Рішення

від 14.09.2023 по справі 752/24306/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24306/21

Провадження № 2/752/1602/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 вересня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дент-Сервіс Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гугл» про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію,-

в с т а н о в и в:

у вересні 2021 року представник позивача - адвокат Толюпа О.О. звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ТОВ «Дент-Сервіс Плюс» інформацію, поширену на сторінці « Googl Мій бізнес » з Googl - акаунтів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «ІНФОРМАЦІЯ_5», зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом п`яти днів з дня набрання рішення законної сили спростувати вказану інформацію шляхом розміщення «спростування» та резолютивної частини даного рішення суду на сторінці Інтернет, де такий відзив було розміщено.

В обґрунтування позову зазначає, що 05.06.2021 року до Медичного центру ТОВ «Дент-Сервіс Плюс» звернулися пацієнти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за медичною допомогою по спеціальності стоматологія, запис на прийом попередньо (04.06.2021 року) було здійснено ОСОБА_1 за номером телефону, що розміщений на сайті ТОВ «Дент-Сервіс Плюс», зі слів ОСОБА_1 він та його дружина ОСОБА_2 потребують медичної допомоги.

У визначений час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з`явилися на прийом до лікаря, заповнили всю необхідну медичну документацію (анкету пацієнта та «Інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення на присутність або участь учасників освітнього процесу»), після чого лікар приступив до огляду пацієнтів. Процес лікування зубів включає в себе етапи: консультація, діагностика, встановлення попереднього лікування, встановлення остаточного діагнозу, лікування.

Згідно МКХ10 ОСОБА_1 було поставлено попередній діагноз «Гострий пульпіт 24 зуба», погоджено план лікування, після чого лікар приступив до лікування пацієнта. Діагноз ОСОБА_1 передбачав декілька етапів лікування: анестетики (місцево); розкриття порожнини зуба із застосуванням високошвидкісного наконечника та кореневих каналів для відтоку гнійного ексудату; інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням ендодонтичних файлів відповідного розміру; медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними препаратами; тимчасова обтурація каналу (каналів) неподразнюючою пастою або препаратом на турунді, що має виражену протимікробну і протизапальну дію; закриття порожнини в зубі пов`язкою з тимчасового пломбувального матеріалу(тимчасова пломба); пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб; відновлення зуба стоматологічними цементами, компомерними або композитними матеріалами, срібною амальгамою.

Зазначає, що відповідно до стандартів надання медичної допомоги в конкретному клінічному випадку проміжок часу між тимчасовою та постійною пломбою становить близько 2 (двох) тижнів, від якості наданої послуги, а саме наскільки якісно було запломбовано зубні канали залежить строк служби зуба та якість надання стоматологічної послуги. В процесі пломбування лікар здійснює контрольні знімки задля перевірки якості запломбованих каналів, кількість зроблених знімків не обмежується кількістю, лікуючий лікар на власний розсуд робить ту кількість рентген знімків, яка буде достатньою для контролю послуги та визначення клінічної картини в цілому.

Вказує, що лікування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було завершено 19.06.2021 року, оплата вартості лікування здійснювалась за прайсом Медичного центру в день надання послуги, розмір оплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджуються чеками та зведеними звітами. В день завершення лікування була оплачена остаточна вартість та пацієнти отримали чеки, жодних претензій від них не надходило, але о 15.20 год. на телефон Медичного центру ТОВ «Дент-Сервіс Плюс» надійшов дзвінок від ОСОБА_1 із висуненням претензії щодо сплати ним коштів за 3 (три) рентгенівські знімки, ОСОБА_1 при розмові з адміністратором центру не обирав слова, тон підвищений в деяких випадках переходив в крик. Суть розмови полягала в тому, що ОСОБА_1 не розуміє, чому лікар робив 3 рентген знімки, кожен з яких 85 грн, оскільки на думку останнього, лікарю і без знімку все має бути видно, і чому він має платити кошти задля зручності роботи лікаря, окрім того, ОСОБА_1 задав питання по майже всім позиціям чеку, вважаючи, що його розвели на кошти, оскільки постійні пломби були встановлені не в день розробки каналів, назвав когось «рукож....м» та не може нормально встановити апарат, розмова завершилась тим, що адміністратор має передати претензію керівництву.

Після чого ОСОБА_1 було надіслано текстове повідомлення на телефон наступного змісту: « Шановний ОСОБА_1 ! На жаль, керівництво зараз у відрядженні, тому зустрітися з вами не зможе. Ми передали ваше запитання, і з цього приводу можемо відповісти наступне: Ви звернулися у клініку 05.06.2021 року зі скаргами на болі в зубі. Лікар встановив попередній діагноз: пульпіт 24 зубу. Вам була надана допомога, яка включала анестезію та накладання девіталізуючої пасти. Лікар рекомендував з`явитися через 10-14 днів. Наступний раз ви звернулися 19.06.2021 року. Для уточнення діагнозу та виключення супутньої патології навколо кореня зубу, вам зробили перший діагностичний рентген-знімок. Діагноз залишився без змін. Далі лікар провела процедуру екстирпацій пульпи, обробку кореневих каналів, а також був зроблений другий діагностичний рентген-знімок з інструментами в каналах для уточнення робочої довжини кореневих каналів. Це було зроблено для того, щоб максимально якісно провести пломбування каналів. Далі лікар запломбувала постійною пастою та гутаперчевими штифтами кореневі канали. Після цього був зроблений останній рентген-знімок. Це так званий «рентген-контроль» якості пломбування. Дії лікаря були проведені згідно протоколу лікування ускладненого карієсу. 3 приводу того, що вам не була поставлена постійна пломба в зуб. Наша відповідь: краще відстрочити останній візит на деякий час, так як після пломбування каналів можливий біль та дискомфорт у зубі. А також не завжди можна передбачити індивідуальну реакцію організму на проведену маніпуляцію. Крім того, для застигання пломбувального матеріалу в каналах також потрібен час (мінімум 12 годин), тому зверху зуб закритий тимчасовою пломбою. Нам шкода, що ви не з`ясували ці питання у лікаря особисто. За проведене лікування ви отримали чеки, в яких перераховані надані послуги, з яких і складається вартість лікування. Лікарі намагалися максимально якісно надати стоматологічну допомогу. Сподіваємося, наша відповідь внесла ясність у дану ситуацію. Якщо у вас є додаткові питання, керівництво зможе розглянути їх за письмовим зверненням. З повагою, стоматологія «Дент-Сервіс Плюс».

ОСОБА_1 ознайомився з текстом повідомлення та знову перетелефонував до закладу з сумнівами щодо встановленого лікарем діагнозу «Пульпіт» та вважав, що постійну пломбу лікар мав йому встановити за один раз, запитував чому не підписував договір, хоча з ним був ознайомлений особисто та його адвокат. О 15.33 год. адміністратор перетелефонувала ОСОБА_1 та знову вислухала претензії і на цей раз погрози ОСОБА_1 , останній погрожував перше-ходити кожного дня до закладу і відлякувати клієнтів, друге - написати заяву до поліції, якщо питання не буде вирішено полюбовно, окрім того, назвав лікарів «хапугами», на конкретне питання адміністратора «Що конкретно Вас не влаштувало? Зроблені 3 знімки?», ОСОБА_1 дуже довго пояснював «на пальцях» та в кінцевому результаті був не задоволений послугами в комплексі. Адміністратор пообіцяла вирішити питання та о 16.23 год перетелефонувала ОСОБА_1 та передала прохання керівника «Викласти претензію письмово для розгляду питання на комісії», після довгої паузи ОСОБА_1 відповів: «Чи є другий варіант? Все.. я Вас почув та зрозумів, зрозумів рівень Вашої компанії і буду ускладнювати Вам життя, назвав шахраями». 3 записів телефонних розмов стає зрозумілим, що ОСОБА_1 не був готовий до компромісу, існує підозра, що він всі дії здійснив на замовлення конкурентів, або з метою отримання якоїсь грошової винагороди, але оскільки в діях лікуючого лікаря не було жодної помилки та і претензія щодо якості медичної послуги не висувалась, а була лише навколо суми 85,00 *3 (вартість трьох рентген знімків) та того, що пломбу не встановили з першого разу, але така позиція лікаря є правомірною, оскільки лише лікар може встановити наявність запальних процесів, які потрібно лікувати та індивідуальні особливості організму.

23.06.2021 року в пошуковій системі «Google» «Google Мій бізнес» було розміщено неправдиві та недостовірні відомості про Медичний центр, а саме: Google акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2» «Самая ужасная клиника. Просто насос по выкачке денег. Персонал некомпетентен полностью. Три раза делали снимок ни разу толком не получилось но деньги содрали за все три. Просто жесть. Не рекомендую! Всё кого сдесь обманут пишите заявление на мошенников и аферистов» Google акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_3 » «Ужасная клиника, сервис и врачи. Зато цены заоблачные. Не смотрите на прайс и даже на консультацие вам скажут цену минимум в 5 раз меньше чем после услуги, мотивируя что у них много скрытых платежей. Качество это вобще жесть не просто так они дают максимум 6 месяцев гарантии, но вы ей не успеете и не сможете воспользоватся потомучто вам сначало будет лапшу вешать рецепшен, потом врач, потом руководство которое предложит письменно обратится и дотянут до конца гаратии и сделают вид что вы только обратились а гарантия вышла. Вобщем оферюги еще те. На сайте плохие отзывы удаляют. Так что решать вам!» Google акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » «Очень не рекомендую. Шайка оферистов, качества, ответственности и сервиса ноль зато счёт вам выставят огромный. Очень много скрытых платежей да ещё и растянуть на несколько приёмов вместо одного....!!! После этого отзыва они начали угрожать мне и моей семье и требуют чтобы я удалил этот отзыв. Если надо добавлю фото с письмами их угроз. Это каменный век или 90 е. Вот весь их сервис» Google акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_5» «Не пожелаю и врагу. Сборище горе врачей которые нацелены только на выкачку денег но никак не на помощь, а руководство просто крышует этих коновалов которые с нами делятся. Выбирать вам, отдать деньги и мучатся дальше или решить вопрос.».

Ці відгуки були написані в один день, вони не є оціночним судженням, а містять звинувачення та розміщенні з періодичністю декілька хвилин, керівником закладу було написано відповідь під кожним коментарем та написано звернення до «Google», також керівником закладу було написано на вайбер ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «вимога про видалення недостовірної інформації» та було надіслано претензію цінним листом з описом про вручення.

Переписка результатів не надала, лише з`явився додатковий допис про погрози, що дає можливість встановити, що авторами недостовірної інформації є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Звернення до компанії Googl LLC результатів не принесло, хоча слова «мошенники», «аферисты», «Персонал некомпетентен полностью», «оферюги», «После этого отзыва они начали угрожать мне» та вислови в цілому є недостовірними, та такими що принижують честь, гідність та ділову репутацію Товариства. Представником компанії Googl LLC в Україні є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гугл», що і виступає відповідачем, оскільки саме останній створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Крім того, вказує, що Товариством було подано запит до Департаменту Кіберполіції. За результатами розгляду запиту, Товариству було повідомлено про те, що інформація стосовно користувачів вказаних у Google-акаунтів, відповідно до ст. 162 КПК України віднесена до охоронюваної законом темниці та для її отримання необхідна вмотивована ухвала суду про тимчасовий доступ до речей і документів. Також повідомлено про те, що запитувана інформація перебуває у володінні закордонних провайдерів телекомунікаційних послуг.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2021 року відкрито провадження у справі з проведенням розгляду в порядку загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 55).

03.02.2022 року на адресу суду від представника ТОВ «Гугл» - адвоката Зубрицького О.В. надійшов відзив на позов. У відзиві представник ТОВ «Гугл» зазначає, що ТОВ «Гугл» не є представником компанії Google LLC в Україні, а є самостійною юридичною особою, як не впливає на Google сервіси. Вказав, що у відповідь на запит від 09.01.2021 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 16.02.2021 року вх. № 7991 повідомило, що « .. станом на 12.02.2021 року представництва компаній «Google LLC» та «Google International LLC» в Міністерстві не зареєстровано. Враховуючи викладене, ТОВ «Гугл» не є представництвом американської компанії «Google LLC» в Україні, а тому не несе відповідальності за дії іншого суб`єкта господарювання. Зазначив, що позивачем не зазначено у прохальній частині позову, яку саме інформацію чи її частину позивач просити визнати недостовірною. Також, зазначив, що позивач не надав належним та допустимих доказів того, що оспорювану інформацію поширили відповідачі чи ТОВ «Гугл», і що саме вони є належними відповідачами у справі. Просив суд відмовити у задоволенні позову (а.с. 78-98).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2022 року підготовче провадження по справі закрито, призначено судовий розгляд справи по суті (а.с. 136).

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Толюпа О.О. позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Гугл» - адвокат Зубрицький О.В. заперечив проти позовних вимог в частині, що стосуються Товариства, вказав, що ТОВ «Гугл» є неналежним відповідачем. Також зазначив, що висловлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розцінювати як оціночні судження, а не як фактичні твердження. Просив у позові відмовити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, відзиви на позов не подали, з клопотаннями з процесуальних питань не вертались.

Згідно ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті тому суд вважав за можливе провести судовий розгляд справи за відсутності відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Заслухавши представників сторін - адвокатів Толюпа О.О. та Зубрицького О.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Дент-Сервіс Плюс» є юридичною особою приватного права, що створена за законодавством України з дня державної реєстрації, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, з метою задоволення ринкових потреб у товарах, продукції, послугах і роботах та отримання прибутку шляхом здійснення господарської (підприємницької) діяльності (а.с. 34-43).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.04.2016 року, основним видом економічної діяльності ТОВ «Дент-Сервіс Плюс» є 86.23 Стоматологічна практика (а.с. 9).

Судом також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05.06.2021 року до ТОВ «Дент-Сервіс Плюс» звернулись відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою отримання стоматологічних послуг. При зверненні ними заповнені анкети (а.с. 14, 15).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були надані стоматологічні послуги, за які останніми було проведено оплати в розмірі 465,00 грн. та 1 415,00 грн. відповідно (а.с. 20-24).

23.06.2021 року позивач в пошуковій системі «Google» «Google Мій бізнес» встановив, що було розміщено відомості про медичний центр, а саме: Google акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2» «Самая ужасная клиника. Просто насос по выкачке денег. Персонал некомпетентен полностью. Три раза делали снимок ни разу толком не получилось но деньги содрали за все три. Просто жесть. Не рекомендую! Всё кого сдесь обманут пишите заявление на мошенников и аферистов» Google акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_3 » «Ужасная клиника, сервис и врачи. Зато цены заоблачные. Не смотрите на прайс и даже на консультацие вам скажут цену минимум в 5 раз меньше чем после услуги, мотивируя что у них много скрытых платежей. Качество это вобще жесть не просто так они дают максимум 6 месяцев гарантии, но вы ей не успеете и не сможете воспользоватся потому что вам сначало будет лапшу вешать рецепшен, потом врач, потом руководство которое предложит письменно обратится и дотянут до конца гаратии и сделают вид что вы только обратились, а гарантия вышла. Вобщем оферюги еще те. На сайте плохие отзывы удаляют. Так что решать вам!» Google акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » «Очень не рекомендую. Шайка оферистов, качества, ответственности и сервиса ноль зато счёт вам выставят огромный. Очень много скрытых платежей да ещё и растянуть на несколько приёмов вместо одного....!!! После этого отзыва они начали угрожать мне и моей семье и требуют чтобы я удалил этот отзыв. Если надо добавлю фото с письмами их угроз. Это каменный век или 90 е. Вот весь их сервис» Google акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_5» «Не пожелаю и врагу. Сборище горе врачей которые нацелены только на выкачку денег но никак не на помощь, а руководство просто крышует этих коновалов которые с нами делятся. Выбирать вам, отдать деньги и мучатся дальше или решить вопрос.» (а.с. 25-28).

Позивач вважає, що вказані твердження були розміщені на вказаному сайті відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адже після прийому їх 05.06.2021 року в медичному центрі ТОВ «Дент-Сервіс Плюс» останні висунули претензії щодо надання стоматологічних послуг та їх вартості.

Позивач вважає, що вказані вислови не відповідають дійсності та зачіпають їх ділову репутацію. Звернення до компанії Google LLC про видалення вказаних коментарів, оскільки саме останній створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації, результатів це принесло.

Судом було встановлено, що ТОВ «Гугл», яка була визначена позивачем, як відповідач не є представником компанії Google LLC в Україні, а є самостійною юридичною особою, як не впливає на Google сервіси.

У відповідь на запит від 09.01.2021 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 16.02.2021 року вх. № 7991 повідомило, що « .. станом на 12.02.2021 року представництва компаній «Google LLC» та «Google International LLC» в Міністерстві не зареєстровано. Враховуючи викладене, ТОВ «Гугл» не є представництвом американської компанії «Google LLC» в Україні, а тому не несе відповідальності за дії іншого суб`єкта господарювання.

Основним Законом України проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28 Конституції України).

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Вказані положення також закріплені в ст. 297 ЦК України.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Положеннями ст.ст. 15, 275 ЦК України передбачено право особи на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Згідно ст.ст. 94, 277 ЦК України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до ст. 277 ЦК України та роз`яснень, які містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті права, які можуть їй належати, і це право підлягає захисту в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Недостовірною є інформація, яка не відповідає дійсності, містить в собі неправдиві дані, викладена із перекрученням фактів.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених частиною другою ст. 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

В рішенні Європейського суду з прав людини «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання, поглядів, припущень не підлягає доведенню. Особа, яка висловлює не факти, а свої погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

У своїх рішеннях Європейським судом з прав людини наголошено про необхідність врахування критерію пропорційності, а також обґрунтованості обмеження.

Аналізуючи обставини справи в призмі правових норм, що регулюють дані правовідносини суд вважає, що позивачем не розмежовано відомостей фактичного характеру від думок, поглядів, критичних висловлювань, ідей, оцінок, висловлених відповідачем в порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова, та не обґрунтував необхідності втручання суду в процес реалізації особою цього права.

Положеннями ст.30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Разом з тим, зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета спору та підстав позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20.06.2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21.11.2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12.12.2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05.05.2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18).

Ураховуючи наведене, відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайту відповідного інформаційного матеріалу.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, хто саме є автором поширеної інформації та власником інтернет-ресурсу, на якому ця інформація розміщена.

Представник ТОВ «Гугл» посилався на те, що ТОВ «Гугл» не є представником компанії Google LLC в Україні, а є самостійною юридичною особою, як не впливає на Google сервіси. Вказав, що у відповідь на запит від 09.01.2021 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 16.02.2021 року вх. № 7991 повідомило, що « .. станом на 12.02.2021 року представництва компаній «Google LLC» та «Google International LLC» в Міністерстві не зареєстровано. Тому, ТОВ «Гугл» не є представництвом американської компанії «Google LLC» в Україні, через що не несе відповідальності за дії іншого суб`єкта господарювання

Позивач вказаного належними та допустимими доказами не спростував. Відтак, такі доводи позивача щодо залучення ТОВ «Гугл» до участі в даній справі будуються виключно на припущеннях самого позивача, не підтверджених належними і допустимими доказами, а лише «отриманням інформації з Інтернету».

Окрім того, позивачем доказами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не доведено, що Google акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2», Google акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_3», Google акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_4», Google акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_5» є облікованими записами відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у системі реєстрації та інформація пов`язана з таким записом.

Таким чином, суд надходить до висновку про те, що позивач не довів, що оскаржувана ним інформація, яка, на його думку, порушує його права, поширена саме ТОВ «Гугл» або ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому позивач не конкретизував інформацію про дійсні персональні дані, які стосуються осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач з будь-якими клопотаннями щодо витребовування доказів, проведення експертиз в ході розгляду справи не звертався, реалізуючи надані йому права на власний розсуд.

За таких обставин суд надходить до висновку, що з наданих учасниками справи доказів, неможливо встановити, що саме відповідачі є дійсними власниками Google акаунтів та останніми створено технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнані права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Разом з тим, слід зазначити, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження а ні підстави для звернення до суду за захистом свого цивільного права через його порушення, невизнання або оспорювання, як і сам факт порушення, невизнання або оспорювання права, свобод чи законних інтересів, а ні посилання позивача на обґрунтування своїх правових вимог.

Звертаючись до суду, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту протиправної поведінки відповідачів, тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Позивачем не вказано, чим саме відповідачі порушили його права.

Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.

Виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи заперечень, суд приходить до висновку про те, що позивачем не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування, а саме, що ТОВ «Гугл» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є відповідальними за поширення інформації, яку позивач вважає недостовірною і просить припинити її поширення і за таких умов заявлений позов не підлягає задоволенню.

При цьому суд виходить з того, що у разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі не вирішено, суд відмовляє у позові саме з цих підстав. При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.

Відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі положень ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, у тому числі судовий збір, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 266, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дент-Сервіс Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гугл» про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко