Рішення

від 18.10.2023 по справі 120/9906/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 жовтня 2023 р. Справа №120/9906/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДГРІН" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

06.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДГРІН" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка полягає у не внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «ТРЕЙДГРІН» за листопад 2021 року в розмірі 3 955 414 грн. й за листопад 2021 року в розмірі 3 402 012 грн.

- зобов?язати Головне управління ДПС у Вінницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «ТРЕЙДГРІН» за листопад 2021 року в розмірі 3 955 414 грн. й за листопад 2021 року в розмірі 3 402 012 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року по справі №120/6732/22, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.06.2022 року №002768073 та №0027660703.

Отже, на думку позивача, сума бюджетного відшкодування у розмірі 7357426 грн. набула статусу узгодженої з дня набрання законної сили постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22 та, відповідно, відповідач зобов?язаний був внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Проте, відповідачем не було вчинено відповідних дій, спрямованих на повернення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У зв`язку із чим, 30.05.2023 року на адресу відповідача був направлений адвокатський запит щодо надання достовірної інформації щодо внесення відповідачем до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2021 року на суму 3 955 414 грн. та за листопад 2021 року на суму 3 402 012 грн.

Листом Головного управління ДПС у Вінницькій області № 19465/6/02-32-07-03-14 від 02.06.2023 року «Про надання інформації» повідомлено, що відповідачу відомо про наявні судові рішення, але у зв?язку із тим, що він має намір повторно звертатися із касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22 до Верховного Суду разом із клопотанням про зупинення виконання рішення, то лише за результатами розгляду касаційної скарги, ним будуть прийняті відповідні заходи щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Позивач вказує, що ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 року по справі № 120/6732/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22.

Цією ж ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії (виконання) рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «ГРЕЙДГРІН» за листопад 2021 року у розмірі 3 955 414 грн. та за листопад 2021 року у розмірі 3 402 012 грн., оскільки відповідачем порушено обов`язок щодо внесення відповідних даних, визначений Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №26, затверджений Постановою КМУ № 26 від 25.01.2017 року, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою від 11.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.07.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що контролюючим органом під час перевірки встановлено, відповідно до сукупності фактів та обставин, досліджених по ланцюгу постачання за вересень-листопад 2021 року, що ТОВ «Сампл Агро» та ПП «Галатея Таврії» проводять операції, спрямовані на отримання податкової вигади кінцевими отримувачами. Встановлені факти підтверджують, що дані підприємства фактично не постачали ТМЦ (соняшник) на адресу ТОВ "ТРЕЙДГРІН" у вересні-листопаді 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, задекларовані ТОВ "ТРЕЙДГРІН" операції з придбання соняшника у вищезазначених контрагентів не можуть вважатися такими, що дають право на податковий кредит згідно умов ст. 198.1 Податкового кодексу України.

Також відповідач зазначає, що управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області опрацьовані рішення судових органів, до Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість внесено інформацію про узгоджену за рішенням судових органів суму бюджетного відшкодування ТОВ "ТРЕЙДГРІН", та складено інформаційну довідку "щодо узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в судовому порядку" для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі внесеної ДПІС до Реєстру інформації, повернення органами казначейства сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення даних з урахуванням положень підпункту 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та відповідно до Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017 року №26.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

31.07.2023 представник позивача подала клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

03.08.2023 року представник позивача подала відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

20.12.2021 року ТОВ "ТРЕЙДГРІН" подало до Головного управління ДПС у Вінницькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року від 20.12.2021 року № 9387098093.

Оскільки в рядку 20.2.1. Декларації позивачем зазначена сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 11101937 грн., тому разом з Декларацією позивачем була подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку.

На підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області від 20.01.2022 №266, від 24.01.2022 року № 313, та від 24.01.2022р. № 314, відповідно до наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.01.2022р. № 173к, виданого на підставі п.п. 19-1.1.6 п. 19-1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ТРЕЙДГРІН» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2021 року № 938709893 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах з 01.04.2021 року по 31.10.2021 року, за результатами якої складено Акт від 04.02.2022 року № 1281/02-32-07-03/44133393.

Згідно вказаного акту, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні у Декларації за листопад 2021 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах з 01.04.2021р. по 31.10.2021р. встановлено порушення платником податків: п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10. ст.. 201 ПК України, що призвело до:

- завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.20.2 (20.2.1) Декларації) за листопад 2021р. на 3 955 414 грн.;

- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) за листопад 2021р. на 3 402 012 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем, прийнято податкові повідомлення - рішення від 14.06.2022:

- № 0027680703, яким зменшено суму розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3402012 грн.;

- № 0027660703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 3955414 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 988854 грн.

У тексті вказаних ППР зазначено, що підставою для їх прийняття є: "заниження податкового кредиту по податку на додану вартість, що призвело до завищення ним бюджетного відшкодування та завищення від`ємного значення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року по справі №120/6732/22, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.06.2022 року №002768073 та №0027660703.

Отже, на думку позивача, сума бюджетного відшкодування у розмірі 7357426 грн. набула статусу узгодженої з дня набрання законної сили постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22 та, відповідно, відповідач зобов?язаний був внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Проте, відповідачем не було вчинено відповідних дій, спрямованих на повернення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У зв`язку із чим, 30.05.2023 року на адресу відповідача був направлений адвокатський запит щодо надання достовірної інформації щодо внесення відповідачем до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2021 року на суму 3 955 414 грн. та за листопад 2021 року на суму 3 402 012 грн.

Листом Головного управління ДПС у Вінницькій області № 19465/6/02-32-07-03-14 від 02.06.2023 року «Про надання інформації» повідомлено, що відповідачу відомо про наявні судові рішення, але у зв?язку із тим, що він має намір повторно звертатися із касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22 до Верховного Суду разом із клопотанням про зупинення виконання рішення, то лише за результатами розгляду касаційної скарги, ним будуть прийняті відповідні заходи щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Позивач вказує, що ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 року по справі № 120/6732/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22.

Цією ж ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії (виконання) рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «ГРЕЙДГРІН» за листопад 2021 року в розмірі 3 955 414 грн. та за листопад 2021 року в розмірі 3 402 012 грн., оскільки відповідачем порушено обов`язок щодо внесення відповідних даних, визначений Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №26, затверджений Постановою КМУ № 26 від 25.01.2017 року, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано нормами статті 200 ПК України.

Згідно пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 200.7.1. пункту 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

В пункті 200.10 статті 200 ПК України вказано, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Нормами пункту 200.12 статті 200 ПК України передбачено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У відповідності до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно з п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов?язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов?язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов?язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст. 60 ПІК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із п. 60.5 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 (далі Порядок № 26).

Пунктом 7 Порядку №26 передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно пункту 12 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Разом з тим, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС (ДПС) в Реєстрі інформації про її узгодження.

Наведене дає підстави для висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Таким чином, з метою повернення суми з податку на додану вартість за листопад 2021 року та за листопад 2021 року контролюючий орган повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Суд зазначає, що процедура повернення сум бюджетного відшкодування визначена Порядком №26 та є обов`язковою для здійснення перерахунку сум відшкодування на рахунок платника податків.

Обов`язок щодо внесення відповідних даних до Реєстру на момент виникнення спірних правовідносин покладено саме на відповідача .

Забезпечення технічної можливості внесення даних до Реєстру також є обов`язком суб`єкта владних повноважень та відсутність такої можливості не може покладати додатковий тягар та викликати негативні наслідки для платників податків.

Таким чином, відповідачем порушено встановлений Податковим кодексом України обов`язок щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого бюджетного відшкодування за заявою поданою позивачем.

Аналізуючи вищенаведені норми права та зокрема підпункт «г» пункту 200.12 статті 200 ПК України суд приходить до висновку, що суми бюджетного відшкодування вважаються узгодженими у випадку, якщо контролюючим органом не було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення (у випадку, якщо такі були винесені податковим органом на підставі здійснення перевірки інформації, зазначеної у поданій платником податків декларації).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума бюджетного відшкодування за листопад 2021 року в розмірі 7 357 426 грн. набула статусу узгодженої з дня набрання законної сили постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року у справі №120/6732/22.

Однак відповідачем не було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2021 року, в сумі 3 955 414 грн. та 3 402 012 грн.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «ТРЕЙДГРІН» за листопад 2021 року в розмірі 3 955 414 грн. та за листопад 2021 року в розмірі 3 402 012 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.06.2023 року № 19465/6/02-32-07-03-14 «Про надання інформації" відповідачу відомо про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «ТРЕЙДГРІН», але у зв?язку із тим, що відповідач має намір повторно звертатися із касаційною скаргою до Верховного Суду разом із клопотанням про зупинення виконання рішення, то лише за результатами розгляду касаційної скарги, ним будуть прийняті відповідні заходи щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Також встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 року по справі № 120/6732/22, окрім іншого, відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про зупинення дії (виконання) рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №120/6732/22.

Враховуючи, що відповідачем не було вчинено відповідних дій, спрямованих на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «ТРЕЙДГРІН» за листопад 2021 року в розмірі 3 955 414 грн. та за листопад 2021 року в розмірі 3 402 012 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення на користь позивача витрат понесених ним на правову допомогу адвоката у розмірі 3000 грн., суд зазначає наступне.

відповідно до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 та постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 вказаного Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною третьою статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зміст наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку про те, що адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 15.06.2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1083409 від 15.06.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВН № 000116, платіжне доручення № 322 від 15.06.2023 року на суму 3000 грн, акт (звіт) приймання - передачі наданих послуг від 28.07.2023 року.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що понесені витрати дійсно пов`язані саме з розглядом даної справи, підтверджені документально, є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

З огляду на викладене, понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295, 297 КАС України,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка полягає у не внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «ТРЕЙДГРІН» за листопад 2021 року в розмірі 3 955 414 грн. та за листопад 2021 року в розмірі 3 402 012 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «ТРЕЙДГРІН» за листопад 2021 року в розмірі 3 955 414 грн. та за листопад 2021 року в розмірі 3 402 012 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДГРІН" (вул. Хмельницьке шосе, буд.2А, офіс 711, м. Вінниця, 21036, ІКЮО 44133393) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДГРІН" (вул. Хмельницьке шосе, буд.2А, офіс 711, м. Вінниця, 21036, ІКЮО 44133393) понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДГРІН" (вул. Хмельницьке шосе, буд.2А, офіс 711, м. Вінниця, 21036, ІКЮО 44133393 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150)

Суддя Дончик Віталій Володимирович