Рішення

від 10.10.2023 по справі 916/2861/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2861/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Михайленко А.М. на підставі довіреності;

Від відповідача: Лапін К.А. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта до товариства з обмеженою відповідальністю „Тотал люкс про стягнення 54710652,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта (далі по тексту ПАТ „Укртатнафта) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Тотал люкс (далі по тексту ТОВ „Тотал люкс) про стягнення 54 710 652,87 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р. в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 11.07.2023р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ТОВ „Тотал люкс у поданому до суду відзиві на позовну заяву просило відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Відповідачем було визнано факт укладення договору №364/2/2118 від 01.05.2021р. Проте, ТОВ „Тотал люкс повідомлено, що у зв`язку з вилученням частини документів на виконання ухвали слідчого судді, докази, які можуть підтвердити поставку товару у відповідача відсутні. Посилаючись на настання форс-мажорних обставин, а саме введення в Україні воєнного стану, ТОВ „Тотал люкс було вказано, що позивач передчасно звернувся до суду із даними позовними вимогами.

ПАТ „Укртатнафта у відповіді на відзив стверджує про недоведеність відповідачем неможливості виконання договірних зобов`язань у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану. Посилаючись на умови договору позивачем було вказано, що у будь-якому випадку настання форс-мажорних обставин не є підставою для відмови покупця від оплати отриманого товару.

У підготовчому засіданні 07.08.2023р. судом з огляду на твердження відповідача про вилучення наявних у нього документів на виконання ухвали слідчого судді було запропоновано ПАТ „Укртатнафта надати оригінали доказів, копії яких були долучені до позовної заяви.

17.08.2023р. до суду від ПАТ „Укртатнафта надійшли оригінали специфікацій, актів приймання-передачі товару та рахунків, виставлених відповідачу.

У підготовчому засіданні 06.09.2023р. судом було оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 02.10.2023р. о 14:00 год.

При цьому, у судовому засіданні 02.10.2023р. судом було звернуто увагу позивача про ненадання останнім копії акту приймання-передачі нафтопродуктів №1/01 від 31.01.2022р. на суму 168 152,86 грн., на який є посилання по тексту позовної заяви та який був врахований позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості відповідача.

05.10.2023р. до суду від ПАТ „Укртатнафта надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, а саме копії акту приймання-передачі нафтопродуктів №1/01 від 31.01.2022р. на суму 168 152,86 грн.

Відповідно до ч. ч. 2, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Приписами ст. 207 ГПК України встановлено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що ПАТ „Укртатнафта, подаючи на стадії розгляду справи по суті доказ, який не був поданий разом із позовною заявою, мало заявити клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

При цьому, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказу ПАТ „Укртатнафта заявлено не було. Так, лише після з`ясування судом причин неподання позивачем клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку представником у судовому засіданні 10.10.2023р. було заявлено усне клопотання.

Господарський суд зазначає, що, по-перше, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку мало бути заявлено разом із поданням до суду доказу, по-друге, ПАТ „Укртатнафта взагалі не було наведено суду будь-якого обґрунтування неможливості подання доказу у визначений законом строк, тобто разом із поданням позовної заяви. З викладених обставин, наданий позивачем акт приймання-передачі нафтопродуктів №1/01 від 31.01.2022р. на суму 168 152,86 грн. до розгляду судом не приймається.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.05.2021р. між ПАТ „Укртатнафта (Постачальник) та ТОВ „Тотал люкс (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №364/2/2118, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю нафтопродукти (далі товар), а Покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості до даного договору. Одиниця виміру товару - тонна.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р. базис поставки - EXW (резервуари AT „ОДЕСНАФТОПРОДУКТ", м. Одеса, вул. Вапняна, буд. 54), згідно з „Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання Постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псування) переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі товару.

Пунктом 4.2 договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р. передбачено, що оплата товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням у платіжному дорученні номера і дати цього договору, номера і дати рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

Згідно з п. 6.1 договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р. жодна із сторін не буде нести відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючись, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов`язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язань в строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно продовжують на час дії відповідних обставин.

Умовами п. 6.2 договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р. визначено, що у випадку, якщо обставини триватимуть більше одного місяця, то кожна із сторін буде мати право відмовитись від подальшого виконання зобов`язань за договором та/або розірвати договір в односторонньому порядку і в цьому випадку жодна із сторін не матиме право на відшкодування збитків. Однак, виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Покупця оплатити товар.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р. строк дії договору з моменту підписання сторонами по 31.12.2021р., а в частині розрахунків до повного їх здійснення.

17.12.2021р. між ПАТ „Укртатнафта та ТОВ „Тотал люкс було укладено додаткову угоду до договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р., згідно якої сторонами було продовжено строк дії договору по 31.12.2022р.

Найменування товару, його кількість та ціна були визначені сторонами у підписаних специфікаціях до договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р., які є додатками до договору, а саме: №1/05 від 01.05.2021р. на суму 3 079 245,87 грн., №1/06 від 01.06.2021р. на суму 9 230 177,86 грн., №1/07 від 01.07.2021р. на суму 27 960 675,28 грн., №1/08 від 01.08.2021р. на суму 19 310 323,47 грн., №1/09 від 01.09.2021р. на суму 23 364 411,83 грн., №1/10 від 01.10.2021р. на суму 19 673 619,06 грн., №1/11 від 01.11.2021р. на суму 2 693 292,51 грн., №1/01 від 01.01.2022р. на суму 168 152,86 грн.

На підтвердження факту виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р. позивачем було надано суду підписані між сторонами видаткові накладні на загальну суму 105 311 745,88 грн., а саме: акт №1/05 від 31.05.2021р. на суму 3079245,87 грн., акт №1/06 від 30.06.2021р. на суму 9230177,86 грн., акт №1/07 від 31.07.2021р. на суму 27960675,28 грн., акт №1/08 від 31.08.2021р. на суму 19310323,47 грн., акт №1/09 від 30.09.2021р. на суму 23364411,83 грн., акт №1/10 від 31.10.2021р. на суму 19673619,06 грн., акт №1/11 від 30.11.2021р. на суму 2693292,51 грн.

ПАТ „Укртатнафта було надано суду, зокрема, оригінали вище перерахованих специфікацій та актів приймання-передачі нафтопродуктів.

Крім того, ПАТ „Укртатнафта було надано суду копію акту приймання-передачі нафтопродуктів №1/01 від 31.01.2022р. на суму 680 482,46 грн. Проте, нафтопродукти за вказаним актом були поставлені позивачем на виконання договору №368/2118 від 01.05.2021р., стягнення заборгованості за яким не є предметом спору по даній справі.

ТОВ „Тотал люкс на виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором №364/2/2118 від 01.05.2021р. було оплачено отриманий товар на суму 50 769 245,87 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №1233 від 13.08.2021р., №1395 від 26.08.2021р., №1439 від 30.08.2021р., №1944 від 12.10.2021р., №1467 від 02.09.2021р., №1191 від 12.08.2021р., №563 від 24.06.2021р.

При цьому, у платіжній інструкції №563 від 24.06.2021р. на суму 4 058 274,35 грн. у призначенні платежу вказано про оплату товару за договором №368/2118 від 01.05.2021р.

Згідно бухгалтерської довідки №13-1840 від 16.06.2023р. частина грошових коштів у розмірі 3079245,87 грн., отриманих згідно вказаної інструкції, була зарахована ПАТ „Укртатнафта в рахунок оплати товару за договором №364/2/2118 від 01.05.2021р., оскільки на момент перерахування коштів заборгованість ТОВ „Тотал люкс за договором №368/2118 від 01.05.2021р. складала лише 979 028,48 грн.

30.01.2023р. ПАТ „Укртатнафта звернулась до ТОВ „Тотал люкс із претензією, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за договором №364/2/2118 від 01.05.2021р. у розмірі 57 094 055,98 грн.

Листом №06 від 22.02.2023р. ТОВ „Тотал люкс у відповідь на претензію позивача було повідомлено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації відповідач не мав можливості у повній мірі систематизувати документообіг, а, отже, товариство, не має можливості перевірити обґрунтованість заявленої претензії, пред`явленої у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за договором №368/2118 від 01.05.2021р.

Листом №38/10-632 від 04.04.2023р. ПАТ „Укртатнафта було повторно направлено відповідачу раніше виставлені рахунки на оплату товару, поставленого за договором №364/2/2118 від 01.05.2021р. /т. 1, а. с. 41-57/.

14.06.2023р. представник ПАТ „Укртатнафта звернулась до ТОВ „Тотал люкс із адвокатським запитом, відповідно до якого просила надати копію договору №364/2/2118 від 01.05.2021р., додатків до нього та складених сторонами актів приймання-передачі товару.

Листом №23 від 28.06.2023р. ТОВ „Тотал люкс у відповідь на адвокатський запит представника ПАТ „Укртатнафта було повідомлено про вилучення запитуваних документів детективами на виконання ухвали слідчого судді, на підтвердження чого відповідачем було надано копію опису речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді №1-кс/463/875/23 від 16.02.2023р. Вказаний опис наявний в матеріалах справи.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Господарським судом під час вирішення даної справи було встановлено, що 01.05.2021р. між ПАТ „Укртатнафта та ТОВ „Тотал люкс було укладено договір поставки нафтопродуктів №364/2/2118, на виконання зобов`язань за яким позивачем протягом періоду було поставлено відповідачу товар на загальну суму 105 311 745,88 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Акт приймання-передачі нафтопродуктів №1/01 від 31.01.2022р. на суму 680 482,46 грн. був складений сторонами на виконання договору №368/2118 від 01.05.2021р., стягнення заборгованості за яким не є предметом спору по даній справі, а, отже, наданий позивачем доказ під час вирішення даного спору судом до уваги не береться.

Проте, ТОВ „Тотал люкс було оплачено поставлений позивачем товар частково на суму 50 769 245,87 грн.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.2 договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р. передбачено, що оплата товару у будь-якому випадку має бути здійснена не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених ПАТ „Укртатнафта позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Тотал люкс заборгованості у розмірі 54 542 500,01 грн. (105 311 745,88 грн. - 50 769 245,87 грн. = 54 542 500,01 грн.), яка є різницею між вартість поставленого позивачем товару та сумою здійснених позивачем оплат. У задоволенні заявлених ПАТ „Укртатнафта вимог про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 168 152,86 грн. необхідно відмовити.

24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Загальновідомим є факт розміщення на сайті Торгово-промислової палати України листа №2024/02.07.1 від 28.04.2022р., згідно якого Торгово-промислова палата України засвідчила настання з 24.02.2022р. форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) військову агресію Російської Федерації, що стало підставою для введення воєнного стану.

Проте, суд зазначає, що введення в Україні воєнного стану не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вже поставлений позивачем у 2021р. товар що, в тому числі, передбачено п. 6.2 договору поставки нафтопродуктів №364/2/2118 від 01.05.2021р., згідно з яким виникнення форс-мажорних обставин не може бути підставою для відмови Покупця оплатити товар.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених публічним акціонерним товариством „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта позовних вимог шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Тотал люкс заборгованості у розмірі 54 542 500,01 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Тотал люкс /65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд.. 72; ідентифікаційний код 44014616/ на користь публічного акціонерного товариства „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта /39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд.. 3; ідентифікаційний код 00152307/ заборгованість у розмірі 54 542 500,01 грн. /п`ятдесят чотири мільйони п`ятсот сорок дві тисячі п`ятсот грн. 01 коп./, судовий збір у розмірі 818 137,51 грн. /вісімсот вісімнадцять тисяч сто тридцять сім грн. 51 коп./.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна