Рішення

від 18.10.2023 по справі 420/1689/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1689/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Загрійчук О.В.

представника позивача Кардашевської Т.В.

представника відповідача Доценка О.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2023 року №2868 про відповідність ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, а відтак воно має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме бути обґрунтованим та вмотивованим, тобто містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття.

Разом з тим, оскаржуване Рішення цим вимогам взагалі не відповідає з огляду на таке.

Так, в оскаржуваному Рішенні Відповідача №2868 від 05.01.2023 р. зазначено:

«Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165,

…прийнято рішення про:

…відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація): п.8 Критеріїв ризиковості платників податку

Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку) «отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні».

Як підставу для винесення Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку контролюючий орган використовує необґрунтовану та нічим не підтверджену інформацію. Отже, Контролюючим органом у Рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності Товариства п. 8 Критерії ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій.

Окрім того, взагалі таких підстав, як «отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні», як передумови/підстави для прийняття податковим органом рішення про включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості немає ані серед Критеріїв ризиковості платника податків, ані серед Критеріїв ризиковості здійснення господарських операцій, що свідчить про очевидну протиправність дій Відповідача та відповідно протиправність прийнятого ним Рішення від 05.01.2023 р. №2868.

Контролюючим органом не дотримано вимоги, які містяться у самій формі оскаржуваного Рішення.

Зокрема, відсутні відмітки напроти полів, які підлягають обов`язковому заповненню.

Крім того, не заповнені поля «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

Фактично відсутнє навіть посилання на наявність (не говорячи вже про викладення її суті) податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Таким чином, зазначені вище обставин у своїй сукупності свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для включення ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваного Рішення.

На переконання Позивача, для виключення його з переліку ризикових суб`єктів господарювання виконано всі умови, визначені законом, адже Позивачем доведено протиправність та необґрунтованість рішення ГУ ДПС в Одеській області про включення ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» до переліку ризикових підприємств, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку задоволення позовної вимоги про зобов`язання Відповідача, у якого на обліку перебуває Позивач, виключити ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є дотримання гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до положень пп. 56.4 ПКУ «під час зазначеної процедури обов`язок доведення того, що ... будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.».

Процесуальні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2023 року справа розподілена на суддю ОСОБА_1

Ухвалою суду від 08.02.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

24.02.2023 року за вхід. №ЕП/6073/23 надійшов відзив на позов, в якому стверджується про необґрунтованість позовних вимог, оскільки на адресу відповідача 04.01.2023 року надійшов лист Бюро економічної безпеки України в якому зазначено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч.3 ст.212 КК України (кримінальне провадження №42022000000001384 від 11.10.2022 р.). ГУ ДПС в Одеській області направлено листа до Бюро економічної безпеки України для отримання згоди на розголошення відомостей, зазначених в листі, згідно ст. 222 КПК України. Відповідь не отримано.

Серед іншого, за результатами проведеного аналізу господарської діяльності ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» встановлено операції з контрагентами покупцями та постачальниками, які мають ознаки ризиковості та включені до Реєстру ризикових СГ, а саме:

ТОВ «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» (ЄДРПОУ 42950233) - включено до Реєстру ризикових 23.03.2021 р.;

ТОВ «АЛВІ-ТЕХНОМАШ» - включено до Реєстру ризикових 31.05.2022 р.

З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №2868 від 05.01.2023 р. ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» включено до Переліку ризикових платників податків (п.8 Критеріїв).

Відповідач вважає прийняте рішення правомірним, оскільки воно спрямоване на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту.

Крім того, на даний час відсутній факт надходження документів від ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» згідно п.6 Постанови №1165.

27.02.2023 р. за вхід. №ЕС/1527/23 надійшла відповідь на відзив, в якій наголошується на помилковості висновків податкового органу, так як, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі №160/4733/21 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2021 року № 4459 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс».

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішення набрало законної сили 07.12.2021 р.

Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2022 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Крім того, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пунктом 8 Критеріїв ризиковості, визначено, що «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

З урахуванням викладеного, у разі внесення платника податків до переліку ризикових платників податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості, наявність ризикових операцій платника податку має бути відображено саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

В свою чергу, відповідачем не надано суду жодної податкової накладної, яка б могла свідчити про наявність ризикових операцій платника податків

Разом з тим, слід звернути увагу, що у листі ГУ ДПС у Одеській області №2289/5/15-32-05-07-05 від 20.02.2023 року, який адресовано Бюро економічної Безпеки України, ставиться питання, щодо отримання копії матеріалів кримінального провадження, щодо протиправної діяльності суб`єктів господарювання, які перебувають на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

З вказаного листа слідує, що контролюючим органом було внесено ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» до переліку ризикових платників податку виключно на підставі листа БЕБ України, у якому вказано про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001384 від 11.10.2022 року, у відсутність жодного доказу протиправної податкової поведінки платника податку.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до Розпорядження №58 від 06.03.2023 року, керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду, з метою дотримання передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України строку розгляду адміністративної справи, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України 15.09.2016 №58), п. 22 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених рішенням зборів суддів від 23.11.2021 №22, на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.02.2023 про звільнення з посади судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у відставку, призначено повторний автоматичний розподіл справи №420/1689/23, провадження №П/420/1722/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 року справа розподілена на суддю Потоцьку Н.В.

Ухвалою суду від 10.03.2023 року прийнято до провадження справу №420/1689/23 за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України).

Ухвалою суду від 26.04.2023 року розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.05.2023 р.

Ухвалою суду від 17.05.2023 року задоволено клопотання представника позивача та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Підготовче засідання, призначене на 25.05.2023 року, відкладено на 23.06.2023 р.

Ухвалою суду від 23.06.2023 р. витребувано з Головного управління ДПС в Одеській області належним чином звірені копії письмових доказів, які стали підставою прийняття рішення №2868 від 05.01.2023 року та містять інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Витребувано з Головного управління ДПС в Одеській області витяг з протоколу засідання Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на якому розглядалося питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Кріт Трейд» критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 23.06.2023 р. витребувано Бюро економічної безпеки України інформацію щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про реєстрацію кримінальних проваджень щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріт Трейд» (код ЄДРПОУ 44144117).

Повідомити про вручення/не вручення підозри посадовим особам/ іншим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріт Трейд» (код ЄДРПОУ 44144117), а також інформацію про направлення/не направлення обвинувальних актів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріт Трейд» (код ЄДРПОУ 44144117) до суду.

Провадження у справі зупинено до отримання доказів.

08.08.2023 року до суду за вхід. №ЕП/30909/23 надійшла витребувана інформація.

Ухвалою суду від 27.09.2023 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 27.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 12.10.2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44144117) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи Дата запису: 09.03.2021 Номер запису: 1005561020000077247. Взято на облік територіальним органом ДПС України 09.03.2021 року та є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ «КРІТ ТРЕЙД», що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний) 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у. 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.10 Складське господарство 63.12 Веб-портали 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

З 05.03.2021 року на підставі наказу №05/03 від 05.03.2021 року директором ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» є ОСОБА_2 .

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» використовує офісне приміщення розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, будинок 15, на підставі договору оренди приміщення №09/22 від 09.03.2022 року укладеного з ТОВ «Діса Груп».

Також, для потреб господарської діяльності ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» використовує складське приміщення, яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Промислова 1, на підставі договору оренди №01/04/21 від 01.04.2021 року укладеного з ТОВ «Тексполімер».

З метою здійснення господарської Діяльності ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» відкрито банківський рахунок у АТ «Комерційний Індустріальний Банк».

На ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» працевлаштовані шість чоловік, відповідно до платного розкладу.

ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішенням про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 05.01.2023 року №2868, яким ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).

В обґрунтування Рішення від 05.01.2023 року №2868 про відповідність TOB «КРІТ ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податків ГУ ДПС у Одеській області було зазначено, що «Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

20.02.2023 року ГУ ДПС в Одеській області направлено до Бюро економічної безпеки України листа №2289/5/15-32-05-07-05 про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, згідно ст.222 КПК України, по кримінальному провадженню №42022000000001384 від 11.10.2022 р.

Відповідь не отримано.

16.08.2023 року на адресу суду за вхід.№27965/23 від Бюро економічної безпеки України надійшов лист (на виконання ухвали суду) від 07.08.2023 р. №11/4.6/19274-23 в якому зазначено: «Детективи БЕБ наразі здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000220000014 від 16.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205-1, частиною першою статті 362, частиною третьою статті 212, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 212 КК України, в якому фігурує товариство з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД». Повідомлення про підозру службовим особам товариства не вручались, обвинувальні акти до суду не скеровувались.».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020).

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року за №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку №1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.8 пункту 40 Порядку 1165).

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладений принцип, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Тобто, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 05.01.2023 за №2868, судом установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту рішення, відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з отриманням інформації від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

У відзиві на позов відповідач посилається на господарської діяльності ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» з контрагентами покупцями та постачальниками, які мають ознаки ризиковості та включені до Реєстру ризикових СГ, а саме: ТОВ «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» (ЄДРПОУ 42950233) - включено до Реєстру ризикових 23.03.2021 р.; ТОВ «АЛВІ-ТЕХНОМАШ» - включено до Реєстру ризикових 31.05.2022 р., проте не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за господарськими операціями позивача з ТОВ «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» та ТОВ «АЛВІ-ТЕХНОМАШ», також правових підстав для такого зупинення згідно з критеріями ризиковості здійснення операцій за додатком №3. Як і не надано доказів, що вказане питання досліджувалось під час прийняття спірного рішення.

Тобто, рішення прийняте відповідачем з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

Слід зазначити, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлював позицію, згідно якої правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Також, Верховний Суд вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, указав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб`єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 № 6-р/2019).

Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до державної влади.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Як зазначалось вище, підставою для відповідності платника податку критеріям ризиковості зазначено «отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні».

Саме тому, для обґрунтування свого рішення, податковим органом 20.02.2023 року направлено до Бюро економічної безпеки України листа №2289/5/15-32-05-07-05 про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, згідно ст.222 КПК України, по кримінальному провадженню №42022000000001384 від 11.10.2022 р.

Відповідь не отримано.

Разом з цим, судом 16.08.2023 року (вхід.№27965/23) отримано листа від Бюро економічної безпеки України (на виконання ухвали суду) від 07.08.2023 р. №11/4.6/19274-23 в якому зазначено: «Детективи БЕБ наразі здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000220000014 від 16.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205-1, частиною першою статті 362, частиною третьою статті 212, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 212 КК України, в якому фігурує товариство з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД». Повідомлення про підозру службовим особам товариства не вручались, обвинувальні акти до суду не скеровувались.».

Як вбачається з цього листа, кримінальне провадження, в якому фігурує ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» має №72023000220000014 і зареєстровано воно 16.03.2023 року (після прийняття оскаржуваного рішення). При цьому, БЕБ України не зазначено про те, що кримінальне провадження №42022000000001384 від 11.10.2022 р. стосується ТОВ «КРІТ ТРЕЙД».

Разом з цим, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України.

Така позиція є досить правомірною, адже побудована на принципах офіційності у адміністративному судочинстві і принципі змагальності. Очевидно, суб`єкт господарювання дійсно повинен заперечувати щодо аргументів іншої сторони. Але при цьому потрібно враховувати, що завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі №822/1443/18.

Верховний Суд у постановах від 1 липня 2021 року у справі №822/1722/18 та від 6 жовтня 2021 року у справі №2340/2731/18 вказав, що факт порушення кримінальної справи та отримання лише свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є ще беззаперечним фактом та доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення, протоколи допиту чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі № 806/3245/18.

Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання відповідача лист Бюро економічної безпеки України, який надійшов на адресу Головного управління ДПС в Одеській області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, як допустиме джерело доказової інформації, оскільки до винесення вироку в рамках кримінального провадження матеріали досудового розслідування не можуть вважатись належним і допустимим доказом в адміністративному судочинстві.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Комісії є протиправним та підлягає скасуванню.

Також слід також зазначити, що Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не навів та не довів суду наявність у нього, в особі комісії регіонального рівня, законних підстав та причин для прийняття рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2868 від 05.01.2023 р.

Щодо вимоги про зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Права та охоронювані законом інтереси особи за відсутності будь-яких механізмів захисту залишатимуться декларативними. Тож у разі незаконного посягання на майнові та особисті немайнові права та законні інтереси особи, останні повинні підлягати захисту, що, у свою чергу, вимагає від держави забезпечення належного правового регулювання з тим, щоб визначити засоби реалізації таких прав та інтересів, а також закріпити ефективні способи їх захисту.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Згідно останнього абзацу п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, у силу положень Порядку №1165 саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки приписами п. 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області за відсутності законних на то підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД» у загальній сумі 2684,00 грн., сплачені згідно платіжної інструкції №202 від 20.01.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2-9, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2023 року №2868 про відповідність ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «КРІТ ТРЕЙД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44144117, Україна, 65033, Одеська область, місто Одеса, вул. Аеропортівська, будинок 15) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, ЄДРПОУ ВП:44069166).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44144117, Україна, 65033, Одеська область, місто Одеса, вул. Аеропортівська, будинок 15, адреса електронної пошти: ur_svitbox@ukr.net)

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.