Рішення

від 27.09.2023 по справі 916/2221/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2221/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеса (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 89) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ 43015722)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна (65026, Одеська обл., м. Одеса, вулиця Буніна, буд. 10, корп. 1, код ЄДРПОУ 34598446)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38728457)

про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю учасників справи:

прокурор Ейсмонт С.О.

від позивача: Кравченко Ю.В., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: Юр`єв Д.О., діє в порядку самопредставництва

від третьої особи: Бернатович О.О., діє в порядку самопредставництва

Суть спору: Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеса в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна, в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна до Державного бюджету України заборгованість на загальну суму 39148,85 грн., що складається з заборгованості по орендній платі у розмірі 35522 грн. та пені у розмірі 3626,85 грн.;

- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.09.2009, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна повернути Одеській філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) нежитлове приміщення першого поверху (к. 124) двоповерхової будівлі літ. Ж на майданчику транспортно-вантажного терміналу порту, площею 10,8 кв.м, що розміщено за адресою: м. Одеса, вул. Андрієвського, 2, вартістю 155138 грн.

В обґрунтування позовних вимог Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеса в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вказує на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.09.2009 щодо сплати орендної плати та наявність заборгованості у відповідача з орендної плати станом на 15.02.2023 у розмірі 35522 грн., що на думку прокурора є підставою для стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів, розірвання договору та повернення орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.06.2023 о 16:30; залучено Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

20.06.2023 за вх.№20150/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення у зв`язку з відсутністю предмета спору та відмовити у задоволенні решти позовних вимог з огляду на наступне:

- відповідач зазначає, що у зв`язку із поданою Суворовською окружною прокуратурою позовною заявою про стягнення 39148,85 повідомляє, що сума сплачена відповідачем в повному обсязі, з яких 38332,95 грн. (основна сума боргу та частина пені) сплачено ще до подання прокуратурою позовної заяви - 28 квітня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією №500, решту (залишок пені) було сплачене відповідачем 19 травня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією №608 від 19 травня 2023 року; таким чином відповідач вказує, що сплачено ціну позову в повному обсязі, про що сповіщено Суворовську окружну прокуратуру листом за вих№5341 від 22.05.2023;

- відповідач наголошує, що не отримував від позивача ані листа відповідно до п.12.7.1 договору, ані повідомлення відповідно до ч.1 п.12.8 договору та враховуючи положення ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна, п.3 ст. 6 ЦК України відповідач вважає, що позовні вимоги прокурора в інтересах позивача є передчасними;

- відповідач звертає увагу, що несплата орендної плати, що мала місце, є результатом прикрої помилки з урахуванням великого обсягу контрагентів відповідача та товариство не мало жодного наміру не сплачувати орендну плату, більш того окрім сплати судового збору та пені, продовжує сплачувати орендну плату, окрім того, відповідач наголошує, що належним чином сплачував частину орендної плати балансоутримувачу;

- відповідач вказує, що у випадку розторгнення договору необхідно врахувати скрутне фінансове становище України, не функціонування морських портів в частині обробки вантажів в контейнерах, що є наслідком вкрай низької потенційної зацікавленості орендарів; окрім того, відповідач наголошує, що належним чином здійснював свої зобов`язання за договором починаючи з 2009 року та в подальшому вживатиме додаткових заходів внутрішнього контролю стосовно своєчасності внесення орендної плати.

У підготовчому засіданні 20.06.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 13.07.2023 об 11:00.

26.06.2023 за вх.№20868/23 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа із посиланням на обставини справи вказує, що станом на 10.06.2023 заборгованість відповідача перед Адміністрацією по орендній платі відсутня, порушення відповідачем експлуатації орендованого майна не встановлено.

Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання призначено на 20.07.2023 об 11:00.

14.07.2023 за вх.№23869/23 до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву, які прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих доповненнях відповідач вказує, що відповідачем було виявлено, що ціна позову несплачена в повному обсязі, не сплачено 0,03 грн., у зв`язку з чим відповідач вважає за необхідне надати до суду відповідне підтвердження сплати 0,03 грн. та зазначає, що відповідачем сплачено ціну позову в повному обсязі.

20.07.2023 за вх.№24655/23 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення у зв`язку з відсутністю предмета спору та додаткові документи, а саме: оригінали платіжних інструкцій про сплату заявлених до стягнення 39148,85 грн., які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 20.07.2023 судом у протокольній формі задоволено клопотання відповідача за вх.№24655/23 про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 35522 грн. та пені у розмірі 3626,85 грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору; на розгляді суду залишаються позовні вимоги про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії.

У підготовчому засіданні 20.07.2023 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 06.09.2023 о 10:15.

У підготовчому засіданні 06.09.2023 судом у протокольній формі закрито підготовче провадження та враховуючи, що під час підготовчого засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України, за згодою всіх учасників справи, розпочато розгляд справи по суті 06.09.2023, тобто у той самий день після закінчення підготовчого засідання. У судовому засіданні 06.09.2023 судом у протокольній формі оголошено перерву до 27.09.2023 о 10:40.

У судовому засіданні 27.09.2023 прокурор та представник позивача просять суд задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 27.09.2023 представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 27.09.2023 представник третьої особи просить суд винести законне, обґрунтоване рішення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/2221/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 27.09.2022 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд встановив:

11.09.2009 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна (орендар, відповідач) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення першого поверху (к.124) двоповерхової будівлі літ. Ж на майданчику транспортно-вантажного терміналу порту (далі - майно), площею 10,8 кв.м, що розміщено за адресою: м. Одеса, вул. Андрієвського, 2 та перебуває на балансі ДП Одеський морський торгівельний порт (балансоутримувач), вартість якого становить 60992 грн.; майно передається в оренду з метою: розміщення офісу.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, та п.19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 16.05.2007 №768, і становить без ПДВ за пропозицією орендаря як єдиного заявника - 1000 грн.

Згідно з п.10.1 договору цей договір укладено строком на один рік з моменту підписання договору оренди.

11.09.2009 сторонами підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП Одеський морський торгівельний порт до договору оренди від 11.09.2009, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна.

В матеріалах справи наявний розрахунок плати за оренду майна, відповідно до якого орендна плата становить 1000 грн.

10.08.2010 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2011 включно.

14.10.2011 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2012 включно.

26.12.2012 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого: вартість майна станом на 30.09.2012 складає 66400 грн.; орендна плата без врахування ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2012 становить 1081,95 грн.; продовжено термін дії договору до 11.09.2013 включно.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі державного нерухомого майна та розрахунок плати за оренду в редакції від 26.12.2012.

19.08.2013 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2014 включно.

17.09.2014 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2015 включно.

11.09.2015 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2016 включно.

15.08.2016 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2017 включно.

02.03.2017 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого: вартість майна станом на 31.10.2016 складає 142089 грн.; орендна плата без врахування ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2016 становить 2286,08 грн.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі державного нерухомого майна та розрахунок плати за оренду в редакції від 02.03.2017.

29.08.2017 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2018 включно.

29.08.2018 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2019 включно.

04.09.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 (обліковий номер договору №20984091919) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого продовжено термін дії договору до 11.09.2020 включно.

02.02.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна (орендар) та Одеською філією Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) (балансоутримувач) укладений договір №1 про внесення змін до договору оренди від 11.09.2009 №20984091919 нерухомого майна, що належить до державної власності, викладено його у новій редакції.

Відповідно до розділу І договору - Змінювані умови договору (далі - умови):

- об`єкт оренди та склад майна (майно): нежитлове приміщення першого поверху (к.124) двоповерхової будівлі літ. Ж (інв.№060387) на майданчику транспортно-вантажного терміналу порту (далі - майно), площею 10,8 кв.м, що розміщено за адресою: м. Одеса, вул. Андрієвського, 2 та перебуває на балансі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) (п.4.1 умов);

- процедура, в результаті якої майно отримано в оренду: продовження - за результатом аукціону (п.5.1 умов);

- вартість майна: 155138 грн. (п.6.1 умов);

- страхова вартість: 155138 грн. (п.6.2.1 умов);

- цільове призначення: майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря (п.7.1 умов);

- місячна орендна плата: 2883,56 грн., без ПДВ (п.9.1 умов);

- строк договору: 3 роки з дати набрання чинності цим договором (п.12.1 умов);

- співвідношення розподілу орендної плати: 30% балансоутримувачу, 70% державному бюджету (п.16 умов).

Згідно з розділом ІІ договору - Незмінювані умови договору:

- орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов; майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 умов (п.п. 1.1, 1.2 договору);

- орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов; нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.1 договору);

- орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п.16 умов до 15 числа, поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатом аукціону (п.3.3 договору);

- цей договір укладено на строк, визначений у п.12 умов; перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором; цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами; строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі та закінчується датою припинення цього договору (п.12.1 договору);

- договір може бути достроково припинений на вимоги орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сума заборгованості з орендної плати більша ніж плата за три місяці (п.12.7.1 договору);

- про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом; у листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна); лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна; якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця; у листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення; договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору; орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна; дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця (п.12.8 договору);

- майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п.12.12 договору).

У листі від 04.01.2023 №53-79ВИХ-23 прокурор просив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомити чи мають будь-які суб`єкти господарювання заборгованість перед Фондом за користування державним майном, яке розташовано на території Суворовського району м. Одеси.

У листі від 27.01.2023 №10-06-00299 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській надало відповідь на лист прокурора від 04.01.2023 №53-79ВИХ-23.

У листі від 03.02.2023 №53-976ВИХ-23 прокурор просив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях скерувати на адресу окружної прокуратури належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують наявність заборгованості наступних суб`єктів господарювання, зокрема, ТОВ Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна; до наданої інформації прокурор просив долучити довідку, яка підтверджує відсутність коштів на сплату судового збору.

У листі від 03.03.2023 №10-07-00794 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило прокурора, зокрема, що станом на 12.02.2023 за ТОВ Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна нараховується заборгованість з орендної плати у розмірі 35522 грн., пені у розмірі 3626,85 грн.; на теперішній час Регіональне відділення, у зв`язку з відсутністю фінансування на судовий збір для подачі позову, не може належним чином здійснювати захист інтересів держави шляхом подання позовної заяви.

В матеріалах справи наявний звіт про надходження коштів до бюджету у термін з 15.01.2022 по 15.02.2023 від орендаря - ТОВ Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна, відповідно до якого загальний борг орендаря становить 35522 грн. Також в матеріалах справи наявні розрахунок пені та виписка Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з Державної казначейської служби.

У повідомленні від 24.03.2023 №53-2410-ВИХ прокурором повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в порядку ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру про встановлення підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна про стягнення заборгованості по орендній платі, стягнення пені, розірвання договору та повернення майна; а також повідомлено про те, що позовна заява найближчим часом буде скерована до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

У листі від 22.05.2023 №5341 ТОВ Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна повідомило прокурора про те, що платіжною інструкцією №500 від 28.04.2023 Товариством сплачено заборгованість у розмірі 38332,95 грн.; остаточний розрахунок пені сплачено платіжною інструкцією №608 від 19.05.2023.

В матеріалах справи наявні платіжні інструкції про сплату ТОВ Сма сі джи ем шиппінг едженсіз Україна заявлених до стягнення сум, а саме: №608 від 19.05.2023 на суму 815,87 грн.; №500 від 28.04.2023 на суму 38332,95 грн.; №821 від 23.06.2023 на суму 0,03 грн.

Несвоєчасна та неповна сплата відповідачем орендної плати за договором оренди нерухомого майна стала підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості та пені, а також розірвання договору та повернення майна.

Під час розгляду справи судом у протокольній формі закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 35522 грн. та пені у розмірі 3626,85 грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору; на розгляді суду залишаються позовні вимоги про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вказує прокурор, порушення інтересів держави полягає у відсутності коштів, що мають надходити до Державного бюджету за користування орендованим державним майном, проте прокурором вказано, що заборгованість у орендаря виникла з січня 2022 року та по теперішній час Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях не реагувало на порушення зобов`язання з боку відповідача, що на переконання прокурора свідчить про бездіяльність та пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до позивача з повідомленням від 24.03.2023 №53-2410-ВИХ в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру, для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливості розгляду позовних вимог по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

У відповідності до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких не можуть бути об`єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; 3) державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом; 4) державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства. Організаційні та майнові відносини, пов`язані з передачею в оренду єдиних майнових комплексів державного сектора економіки, а також єдиних майнових комплексів, що є комунальною власністю, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу. Мета і предмет господарської діяльності, визначені в установчих документах суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність на базі орендованого майна, не можуть суперечити умовам договору оренди.

За ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У відповідності до ч.2 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

За ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч.3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що даний спір виник з приводу укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна від 11.09.2009 в редакції договору №1 про внесення змін від 02.02.2021.

Як вже було вказано судом, підставою для подання прокурором даного позову про стягнення, розірвання договору та повернення майна стало неналежне виконання відповідачем (орендарем) умов договору, а саме: неповна та несвоєчасна сплата орендарем орендних платежів та наявність заборгованості у відповідача (орендаря) зі сплати орендних платежів за період з січня 2022 року по січень 2023 року у розмірі 35522 грн.

Господарський суд приймає до уваги те, що відповідачем було сплачено заборгованість з орендної плати за договором до відкриття провадження у справі та в повному обсязі сплачено розмір нарахованої пені під час підготовчого провадження у даній справі. Господарський суд також приймає до уваги те, що неналежне виконання відповідачем (орендарем) умов договору, на яке було вказано прокурором в якості підстави позову, виникло більшою мірою під час введення воєнного стану в Україні через військову агресію рф, з урахуванням наслідків агресії рф для сталої роботи підприємств, також господарський суд приймає до уваги пояснення відповідача щодо причин прострочення сплати оренди, з урахуванням відсутності в матеріалах справи листів/повідомлень з боку орендодавця/балансоутримувача до відповідача (орендаря) щодо наявних порушень умов договору, що може мати наслідком дострокове припинення договору та надання можливості відповідачу усунути вказані порушення, як то передбачено п.12.8 договору оренди.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови договору оренди нерухомого майна, встановлені судом обставини, поведінку учасників договору в частині виконання взятих на себе зобов`язань, враховуючи усунення порушення з боку орендаря (відповідача) та сплату заборгованості з орендних платежів та пені, яка є мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, господарський суд дійшов висновку про не доведення прокурором співмірності допущеного відповідачем порушення, з урахуванням ступеню його виконання та тривалості орендних правовідносин, в умовах триваючої військової агресії рф, цієї співмірності з наслідками, про які просить прокурор, з огляду на що господарський суд не вбачає наявності достатніх підстав вважати, що на даний час є підстави для застосування до спірних правовідносин вимог ст. 651 ЦК України для розірвання договору та подальшого повернення майна, а отже такі вимоги прокурора є не доведеними та не підлягають задоволенню. Одночасно господарським судом приймаються до уваги інтереси всіх учасників договору оренди, серед яких в інтересах орендодавця та балансоутримувача майна є продовжувати отримувати орендну плату за вказане майно, а в інтересах орендаря є зокрема забезпечувати сталу роботу підприємства та продовжувати орендувати майно, істотного порушення, при якому наразі завдана шкода перешкоджає стороні орендодавця та балансоутримувачу отримувати те, на що був розрахунок при укладенні договору, судом таким чином не встановлено.

Іншого прокурором та позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеса в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля