Ухвала

від 18.10.2023 по справі 283/91/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 283/91/22

18 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

судді: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представника відповідача: Кошевського В.С.

представника третьої особи - Файдюка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІГРАН" про зупинення провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 21 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІГРАН" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов по справі про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду знаходиться дана справа.

Ухвалами суду від 07 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено останню до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 вересня 2023 року о 10:30 год.

26 вересня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІГРАН" про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, яке ухвалою від 27 вересня 2023 року задоволено в повному обсязі.

Також, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 10:15 год. 18 жовтня 2023 року.

До судового засідання на адресу суду надійшли клопотання ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІГРАН" про зупинення провадження у справі до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 за вх. №18/223 від 04.07.2023 року та ОСОБА_1 за вх.№18277 від 21.08.2023 року щодо відповідності ч. 1 ст. 14-3 та ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституції України. При цьому, позивачем відзначено також про подання клопотання про встановлення порядку виконання можливого рішення, прийнятого за результатами розгляду вищевказаних скарг, яке до Конституційним Судом України прийнято до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали в сукупності, колегія суддів дійшла переконання про наявність підстав для зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду цієї справи, їх взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в розглядуваній справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є постанови у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, якими позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 14-3 та ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Першої колегії суддів Першого Сенату Конституційного Суду України № 150-1(I)/2023 від 13.09.2023 було відкрито конституційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , позивача у справі, щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто, предмет зазначеної конституційної скарги безпосередньо стосується правовідносин, з приводу яких ОСОБА_1 звернувся до суду у справі №283/91/22 за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Отже, необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи.

Ця підстава виникає тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Для адміністративного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників правовідносин і тлумачення правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року).

Розумна передбачуваність судового рішення, дозволяє уникнути ситуації, за якої при вирішенні справи застосовано неконституційну норму і особа позбавлена переглянути таке рішення суду за виключними обставинами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.09.2023 року у справі №158/2439/22.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року № 2136-VIII.

Разом з цим, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає підстави для зупинення провадження по даній справі до прийняття Конституційним Судом України рішення з питань «конституційності» частини першої статті 14-3 та частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, враховуючи положення п.3 ч.1 ст. 236 КАС України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження по даній справі.

Керуючись ст.ст.236, 243, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Зупинити провадження по справі №283/91/22 до прийняття Конституційним Судом України рішення з питань «конституційності» частини першої статті 14-3 та частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.