Рішення
від 18.10.2023 по справі 260/5107/23
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5107/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, код ЄДРПОУ 13592841) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБ-ЛОКО» (89664, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Лалово, вул. Українська, б/н, код ЄДРПОУ 37940862) про стягнення адміністративно господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2023 року Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБ-ЛОКО», якою просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБ-ЛОКО» адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 61 258,14 грн.

07 липня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументувала тим, що відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Оскільки середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2022 році становила 116 548,91 грн., то за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 58274,46грн. Однак, відповідач до 15.04.2023 року, строк встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатив. На день подачі позовної заяви до суду 20.06.2023 року строк прострочення платежу становить 64 дні, а отже пеня, при обліковій ставці НБУ 25% становить 2 983,68 грн.

02 серпня 2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач вжив всіх необхідних заходів для працевлаштування необхідної кількості осіб з вадами здоров`я в 2022 році. Так, 01 липня 2022 року відповідач працевлаштував бухгалтером інваліда 3 групи : ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач оплачував ОСОБА_1 заробітну плату, нараховував та утримував із її заробітної плати відповідні податки та збори. Про даний факт позивача по справі було повідомлено листом №01/05 від 10.05.2023 року. Однак, даний факт позивач по справі проігнорував, і в подальшому звернувся до суду. Отже, відповідач вжив всіх необхідних заходів для працевлаштування, а також, працевлаштував в 2022 році необхідну кількість інвалідів. Крім того, Закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю проведено аналіз діяльності фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБ-ЛОКО» відповідно до вимог Законів України «Про зайнятість населення» та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2022 рік в ТОВ «ЯБ-ЛОКО» складає 11 осіб, отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для такого становить 1 особа. Разом з тим, середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, в ТОВ «ЯБ-ЛОКО» складає 0 осіб.

З огляду на зазначені відомості Фондом зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, як це передбачено статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Поряд з цим, адміністративно-господарські санкції до 15 квітня ТОВ «ЯБ-ЛОКО» не сплатив.

У зв`язку із виявленим порушенням законодавчих вимог Фонд самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті ТОВ «ЯБ-ЛОКО» у розмірі 58 274,46 грн., здійснив нарахування пені за 64 дні прострочення сплати таких санкцій в сумі 2 983,68 грн. та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 17 Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Норми статті 18 Закону встановлюються обов`язок для підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Передбачена частиною 1 статті 20 Закону міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону, а саме, не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, частин 2, 3, 5 статті 19 Закону, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Відповідач повідомив, що протягом 2022 року в нього працювало 12 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_1 .

Так, як встановлено судом з наданої ТОВ «ЯБ-ЛОКО» копії наказу №01/07 від 01 липня 2022 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду бухгалтера з 01 липня 2022 року, (а.с. 41).

Відповідно до наданої в якості доказу копії довідки МСЕК №0737308 від 16 січня 2016 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, (а.с. 37).

Відповідно до відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) ТОВ «ЯБ-ЛОКО» за 1 квартал 2023 року ОСОБА_1 з липня по грудень 2022 року отримувала заробітну плату, (а.с. 16)

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене суд вважає, що ТОВ «ЯБ-ЛОКО» в 2022 році в повній мірі виконало встановлений законодавством норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому підстави для застосування до такого передбачених статтею 20 Закону адміністративно-господарських санкцій в даному випадку відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯБ-ЛОКО» про стягнення адміністративно господарських санкцій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 жовтня 2023 року.

СуддяТ.В.Скраль

СудЗакарпатський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.10.2023
Оприлюднено23.10.2023
Номер документу114297176
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них зайнятості осіб з інвалідністю

Судовий реєстр по справі —260/5107/23

Постанова від 25.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 15.01.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 15.01.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 04.12.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Рішення від 18.10.2023

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Скраль Т.В.

Ухвала від 25.09.2023

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Скраль Т.В.

Ухвала від 07.07.2023

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Скраль Т.В.

Ухвала від 26.06.2023

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Скраль Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні