Рішення
від 11.10.2023 по справі 916/3552/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3552/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Соколова А.Д., Заверюха В.О. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Морський торговельний порт „Південний до товариства з обмеженою відповідальністю „ГІК.Партс про стягнення 86 644,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Морський торговельний порт „Південний (далі по тексту ДП „МТП „Південний) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „ГІК.Партс (далі по тексту ТОВ „ГІК.Партс) про стягнення збитків у сумі втраченого податкового кредиту 86 644,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом завдання позивачу збитків в результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р. в частині реєстрації податкових накладних після поставки товару.

Ухвалою суду від 18.08.2023р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

28.08.2023р. до суду від ТОВ „ГІК.Партс надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повністю заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на оскарження рішень комісії про відмову у реєстрації податкових накладних шляхом подачі позову до адміністративного суду. Наведене, за переконанням відповідача, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення заявленого ДП „МТП „Південний позову. Крім того, разом із відзивом до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи.

Слід зазначити, що ТОВ „ГІК.Партс не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі.

31.08.2023р. до суду від ДП „МТП „Південний надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач наполягає на задоволенні заявленого позову. При цьому, позивачем було вказано про ненадання відповідачем взагалі будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, про які повідомляє відповідач. ДП „МТП „Південний також наголошено, що із знімків екранів з офіційного веб-порталу Судової влади не вбачається за можливе встановити факт оскарження рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, які мали були зареєстровані на виконання договору №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р.

У судовому засіданні 18.09.2023р. судом було відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у дану справу в якості третьої особи ГУ ДПС у м. Києві, оскільки залучення третіх осіб з метою підтвердження певних обставин не відповідає приписам ст. 50 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

21.09.2021р. між ДП «МТП «Южний» (Покупець) та ТОВ „ГІК.Партс (Постачальник) було укладено договір поставки №Т/СН-174/21, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити на склад Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, в кількості та за цінами, які вказані в додатку №1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р. оплата товару здійснюється з поточного рахунку Покупця протягом 60 банківських днів з дати поставки конкретної партії поставки товару на склад Покупця на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної з визначеними кодами щодо товарів, робіт, послуг відповідно до ДК, та зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) згідно вимог чинного законодавства та за наявності повного пакету належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. У разі відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН оплата рахунків відкладається до вирішення цього питання. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до п. 4.12 договору поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р. право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить після передачі товару та підписання сторонами видаткової накладної та товарно-транспортної накладної на поставлений товар.

Згідно з пп. 6.3.5 п. 6.3 договору поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р. Постачальник зобов`язаний надати Покупцю належним чином складену, оформлену податкову накладну/розрахунок користування до податкової накладної в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН в порядку та строки, визначені законодавством.

Приписами п. 7.16 договору поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р. встановлено, що у разі ненадання Постачальником зареєстрованої податкової накладної /розрахунку коригування податкової накладної або реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН з порушенням та у строки, що перевищують строки, визначені Податковим кодексом України, та у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної комісією контролюючого органу або у разі прийняття рішення комісією контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування податкової накладної, у зв`язку з чим Покупець втрачає право на нарахування податкового кредиту за сумою податку. Постачальник за першою вимогою Покупця протягом 7 календарних днів з дня отримання такої вимоги сплачує Покупцю штраф у розмірі податкового кредиту, право на який втрачено. У випадку надання Постачальником розрахунку коригування податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг з порушенням строків, визначених Податковим кодексом України, що призвело до штрафних санкцій до Покупця, Постачальник за першою вимогою Покупця, протягом 7 календарних днів з дати отримання такої вимоги, сплачує Покупцю суму у розмірі накладеного штрафу.

Відповідно до п. 11.1 договору поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє по 31.12.2021р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У додатку №1 (специфікація) до договору поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р. сторонами було визначено найменування товару, одиницю виміру, ціну та загальну вартість товару.

31.12.2021р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №№Т/СН-174/21 від 21.09.2021р., згідно якої сторонами було, зокрема, продовжено строк дії договору до 01.04.2022р. та викладено додаток №1 до договору у новій редакції.

На підтвердження факту поставки відповідачем товару згідно договору №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р. позивачем було надано суду підписані сторонами видаткову накладну №40 від 22.03.2022р. на суму 43 416,48 грн., в тому числі ПДВ 7 236,08 грн.; №37 від 16.03.2022р. на суму 274 692,72 грн., у тому числі ПДВ 45 782,12 грн., №50 від 31.03.2022р. на суму 201 760,20 грн., у тому числі ПДВ 33 626,70 грн. Крім того, позивачем було надано суду приймальні акти, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату.

Вартість поставленого ТОВ „ГІК.Партс товару була оплачена ДП «МТП «Южний» у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №2128 від 18.04.2022р. на суму 43 416,48 грн., №2188 від 10.05.2022р. на суму 274 692,72 грн., №2184 від 22.04.2022р. на суму 201 760,20 грн.

Слід зазначити, що після поставки позивачу товару відповідачем було подано для реєстрації податкові накладні №7 від 22.03.2022р., №5 від 16.03.2022р., №15 від 31.03.2022р. Проте, реєстрація вказаних накладних була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

21.09.2022р. ДП «МТП «Южний» звернулось до ТОВ „ГІК.Партс із листом, відповідно до якого позивач просив повідомити про вжиті заходи з метою розблокування податкових накладених, відсутність реєстрації може мати наслідком втрату для позивача права на отримання податкового кредиту. Крім того, повторно із листом аналогічного змісту позивач звертався до відповідача у жовтні 2022р.

17.03.2023р. ДП «МТП «Южний» до податкової декларації з податку на додану вартість було додано заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування. У зазначеній заяві ДП «МТП «Южний» було вказано, зокрема, про невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних №7 від 22.03.2022р., №5 від 16.03.2022р., №15 від 31.03.2022р.

З офіційного веб-порталу Судової влади вбачається, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувають справи за позовом ТОВ „ГІК.Партс до податкових інспекцій про визнання протиправними та скасування рішень, розгляд зазначених справ не завершений.

Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №399 від 12.05.2023р. було вирішено перейменувати ДП «МТП «Южний» у ДП «МТП «Південний» та внести зміни до Статуту ДП «МТП «Южний», виклавши його в новій редакції, що додається. Відомості про перейменування позивача були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою від 25.05.2023р.

У поданій до суду позовній заяві ДП «МТП «Південний» було наголошено, що відповідачем в порушення зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р., не було подано належним чином оформлених податкових накладних в ЄРПН, що призвело до неможливості реалізації позивачем права на отримання податкового кредиту у розмірі 86 644,90 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 21.09.2021р. між ДП «МТП «Южний», найменування якого було змінено на ДП «МТП «Південний», та ТОВ „ГІК.Партс було укладено договір поставки №Т/СН-174/21, на виконання зобов`язань за яким відповідачем було поставлено товар на загальну суму 519 869,40 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

В свою чергу, вартість поставленого відповідачем товару також була оплачена ДП «МТП «Південний» у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 519 869,40 грн.

Проте, докази реєстрації податкових накладних після поставки товару, реєстрація яких надає ДП «МТП «Південний» право на отримання податкового кредиту в матеріалах справи відсутні, оскільки реєстрація складених відповідачем накладних була зупинена податковими органами відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Господарський суд зазначає, що для настання цивільної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

З огляду на приписи ст. 74 ГПК України саме на позивача покладено обов`язок довести суду наявність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2018 по справі №917/877/17 дійшов висновку, що в результаті позбавлення права позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

У постанові від 01.03.2023р. по справі №925/556/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може. Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків. (пункти 8.23, 8.24, 8.26).

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що ДП «МТП «Південний» мало законне очікування на отримання податкового кредиту у разі виконання ТОВ „ГІК.Партс обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 86 644,90 грн.

Господарський суд зазначає, що будь-які докази на підтвердження факту оскарження ТОВ „ГІК.Партс рішення комісії про зупинення реєстрації податкових накладених в матеріалах справи відсутні. При цьому, з наданого відповідачем витягу з офіційного веб-порталу Судової влади не вбачається за можливе встановити факт оскарження рішень комісії про зупинення реєстрації податкових накладних, складених на виконання договору поставки №Т/СН-174/21 від 21.09.2021р.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів, які можуть підтвердити факт реалізації позивачем права на отримання податкового кредиту у розмірі 86 644,90 грн., господарський суд доходить висновку про доведеність позивачем у діях ТОВ „ГІК.Партс таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою та завданими збитками, розмір яких відповідає сумі ПДВ, який не міг бути включений позивачем до складу податкового кредиту. Таким чином, ДП «МТП «Південний» було понесено збитки у розмірі 86 644,90 грн., які є сумою втраченого позивачем податкового кредиту.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність у діях ТОВ „ГІК.Партс всіх елементів складу цивільного правопорушення, що свідчить і про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь ДП «МТП «Південний» збитків у розмірі 86 644,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог державного підприємства „Морський торговельний порт „Південний шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „ГІК.Партс збитків у розмірі 86 644,90 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ГІК.Партс /65020, Одеська область, м. Одеса, вул. Десятого квітня, буд. 20; ідентифікаційний код 42619816/ на користь державного підприємства „Морський торговельний порт „Південний /65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, буд. 13; ідентифікаційний код 04704790/ збитки у розмірі 86 644,90 грн. /вісімдесят шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 90 коп./, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення11.10.2023
Оприлюднено23.10.2023
Номер документу114291205
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —916/3552/23

Судовий наказ від 13.11.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

Рішення від 11.10.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

Ухвала від 18.09.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

Ухвала від 18.08.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні