Рішення

від 18.10.2023 по справі 280/7794/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року Справа № 280/7794/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа Запорізька митниця, про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), третя особа Запорізька митниця, в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження №68801626, згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №68801626.

Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а також залучено до участі у справі третю особу - Запорізьку митницю (69041, м.Запоріжжя, вул.Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.05.2021 по справі № 203/1240/21 його визнано винуватим у порушенні митних правил, передбачених ст.471 Митного кодексу України, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до ст.22 КУпАП, провадження по справі стосовно позивача закрито, предмети правопорушення, товари, вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №0466\11000\20 від 06.12.2020, конфісковано. Зазначає, що постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу, в постанові якого зазначено про конфіскацію у позивача лікарського засобу 2 блістера по 10 пігулок в кожному загалом 20 пігулок, на підставі чого позивача було включено до Єдиного державного реєстру боржників. Разом з тим, позивач зазначає, що розпорядження вилученими митними органами і конфіскованими за рішеннями судів лікарськими та медичними препаратами здійснюється митними органами на підставі відповідного доручення державного виконавця. Позивач зазначає, що чинним законодавством України не передбачена його участь у виконанні судового рішення по конфіскації вилучених митним органом лікарських препаратів, а тому позивач вважає, що він не є стороною виконавчого провадження та боржником у розумінні ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Позивач вважає, що відсутні підстави для відображення про нього інформації у Єдиному реєстрі боржників. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 11.07.2021 виконавцем на адресу Запорізької митниці надіслано відповідне доручення державного виконавця щодо розпорядження майном, проте станом на теперішній час інформації щодо знищення лікарських засобів на адресу відділу не надходило, оскільки доручення виконавця митницею не виконано, у зв`язку з чим відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження. Також, представник відповідача вказував на те, що відповідно до пункту 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач зазначає, що станом на теперішній час відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону. Так, відповідач вказує на те, що у державного виконавця відсутня технічна можливість виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.05.2021 по справі №203/1240/21 ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні митних правил, передбачених ст.471 Митного кодексу України, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до ст.22 КУпАП, провадження по справі стосовно позивача закрито, предмети правопорушення, товари, вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №0466\11000\20 від 06.12.2020, конфісковано.

14.04.2022 постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №68801626 стосовно примусового виконання постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.05.2021 по справі №203/1240/21 по конфіскації у ОСОБА_1 лікарський засіб «Night Day N» у кількості 2 блістера по 10 пігулок в кожному, загалом 20 пігулок.

У постанові про відкриття виконавчого провадження у якості боржника зазначено ОСОБА_1 , стягувача Запорізьку митницю.

Постановою в.о. заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про передачу матеріалів виконавчого провадження від 19.04.2022 матеріали виконавчого провадження передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень, у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Постановою державного виконавця №68801626 від 26.04.2022 матеріали виконавчого провадження було прийнято до виконання.

05.09.2023 представником позивача подано до відповідача відповідну заяву про закриття виконавчого провадження щодо боржника Губарєва по виконавчому провадженню №68801626 від 14.04.2022 та виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, оскільки лікарські засоби були у нього вилучені Запорізькою митницею ще 06.12.2020 року під час складання протоколу про порушення митних правил ще до закриття провадження по справі стосовно нього судом 16.05.2021, тобто, рішення суду було виконане до відкриття виконавчого провадження.

Однак, відповідачем 08.09.2023 надано відповідь про відмову у закритті виконавчого провадження та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, з посиланням на те, що 11.07.2022 виконавцем на адресу Запорізької митниці надіслано відповідне доручення щодо розпорядження майном та станом на теперішній час інформації щодо знищення лікарських засобів на адресу відділу не надходило. Оскільки доручення виконавця митницею не виконано, у зв`язку з чим відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.

Позивач, не погодившись з правомірністю дій відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує на те, що державний виконавець не мав права приймати виконавчий документ до виконання, оскільки такий документ не відповідав вимогам до виконавчого документа, що встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження», єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення (ч.2 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.7 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що предметом виконавчого провадження №68801626 є конфіскація у ОСОБА_1 лікарського засобу «Night Day N» у кількості 2 блістера по 10 пігулок в кожному, загалом 20 пігулок.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що зазначений лікарський засіб був конфіскований у позивача ще до відкриття виконавчого провадження відповідно до протоколу про порушення митних правил №0466\11000\20 від 06.12.2020.

Більш того, судом встановлено, що відповідно до постанови державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11.07.2022 на зазначений лікарський засіб накладено арешт, а також визначено відповідального зберігача ОСОБА_2 .

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що позивач не має у своєму розпорядженні лікарського засобу «Night Day N» у кількості 2 блістера по 10 пігулок в кожному, загалом 20 пігулок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2001 року №1724 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, який поширюється на вилучене митницями майно, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію (далі Порядок №1724).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1724, облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання вилученого митницями майна до прийняття судом рішення про його конфіскацію покладаються на ці органи.

Абзацом 2 пункту 11 Порядку №1724 визначено, що розпорядження вилученими митницями і конфіскованими за рішеннями судів лікарськими та медичними препаратами, наркотичними засобами, психотропними речовинами, прекурсорами шляхом передачі їх для знищення чи утилізації, а також зброєю та боєприпасами шляхом передачі органам Національної поліції здійснюється митницями за дорученням державних виконавців у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що виконавче провадження, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження, стосувалося не питання знищення/утилізації лікарських засобів, а питання конфіскації таких лікарських засобів у позивача.

Так, у постанові про відкриття виконавчого провадження чітко вказано, що воно стосується конфіскації у ОСОБА_1 лікарського засобу «Night Day N» у кількості 2 блістера по 10 пігулок в кожному, загалом 20 пігулок.

Зазначені дії були вчинені та позивач не має у своєму розпорядженні таких лікарських засобів.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд зазначає, що не вжиття митним органом заходів спрямованих на утилізацію лікарських засобів не залежить від волі позивача, та перебуває за межами вимог виконавчого документа щодо конфіскації у позивача лікарських засобів.

Позивач не має нести відповідальність та негативні наслідки у вигляді перебування у Єдиному реєстрі боржників лише у зв`язку з тим, що державними органами у встановленому порядку не було вжито заходів щодо утилізації вилученого у нього лікарського засобу.

За таких обставин, суд вважає, що на даний час позивач не відповідає визначенню «боржника», яке міститься у статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутнє зобов`язання, яке б позивач зобов`язаний був виконати в межах спірного виконавчого провадження.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що наявні підстави для закінчення виконавчого провадження №68801626 в силу п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фактично рішення щодо конфіскації у позивача заборонених лікарських засобів виконано.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вжити заходів щодо виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №68801626, оскільки відповідно до ч.7 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

А відповідно зобов`язання відповідача закінчити виконавче провадження №68801626 є достатнім заходом для захисту прав та інтересів позивача, оскільки після винесення відповідної постанови позивач має бути вилучений з Єдиного реєстру боржників в силу положень ч.7 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69095, м.Запоріжжя, вул.Приходська, 58, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа Запорізька митниця (69041, м.Запоріжжя, вул.Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647), про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) закінчити виконавче провадження №68801626, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова