РОУТ» вих.№25/04 від 07.04.2023.

Як встановлено судом, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 45 від 30.04.2021 відповідачем не підписаний.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 21.03.2023 та поштовою квитанцією від 21.03.2023 позивач направив на адресу відповідача вказаний вище акт.

Відповідно до п. 8.1. договору всі повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за цим договором виконуються в письмовій формі та доставляються кур`єром, передплаченим рекомендованим поштовим відправленням та для зручності можуть дублюватися факсом відповідній стороні (надалі - «Повідомлення») за такими адресами, зокрема: 8.1.2. Якщо Виконавцеві: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 322.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач заперечень щодо наданих позивачем послуг не надав, водночас надав гарантійний лист вих.№25/04 від 07.04.2023 про оплату заборгованості у строк до 15.07.2023.

Оскільки, відповідач у відповідності до п. 5.4. договору, будь-яких заперечень щодо наданих позивачем послуг та зауважень щодо визначених у акті послуг не надав, то надані позивачем послуги відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 45 від 30.04.2021 вважаються прийнятими відповідачем.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.3 договору оплата за послуги здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати прийняття послуг (підписання сторонами Акту прийому - передачі наданих послуг (робіт) або у порядку визначеному п. 5.3. договору), на підставі належним чином оформленого виконавцем рахунку. Замовник вказує в своєму платіжному дорученні номер і дату цього договору, номер і дату рахунку, що підлягає оплаті.

Виконавець щомісячно до 1 числа місяця наступного за місяцем надання послуг надає замовнику Акт приймання - передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний у термін, що не перевищує 3-х робочих днів з моменту отримання Акту приймання - передачі фактично наданих послуг підписати і повернути його. Акт приймання - передачі наданих послуг складається у двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку не підписання Акту приймання-передачі та не надходження обґрунтованих претензій у строк передбачений п. 5.2. договору, наданий виконавцем Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним, а надані за ним послуги прийняті без претензій.

З огляду на встановлені договором строки оплати та наявні в матеріалах справи докази направлення претензії та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 45 від 30.04.2021 (21.03.2023), суд дійшов висновку, що строк оплати послуг є таким, що настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджено матеріалами справи, у зв`язку із частковою оплатою 10.04.2023 у розмірі 2000,00 грн, заборгованість відповідача за договором станом на час звернення до суду становила 10 624,00 грн.

Під час розгляду справи, позивачем та відповідачем надано докази оплати заборгованості у сумі 10 624,00 грн.

Так, судом встановлено, що 31.07.2023 відповідач згідно із платіжним дорученням №674 від 31.07.2023 здійснив оплату заборгованості за договором №01/31/05-2019 від 31.05.2019 у сумі 5 000,00 грн.

Також 02.08.2023 відповідач згідно із платіжним дорученням №679 від 02.08.2023 здійснив оплату заборгованості за договором №01/31/05-2019 від 31.05.2019 у сумі 5 624,00 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 10 624,00 грн. сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/11697/23 в частині позовних вимог про стягнення 10 624,00 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 702,06 грн, інфляційні втрати у сумі 4 145,14 грн, пеню у сумі 7 929,20 грн.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за надані послуги передбачена у п. 10.3. договору, відповідно до якого у разі прострочення замовником оплати за надані послуги (невиконання чи часткове виконання обов`язків, покладених на замовника, відповідно до п. 3.3. даного договору) більш ніж 20 (двадцять) календарних днів, виконавець має право притримати надання послуг по прибиранню об`єктів замовнику, до погашення заборгованості за попередні місяці та стягнути за кожен день прострочення подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Позивачем, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України, нараховано пеню за порушення строків оплати за перший період, який перевищує шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

За таких обставин, оскільки сторони не передбачили іншого періоду нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), то визначений позивачем період нарахування пені обмежується шестимісячним строком.

Поряд з тим, позивач здійснює нарахування пені з 21.05.2021 по 18.07.2023 на загальну суму заборгованості 10 624,00 грн, яка, згідно розрахунку позивача, виникла за квітень 2021 року.

Вимога про сплату коштів та акт приймання-передачі були направлені позивачем відповідачу 21.03.2023. Доказів направлення акту до зазначеної дати позивач суду не надав. За таких обставин, позивачем не обґрунтовано правомірність визначення початком прострочення відповідачем виконання зобов`язання з 21.05.2021 та нарахування пені з 21.05.2021 по 21.03.2023.

Враховуючи встановлені судом строки оплати, нарахування пені, у межах заявленого позивачем періоду, має здійснюватися за період з 22.03.2023 по 18.07.2023.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума пені у розмірі 1 731,86 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 702,06 грн, нарахованих за період з 06.05.2021 по 18.07.2023, та інфляційних втрат у розмірі 4 145,14 грн за період з травня 2021 року по червень 2023 року.

З огляду на встановлені строки оплати, нарахування 3% річних та інфляційних втрат слід здійснювати з 22.03.2023.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 103,91 грн та інфляційні втрати у сумі 95,36 грн, у зв`язку із чим, вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТКЛІН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГЛ РОУТ» та про закриття провадження у справі №910/11697/23 в частині позовних вимог про стягнення 10 624,00 грн заборгованості.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/11697/23 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 10 624,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГЛ РОУТ» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 41, ідентифікаційний код 40705316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТКЛІН» (04111, місто Київ, вулиця Щербаківського Данила, будинок 53, ідентифікаційний код 42727237) 3 % річних у сумі 103,91 грн, інфляційні втрати у сумі 95,36 грн, пеню у сумі 1 731,86 грн та судовий збір у розмірі 221,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.10.2023.

Суддя О.В. Гулевець