Рішення

від 04.10.2023 по справі 359/6454/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/6454/23

Провадження №2/359/ 2110 /2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Дьяченку В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , після смерті якої було заведено спадкову справу № 421. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,2501 га. з кадастровим номером 3220884801:01:001:0024, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1512 га. з кадастровим номером 3220884801:01:001:0025, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що за час свого життя ОСОБА_3 не встигла отримати правовстановлюючі документи на ці земельні ділянки, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки.

Тому ОСОБА_2 просить суд визнати за нею право на завершення приватизації та державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,2501 га. з кадастровим номером 3220884801:01:001:0024, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 та право на завершення приватизації та державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1512 га. з кадастровим номером 3220884801:01:001:0025, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства , що розташована в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 04.07.2023 було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 05.09.2023 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті. Витребувано у другій бориспільській державній нотаріальній конторі належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.32).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов та наполягав на його задоволенні.

Представник Бориспільської міської ради Київської області, будучи належним чином повідомленим, не з`явився у судове засідання. Подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. У відзиві на позовну заяву просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 .

27.10.1978 ОСОБА_4 внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_5 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу № 421, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,2501 га. з кадастровим номером 3220884801:01:001:0024, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 813637 не зареєстрований); земельна ділянка площею 0,1512 га. з кадастровим номером 3220884801:01:001:0025, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 813638 не зареєстрований).

За життя мати позивача не встигла отримати виготовлені на її ім`я вищезазначені державні акти та зареєструвати їх.

04.12.2009 Бориспільською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 5,925 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Любарецької сільської ради, Бориспільського району, Київської області, землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 20).

16.05.2023 позивачем було отримано постанову Другої Бориспільської державної нотаріальної контори про відмову в вчиненні нотаріальної дії, оскільки не надано документів, що посвідчують право власності спадкодавці на земельні ділянки.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи та часом її відкриття є день смерті особи.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування може здійснюватись за заповітом, або за законом.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК України).

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. У п. 3.5 - вказано, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки яку розпочав за життя спадкодавець, та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право. Аналогічна правова позиція виражена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18).

Верховний Суд в постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що: «Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Відповідно до п. 3.5. роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 право на завершення приватизації та державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,2501 га. з кадастровим номером 3220884801:01:001:0024, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 право на завершення приватизації та державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1512 га. з кадастровим номером 3220884801:01:001:0025, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства , що розташована в АДРЕСА_1 .

В задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.10.2023.

Суддя: Чирка С.С.