Рішення

від 05.10.2023 по справі 922/2397/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023м. ХарківСправа № 922/2397/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідент. код 14360570)

до 1. Фермерського господарства "ПОДІЛЛЯ-АГРОПЛЮС" (62203, Харківська обл., смт. Золочів, вул. Подільська, 5; ідент. код 38128113)

2. Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

про стягнення 697 379,17 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився

першого відповідача - не з`явився

другого відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з фермерського господарства "ПОДІЛЛЯ-АГРОПЛЮС" та з фізичної особи ОСОБА_1 на свою користь 697 379,17 грн. заборгованості (яка включає в себе 618245,83 грн боргу за тілом кредиту, 79133,29 грн заборгованості за процентами), яка виникла станом на 24.02.2023 року у зв`язку з неналежним виконанням першим відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 38128113-КД-1 від 31.01.2022 р. Як на підставу позовних вимог до другого відповідача позивач посилається на договір поруки № 38128113-ДП-1 від 31.01.2022 р. Також позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2397/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на"13" липня 2023 р. о 10:30 год. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачам строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

03 липня 2023 року з матеріалами справи, сформованої в паперовій формі, ознайомився та зняв фотокопії всіх матеріалів справи представник першого відповідача Фермерського господарства "Поділля-Агроплюс".

Рекомендовані поштові повідомлення про вручення потової кореспонденції - ухвали Господарського суду Харківської області від 21.06.2023 про відкриття провадження у справі № 922/2397/23 (а.с. 65-66) підтверджують. що другий відповідач отримав зазначену ухвалу суду 29.06.2023 р., а перший відповідач - 04.07.2023 р.

Крім того, другого відповідача було повідомлено про відкриття провадження у справі та викликано у підготовче засідання через розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином суд констатує, що відповідачі були належним чином та своєчасно повідомлені про факт відкриття провадження у справі № 922/2397/23, про дату, час та місце розгляду справи та про дії встановлені судом строки щодо вчинення відповідних процесуальних дій.

Так, право на подання відзиву на позов могло бути реалізовано у наступні строки: першим відповідачем до 19.07.2023 року; другим відповідачем до 24.07.2023 р.

У підготовчому засіданні 13.07.2023 у справі задоволено клопотання представника другого відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 19.09.2023 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 14 вересня 2023 року о12:00год.

Відповідачі у визначені судом строки (до 19.07.2023 року та до 24.07.2023 відповідно) своїм правом на подачу відзиву на позов не скористались.

12.09.2023 року на електронна адресу суду першим відповідачем подано відзив на позов (вх. 24616), відповідно до якого перший відповідач просить суд: повернути позовну заяву, оскільки на думку заявника даний позов підписаний не уповноваженою на те особою та представник позивача не довід належними та допустимими доказами свого права на звернення до суду з позовом від імені АТ КБ "Приватбанк"; відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач не спростовую факту отримання грошових коштів та їх розмір, проте наголошує на тому, що копія виписки по рахунку НОМЕР_2 , як первинний документ, не містить обов`язкових реквізитів унормованих в ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак є недійсною і не може бути підставою для бухгалтерського обліку. таким чином, надані копії виписки по рахункам не є первинним документом і не можуть слугувати доказом отримання чи користування кредитом. Одночасно відповідач наголошує, що надані позивачем паперові копії електронних договорів, не дають змогу встановити наявність та зміст електронного підпису, а отже не відповідають вимогам ГПК України щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Таким чином, відповідач наполягає, що надані позивачем докази не можуть свідчити про укладення електронних договорів, адже не містять обов`язкового реквізиту для встановлення факту підписання договору - підпису відповідача.

У підготовчому засіданні 14.09.2023 р. постановлено: протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви, оскільки доводи заявника спростовуються матеріалами справи; протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 19 вересня 2023 року о12:00 год.

19 вересня 2023 року представником позивача подано заяву про долучення електронного доказу (вх. 25344), а саме диску, який містить оригінали електронних доказів: кредитний договір № 38128113-КД-1 та додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 31.01.2022 року, з посиланням на приписи ч. 5 ст. 96 ГПК України, відносно того, що якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. При цьому позивач наголошує, що будь-яка особа в будь-який час може перевірити факт підписання вказаного договору ЕЦП (КЕП) за допомогою сайту Центрального засвідчувального органу - Міністерства цифрової трансформації України https://czo.gov.ua/. При перевірці вказаної анкети-заявки на екрані з`являється інформація про результати перевірки підписів, роздруківку яких було надано разом з позовною заявою. Також таку перевірку можна зробити на сайті Акредитованого центру сертифікації ключів https://acsk.privatbank.ua/mail.

Оскільки першим відповідачем лише при подачі відзиву на позов (12.09.2023) висловлені заперечення щодо наявності кредитних правовідносин та факту укладення кредитних договорів, на які посилається позивач, надаючи паперову копію електронного доказу, суд вважає за можливе прийняти та залучити до справи надані пояснення та докази.

У судовому засіданні 19.09.2023 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.10.2023 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

03 жовтня 2023 року на електронну адресу суду адвокатом Максимовим Миколою Ігоровичем, як представником першого відповідача ФГ "Поділля-Агроплюс", керівником якого є Андрющенко Сегрій Іванович - другий відповідач, було подано клопотання (вх. 26727) про відкладення розгляду справи, з посиланням незадовільний стан здоров`я представника відповідача.

У судове засідання 05.10.2023 року сторони явку своїх повноважних представників не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши клопотання представника першого відповідача про відкладення розгляду справи (вх. 26727) , відмовляє у його задоволенні з огляду на необґрунтованість останнього та не наведення підстав, які перешкоджають розгляду справи по суті, оскільки судом було надано достатньо часу для реалізації відповідачам наданих їм прав, як протягом проведення підготовчого провадження, яке тривало 3 місяці, так і при розгляді справи по суті, зокрема судом прийнято до розгляду відзив відповідача, в якому викладені заперечення проти позовних вимог, проте який подано з порушенням процесуальних строків встановлених судом та унормованих законом (позов подано після закриття підготовчого провадження). Одночасно суд враховує, що у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено доказів, які можуть бути подані у майбутньому та не були надані до суду у встановлений законом строк з об`єктивних причин, а також не надано, в порушення вимог ст. 74 ГПК України, доказів на підтвердження наявності обставин, які перешкоджають повноважному представнику відповідача з`явитись у судове засідання. Одночасно суд наголошує, що ч. 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; а відповідно до ч. 4. ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

31.01.2022 між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (банк, позивач) та Фермерським господарством "ПОДІЛЛЯ-АГРОПЛЮС" (позичальник, відповідач-1) було укладено кредитний договір № 38128113-КД-1 ( кредитний договір), відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Невідновлювальна кредитна лінія (кредит) надається Банком для придбання позичальником основних засобів шляхом здійснюється перерахування кредитних коштів на поточний рахунок постачальника: ТЕХНОТОРГ-ДОН ТОВ, ЄДРПОУ 31764816 за наступними реквізитами, р/р НОМЕР_3 МФО 326610.

Пунктом 6.1. кредитного договору було визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Відповідно до п. А.2 кредитного договору, ліміт цього договору: 624983,31 грн, у тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 616 000,00 грн (шістсот шістнадцять тисяч гривень 0 копійок), придбання основних засобів;

- у розмірі 8983,32 грн (вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривень 32 копійок), на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п 2 1 5, 2.2.12 цього Договору.

Згідно з п. А.3, термін повернення кредиту 01.11.2026 року (1.2., 2.2.3. Кредитного договору).

01.02.2022 на поточний рахунок Фермерського господарства "ПОДІЛЛЯ-АГРОПЛЮС" 20635045901598 було перераховано кредитні кошт у розмірі 616000,00 грн.

Дані обставини підтверджуються копіями кредитного договору, протоколу перевірки кваліфікованих електронних підписів сторін, виписки по рахунку 20635045901598.

31.01.2022 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору (надалі - додаткова угода), відповідно до підпункту а" пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,40% річних.

Індекс UIRD (3 місяці) + 7%.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

У відповідності до п. 2.2. додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.З., 2.7. цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 15 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. додаткової угоди визначено, що погашений кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди (а.с. 25-26).

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за кредитним договором відповідачу було відкрито рахунок 29096005908308 (п. А.4. кредитного договору).

Згідно із п. 2.10. додаткової угоди, у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.

У додатку № 1 до кредитного договору та додаткової угоди №1 від 31.01.2022 до кредитного договору сторони погодили графік платежів, відповідно до якого 01.06.2022, 01.11.2022, 01.11.2023, 01.11.2024, 01.11.2025, 01.11.2026 належить сплачувати суму погашення кредиту у розмірі по 61600,00 грн відповідно, а 01.06.2023, 01.06.2024, 01.06.2025, 01.06.2026 слід сплатити, крім суми погашення кредиту у розмірі по 61600,00 грн, додатково суму страхового платежу до погашення у розмірі 2245,83 грн, а всього 616000,00 грн суми погашення кредиту та 8983,32 грн суми страхового платежу до погашення.

У додатковій угоді зафіксовано, що ця додаткова угода складена на українській мові та підписана із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", та є невід`ємною частиною договору.

Матеріалами справи підтверджено, що додаткова угода, як і графік платежів, підписані електронними підписами сторін, що підтверджується протоколом перевірки електронного підпису.

Як наполягає позивач, про що зазначено у позовній заяві, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів, а також не сплачувались відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 24.02.2023 року згідно з Графіком платежів (а.с. 23-24) першим відповідачем не було здійснено два платежі на суму 123200,00 грн. При цьому, позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед Банком за кредитним договором станом на час звернення з позовом становить 697379,12 грн, з яких 618245,83 грн заборгованості за тілом кредиту та 79133,29 грн заборгованості за процентами, що підтверджується копіями виписки по рахунку НОМЕР_4 , виписки по рахунку НОМЕР_5 , виписки по рахунку НОМЕР_6 , а також розрахунком заборгованості. Позивач підтверджує, що оригінали вказаних документів наявні у позивача.

При цьому, судом встановлено з наданих до матеріалів справи доказів, що станом на час звернення позивача за захистом свої прав до суду, тобто станом на 06.06.2023 у відповідача 1 утворилась прострочена заборгованість по трьом платежам з повернення кредитних коштів по строку оплати 01.06.2022, 01.11.2022 та 01.06.2023 у сумі 184800,00 грн (61600*3), а також не було сплачено 01.06.2023 р. суму страхового платежу у розмірі 2245,83 грн. Крім того, за період користування кредитом з 01.02.2022 року по 24.02.2023 року банком було нараховано прострочену заборгованість по сплаті відсотків у сумі 79133,29 грн.

У зв`язку з наявністю простроченої заборгованості за кредитним договором банком, в порядку приписів ч. 2 ст. 1050 ЦК України, було реалізовано право вимоги як простроченої заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, так і дострокового повернення частини кредиту, що залишився, у зв`язку з чим позивачем визначено ціну позову у загальному розмірі 697379,12 грн, з яких саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 618245.83 грн (184800,00 грн прострочена + 431200,00 грн частина кредиту, що залишилась + 2245,83 грн. сума простроченого страхового платежу), заборгованість за процентами за період з 01.02.2022 по 24.02.2023 у розмірі 79133,29 грн.

Пунктами 3.1 та А.5 кредитного договору передбачено, що зобов`язання позичальника забезпечуються, зокрема, договором поруки № 38128113-ДП-1/1 від 31.01.2022.

Так, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відновідач2) було укладено договір поруки №338128113-ДП-1/1 від 31.01.2022 (договір поруки), відповідно до умов якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ФГ "ПОДІЛЛЯ-АГРОПЛЮС" (боржник) зобов`язань за кредитним договором № Так, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відновідач2) було укладено договір поруки №338128113-ДП-1/1 від 31.01.2022 (договір поруки), відповідно до умов якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ФГ "ПОДІЛЛЯ-АГРОПЛЮС" (боржник) зобов`язань за кредитним договором № 38128113-КД-1 від 31.01.2022 невідновлювальної кредитної лінії на суму 624983,32 грн з терміном дії до 01.11.2026 (п. 1.1 Договору поруки). 38128113-КД-1 від 31.01.2022 невідновлювальної кредитної лінії на суму 624983,32 грн з терміном дії до 01.11.2026 (п. 1.1 Договору поруки).

На підтвердження факту підписання договору поруки електронними підписами сторін, позивачем надано до матеріалів справи протокол перевірки електронного підпису.

Відповідно до п.2.1.2. договору поруки у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1. цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Не направлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Оскільки за умовами Договору поруки другий відповідач відповідає перед позивачем як солідарний Боржник у випадку невиконання першим відповідачем зобов`язань за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з цим позовом про солідарне стягнення з першого та другого відповідача заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 697379,12 грн.

В свою чергу, представник першого відповідача - ФГ "Поділля-Агроплюс", керівником якого є другий відповідач - Андрющенко С.І., заперечуючи проти вимог позивача у повному обсязі, зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих електронних доказів підписання цифровим підписом договорів, на які позивач посилається, як на підставу виникнення взаємних прав та обов`язків між сторонами, а також на ту обставину, що до матеріалів справи не надано належних доказів наявності повноважень представника позивача на вчинення процесуальних дій від імені позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням с правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати маймо, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли між сторонами у даному спорі, суд дійшов висновку про те, що договір, укладений між позивачем та першим відповідачем, за своє правовою природою є кредитним договором, а договір, укладений між позивачем та другим відповідачем, за своє правовою природою є договором поруки, укладеним в забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника (першого відповідача) за кредитним договором.

При цьому суд констатує, що позивачем до матеріалів справи надані належні та допустимі докази досягнення згоди сторонами за всіма істотними умовами договорів та укладення цих договорів, шляхом їх підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису як представника позивача, так і представника відповідачів.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ст.5 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ст.1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги" (далі - Закон про електронні послуги).

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах (стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно з нормами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством.

Статтями 9-12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів. Відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ. Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом. Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Закону "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікованим електронним підписом є удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п.23 ч.1 ст.1 зазначеного Закону).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи.

В частині другій та третій статті 96 ГПК України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону про електронні послуги. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом; паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Проте паперова копія електронного доказу, хоч і не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Отже подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу лише у тому випадку, коли оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у Постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19). Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу (частина п`ята статті 96 ГПК України).

Відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах, визначених ГПК, і відповідно до стандарту доказування "баланс ймовірностей", передбаченого ст. 79 ГПК України.

На підтвердження укладення електронного Кредитного договору, додаткової угоди до кредитного договору та договору поруки, разом із позовною заявою позивач надавав до суду паперові копії, договорів укладених у електронній формі разом з протоколами перевірки кваліфікованих електронних підписів, які є належним та допустимим доказом в розумінні вищезазначених положень чинного законодавства України факту укладення Кредитного договору та договору поруки у відповідності до норм чинного законодавства України.

При цьому у подальшому, після висловлення представником відповідача сумніву щодо підписання відповідачами ним спірних договорів, позивачем надано до суду диск, який містить кредитний договір, підписаний 31.02.2022 року за допомогою накладення КЕП як представником банку, так і Андрющенко Сергієм Івановичем, як головою правління ФГ "Поділля-Агроплюс".

Будь-яких доказів на спростування вищезазначеного відповідачем, а рівно як і доказів того, що Кредитний договір укладався не відповідачем суду наведено не було, хоча саме перший відповідач в такому випадку повинен довести факт неукладення Кредитного договору і саме на нього у відповідності до норм ГПК України покладено тягар доказування відсутності укладення Кредитного договору, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленого ним у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20. У відповідності до положень статті 204 Цивільного Кодексу України правочин є правомірним (тобто і укладеним), якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, суд констатує, що до матеріалів справи надано належні докази наявності повноважень представника позивача, які надають право останньому на вчинення відповідних дій від імені позивача.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів, що між ними були укладені та між сторонами виникли взаємні права та обов`язки.

Як було встановлено судом, позивач надав відповідачу кредитні кошти, які було отримано відповідачем з метою придбання основних засобів.

Факт перерахування Банком, на підставі Кредитного договору № 38128113-КД-1 від 31.01.2022 на визначений у договорі рахунок кредитних коштів в розмірі 616000,00 грн, підтверджується банківською випискою.

У розрізі спірних правовідносин суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.

При цьому першим відповідачем не було спростовано факту отримання від банку грошових коштів у сумі 616000,00 грн, використаних на оплату за договором купівлі-продажу № 43/318 961 з ТОВ "Техноторг-Дон", або не доведено, що такі кошти отримані з інших джерел.

За змістом частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 598 ЦК України припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З викладених у позовній заяві обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, вбачається, що відповідач 1 порушив своє зобов`язання, що полягає у несплаті чергових платежів відповідно до графіку Кредитного договору. Позивач скористався своїм правом вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту відповідно до положень ст. 1050 ЦК України, шляхом звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що доказів розірвання кредитного договору або направлення відповідачу 1 вимоги про дострокове повернення кредиту у розумінні п. 2.3.2 Договору позивачем суду не надано, строк дії кредитного договору відповідно до п. А.3 вказаного договору спливає лише 01.11.2026, а тому належним волевиявленням позивача суд вважає пред`явлення вимоги у судовому порядку шляхом подання цього позову. Отже саме з такого часу у відповідача виникає грошове зобов`язання з повернення суми кредиту в повному обсязі.

Позиція щодо можливості пред`явлення позикодавцем вимоги до позичальника про повернення суми позики саме шляхом подання до суду відповідного позову викладена у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №750/13632/18, від 02.02.2022 у справі №743/212/19.

У постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідач 2 несе солідарну відповідальність, як поручитель відповідача 1, за невиконання останнім своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідачі не надали доказів сплати заборгованості в заявленому розмірі або обґрунтованих заперечень проти позову та розрахунку заборгованості.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 10 460,68 грн підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "ПОДІЛЛЯ-АГРОПЛЮС" (62203, Харківська обл., смт. Золочів, вул. Подільська, 5; ідент. код 38128113) та Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Золочівським РС ГУ ДМС України у Харківській області 20.02.1998) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість, яка виникла за кредитним договором № 38128113-КД-1 від 31.01.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту в сумі 618 245,83 грн, заборгованість за процентами в сумі 79133,29 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ПОДІЛЛЯ-АГРОПЛЮС" (62203, Харківська обл., смт. Золочів, вул. Подільська, 5; ідент. код 38128113) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 5230,34 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Золочівським РС ГУ ДМС України у Харківській області 20.02.1998) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 5230,34 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено "16" жовтня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков