Рішення

від 09.10.2023 по справі 916/483/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/483/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЯ" (бульвар Лесі Українки, буд. 7А, оф.119, Київ 209, 02230) до відповідача: Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра (вул. Торгова, 37, Херсон, 73000) про стягнення 4063804,8 грн.;

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Григорова Н.А. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЯ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра про стягнення 4063804,8грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/483/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

27.02.2023 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву відповідно якого не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

06.03.2023 позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування інформації щодо наявності рухомого та нерухомого майна, рух грошових коштів по рахункам відповідача.

Судом відмовлено в задоволені клопотання так як інформації щодо наявності рухомого та нерухомого майна, рух грошових коштів по рахункам відповідача не стосується предмета спору.

Також, 06.03.2023 позивач надав відповідь на відзив відповідно якої вважає необгрунтованими викладені у відзиві обставини та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Крім того, позивач 06.03.2023 звернувся до суду із клопотанням про залучення співвідповідача Державне агентство водних ресурсів України.

Судом відмовлено в задоволені клопотання в зв`язку з його необгрунтованістю.

16.03.2023 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.

21.03.2023 відповідач звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справі Херсонську обласну державну адміністрацію як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Судом відмовлено у задоволені заяви про залучення третьої особи з тих підстав, що предмет спору та рішення суду може вплинути на права Херсонської обласної державної адміністрації або на обов`язки щодо однієї із сторін.

24.04.2023 відповідач звернувся до суду із клопотанням ( з урахуванням уточнень від 02.05.2023) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №521/8589/23 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Судом відмовлено відповідачу у задоволені клопотання про зупинення у справі так як зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Протокольною ухвалою від 13.06.2023року, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засідання суду .

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 09.10.2023р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

року між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», далі - Позивач, та БАСЕЙНОВИМ УПРАВЛІННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ НИЖНЬОГО ДНІПРА, далі - Відповідач, було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 02-14/764. далі - Договір.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Найменування предмету закупівлі ДК 021: 2015: 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія). Кількість - 7 127 128 кВт/год. Джерело

фінансування закупівлі - кошти державного бюджету.

Позивачем було здійсненно постачання електричної енергії до об`єктів Відповідача на підставі укладеного Договору.

П. 5.21. ПРРЕЕ та п. 6.1. Договору передбачені права електропостачальника:

на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів:

звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України:

на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства:

на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

В свою чергу, споживач, у відповідності до п. 5.5.5. ПРРЕЕ та п. 5.2. Договору зобов`язаний:

сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів:

за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору;

П. 5.8. Договору встановлено, що Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показами засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду. Оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється на підставі акту гіриймання-передачі - строк оплати протягом 60 календарних днів від дати отримання акту приймання-передачі.

На виконання Договору, Позивач своєчасно і в повному обсязі виконував свої зобов`язання з постачання електричної енергії та в порядку, передбаченому Договором виставив Відповідачу рахунку на оплату об`єму спожитої ним електричної енергії.

Позивач вказує, що надані рахунки на оплату та виставлені акти приймання-передачі не були сплачені у повному обсязі, що призвело до порушення виконання грошових зобов`язань за Договором.

Позивач також зазначає, що за розрахунковий період - січень 2022 року. Позивачем від АТ «Херсонобленерго», як оператора системи розподілу, були отримані дані, щодо фактичного споживання електричної енергії Відповідачем, а саме 437 542 кВг/год. Наявний факт підтверджено Довідкою АТ «Херсонобленерго» № 20/07-026101 від 29.07.2022 року.

За січень 2022 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату та надав акт приймання-передачі за спожиту електричну енергію, а саме: рахунок на оплату № 123 від 31.01.2022 р. та акт приймання-передачі № 123 від 31.01.2022р. про споживання 437 542 кВт/год. електричної енергії на загальну суму 903 307,70 грн. з ПДВ.

Відповідач за січень 2022 року не розрахувався за рахунком на оплату та наданим актом приймання-передачі № 123 від 31.01.2022 р. за споживання 437 542 кВт/год електричної енергії у повному обсязі в сумі 1 903 307.70 грн. з ПДВ. Таким чином заборгованість за січень 2022 року становить 1 903 307,70 грн. з ПДВ.

За розрахунковий період - лютий 2022 року. Позивачем від АТ «Херсонобленерго». як оператора системи розподілу, були отримані дані, щодо фактичного споживання електричної енергії Відповідачем, а саме 496 666 кВт/год. Наявний факт підтверджено Довідкою АТ «Херсонобленерго» № 20/07-026101 від 29.07.2022 року.

За лютий 2022 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату та надав акт приймання-передачі за спожиту електричну енергію, а саме: рахунок на оплату № 650 від 28.02.2022 р. та акт приймання-передачі № 650 від 28.02.2022р. про споживання 496 666 кВт/год. електричної енергії на загальну суму 2 160 497.10 грн. з ПДВ.

Відповідач за лютий 2022 року не розрахувався за рахунком на оплату та наданим актом приймання-передачі № 650 від 28.02.2022 р. за споживання 496 666 кВт/год електричної енергії у повному обсязі в сумі 2 160 497,10 грн. з ПДВ. Таким чином заборгованість за лютий 2022 року становить 2 160 497,10 грн. з ПДВ.

Отже, позивач стверджує, що відповідач за споживання електричної енергії за Договором у січні та лютому 2022 року не сплатив на загальну суму 4 063 804.80 грн. з ПДВ, що саме складає загальну вартість заборгованості за Договором.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 4063804,80 грн., та судовий збір.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними Договору про постачання електричної енергії постачальником.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Ч. 5 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Відповідно до ПРРЕЕ, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником. який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

Договір про постачання електричної енергії споживачу визначає умови продажу споживачу електричної енергії, як товарної продукції за ринковими цінами та визначає зокрема, ціну та/або порядок розрахунку ціни електричної енергії, способи оплати, спосіб оплати послуг з розподілу електричної енергії (через електропостачальника в одному рахунку або напряму з оператором системи розподілу) тощо.

Згідно п. 3.1.7. ПРРЕЕ. якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих. які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника. договір укладається у паперовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.09.2022 року між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» та БАСЕЙНОВИМ УПРАВЛІННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ НИЖНЬОГО ДНІПРА було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 02-14/764.

Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За січень 2022 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату та надав акт приймання-передачі за спожиту електричну енергію, а саме: рахунок на оплату № 123 від 31.01.2022 р. та акт приймання-передачі № 123 від 31.01.2022р. про споживання 437 542 кВт/год. електричної енергії на загальну суму 903 307,70 грн. з ПДВ.

Відповідач за січень 2022 року не розрахувався за рахунком на оплату та наданим актом приймання-передачі № 123 від 31.01.2022 р. за споживання 437 542 кВт/год електричної енергії у повному обсязі в сумі 1 903 307.70 грн. з ПДВ. Таким чином заборгованість за січень 2022 року становить 1 903 307,70 грн. з ПДВ.

За лютий 2022 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату та надав акт приймання-передачі за спожиту електричну енергію, а саме: рахунок на оплату № 650 від 28.02.2022 р. та акт приймання-передачі № 650 від 28.02.2022р. про споживання 496 666 кВт/год. електричної енергії на загальну суму 2 160 497.10 грн. з ПДВ.

Відповідач за лютий 2022 року не розрахувався за рахунком на оплату та наданим актом приймання-передачі № 650 від 28.02.2022 р. за споживання 496 666 кВт/год електричної енергії у повному обсязі в сумі 2 160 497,10 грн. з ПДВ. Таким чином заборгованість за лютий 2022 року становить 2 160 497,10 грн. з ПДВ.

Отже, договірні зобов`язання щодо оплати за спожиту електричну енергію в розмірі 4063804,80 грн. не виконані внаслідок чого позивачем заявлена позовна вимога про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за січень-лютий 2022 в розмірі 4 063 804,80грн. яка судом підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив судом до уваги не приймаються так як спростовуються матеріалами справи, а саме письмовими поясненнями відповідача (вх. № 19135/23 від 09.06.2023) .

Так, відповідач зазначає, що згоден з даними, наявними в електронному кабінеті споживача БУВР нижнього Дніпра оператора системи розподілу АТ «Херсонобленерго», обсяги електричної енергії в період січень та лютий 2022 року склали: Січень 2022 р. 437 542 кВт/год. Лютий 2022 р. 496 666 кВт/год.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра (вул. Торгова, 37, Херсон, 7300, код 01039040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЯ" (бульвар Лесі Українки, буд. 7А, оф.119, Київ 209, 02230, код ЄДРПОУ 43418783) 4 063 804,80грн. заборгованість за спожиту електричну енергію, та 60957,07 грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 19 жовтня 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов