Рішення

від 19.10.2023 по справі 200/4453/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року Справа№200/4453/23

Донецький окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему Електронний суд, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків з вимогою:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управлення ДПС по роботі з великими платниками податків від 22 травня 2023 року № 22835000402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням спеціально визначеною нормою Податкового кодексу України щодо застосування нових строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань у період воєнного стану. Позивач вказав, що ним не порушено строк реєстрації податкових накладних за червень 2022 року, оскільки дата граничної реєстрації податкових накладних, відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» №2876 становить 5 липня 2022 року. Отже, застосування до позивача фінансової відповідальності у вигляді штрафної санкції на підставі пункту 120 1.1. статті 1201 є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення протиправним.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних, виписаних протягом періоду з 1 червня 2022 року по 16 червня 2022 року, за що передбачена відповідальність приписами норми п.120-1.1 ст. 120 -1 розділу V Податкового кодексу України. Стосовно застосування положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» №2876 вказав, що оскільки граничний строк реєстрацій податкових накладних відповідно до чинного на той час законодавства припадав на 30 червня 2022 року, до набрання чинності Закону № 2876, тому, враховуючи, що спірні податкові накладні були зареєстровані (несвоєчасно) в 2022 році, то до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон № 2876.

Стосовно тверджень позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних вказав, що податкові накладні були надіслані до ДПС України засобами електронного зв`язку за допомогою програми «М.Е.Dос.» 30 червня 2022 року о 18:32 год., тобто в час, коли приймання документів від платників податків вже не здійснювалось. У зв`язку з цим, податкові накладні були зареєстровані на наступний операційний день. При цьому вказав, що положення стосовно приймання податкових накладних до 20:00 год., були внесені відповідним Законом про внесення змін до пп. 69.18 п. 69 «Перехідних положень» Податкового кодексу України лише 15 березня 2023 року, проте спірні податкові накладні виписані та зареєстровані до запровадження таких змін.

20 вересня 2023 року представник позивача надав відповідь на відзив та зазначив, що податкові накладні були направлені на реєстрацію 30 червня 2022 року без порушення терміну їх реєстрації. Вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Позивач наголосив, шо Законом України «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» прямо передбачено, що нові строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань та штрафні санкції встановлюються з дати введення воєнного стану, а саме з 24 лютого 2022 року, оскільки Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 датовано 24 лютого 2022 року, а також затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження в адміністративній справі, відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська зареєстровано юридичною особою, перебуває на обліку у відповідача та є платником, у тому числі, податку на додану вартість.

19 квітня 2023 року Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість за червень 2022 року ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська».

За результатами перевірки складено Акт від 19 квітня 2023 року № 214/35- 00- 04-02-14/36975983, яким встановлено несвоєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування №1 від 1 червня 2022 року, №2 від 1 червня 2022 року, №3 від 1 червня 2022 року, №4 від 2 червня 2022 року, №6 від 2 червня 2022 року, №7 від 3 червня 2022 року, №8 від 3 червня 2022 року, №9 від 3 червня 2022 року, №10 від 6 червня 2022 року, №11 від 6 червня 2022 року, №12 від 6 червня 2022 року, №13 від 6 червня 2022 року, №14 від 6 червня 2022 року, №15 від 7 червня 2022 року , №16 від 7 червня 2022 року, №17 від 7 червня 2022 року, №18 від 7 червня 2022 року, №19 від 8 червня 2022 року , №20 від 8 червня 2022 року, №21 від 8 червня 2022 року, №22 від 9 червня 2022 року, №23 від 9 червня 2022 року, №24 від 9 червня 2022 року, №25 від 10 червня 2022 року, №26 від 10 червня 2022 року, №28 від 14 червня 2022 року, №29 від 14 червня 2022 року, №30 від 15 червня 2022 року зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних 1 липня 2022 року з порушенням терміну реєстрації на 1 день, що є порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та підпункту 69.1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України - несвоєчасна реєстрація податкових накладних. Відповідальність платника передбачена пунктом 120'.1 статті 120' Податкового кодексу України.

За результатами акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 22 травня 2023 року №22835000402 щодо накладання на ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» штрафу у розмірі 437621,85 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

За результатами адміністративного оскарження, Державною податковою службою України прийнято рішення №300-1/146 від 12 червня 2023року, яким спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, зокрема, зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) (п.1).

Відповідно до пункту 2 Порядку, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

За пунктом 3 Порядку, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п. 5, 7-15 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Отримувач (покупець) - платник податку має право звіряти дані отриманих податкової накладної та/або розрахунку коригування на відповідність даним Реєстру.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, а також до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем), крім розрахунків коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю) (зменшення податкового зобов`язання постачальника (продавця) та податкового кредиту отримувача (покупця), складених після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації таким отримувачем (покупцем).

До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням: кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою; кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

За підпунктом 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 ПК України, операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 6 червня 2017року № 557 (далі Порядок № 557), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронний цифровий підпис, Про інформацію, Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, Про телекомунікації, визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу (п.1 Порядку).

Відповідно до п.2 розділу І Порядку № 557, друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

Перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

За п. 4 6, 9, 11 - 12 розділу ІІ Порядку, після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Відповідно до Наказу ДПС України від 14 червня 2012 року №516 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та обробки податкової звітності платників податків, який розроблено на підставі вимог чинного законодавства та яким регламентуються всі операції з приймання та обробки податкової звітності, податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ (центр обробки електронних звітів) в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв`язку без подання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 Про подання електронної податкової звітності.

Пункт 4.13.1 - 4.13.6 Методичних рекомендацій, податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ (центр обробки електронних звітів) в електронному вигляді з накладанням ЕЦП (електронний цифровий підпис) засобами телекомунікаційного зв`язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності". Звітність приймається засобами телекомунікаційного зв`язку.

Документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або будь-якого іншого програмного забезпечення, яке формує вихідний документ у форматі, затвердженому ДПС України, з накладеним ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до АЗ (адресат звітності) засобами телекомунікаційного зв`язку, вважається оригіналом.

Електронні звіти від платників податків приймаються за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі. АЗ при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт і час доставки звітності до ЦОЕЗ.

ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника. ЦОЕЗ працює щоденно.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прийняття податкової документації є обов`язком контролюючого органу, за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов`язкових реквізитів. Законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових накладних. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів.

При цьому, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109.1 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У постанові від 1 липня 2020 року у справі №520/3640/19 Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків.

Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанови від 14 серпня 2018 рокуу справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 2 липня 2019 у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2019 у справу №809/1040/17 дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.

У постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 у справі № 0940/1600/18 суд касаційної інстанції за результатами системного аналізу норм матеріального права дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Системний аналіз наведених норм права та висновків Верховного Суду в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.

Суд зазначає, що з аналізу положень ПК України, Порядків № 1246 та №557, вбачається, що податковим законодавством визначено обов`язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години. При цьому, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем, законодавство не визначає час його тривалості.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська 30 червня 2022 року складені податкові накладні №1 від 1 червня 2022 року, №2 від 1 червня 2022 року, №3 від 1 червня 2022 року, №4 від 2 червня 2022 року, №6 від 2 червня 2022 року, №7 від 3 червня 2022 року, №8 від 3 червня 2022 року, №9 від 3 червня 2022 року, №10 від 6 червня 2022 року, №11 від 6 червня 2022 року, №12 від 6 червня 2022 року, №13 від червня 2022 року, №14 від 6 червня 2022 року, №15 від 7 червня 2022 року , №16 від 7 червня 2022 року, №17 від 7 червня 2022 року, №18 від 7 червня 2022 року, №19 від 8 червня 2022 року , №20 від 8 червня 2022 року, №21 від 8 червня 2022 року, №22 від 9 червня 2022 року, №23 від 9 червня 2022 року, №24 від 9 червня 2022 року, №25 від 10 червня 2022 року, №26 від 10 червня 2022 року, №28 від 14 червня 2022 року, №29 від 14 червня 2022 року, №30 від 15 червня 2022 року, які за даними скріншотів програми M.E.Doc подані на реєстрацію 30 червня 2022 року (підписано печаткою: 30.06.2022 у період часу з 16:17 по 16:27, очікується доставка: 30.06.2022 18:32). Граничним строком реєстрації вищезазначених податкових накладних є 30 червня 2022 року. Квитанції про реєстрацію вищевказаних податкових накладних складені 1 липня 2022 року у період часу з 12:17 по 12:43.

Отже, затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виникла не з вини позивача, оскільки податковим органом безпідставно, прийнято зазначені накладні не в день їх надходження або без зазначення фактичного часу їх отримання в момент такого отримання.

Таким чином, ураховуючи, що ТОВ Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська податкові накладні подані на реєстрацію 30 червня 2022 року о 18:32, тобто у строк встановлений Податковим кодексом України та Порядком №1246, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування відповідальності до платника податків.

Стосовно посилання відповідача на положення пункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Суд звертає увагу, що пунктом 69.18 визначено виключно, що у робочі дні з 8 години до 18 години здійснюються саме з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків.

Отже, вказаними пунктом не змінено порядок та терміни реєстрації податкових накладних, не встановлює нових правил реєстрації податкових накладних.

Положення пункту не містять застережень щодо застосування вказаних обмежень при визначенні грачиних строків подання платником податку податкової звітності (документації) або меж операційного дня.

Також суд зауважує, хоча вказаними пунктом і обмежено час приймання електронних документів, однак ця норма не змінює визначення терміну операційний день.

Як зазначалось вище, податковим законодавством визначено обов`язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години. Зміни до п.3 Порядку №1246, яким визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, не вносились.

Зазначене також підтверджується внесеними змінами Законом України 12 січня 2023 року № 2876-IX до вказаного пункту з метою усунення неоднакового його трактування, якими визначено, зокрема: Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години. Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Зазначеними змінами підтверджено, що межі часу для приймання електронних документів від платників податків не є тотожними з межами операційного дня для реєстрації податкових накладних.

Таким чином, скорочені терміни приймання електронних документів від платників податків, що були визначені п.69.18 ПК України, на момент направлення позивачем на реєстрацію податкової ПН, не можуть слугувати підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до ст. 120-1 ПК України.

Крім того, суд вважає обгрунтованими доводи представника позивача про те, що норми Закону № 2876-IX, яким доповнено пункти 89 та 90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ, на період воєнного стану з 24.04.2022 встановлюють більш сприятливі умови щодо строків реєстрації податкових накладних та фактично скасовують відповідальність платника податків в даній справі, то, відповідно, мають зворотню дію в часі.

Наведене вище свідчить, що позивач своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації вказаних податкових накладних, що виключає притягнення позивача до відповідальності на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, тому податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управлення ДПС по роботі з великими платниками податків від 22 травня 2023 року № 22835000402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 10 серпня 2023 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6564,33 грн. Проте, оскільки позов подано через систему Електронний суд, належний розмір судового збору за подання даного позову складає 5251,46 грн. (437621,85 грн. *1,5%=6564,33 грн. *0,8).

Таким чином, судовий збір у розмірі 5251,46 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення суми надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управлення ДПС по роботі з великими платниками податків від 22 травня 2023 року № 22835000402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: місцезнаходження: м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ ВП 44131658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська (місцезнаходження: Донецька обл., Покровський р-н, село Сергіївка, пров. Верхній, б. 44, код ЄДРПОУ 36975983) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5251,46 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв