Рішення

від 18.10.2023 по справі 140/19996/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/19996/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради (далі Управління, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, зобов`язання призначити щомісячні виплати допомоги на проживаня внутрішньо переміщеним особам.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 має статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, що підтверджується витягом з розпорядження №117 від 18.01.2022 Сєверодонецької міської військово-цивільної адміністрації, та згідно паспортних даних адресою місця проживання позивача є м. Сєвєродонецьк Луганської області; адресою зареєстрованого місця проживання є: АДРЕСА_1 .

З 01.09.2019 позивач була зарахована до автономного закладу вищої освіти «Українська академія друкарства» на денну форму навчання та на час навчання задля поселення в гуртожиток здійснила реєстрацію свого місця проживання за адресою: студентський гуртожиток АДРЕСА_2 , як того вимагали умови поселення в гуртожиток. У зв`язку із закінченням навчання, 06.03.2023 позивач була знята з зареєстрованого місця проживання в гуртожитку, що підтверджується відомостями з реєстру Львівської міської територіальної громади від 18.03.2023 №3009871-Ш.

24.03.2023 позивач стала на облік як внутрішньо переміщена особа, про що видана довідка від 24.03.2023 №751-7001746904. Після отримання довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи позивач звернулась до Управління з заявою щодо надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, оскільки позивач перемістилась з території, де ведуться активні бойові дії.

Однак, у відповідь на подану заяву отримала повідомлення від 07.04.2023 за вих. №516/04, яким відмовлено у призначення допомоги внутрішньо переміщеній особі, оскільки адреса звідки перемістилася особа не відноситься до територій, територіальних громад у яких провадяться воєнні дії або які перебувають під окупацією, оточенням.

Представник позивача вважає відмову відповідача у грошовій допомозі на проживання внутрішньо переміщеній особі протиправною, оскільки позивач є внутрішньо переміщеною особою із м. Сєвєродонецьк Луганської області, яке наразі знаходиться під окупацією, має статус внутрішньо переміщеної особи та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі Постанова №332) має право на щомісячну допомогу на проживання.

З урахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується із доводами позовної заяви та зазначає, що позивач навчалась у м. Львів, яке не відноситься до територій, територіальних громад у яких провадяться воєнні дії або які перебувають під окупацією, оточенням, тому Управлінням правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання.

30.08.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказала, що станом на 24.02.2022 позивач навчалась та проживала у м. Львів, однак через дистанційне навчання повернулася додому в м. Сєвєродонецьк, де продовжила навчання онлайн, про що свідчить куплений білет на потяг на 08.02.2023 зі Львова до Лиману. Після початку широкомаштабного вторгнення, позивач з 14.03.2023 виїхала з м. Сєвєродонецьк та на постійній основі проживає у м. Нововолинськ. Відтак, має право на щомісячну допомогу на проживання.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.03.2023 ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №751-7001746904 від 24.03.2023. Згідно з довідкою №751-7001746904 від 24.03.2023 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Разом з тим у позивача до досягнення 18-річчя був наявний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, що підтверджується витягом з розпорядження від 18.01.2022 №117 Сєверодонецької міської військово-цивільної адміністрації.

Після отримання довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи позивач 24.03.2023 звернулась до Управління з заявою щодо надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, оскільки позивач перемістилась з території, де ведуться активні бойові дії.

Однак, рішенням Управління від 03.04.2023 № 50751-21890603-2023-1 «Про призначення допомоги переміщеним особам на проживання» відмовлено у призначення допомоги ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеній особі, оскільки адреса звідки перемістилася особа не відноситься до територій, територіальних громад у яких провадяться воєнні дії або які перебувають під окупацією, оточенням, про що позивачу надіслано повідомлення від 07.04.2023 за вих. №516/04.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII (далі Закон №1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті 1 Закону № 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).

Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно з частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі Постанова №505).

Пунктом 2 Порядку №505 було визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі по тексту Порядок №332).

Пунктом 2 Порядку №332 (в редакції від 01.03.2022 року, чинної на момент подання позивачем заяви від 24.03.2022) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Відповідно до пункту 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 14.04.2022, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови № 505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

З аналізу зазначених норм, суд прийшов до висновку про те, що допомога надається, зокрема, особам, які перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р, або були облікованими до 24 лютого 2022 р. на території, включеній у розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», за умови надання відповідної заяви.

У свою чергу, суд наголошує на тому, що випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, законодавець пов`язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення певного регіону до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.06.2023 у справі №160/12308/22, та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Так, ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №751-7001746904 від 24.03.2023. Згідно з довідкою №751-7001746904 від 24.03.2023 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Розпорядження №204-р Луганська область, з якої перемістилася ОСОБА_1 включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Водночас, Волинська область, до якої позивач перемістилася також включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Відтак, у відповідача не було фактичних та правових підстав для прийняття рішення від 03.04.2023 №50751-21890603-2023-1, яким відмовлено у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, а у позивача наявні умови, визначені пунктом 2 Порядку №332 (а саме, ОСОБА_1 перемістилися з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), відтак, вона належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332.

Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача про відмову у призначенні допомоги позивачу як внутрішньо переміщеній особі через її реєстрацію в період з 01.10.2019 по 06.03.2023 у м Львів, яке не відноситься до територій, територіальних громад, у яких проводять воєнні дії, або які перебувають під оточенням, окупацією, оскільки в цей період позивач навчалась в Українській академії друкарства, місцезнаходженням якої є м.Львів та лише на період навчання змінила адресу зареєстрованого місця проживання для поселення у гуртожиток, як того вимагали умови академії, що розміщені на офіціному сайті та є загальнодоступними. При тому, позивач 08.02.2023 повернулась у м. Сєвєродонецьк, про що свідчить посадочний документ на 08.02.2023 зі ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де проживала до виникнення обставин, які змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та тимчасової окупації, що в силу приписів частини другої статті 1 Закону №1706-VII м. Сєвєродонецьк визнається для позивача адресою покинутого місця проживання.

Водночас, факт постійного проживання позивача у м. Сєвєродонецьку підтверджується, зокрема, інформацією з паспортних даних та витягом з розпорядження керівника Сєверодонецької міської військово-цивільної адміністрації «Про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» від 18.01.2022 №117 та довідкою №751-7001746904 від 24.03.2023, згідно якої позивач була взята на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій зазначається зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

З огляду на встановлені в ході розгляду обставини справи суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 03.04.2023 №50751-21890603-2023-1, яким відмовлено у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Підсумовуючи вище викладене та з огляду на те, що в ході розгляду даної справи підтверджено протиправність рішення від 03.04.2023 №50751-21890603-2023-1 про відмову позивачу у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, водночас як і підтверджено те, що позивач належить до осіб, що мають право на допомогу на проживання визначену Порядком №332, тому, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення від 03.04.2023 №50751-21890603-2023-1, яким відмовлено позивачу у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, передбаченуПорядком № 332, та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначенуПорядком № 332, з 01.03.2023.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління судовий збір в сумі 1073,60 грн., сплачений квитанцією від 13.07.2023.

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 03 квітня 2023 року №50751-21890603-2023-1, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, визначеної Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2023 року №332.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2023 року №332, з 01 березня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код 03191986)

Суддя О. О. Андрусенко