Ухвала

від 16.10.2023 по справі 756/189/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

16 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 756/189/22

провадження № 61-13906ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Браташем Юрієм Павловичем, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Латанія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання правочину недійсним, скасування рішень та поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Браташа Ю. П. звернулася до Верховного Суду через «Електронний суд» з касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявниця просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки копію постанови Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року отримано адвокатом Міщенко О. В. 10 липня 2023 року, тому первісну касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Браташем Ю. П., повернено.

Вдруге із касаційною скаргою заявниця звернулася у межах розумного строку після повернення її касаційної скарги.

Київський апеляційний суд ухвалив постанову 23 травня 2023 року, повний текст якої складено 27 червня 2023 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 27 липня 2023 року, а скаргу вперше подано 28 липня 2023 року.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що адвокат заявниці копію постанови Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року отримав 10 липня 2023 року, первісну касаційну скаргу повернено заявниці ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, а 25 вересня 2023 року заявниця повторно подала касаційну скаргу, суд касаційної інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, тому клопотання заявниці про поновлення строку підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі, якщо у касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само із урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

У касаційній скарзі заявниця оскаржує судові рішення попередніх інстанцій частині первісного і зустрічного позовів.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року в частині оскарження первісного позову ОСОБА_2 та в частині оскарження зустрічного позову.

ОСОБА_2 звернувся до суду з первісним позовом у грудні 2021 року, а ОСОБА_1 звернулась з позовом в квітні 2022 року.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач за первісним позовом у позовній заяві заявив вимоги майнового характеру про визнання права власності на майно в порядку поділу спільного майна подружжя.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 2 270,00 грн.

Ураховуючи позовні вимоги за первісним позовом, судовий збір під час подання ОСОБА_2 позову до суду підлягав сплаті у максимальному розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення), тобто у розмірі 11 350,00 грн.

Судовий збір за подання цієї касаційної скарги на судові рішення в частині оскарження вимог майнового характеру за первісним позовом, який має бути сплачений заявником, становить 22 700,00 грн (11 350,00 грн х 200 %).

Крім того, позивачка за зустрічним позовом заявляє 80 вимог немайнового характеру (вимога про визнання правочину недійсним та 79 вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) та вимогу майнового характеру (про поділ спільного майна подружжя шляхом виділення ОСОБА_1 квартири, машиномісць, чотирьох транспортних засобів, 1/2 частки розміру у праві спільної часткової власності на нежиле приміщення, 1/2 частки у праві спільної часткової власності на нежилі приміщення, стягнення в порядку компенсації 1/2 частини внесків до статутних фондів юридичних осіб).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.

Ураховуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення в частині оскарження вимог немайнового характеру за зустрічним позовом становить 158 784, 00 грн ((2 481, 00 грн х 0, 4 х 80)х 200 %)).

В частині вимог майнового характеру за зустрічним позовом судовий збір підлягає сплаті у максимальному розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з зустрічним позовом), тобто у розмірі 12 405,00 грн.

Таким чином, судовий збір за подання цієї касаційної скарги на судові рішення в частині оскарження вимог майнового характеру за зустрічним позовом, який підлягає сплаті заявницею, становить 24 810,00 грн (12 405,00 грн х 200 %).

Отже, загальна сума судового збору, яка має бути сплачена ОСОБА_1 за подання касаційної скарги на судові рішення в частині оскарження первісного та зустрічного позовів, становить 206 294,00 грн (22 700,00 грн + 158 784,00 грн + 24 810, 00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

Заявниця просить відстрочити сплату судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року до 3 кварталу 2023 року. Також у касаційні скарзі заявниця посилається, що постановами Державної виконавчої служби накладено арешти на кошти, які знаходяться на її рахунках, що означає тимчасову неможливість заявниці розпоряджатися своїми рахунками.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Враховуючи те, що на рахунки заявниці накладено арешт та згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року до 3 кварталу 2023 року джерела отримання доходів відсутні, клопотання заявниці про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі судом касаційної інстанції підлягає задоволенню.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає таке: суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 343/1294/18, провадження № 61-14494св20, від 12 червня 2019 року у справі № 595/324/17, провадження № 61-38303св18, від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц, провадження № 61-19420св18, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, провадження № 14-325цс18, від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, провадження № 12-71гс20, у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 430/1281/14-ц, провадження № 61-43510сво18. Суд першої інстанції розглянув справу без повного та всебічного встановлення обставин справи. Суд апеляційної інстанції долучив до справи докази, які не були досліджені судом першої інстанції та розглянув справу без участі представника ОСОБА_1 .

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 та пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, для відкриття провадження у справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зупинити дію рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.

Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи, що заявниця належним чином необґрунтувала необхідність в зупиненні виконання рішень судів, тому Верховний Суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення клопотання про зупинення дії рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 206 294,00 грн за подання та розгляд її касаційної скарги до закінчення касаційного провадження.

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Браташем Юрієм Павловичем, Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року.

Витребувати із Оболонського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 756/189/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Латанія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання правочину недійсним, скасування рішень та поділ майна подружжя.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 рокувідмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко