Рішення

від 19.10.2023 по справі 921/510/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/510/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу № 921/510/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Полуденка, буд. 1., ідентифікаційний код 40121452;

до відповідача: Навчально-виховний комплекс «Кременецька загальноосвітня школа I-III ступенів №5 дошкільний навчальний заклад» Кременецької міської ради Тернопільської області, 47001, м. Кременець, Тернопільська область, Кременецький район, вул. Київська, буд. 5., ідентифікаційний код 23591073;

про: стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в розмірі 73 921,70 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Навчально-виховний комплекс «Кременецька загальноосвітня школа I-III ступенів №5 дошкільний навчальний заклад» Кременецької міської ради Тернопільської області про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в розмірі 73 921,70 грн. та 2 684,00 грн. сплаченого судового збору.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає порушення відповідачем своїх обов`язків за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», а саме відповідач не здійснив повну оплату за поставлений газ.

При цьому позивач посилається на ст.ст.11, 15, 16, 202, 509, 610, 611, 612, п.2 ст.625, ст.629, ч.2 ст.714 Цивільного кодексу України,ст. ст.20,173,174,175, ч.1 ст.193,ст. 222,п.1 та п.2 ст.230, п.6 ст.231, ч.2 ст.265 Господарського кодексу України, п.1 р.VI Правил постачання природного газу, п.2 гл.7 р.XII Кодексу газотранспортної системи, п.24 Порядку проведення конкурсу з визначенням постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови КМУ №1102.

Заперечення відповідача.

Відповідач відзив на позов до матеріалів справи не подав.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідь на відзив позивача.

Позивач відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.

Заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.

Рух справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 справа передана на розгляд судді Хома С.О.

Ухвалою від 23.08.2023 прийнято позовну заяву №119/4/2/1-24110-2023 від 06.07.2023 (вх. № 553 від 26.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до розгляду та відкрито провадження у справі №921/480/23, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Явка сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 921/510/23 від 23.08.2023 була надіслана на адреси сторін у справі рекомендованою кореспонденцією про вручення та отримана позивачем та відповідачем, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.

Оскільки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників то представники учасників справи не викликались.

Технічна підтримка.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників учасників справи за наявними у справі матеріалами, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України не проводилося.

Господарський процес.

Згідно ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У відповідності до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Частиною четвертою ст.240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до п.12 ч.1 Бюджетного кодексу України бюджетні установи органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Навчально-виховний комплекс «Кременецька загальноосвітня школа I-III ступенів №5 дошкільний навчальний заклад» Кременецької міської ради Тернопільської області є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Vіністрів України від 22.07.2020 №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Позивачем зазначено, що між, Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі- Позивач, Постачальник) та Державним підприємством «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» (далі- Відповідач, Боржник) укладено типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501 (далі-Договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору, цей типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (далі - постачальник).

Відповідно до пункту 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України.

За приписами пункту 1.3. договору, цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем враховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно п.4.2. договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/ Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що міститься в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.2 гл.7 р.XII Кодексу газотранспортної системи, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюється щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю, встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця.

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 жовтня 2021 р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809 в редакції постанови КМУ №1102. Цією ж постановою КМУ №1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість. Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована позивачем за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб. метр, отже, у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн. за 1 куб.метр.

З 1 грудня 2021 року ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/ uk/ business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка з особистого кабінету додається позивачем до позовної заяви.

Відповідно до п. 19 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензій здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м.Київ, проспект Гузара Любомира,44, код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідно до положень п.5 гл.1 р.1 Кодексу Газотранспортної системи (далі-Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823, інформаційною платформою є електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п.5 гл.3 р.IV Кодексу ГТС).

Суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ №1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. №1236» визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами ( в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я, державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідно до п.2 гл.5 р.IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу постачальником оператором газотранспортної системи (далі-Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі-оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 по 15.11.2021, автоматично включено до портфеля «постачальника останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених відповідачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, Спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:

-листом оператора ГТС від 04.10.2022 №ТОВВИХ-22-10675 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A;

-інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10);

-відомотями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, всього було поставлено позивачем відповідачу природного газу у листопаді 2021 у об`ємі 2997,47 тис.м.куб. з 01.11.2021 по 15.11.2021 грн. на загальну суму 50 357,50 грн.

09.09.2022 адвокат Літвінов Євген Володимирович, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з адвокатським запитом, у якому просить надати інформацію щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачів за період з 01.10.2021 по дату видачі відповіді, зокрема і споживача з персональним ЕІС-кодом: 56XS0000NGF2100A (відповідача).

У відповідь на адвокатський запит Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» скерувало лист щодо надання відповіді на адвокатський запит № ТОВВИХ-22-10675 від 04.10.2022, у якому повідомив адвоката Літвінова Євгена Володимировича, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A (відповідач) був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56X930000008780B) у період з 29.10.2021 по 15.11.2021 та

про те, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A у вказаний період та внесений в алокацію постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56X930000008780B), становить:

-з 29.10.2021 по 31.10.2021 0,00 м3;

-з 01.11.2021 по 15.11.2021 2 997,47 м3.

На виконання п.4.3. договору позивачем (Постачальником) надіслано відповідачу (Споживачу):

-рахунок на оплату (природний газ) № 34247 на суму 50 357,50 грн. (розрахунковий період 1-30 листопада 2021 року) (Список «№20.12.2021_ЮРИКИ КЦ 23» згрупованих відправлень «Укрпошта», фіскальний чек від 22.12.2021) (копія реєстру відправлень та поштова квитанція долучено до матеріалів позовної заяви), однак відповідачем заборгованість в сумі 50 357,50 грн. сплачено не було.

08.07.2022 позивач звертався до відповідача з претензією №119/4.38758-2022 від 08.07.2022 з проханням сплати борг, який станом на 07.07.2022 склав 50 357,50 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору в частині оплати вартості отриманого природного газу мало наслідком звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 (у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції, надалі - Правила), постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з письмовим зверненням про надання підписаного примірника договору постачання природного газу, що свідчить про факт укладення договору сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, у випадку, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, Спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:

-листом оператора ГТС від 04.10.2022 №ТОВВИХ-22-10675 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A;

-інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10);

-відомотями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Факт поставки позивачем природного газу відповідачеві за договором підтверджується наявним у матеріалах справи:

-рахунком на оплату (природний газ) № 34247 на суму 50 357,50 грн. (розрахунковий період 1-30 листопада 2022 року).

У відповідності до п. 4.3. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Пунктом 4.4. зазначеного договору встановлено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з положеннями п. 4.5. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

У відповідності зі статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З 01.11.2021 по 15.11.2021 позивачем поставлено природний газ у листопаді 2021 року в об`ємі 2997,47 куб.м. на суму 50 357,50 грн., а відповідачем не здійснено оплату за поставлений природний газ, що порушило умови договору (п. 4.4. договору), а відтак відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання (п. 4.5. договору).

Взаємовідносини операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГРС). Крім цього, правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015. Згідно з п. п. 19, 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник «останньої надії» - визначений КМУ постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до п. 2 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції (надалі Кодекс ГРС) цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (умови технічного доступу); доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС).

Згідно з п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, та за умовами включення споживачів до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі, постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачальник який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов`язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу, реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.

Згідно з абзацами 8-10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупиненого чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», визначається Правилами постачання природного газу.

Пунктом 2 постанови КМ України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 і від 9 грудня 2020 № 1236» доповнено постанову КМ України від 09.12.2020 № 1236 пунктами 417 і 418 такого змісту: « 417. Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021 граничну ціну на природний газ за договорами постачання: між побутовими споживачами та постачальником «останньої надії» - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником «останньої надії» - на рівні 16,8 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); 418. З метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року: 1) акціонерному товариству «Магістральні газопроводи України», товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторам газорозподільних систем: забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником; забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: - побутові споживачі; - бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); - заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); - виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива; 2) акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності забезпечити: укладення до 1 грудня 2021 договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником «останньої надії»; укладення підприємствами теплоенергетики, які перебувають в портфелі постачальника «останньої надії», з постачальником «останньої надії» та товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанії «Нафтогаз Трейдинг» договорів постачання природного газу.

Для укладення побутовими споживачами, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) договорів постачання природного газу з новим постачальником природного газу споживач подає новому постачальнику такі документи: заяву про укладення договору, в якій зазначає свій персональний ЕІС-код та очікувані об`єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору; належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт споживача; копії документів на право укладення договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах.

Оператори газорозподільних систем в одноденний строк забезпечують передачу постачальнику «останньої надії» інформацію про побутових споживачів, постачання яким розпочав постачальник «останньої надії», зокрема ЕІС-код, прізвище, ім`я, по батькові, поштову адресу об`єкта споживача, з метою укладення договорів для забезпечення безперервності постачання природного газу.»

Відповідно до п. 2 глави 1 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 (у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції, надалі - Правила), дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи; новий постачальник - постачальник природного газу, з яким споживач, що має діючого постачальника, уклав договір постачання природного газу та який буде здійснювати постачання природного газу у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником; підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору (п. 5 глави 1 розділу І Правил).

Відповідно до п. 1 розділу II Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального EIC-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Згідно п.9 розділу II Правил, постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу; за умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника «останньої надії», зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 12 розділу II Правил, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем; на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника; споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу; у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку; до прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (п. 6 розділу IV Правил).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в своєму листі №ТОВВИХ-22-10675 від 04.10.2022 (на адвокатський запит від 09.09.2022 № 119/07-14001-2022 (вх.№ТОВВХ-22-14866 від 09.09.2022) повідомлено наступну інформацію щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A, а саме, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) у періоди з 29.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 15.11.2021.

Як вбачається з інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A в період з 29.10.2021 по 15.11.2021, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом ЕІС-кодом 56XS0000NGF2100A у зазначений період та внесений в алокацію постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56X930000008780B), становить:

-з 29.10.2021 по 31.10.2021 0,00 м3;

-з 01.11.2021 по 15.11.2021 2 997,47 м3.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, відповіді на позовну заяву відповідачем до матеріалів справи не подано.

Докази оплати відповідачем основної заборгованості в розмірі 50 357,50 грн. в матеріалах справи відсутні.

А відтак, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 50 357,50 грн. основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 50 357,50 грн. основного боргу.

Також позивачем здійснено нарахування 2 007,40 грн. трьох процентів річних за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 та 15 458,71 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2022 по 30.04.2022.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок нарахованих трьох процентів річних за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", згідно якого сума трьох процентів річних становить 2 007,40 грн. А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 2007,40 грн. трьох процентів річних.

Також здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" сума інфляційних втрат за вказаний період становить 15 458,69 грн. А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 15 458,69 грн. інфляційних втрат. В решті вимог - в задоволенні відмовити.

Також позивач здійснив нарахування пені в сумі 6 098,09 грн. за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 на основну суму заборгованості і які просив стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до п.4.5.Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", суд дійшов до висновку, що пеня становить 6 098,09 грн., А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 6 098,09 грн. пені.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на наведене, умови договору, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп. згідно платіжної інструкції № 7982 від 06.07.2023.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі частового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 683 грн. 99 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути Навчально-виховний комплекс «Кременецька загальноосвітня школа I-III ступенів №5 дошкільний навчальний заклад» Кременецької міської ради Тернопільської області, 47001, м. Кременець, Тернопільська область, Кременецький район, вул. Київська, буд. 5.,ідентифікаційний код 23591073 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, ідентифікаційний код 40121452:

-50 357,50 грн.- основного боргу;

-2007,40 грн - три проценти річних;

-15 458,69 грн - інфляційні втрати;

-6 098,09 грн - пені;

-2 683,99 грн.- судовий збір в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову - відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано: 19 жовтня 2023 року.

Суддя С.О. Хома