Рішення

від 25.09.2023 по справі 201/9085/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9085/23

Провадження № 2/201/2970/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

25вересня 2023року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради (третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Соборного району) про визнання права постійного користування житловим приміщенням з правом реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Дніпровської міської ради (третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району (далі - КВЖРЕП Жовтневого району) про визнання права постійного користування житловим приміщенням з правом реєстрації (а.с. 1 6).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 11.08.2023 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 58).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що на балансі КВЖРЕП Жовтневого району був дев`ятиповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на першому поверсі якого було нежитлове приміщення комунальної власності, яке приходило в непридатний стан для користування за призначенням. Згідно з технічним паспортом станом на 27.11.1974, це приміщення входило до приміщення пошти та мало № 1а. Рішенням Виконавчого комітету Жовтневого району м. Дніпропетровська № 492 від 23.10.2009 приміщення 1а переобладнано у два окремих приміщення: приміщення 397 А (позиції №№ 5, 6, 7, 8, та частина позиції №3) та приміщення 397 Б (позиції №№ 1, 2, 9, та частина позиції №3) і вважається придатним для проживання з можливістю переведення до житлового фонду відповідно акта від 30.09.2009.

З 2002 позивач займав посаду начальника теплового району Жовтневого філіалу у м. Дніпро. Жив у гуртожитку, свого житла не мав і не має досі.

Виконавчим комітетом Жовтневого району запропоновано позивачеві і його сім`ї, як працівнику комунальної служби району, де він працював з 2002 року взяти розвалля у вигляді нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення (позиції №№ 4, 5, 6, 7, 8, та частина позиції №3, надалі квартира АДРЕСА_2 ), для проживання з умовою реконструкції та переобладнання в квартиру.

Між ним і виконавчим комітетом Жовтневого району існувала домовленість про передачу йому у постійне користування одного з двох нежитлових приміщень з подальшою реконструкцією і переведенням у житлове приміщення за власні кошти, доказом чого є рішення Виконавчого комітету Жовтневого району м. Дніпропетровська №492 від 23.10.2009. Також позивачеві передані ключі, наданий доступ до нежитлового приміщення позиції №№ 4, 5, 6, 7, 8, та частини позиції №3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактично позивачеві дали згоду на переобладнання за власні кошти непридатного для проживання приміщення. Позивач зробив ремонт, але документів, які йому обіцяли - про переведення до житлового фонду приміщення і ордер не отримав. Тому з 2018 року ініціював підготовку документів на зміну правового режиму нежитлових приміщень на житлове за адресою: АДРЕСА_3 . Був зроблений акт обстеження стану №25 від 21.12.2018 про огляд житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , отримав проект реконструкції нежитлового приміщення під квартиру, рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №294 від 23.03.2021 про зміну правового статусу та надання дозволу на переобладнання приміщення у квартиру АДРЕСА_2 ; містобудівні умови та обмеження, Звіт про проведення технічного обстеження квартири АДРЕСА_4 , технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 від 24.09.2021.

Позивач фактично користувався квартирою разом з членами сім`ї. За роки реконструкції, ремонту, підготовки документів витратив загалом 617867,68 грн. Однак після реконструкції та зміни статусу на житлове, виконавчий комітет Жовтневого району не надав ордер на постійне користування житловим приміщенням тому, що повноваження перейшли до міської ради.

На підставі викладеного, просив визнати право постійного користування з правом реєстрації із сім`єю квартирою АДРЕСА_4 .

Відповідач Дніпровськаміська рада позовні вимогине визнав.06.09.2023 представник відповідача Ревякіна Н.М. (діє на підставі витягу з ЄДР а.с. 75 76) надала відзив на позовну заяву (а.с.61-62),у якомувідповідач не погодився із доводами позивача про можливість надання приміщення у користування. Зазначив, що позивачем не доведено, що його право порушено, не визнане чи оспорене, для того, щоб застосувати такий спосіб захисту, як визнання за ним право користування житловим приміщенням з правом реєстрації.

Частиною 1 ст. 9 ЖК України передбачено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Згідно із статтею 58 вищезазначеного кодексу на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Для прийняття рішення на підставі якого видається ордер позивач повинен був звернутись з відповідною заявою до виконавчого комітету Дніпровської міської ради. А виконавчий комітету мав здійснити конкретні дії або прийняти рішення про надання ордеру або відмовити в прийнятті рішення про надання ордеру. Оскільки, позивач не звертався з заявою про надання їй ордеру, виконавчим комітетом Дніпровської міської ради рішень з цього приводу не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку реалізації своїх повноважень.

Вважав позовні вимоги про визнання права користування з правом реєстрації передчасними. Квартира АДРЕСА_4 є власністю Дніпровської міської ради, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції органів місцевого самоврядування належить правомочність щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Реконструкція нежитлових приміщень під квартиру по АДРЕСА_1 здійснено на замовлення КВЖРЕП Соборного району у м. Дніпрі, а не позивачем.

Дніпровською міською радою прийнято рішення від 21.06.2014 № 49/22, яким затверджено Порядок зміни правового режиму об`єктів нерухомого майна. Відповідно до п. 8 розділу І Прядку об`єкт нерухомого майна, власником якого є територіальна громада міста, після зміни правового режиму з нежитлового на житловий підлягає обліку та розподілу відповідно до чинного законодавства з видачею ордера для проживання.

Доказів звернення до Дніпровської міської ради та її виконавчого комітету з приводу надання ордеру позивачем не надано. Отже, спір між сторонами відсутній. Доказів щодо порушення Дніпровською міською радою прав позивача не надано. Неналежність обраного способу судового захисту як визнання права користування з правом реєстрації зумовлює відмову в задоволенні означених позовних вимог.

Щодо права реєстрації в житловому приміщенні, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання, шо затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №20, обов`язково для реєстрації місця проживання слід надати документи на право проживання, які у позивача відсутні.

Позивач зареєстрований в квартирі АДРЕСА_5 . Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 23.08.2023 з електронної картотеки обліку зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_6 . У власності в позивача знаходиться квартира АДРЕСА_7 .

Отже, не може виникнути право на реєстрацію місця проживання в спірній квартирі без зняття з реєстрації з іншого місця проживання.

Враховуючи вищевикладене, просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач 08.09.2023надав відповідь на відзив (а.с. 80-82), у якій зазначив, що жодного житла не має. Зробив за власні кошти ремонт у спірному приміщенні. Наполягав на задоволенні позову.

Третя особа-КВЖРЕП Соборногорайону правом на надбання пояснень на позов не скористалося.

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), наданий відповідачем відзив, надану позивачем відповідь на відзив, надані позивачем заперечення, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в сукупності з наданими письмовими доказами, доходжу до такого висновку з таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Під час розгляду справи встановлено, що квартира АДРЕСА_4 є власністю Дніпровської міської ради, що сторонами не заперечувалося.

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневого району м. Дніпропетровська № 492 від 23.10.2009 «Про затвердження актів районної технічної комісії «Про обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку (приміщення) непридатним для проживання» та про внесення змін до списку сім`ї, що підлягає відселенню з аварійного будинку АДРЕСА_8 , відповідно до Положення «Про порядок обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку (приміщення) непридатним для проживання», затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.84 №189, районною технічною комісією обстежені житлові будинки району і подані акти про їх стан, на підстав ст. 7 ЖК України, виконком вирішено затвердити акт районної технічної комісії "Про обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності Унітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку Приміщення) непридатним для проживання" від 30.09.09 про визнання у під`їзді АДРЕСА_9 нежитлових приміщень:

№ 1 - площею 32,8 кв.м.; № 2 - 12,2 кв.м.; № 3 - 4,1 кв.м.;

№ 1 - площею 32,7 кв.м.; № 2 - 10,1 кв.м.; № 3 - 9,1 кв.м.; № 4 - 10,2 кв.м, № 5 - 2,6 кв.м.; № 6 - 4,5 кв.м.; № 7 - 1,6 кв.м. придатними для проживання з можливістю переведення до житлового фонду. Затверджено список сім`ї ОСОБА_2 , що підлягають відселенню з аварійного будинку АДРЕСА_8 (визнаний аварійним) (а.с. 14- 15).

Позивач вказує, що з 2002 року займав посаду начальника теплового району Жовтневого філіалу у м. Дніпро. Жив у гуртожитку, свого житла не мав і не має, про що надав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав від 04.05.2023 (а.с. 32).

Як видно з довідки про реєстрацію місяця проживання від 05.04.2019, позивач ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_5 (а.с. 10).

Згідно із довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 23.08.2023 з електронної картотеки обліку зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_6 (а.с. 68).

Як зазначає позивач, виконавчим комітетом Жовтневого району йому запропоновано нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення (позиції №№ 4, 5, 6, 7, 8, та частина позиції №3, надалі квартира АДРЕСА_2 ), для проживання з умовою реконструкції та переобладнання в квартиру, де він зробив ремонт, акт обстеження, проект реконструкції нежитлового приміщення під квартиру. Але ордер так і не отримав після реконструкції нежитлового приміщення та зміни статусу на житлове.

Як видно з Містобудівних умов та обстеження для проектування від 09.07.2021 № 15/29-121, містобудівні умови на квартири по АДРЕСА_1 виготовлені на замовлення КВЖРЕП Жовтневого району у м. Дніпрі (а.с. 22).

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію № ДП051210916453 на квартири по АДРЕСА_1 подане також КВЖРЕП Жовтневого району (а.с. 23 28).

Проект на реконструкцію нежитлових приміщень під квартири по АДРЕСА_1 виготовлений на замовлення КВЖРЕП Соборного (Жовтневого району) (а.с. 29-31).

Технічний паспорт на квартири по АДРЕСА_1 виготовлений 24.09.2021 ФОП ОСОБА_3 на замовлення КВЖРЕП Жовтневого району (а.с. 35-37).

Рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровська № 592 від 23.10.2009, на яке посилається позивач, що на його думку, підтверджує домовленості між ним та виконавчим комітетом про передачу йому у постійне користування одного з двох нежитлових приміщень з подальшою реконструкцією та переведення у житлове приміщення за його кошти, позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно зі ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Рішенням Дніпровської міської рад від 21.06.2014 № 49/22 затверджено Порядок зміни правового режиму об`єктів нерухомого майна. Відповідно до п.8 розділу І об`єкт нерухомого майна, власником якого є територіальна громада міста, після зміни правового режиму з нежитлового на житловий підлягає обліку та розподілу відповідно до чинного законодавства з видачею ордера для проживання (а.с. 71 74).

Одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін (ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимі докази). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав суду доказів того, що він взагалі звертався до Дніпровської міської ради чи виконавчого комітету із заявами про надання ордеру на спірне приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд доходить висновку, що позивачем не доведено, що його житлове право було порушене Дніпровською міською радою, оскільки спірні правовідносини з приводу отримання права на житло між сторонами відсутні.

А тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлення форми необхідних для цього документів визначений Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №20.

Пунктом 3 Правил визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до п. 8 Правил документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Документами, що підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється лише за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї.

Однак, як встановлено, у позивача відсутні відповідні документи, які надають право реєстрації у спірному приміщені, тому позовні вимоги про реєстрацію також задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачеві у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати із відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274. ч. 5 ст.279, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради (третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Соборного району) про визнання права постійного користування житловим приміщенням з правом реєстрації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С. Наумова