Постанова

від 19.10.2023 по справі 420/5372/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5372/23

Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,

повний текст судового рішення

складено 25.05.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДІС БУД» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАДІС БУД» (позивач, ТОВ «ЛАДІС БУД») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної податкової служби України, за результатом розгляду якого, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 16.02.2023 № 8277382/44063489 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 23.11.2022 року, поданої ТОВ «ЛАДІС БУД»; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДІС БУД» № 11 від 23.11.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржуване рішення комісії контролюючого органу містять лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) переліку документів, які, на думку відповідачів, не надані. При цьому, позивачем до контролюючого органу були подані письмові пояснення та копії документів, які повністю розкривають зміст та обсяг господарських операцій та дають змогу відслідкувати суть та порядок надання послуг, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу положень ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили. Первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань. Позивач зауважував, що конкретний перелік документів при надісланні квитанцій про надання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувався податковим органом. Відповідач прийняв необґрунтоване рішення, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно, а отже, це рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржуваним рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної позивача з передбачених чинним законодавством підстав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДІС БУД» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 16.02.2023 № 8277382/44063489 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 23.11.2022 року, поданої ТОВ «ЛАДІС БУД».

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДІС БУД» №11 від 23.11.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДІС БУД» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були вказані у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує на правомірності прийнятого рішення про відмову, оскільки платником не надано всіх необхідних копій документів відповідно до п.5 Порядку №520. ГУ ДПС в Одеській області вважає, що посилання на не визначення податковим органом у квитанції №1 від 08.12.2022р. документів, які слід надати на розгляд комісії суперечить визначеним вимогам чинного законодавства щодо встановленого переліку обов`язкової інформації квитанції. В оскаржуваному рішенні Комісії, як вказує скаржник, було зазначено які документи не було надано ТОВ «ЛАДІС БУД» разом із повідомленням, а саме: - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції. складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг-) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Отже, з огляду на ненадання ТОВ «ЛАДІС БУД» разом із повідомленням всіх необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, було правомірно та обґрунтовано відмовлено у реєстрації податкової накладної товариства №11 від 23.11.2022р. Однак, вказані обставини суд першої інстанції не врахував. З приводу вимоги позивача зареєструвати податкову накладну, скаржник вважає її передчасною, а належним способом в даному випадку захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Позивачем до апеляційного суду надано додаткові пояснення по справі, у яких вказуючи про хибність та необґрунтованість доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення без змін, мотивуючи загалом тим, що апеляційна скарга не містить доводів, які б доводили правомірність прийняття оскаржуваного рішення, спростовували б встановлені судом першої інстанції обставини та зроблені за наслідками розгляду справи висновки про задоволення позову.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАДІС БУД» зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа, (запис № 1005561020000076907) та зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 440634815513.

Видами діяльності ТОВ «ЛАДІС БУД» за КВЕД є:

25.12 виробництво металевих дверей і вікон; 22.23 виробництво будівельних виробів із пластмас; 23.12 формування й оброблення листового скла; 23.19 виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних; 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.62 механічне оброблення металевих виробів; 31.02 виробництво кухонних меблів; 31.09 виробництво інших меблів; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.32 установлення столярних виробів; 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління та інші.

23.11.2022 року на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №25 від 23.11.2022 ТОВ «ЛАДІС БУД» було складено податкову накладну № 11 від 23.11.2022 року на суму 145150,70 грн. та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, 09.12.2022 року ТОВ «ЛАДІС БУД» отримало квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 23.11.2022 року, відповідно до якої: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.11.2022 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.32, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Позивачем 14.02.2023 року направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладинх/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №5 з копіями первинних документів, що підтверджують господарську операцію за податковою накладною №11 в кількості 29 документів.

Проте, 16.02.2023 року комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №8277382/44063489 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11 від 23.11.2022 року у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Суд першої інстанції при цьому зауважив, що дана стрічка рішення містить вимогу «(документи, які не надано підкреслити)», проте жодного підкреслення в рішенні не здійснено.

Позивачем Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8277382/44063489 від 16.02.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 23.11.2022 року оскаржено позивачем до ДПС України.

Проте, за результатами розгляду скарг, 13.03.2023 року, ДПС України прийнято рішення №25475/44063489/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії без змін.

Вважаючи прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 23.11.2022р. протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, проаналізувавши приписи Порядку №1165 та встановивши наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом , а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції виходив з того, що комісією ГУ ДПС в Одеській області формально визначено підстави для прийняття оскаржуваного рішення та не наведено конкретної інформації з приводу документів, які не надані позивачем, проте є необхідними для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної, у зв`язку із чим зробив висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення №8277382/44063489 від 16.02.2023р.

Враховуючи встановлену протиправність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства №11 від 23.11.2022р., виходячи з приписів п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, вбачав наявними підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану вище податкову накладну товариства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ЛАДІС БУД», вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п.1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Відповідно до п.п.9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги з приводу правовірності прийняття оскаржуваного рішення №8277382/44063489 від 16.02.2023р. колегія суддів перш за все зауважує, що підставою його прийняття відповідачем вказано - ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В апеляційній скарзі апелянт також наголошує на тому, що платником не було надано визначених п.5 Порядку №520 документів, про що безпосередньо міститься відповідна відмітка у самому рішенні.

З огляду на викладене в системному аналізі з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що відповідачем зазначено загальні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, визначені у п. 5 Порядку №520.

До того ж, такі твердження на думку апеляційного є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі матеріалами, адже як свідчать матеріали справи, було встановлено судом першої інстанції та підтверджується апеляційним судом, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 23.11.2022р., платник податку в межах визначеного законом строку до податкового органу направив до контролюючого орган повідомлення про надання пояснень, в яких Товариство виклало роз`яснення щодо суті відображеної у цій податковій накладній господарської операції, її виконання, тощо.

Разом з поясненнями, на підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній №11 від 23.11.2022р., ТОВ «ЛАДІС БУД» надало також первинні документи, які позивач вважав за необхідними та достатніми для реєстрації в ЄРПН податкової накладної, зокрема, договори, акти, виписки, податкові та видаткові накладні, перелік та отримання яких підтверджується копією доданого до відзиву ГУ ДПС в Одеській області на позовну заяву скріншоту з бази АІС «Податковий Блок» з переліком документів (а.с. 83, 84).

Дослідивши надані Товариством документи, апеляційний суд встановив, що в рамках провадження господарської діяльності між ТОВ «ЛАДІС БУД» та ТОВ «БУД-МАРКА» було укладено Договір підряду № 02/09-22 від 05.09.2022 року, за умовами якого Позивач (Підрядник) взяв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт з виготовлення та монтажу металопластикових конструкцій на об`єкті, розташованому в м.Чорноморськ, вул.Транспортна, 10-А.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору підряду № 02/09-22 від 05.09.2022 «Про затвердження договірної ціни» сторонами було затверджено договірну ціну щодо виготовлення та монтажу металопластикових конструкцій на загальну суму 725 753,49 грн.

За умовами п. 2.2 Договору підряду, оплата здійснюється наступним чином: Перший аванс - Замовник перераховує 80% (вісімдесят відсотків) від загальної суми цього Договору на виконання монтажних робіт і придбання протягом 5(п`яти) банківських днів з моменту підписання цього Договору та кошторисної документації за цим Договором; Остаточний платіж - Замовник перераховує 20% (двадцять відсотків) від загальної суми цього Договору за виконані роботи в повному обсязі, відповідно до кошторисної документації, протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання Гторонами Акту виконання робіт.

На адресу ТОВ «БУД-МАРКА» позивачем було виставлено рахунок №61 від 09.09.2022р за виготовлення та монтаж металопластикових конструкцій та 12.09.2022р. отримано передоплату у сумі 580 602,79 грн., що підтверджується банківською випискою та на вказану суму було оформлено податкову накладну №2 від 12.09.2022р.

В подальшому, 23.11.2022р. між ТОВ «ЛАДІС БУД» та ТОВ «БУД-МАРКА» був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №25 від 23.11.2022р. на загальну суму 725 753,49 грн., яким підтверджується виконання договірних зобов`язань Товариством позивача (виготовлення та монтаж металопластикових конструкцій) в рамках договору підряду №02/09-22 від 05.09.2022р.

25.11.2022р. ТОВ «БУД-МАРКА» повністю розрахувалось з позивачем за отримані роботи шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЛАДІС БУД» коштів у сумі 145 150,70 грн.

Зазначена операція також була відображена Товариством у регістрах бухгалтерського обліку, зокрема у картці рахунку 361 за вересень-листопад 2022р.

Виходячи з викладеного вбачається наявність у позивача правових підстав для оформлення та подання для реєстрації податкової накладної №11 від 23.11.2023р. за наслідками повного виконання договірних зобов`язань, виконання робіт за договором підряду.

Також, колегія суддів враховує надані Товариством пояснення та документи на підтвердження наявності у ТОВ «ЛАДІС-БУД» матеріалів для виконання робіт, що були реалізовані на адресу ТОВ «БУД-МАРКА».

Між тим, не зважаючи на надані пояснення та документи, у реєстрації в ЄРПН зазначених вище податкових накладних відповідач відмовив, до того ж, як свідчать матеріали справи без будь-якого дослідження цих документів.

При цьому, відповідачем не було зазначено жодного спростування можливості встановити з наданих платником податку пояснень та документів змісту та обсягу господарських операцій, відображених у зазначених вище податкових накладних Товариства.

Будь-яких зауважень з приводу наданих документів та пояснень відповідачами у справі під час прийняття оскаржуваного у справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не зазначалось.

В свою чергу, надані платником документи не мали дефекту форми, змісту або походження, відтак є такими, що підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом, відображених у податковій накладній, щодо підтвердження інформації по якій їх було надано.

Отже, така підстава для прийняття спірного у справі рішення податкового органу як ненадання передбачених п.5 Порядку №520 документів спростовується матеріалами справи, що в свою чергу свідчить про невмотивованість та помилковість як доводів апелянта так і безпосередньо самого прийнятого відповідачем рішення.

Окрім того, слід також зауважити, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Отже, стверджуючи про ненадання усіх необхідних первинних документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку №520, відповідач фактично не здійснив аналіз господарської операції, не встановив та не визначив платнику орієнтовного (конкретного) переліку первинних документів, які необхідні були контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної №11 від 23.11.2022р.

Зі змісту оскаржуваного у межах даної справи позивачем рішення не вбачається, які саме документи, передбачені п.5 Порядку №520, не було надано позивачем, оскільки жодного з перелічених документів підкреслено не було, на що також ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції у своєму рішенні.

При цьому, у самій формі рішення (додаток 10 до Порядку №520) зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити, на що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу у своєму рішенні.

До того ж, виходячи з аналізу приписів Додатку 3 до Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року по справі № 380/2365/21.

Колегія суддів враховує, що Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, водночас зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Відтак, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Однак, надіслана позивачу квитанція містить загальну вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, без конкретизації інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

При цьому, на пропозицію контролюючого органу відповідні документи та пояснення були надані, після отримання яких контролюючий орган не вказував про їх недостатність, про будь-які недоліки у поданих документах, чи про необхідність надання додаткових документів та яких саме, в тому числі й тих, про які у своїй апеляційній скарзі вказує апелянт.

Судова колегія вважає за доцільне також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд першої інстанції вірно врахував у спірному випадку правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 07.12.2022р. по справі №500/2237/20 в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Підсумовуючи усе викладене вище, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, судова колегія доходить висновку, що відповідач у даному спірному випадку, не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками апеляційного перегляду справи, судова колегія дійшла висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, відтак є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення №8277382/44063489 від 16.02.2023р. та наявність підстав для його скасування.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини та висновки, зроблені за результатом розгляду цієї справи.

Надані позивачем до суду первинні документи, доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ «ЛАДІС БУД».

За вказаного, враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №11 від 23.11.2022р. ТОВ «ЛАДІС БУД» шляхом прийняття відповідних рішень, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №420/5372/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді Ю.М. Градовський А.В. Крусян