Постанова

від 11.10.2023 по справі 927/1039/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р. Справа№ 927/1039/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Мустафаєв Ю.Н.Огли (витяг з ЄДРЮОФОП)

від відповідача: Максак Т.Л. (посвідчення адвоката № 649 від 22.06.2012, ордер серія СВ № 1066553 від 11.10.2023)

Довгань С.А. (керівник)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Макишинський сад"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2022 (повний текст рішення складено 28.11.2022)

у справі № 927/1039/21 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар"

до Фермерського господарства "Макишинський сад"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фермерського господарства "Макишинський сад" про стягнення 799 600,75 грн заборгованості, 102 736,00 грн пені, 93 233,36 грн інфляційних збитків, 46 661,59 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 2503/2019 від 25.03.2019.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2022 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Фермерського господарства "Макишинський сад" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар" 463 600,49 грн боргу, 58 569,83 грн пені, 59 240,49 грн інфляційних, 27 053,95 грн 3% річних, 9 126,97 грн судового збору, 2913,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В решті позову - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2022, яка є невід`ємною частиною рішення Господарського суду Чернігівської області 17.11.2022 у справі № 927/1039/21 виправлено описки, допущені у резолютивній частині рішення суду від 17.11.2022 у справі № 927/1039/21, а саме вирішено:

- перший абзац резолютивної частини рішення Господарського суду Чернігівської області 17.11.2022 у справі №927/1039/21 викласти у такій редакції: "Позов задовольнити частково і стягнути з Фермерського господарства "Макишинський сад", вул. Нова, 1, с. Макишин Городнянського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34370846, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар", вул. Казимира Малевича, 84, м. Київ, код ЄДРПОУ 37033728, 463 600,49 грн боргу, 58 569,83 грн пені, 59 240,49 грн інфляційних, 27 053,95 грн 3% річних, 9 126,97 грн судового збору;

- доповнити резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області 17.11.2022 у справі № 927/1039/21 абзацами 3 та 4 такого змісту: "стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар", вул. Казимира Малевича, 84, м. Київ, код ЄДРПОУ 37033728, на користь Фермерського господарства "Макишинський сад", вул. Нова, 1, с. Макишин Городнянського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34370846, 2913,33 грн витрат з професійну правничу допомогу адвоката.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство "Макишинський сад" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (уточненою), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2022 у справі № 927/1039/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги наступне:

- помилки в імені та по-батькові директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар", зазначених в преамбулі договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019;

- відсутність в договорі поставки № 2503/2019 від 25.03.3019 номенклатури та ціни товару;

- неукладеність та нікчемність договору поставки № 2503/2019 від 25.03.3019;

- відсутність актів приймання-передачі товару та доказів виставлення покупцю рахунків на оплату.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі № 927/1039/21 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 927/1039/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Макишинський сад" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2022 у справі № 927/1039/21 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Шаптали Є.Ю., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 розгляд справи № 927/1039/21 відкладено на 11.10.2023.

В судове засідання, яке відбулося 11.10.2023, з`явилися представники сторін, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар" (постачальником, позивачем) та Фермерським господарством "Макишинський сад" (покупець, відповідачем) укладено договір поставки № 2503/2019 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану у подальшому товар у кількості, асортименті та по ціні вказаній у видаткових накладних та/або специфікаціях.

Кількість товару, що поставляється, вказується у відповідних видаткових накладних та/або специфікаціях (п. 2.1 договору).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору ціни на товар встановлюються в гривнях та зазначаються у видаткових накладних та/або специфікаціях. Сума договору складає суму всіх видаткових накладних та/або актів прийому-передачі товару.

Пунктом 4.1 договору погоджено, що покупець оплачує постачальнику вартість товару, узгодженого у специфікації згідно виставленого рахунку на умовах і в порядку, зазначеному у специфікації на кожну конкретну поставку. Датою оплати за товар вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Постачальник має право на притримання товару до моменту надходження належних до сплати грошових коштів на його рахунок.

Умови постачання товару зазначені у п.п. 5.1 - 5.4 договору, зокрема, постачальник поставляє покупцю товар на умовах "DDP-склад покупця", відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торгових термінів "ІНКОТЕРМС" (в редакції 2010 року).

За приписами п.п. 5.5, 5.6 договору постачальник зобов`язаний надати наступні документи в оригіналі на адресу покупця або його представнику при відвантаженні товару: видаткову накладну; специфікацію.

Покупець зобов`язаний підписати та повернути постачальнику підписані видаткові накладні не пізніше 10 календарних днів з дня передачі товару. У випадку не повернення постачальнику видаткових накладних протягом вказаного вище строку, вони вважаються підписаними.

У відповідності до п. 6.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть майнову відповідальність згідно чинного законодавства України.

За приписами п. 9.1 договору договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019.

Позивач у позові зазначив, що 25.03.2019 сторонами складена специфікація № 1 на поставку товару загальною вартістю 463 600,49 грн, в тому числі ПДВ 20%, а 02.05.2019 - специфікація № 2 на поставку товару загальною вартістю 336 000,26 грн, в тому числі ПДВ 20% .

Пунктами 3.1, 4.1 специфікації № 1 від 25.03.2019 та специфікації № 2 від 02.05.2019 передбачено, що покупець зобов`язується провести попередню оплату у розмірі 20% згідно виставленого рахунку, а остаточну суму 80% за отриманий товар до 20.10.2019.

Постачальник поставляє покупцю товар на умовах DDP - склад покупця, відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торгових термінів "ІНКОТЕРМС" (в редакції 2010 року).

За доводами позивача, ним, як постачальником, було поставлено покупцю (відповідачу) товар за видатковими накладними: № 22 від 28.03.2019 на суму 154 000,26 грн, № 24 від 01.04.2019 на суму 309 600,23 грн, № 56 від 02.05.2019 на суму 336 000,26 грн.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 28/03 від 28.03.2019 на суму 154 000,26 грн, № 01/04 від 01.04.2019 на суму 309 600,23 грн, № 02/05 від 02.05.2019 на суму 336 000,26 грн.

Матеріали справи містять надані позивачем копії податкових накладних: від 28.03.2019 № 30/, від 01.04.2019, № 35/, від 02.05.2019 №72/.

Спір у даній справі виник, у зв`язку з несплатою відповідачем поставленого на підставі видаткових накладних: № 22 від 28.03.2019, № 24 від 01.04.2019, № 56 від 02.05.2019 товару, зазначеного у специфікаціях № 1 від 25.03.2019, № 2 від 02.05.2019 до договору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2022 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Фермерського господарства "Макишинський сад" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар" 463 600,49 грн боргу, 58 569,83 грн пені, 59 240,49 грн інфляційних, 27 053,95 грн 3% річних, 9 126,97 грн судового збору, 2913,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В решті позову - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2022, яка є невід`ємною частиною рішення Господарського суду Чернігівської області 17.11.2022 у справі № 927/1039/21 виправлено описки, допущені у резолютивній частині рішення суду від 17.11.2022 у справі № 927/1039/21, а саме вирішено:

- перший абзац резолютивної частини рішення Господарського суду Чернігівської області 17.11.2022 у справі №927/1039/21 викласти у такій редакції: "Позов задовольнити частково і стягнути з Фермерського господарства "Макишинський сад", вул. Нова, 1, с. Макишин Городнянського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34370846, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар", вул. Казимира Малевича, 84, м. Київ, код ЄДРПОУ 37033728, 463 600,49 грн боргу, 58 569,83 грн пені, 59 240,49 грн інфляційних, 27 053,95 грн 3% річних, 9 126,97 грн судового збору;

- доповнити резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області 17.11.2022 у справі № 927/1039/21 абзацами 3 та 4 такого змісту: "стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар", вул. Казимира Малевича, 84, м. Київ, код ЄДРПОУ 37033728, на користь Фермерського господарства "Макишинський сад", вул. Нова, 1, с. Макишин Городнянського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34370846, 2913,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 799 600,75 грн заборгованості за товар, обумовлений у специфікаціях № 1 від 25.03.2019 на суму 463 600,49 грн, № 2 від 02.05.2019 на суму 336 000,26 грн, поставлений позивачем на підставі видаткових накладних № 22 від 28.03.2019 на суму 154000,26 грн, № 24 від 01.04.2019 на суму 309 600,23 грн, № 56 від 02.05.2019 на суму 336 000,26 грн та товарно-транспортних накладних: № 28/03 від 28.03.2019 на суму 154 000,26 грн, № 01/04 від 01.04.2019 на суму 309600,23 грн, № 02/05 від 02.05.2019 на суму 336 000,26 грн, складених на підставі договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019.

Виходячи з приписів ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами п. 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплено печаткою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Стаття 187 Податкового кодексу України визначає дату виникнення податкових зобов`язань.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Як слідує із матеріалів справи, позивачем були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.03.2019 №30/ на суму 154 000,26 грн та від 01.01.2019 №35/ на суму 309 600,23 грн.

Згідно з абзацом 2 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, судова колегія зауважує на тому, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів скасування проведення в податковому обліку господарської операції за податковими накладними від 28.03.2019 № 30/ на суму 154 000,26 грн та від 01.01.2019 № 35/ на суму 309 600,23 грн, у відповідності до приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені у зареєстрованих позивачем в ЄРПН податковій накладній від 28.03.2019 № 30/ на суму 154 000,26 грн сума податку на додану вартість (25666,71 грн) та у податковій накладній від 01.01.2019 № 35/ на суму 309 600,23 грн сума податку на додану вартість (51 600,04 грн), додатково підтверджують факт здійснення господарської операції.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 зазначив, що відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Таким чином, відсутність у спірних видаткових накладних № 22 від 28.03.2019 та № 24 від 01.04.2019 назви посади особи, яка отримала товар за цими накладними, за наявності її підпису у цих накладних, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що такі видаткові накладні є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних № 22 від 28.03.2019 та № 24 від 01.04.2019 є свідченням участі Фермерського господарства "Макишинський сад", як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Щодо посилань відповідача на відсутність актів приймання-передачі товару та рахунків на оплату судова колегія зазначає про те, що матеріали справи дійсно не містять актів приймання-передачі товару та доказів виставлення покупцю рахунків на оплату.

Проте, зазначення в п. 4.1 договору, що "покупець оплачує постачальнику вартість товару, узгодженого у специфікації згідно виставленого рахунку на умовах і в порядку, зазначеному у специфікації на кожну конкретну поставку" та в п. 3.1 специфікації № 1, що "покупець зобов`язується провести оплату згідно виставленого рахунку", а також відсутність доказів надання рахунків відповідачу, не змінює обов`язок і строк виконання такого грошового зобов`язання.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а значить не звільняє від обов`язку оплатити надану послугу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.

Таким чином, відсутність в матеріалах справи актів приймання-передачі товару до спірного договору не свідчить про не отримання товару, обумовленого у специфікації № 1 від 25.03.2019 по видаткових накладних № 22 від 28.03.2019 на суму 154 000,26 грн та № 24 від 01.04.2019 на суму 309 600,23 грн; товарно-транспортних накладних № 28/03 від 28.03.2019 та № 01/04 від 01.04.2019.

Доводи відповідача про те, що договір поставки № 2503/2019 від 25.03.2019 є неукладеним оскільки у ньому відсутні належні відомості щодо особи, яка мала його вчиняти від імені позивача та істотні умови, необхідні для укладення договору поставки, спростовуються матеріалами справи, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції сторони не заперечували про те, що спірний договір та всі додатки і первинні документи до нього підписані від імені позивача його директором - Сичовим Віктором Олексійовичем.

Крім того, судова колегія зауважує на тому, факт укладення спірного договору підтверджується подальшим його виконання сторонами в частині підписання позивачем та відповідачем специфікації до договору, видаткової накладної, товарно-транспорних накладних, які були об`єктом дослідження судової експертизи, на підставі якої експертами складено висновок № 410-416/22-24 від 09.06.2022.

Також, колегія суддів зауважує на тому, що відповідач не ставив питання про розірвання договору поставки або внесення до нього змін.

З огляду на викладене, спірний договір поставки є дійсним, оскільки в судовому порядку не визнався недійсним, що також не було спростована сторонами.

З урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 463 600,49 грн боргу за товар, поставлений по специфікації № 1, стягненню з відповідача підлягає 27 053,95 грн 3% річних та 59 240,49 грн інфляційних збитків, нарахованих на суму 463 600,49 грн боргу за період прострочки з 21.10.2019 - по 30.09.2021.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачем доведено наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегією суддів не розглядається ухвала Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2022 про виправлення описки, яка є невід`ємною частиною рішення Господарського суду Чернігівської області 17.11.2022 у справі № 927/1039/21, оскільки відповідач в межах доводів уточненої апеляційної скарги не оскаржував вказану ухвалу в даній справі.

Отже, наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Макишинський сад" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2022 у справі № 927/1039/21 - без змін.

Матеріали справи № 927/1039/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.10.2023.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко