Ухвала

від 18.10.2023 по справі 320/29191/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2023 року Київ № 320/29191/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Центрального матеріального складу головного квартирно експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Центрального матеріального складу головного квартирно експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн.).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.07.2023 №49662/26-14-07-03-01-25 на суму 1618879,86 грн, від 24.07.2023 №00502780702 на суму 18014,00 грн, від 24.07.2023 №00502800702 на суму 247677,00 грн на загальну суму 1 884 570,86 грн, які в свою чергу породжують підстави для зміни майнового стану позивача, у зв`язку з чим мають майновий характер, тому, в даному випадку, належною сплатою судового збору при поданні до суду адміністративного позову майнового характеру вважається сплата судового збору в розмірі 26 840,00 грн.

Даний висновок щодо майнового характеру позовних вимог позивача узгоджується з практикою Верховного суду, висловленою в ухвалах від 26.12.2017 у справі № 814/1557/17, від 04.01.2018 у справі № 805/3249/17-а.

Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 26 840,00 за вимоги майнового характеру.

Позивачем додано до суду квитанцію про сплату судового збору на суму 21 472,00 гривень. Тобто судовий збір сплачено не у повному розмірі, та потрібно доплатити різницю у розмірі 5 368,00 грн (26840,00-21472,00 грн).

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви ст. 160-161 КАС України.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 5 368,00 грн.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Центрального матеріального складу головного квартирно експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Установити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова