Рішення

від 18.10.2023 по справі 260/5784/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/5784/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нумінатор" (вул. Проектна, буд. 6, корпус А, м. Берегово, Берегівський район, Закарпатська область, 90200, код ЄДРПОУ 20436722) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (вул. Гагаріна, буд. 38, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нумінатор" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:

1) прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

2) визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008109 від 08.06.2023;

3) судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 квітня 2023 року посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області проводили рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів щодо дотримання авто перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт на ділянці автодороги міста Берегово по вул. Мукачівській, 263. Під час зазначеного заходу перевірено транспортний засіб марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «НУМІНАТОР», та встановлено відсутність на момент перевірки тахографа, про що складено Акт №343410 від 28.04.2023 року.

Будучи не згідним з Актом №343410 від 28.04.2023, ТзОВ «НУМІНАТОР», 07 червня 2023 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті були подані нормативні та документально підтверджені заперечення, однак 08 червня 2023 року керівником Відділу розглянуто справу та винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ГІШ 008109, у зв`язку з порушенням вимог ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вважаючи Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008109 від 08 червня 2023 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано до суду письмовий відзив, згідно змісту якого вбачається, що останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні у зв`язку з його безпідставністю.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 січня 2023 року посадовими особами Відділу Державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті було складено Акт за № 343410 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.7).

Згідно вищезазначеного Акту виявлено порушення, а саме: транспортний засіб КАМАЗ НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Нумінатор», не облаштований на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №343410 від 28.04.2023 зафіксовано порушення у вигляді відсутності тахографу на транспортному засобі позивача.

У даному випадку, відсутність тахографа має бути замінена наявним контролем з боку суб`єкта господарювання (позивача) у вигляді заповненої індивідуальної контрольної книжки водія за приписом п.6.3 вищезазначеного Положення №340: «водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (згідно додатку 1) або повинен мати копію графіка змінності водіїв».

Враховуючи, що під час здійснення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) 28.04.2023 у водія ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_3 додається) була відсутня індивідуальна книжка водія.

Надання індивідуальної книжки водія при розгляді справи та при поданні позовної заяви до суду не може вважатися доказом її наявності та ведення при здійсненні заходів державного контролю. До того, суд звертає увагу, що поданий витяг (частина) індивідуальної книжки та без відміток про перевірку. Тому, поданий витяг індивідуальної книжки водія ОСОБА_1 не може вважатися належним, достовірним доказом в розумінні ст.73-76 КАС України.

Так, транспортний засіб позивача КАМАЗ 5410, д.н.з. НОМЕР_2 відноситься до вантажної категорії транспортних засобів -сідлових тягачів. Повна маса якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 складає 15125 кг (15 тон125 кг), тобто вище за допустимі 3,5 тони.

Судом встановлено, що при складанні акту за результатами перевірки, водій має право ознайомлюватись із його змістом та робити зауваження, надавати пояснення у письмовому вигляді безпосередньо вносивши їх до акту. В акті №343410 від 28.01.2023 не міститься зауваження водія, що він мав індивідуальну книжку водія.

Позивач здійснював перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної №5 від 28.04.2023, за яким ТОВ «Нумінатор» як замовник так і отримувач вантажу від ТОВ «Термінал Карпати» здійснював перевезення дубу пиловнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 6 Закон України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п. 8 «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про автомобільний транспорт», законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За приписом статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих доходів громадян (17*1000=17000 грн).

Для перевізників, які здійснюють відповідні перевезення, пунктом 2.4 Інструкції з використання пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті , затвердженому Наказом Міністерства транспорту і зв`язку України №385 від 24.06.2010 р із змінами та доповненнями від 16.11.2012 p., транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

В силу статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт", з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 (далі Конвенція №153) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні органи влади чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст та заповнення водіями.

У відповідності до вимог частини 3 статі 10 Конвенції №153 традиційні засоби контролю зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, змінюються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

За правовими висновками постанови Верховного суду від 19.03.2020 року по справі №823/1199/17 приписи пункту «а» частини першої статті 10 Конвенції№153 є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

Таким чином, до кола іншого, згаданого у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавства, належать і Конвенція, і Положення №340, приписи яких фактично є ідентичними і передбачають серед переліку необхідних документів перевізника-документи про облік робочого часу водія або у вигляді відомостей діючого, справного та повіреною тахографа, або у вигляді відомостей індивідуальної контрольної книжки водія.

Разом з тим, суд вказує на те, обов`язок забезпечення належної експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначених пунктом 3.3 цього розділу, а бо наявності та чинності картки для цифрового тахографа покладений па перевізника.

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Тобто, транспортні засобі, які визначені у пункті 6.1 Положення №340 обов`язково повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1 Положення №340 для вантажних автомобілів понад 3,5 тон, встановлення тахографів є обов`язком, а не правом.

Пункт 6.3 Положення №340 про можливість використання індивідуальної контрольної книжки водія, стосується інших транспортних засобів, які не згадуються у пункті 6.1 Положення №340.

Таким чином, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія - мати відповідні документи, які підтверджують його використання.

Отже, актом від 28.04.2023 року №343410 встановлений факт порушення позивачем вимог законодавства, а саме надання послуг з перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не дотримався вимог законодавства щодо належної організації міжнародних пасажирських перевезень перевезень, не здійснює контроль робочого часу та відпочинку водіїв, нехтуючи оформленням документів на підтвердження контролю. Тому, за відсутність таких документів, позивача обтяжено санкцією абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В свою чергу, посадові особи дотрималися Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), провели її відповідно до встановлених вимог Порядку №1567 на підставі щотижневого графіка рейдових перевірок від 24.04.2023р. за направленням НР000201 від 24.04.2023р. та з дотриманням строків розгляду, прийняли обґрунтоване рішення відносно виявленого порушення шляхом винесення постанови №ПШ008109 від 08.06.2023р.. Постанову представник позивача отримав особисто на руки при розгляді справи 08.08.2023р.

Підсумовуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем Закону №2344-III, які виявлені та стверджені актом від 28.04.2023 року, і як наслідок, суд вважає правомірною постанову № ПШ008109 від 08.06.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжити всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отриманні з незалежних від нього підстав.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нумінатор" (вул. Проектна, буд. 6, корпус А, м. Берегово, Берегівський район, Закарпатська область, 90200, код ЄДРПОУ 20436722) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (вул. Гагаріна, буд. 38, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець