Ухвала

від 04.10.2023 по справі 761/23926/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/23926/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5695/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «РАДУГА 21» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника

ТОВ «РАДУГА 21» - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102100000176, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та накладено арешт, на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361022480000, який перебуває у власності ТОВ «РАДУГА 21» код 44640965.

Заборонено будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, із забороною користування будь-якими особами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «РАДУГА 21» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року та її змінити, а саме задовольнити частково подане клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва про арешт майна в кримінальному провадженні № 42022102100000176 від 27.09.2023 р. та накласти арешт на майно, яке зареєстровано на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДУГА 21» (Код ЄДРПОУ 44640965), а саме на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: м. Київ, вул.. Райдужна буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361022480000;

Заборонити будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особами, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна із забороною користування будь-яким третім особам, окрім власника майна.

Покласти на власника арештованого майна - ТОВ «РАДУГА 21» (код ЄДРПОУ 44640965) обов`язок із збереження нерухомого майна, а саме: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: м. Київ, вул. Райдужна буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361022480000, в тому самому стані, який був на момент накладення арешту на вказане майно, з попередженням про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що накладений арешт, яким власнику було заборонено користуватись належним йому майном є істотним втручанням у господарську діяльність суб`єкта цивільного права та відповідно у його право власності. Встановлення заборони на користування належним власнику майном прямо впливає на неможливість здійснення господарської діяльності, адже встановлює заборону використання приміщення в якому зареєстровано та фактично перебуває Товариство, що може призвести до припинення господарської діяльності взагалі вказаного суб`єкта господарювання.

Апелянт вказує на те, що всупереч вимогам статей 61, 170, 171, 173 КПК України слідчий суддя не з`ясував наявності правових підстав для звернення із клопотання про арешт майна, не перевірив відповідність клопотання вимогам закону, доцільності мети накладення арешту на майно, наявність ризиків вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, співмірність розміру шкоди, завданої заявнику кримінальним правопорушенням, із вартістю арештованого майна, а також не врахував наслідків арешту майна для третіх осіб.

Зі змісту ухвали вбачається, що у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Також апелянт зазначає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно мав з`ясувати правові підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, врахувати його наслідки для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності ТОВ «РАДУГА 21» завданням кримінального провадження.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання прокурора відбувся за відсутності власника арештованого майна, ТОВ «РАДУГА 21» не було отримано а ні особисто, а ні засобами поштового зв`язку, примірник ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.07.2023 р., а отримано його випадково 25.08.2023 р. - шляхом виявлення в дверях приміщення за місцезнаходженням Товариства, а тому пропущено строк для звернення з апеляційною скаргою на вказану ухвалу з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «РАДУГА 21» - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити з наведених у ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «РАДУГА 21» - адвоката ОСОБА_6 , підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення ТОВ «РАДУГА 21», матеріали справи не містять відомостей про направлення копії оскаржуваної ухвали власникам майна, однак, як зазначає апелянт, що стало відомо про її існування 25.08.2023 р. - шляхом виявлення ухвали в дверях приміщення за місцезнаходженням Товариства, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102100000176, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Попередньо органом досудового розслідування встановлено, що група невстановлених осіб разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , використовуючи підконтрольні їм ТОВ «РАДУГА 21» код ЄДРПОУ 44640965, ТОВ «ПРОДМАРШ ПРАЙМ» код ЄДРПОУ 44423223, ТОВ «БІЗ-ГРУП» код ЄДРПОУ 41272782, ТОВ «КРУПА УА» код ЄДРПОУ 43695133, ТОВ «ІРЕНА М» код ЄДРПОУ 21472849, ТОВ «КОНСАЛТ ІНВЕСТМЕНТ» код ЄДРПОУ 36192683, ТОВ «ДНЕПР АЛЬЯНС 5» код 40669619 на території міста Києва створила злочину схему щодо набуття фіктивних підстав, які в подальшому можуть бути ними використанні для реєстрації право власності за собою на самочинно побудовані (встановлені) будівлі на самоправно зайнятих земельних ділянках та подальшого протиправного набуття ними права на отримання у власність чи оренду земельних ділянок на яких знаходяться самочинно збудовані (встановлені) об`єкти нерухомості.

Так, група невстановлених осіб разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 знаючи про наявність так званої "будівельної амністії", а саме щодо можливості проведення державними реєстраторами (нотаріусами) реєстраційних дій на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, що закінчені будівництвом до 05.08.1992 р., на підставі спрощеного пакету документів, до переліку якого не входять документи щодо підтвердження ведення об`єкта будівництва у експлуатацію, вирішила використати вказану норму законну на свою користь з метою особистого збагачення.

Таким чином, з метою приховання допущених порушень будівельного, земельного законодавства та готування до вчинення ними подальших шахрайських дій невстановлені особи з метою легалізації незаконної господарської діяльності у незаконно встановлених об`єктах нерухомості на самовільно зайнятих земельних ділянках у м. Києві, розмістили тимчасові будівлі/споруди малої архітектурної форми (МАФ).

В подальшому, невстановлені особи з метою створення законних підстав для подальшого проведення реєстраційних дій щодо визнання права власності на незаконно встановлені будівлі/МАФ за ними, виготовили підроблену технічну документацію та довідки про результати проведення інвентаризації об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , до яких внесли неправдиві відомості щодо власників будівель, часу їх побудови та способу.

Як наслідок, отримавши вищевказану завідому підроблену технічну документацію, нібито виготовлену ФОП " ОСОБА_21 ", невстановлені особи разом з ОСОБА_10 звернулись до державного нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_22 з метою проведення подальшої державної реєстрації право власності за ОСОБА_10 .

В подальшому в той же день державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_22 , у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, здійснила реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі за адресами: АДРЕСА_1 , за відсутності документів, що підтверджують адресу, ведення об`єкта в експлуатацію та на підставі документів, які містять неправдиві відомості та не підтверджують набуття третіми особами речових прав на нерухоме майно.

В подальшому ОСОБА_10 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , передав до статутного капіталу підконтрольному ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ТОВ «РАДУГА 21».

Як наслідок, невстановлені особи разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_23 та ОСОБА_11 на підставі підроблених документів протиправно отримали у власність вищевказану нежитлову будівлю, самоправно зайняли земельні ділянки на якій вона знаходиться та шахрайським шляхом отримали першочергове право на отримання земельної ділянки у оренду від територіального громади м. Києва.

У ході досудового розслідування 18.06.2023 отримано інформацію від ФОП " ОСОБА_21 " з приводу того, що за адресою: АДРЕСА_1 , на замовлення ОСОБА_10 , ОСОБА_21 інвентаризація не проводилась і технічна документація не виготовлялася.

23.06.2023 постановою слідчого, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 98 КПК України визнана в якості речового доказу.

06.07.2023 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102100000176, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, а саме на: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361022480000, який перебуває у власності ТОВ «РАДУГА 21» код 44640965 із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, із забороною користування будь-якими особами.

14.07.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, шляхом заборони користування майном в повному обсязі не дотримались.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022102100000176 від 27.09.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України про накладення арешту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361022480000, який перебуває у власності ТОВ «РАДУГА 21» код 44640965, із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, із забороною користування будь-якими особами, слідчий суддя дослідив матеріали додані до клопотання та прийшов до висновку, що з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт.

Розглядаючи клопотання прокурора, слідчий суддя не звернув уваги на обставини та не перевірив наявність підстав для накладення арешту в частині користування громадським будинком з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361022480000, який перебуває у власності ТОВ «РАДУГА 21» код 44640965, що суттєво може позначитися на інтересах та діяльності ТОВ «РАДУГА 21», при цьому Товариство зареєстровано за вказаною адресою.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання не з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно із забороною користування вказаним майном його власником, не перевірив співрозмірність втручання у діяльність Товариства.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, в частині заборони користуватися ним ТОВ «РАДУГА 21».

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо доцільності накладення арешту на вказане майно із забороною користування ним ТОВ «РАДУГА 21», оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна із забороною користування, є втручанням у права і свободи власника майна, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання і прокурором в клопотанні не доведено наявність обставин, визначених у ч. 11 ст. 170 КПК України.

Відтак, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, а клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, зокрема накладення арешту на майно, зазначеного у клопотанні, шляхом заборони будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, із забороною користування будь-якими особами, окрім ТОВ «РАДУГА 21».

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «РАДУГА 21» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «РАДУГА 21» - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102100000176, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та накладено арешт, на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361022480000, який перебуває у власності ТОВ «РАДУГА 21» код 44640965, із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, із забороною користування будь-якими особами, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102100000176, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, - задовольнити частково.

Накласти арешт, на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, приміщення літера «Г» за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361022480000, який перебуває у власності ТОВ «РАДУГА 21» код 44640965, із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, із забороною користування будь-якими особами, окрім ТОВ «РАДУГА 21».

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4