Рішення

від 07.11.2007 по справі 4/338-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/338-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07.11.2007                                                                              Справа №  4/338-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова

компанія "Прометей" м. Донецьк     

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова

корпорація" м.Херсон        

про   стягнення   183.257грн.38коп.

за участю   представників сторін:

від  позивача   -  уповноважена  особа Аксельрод М.І.

від  відповідача  - не з'явився

          Відповідно до розпорядження голови господарського суду № 246 від 14.09.2007 року справу передано  на розгляд судді Ємленіновій З.І.          

                                        в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з  позовом про   стягнення 163295грн.11коп. у зв'язку з  попередньою  оплатою вартості  брухту чорного  металу не  поставленого  відповідачем згідно з  умовами  договору поставки від 10.04.2003року. Крім  того, він  просить  стягнути 6898грн.66 коп. як 3% річних за прострочку сплати  грошових  коштів та неустойку в розмірі  13063грн.61коп. за недопоставку продукції.

Відповідач  своїм правом на судовий захист не скористався,  в засідання суду  вдруге не  з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те,  що  був повідомлений про  час розгляду справи за адресою, зазначеною  в реєстраційних  документах відповідно до  довідки  головного  управління статистики у Херсонській області від 22.10.2007року №13-07/115.

          За таких  підстав, оскільки  клопотання про  відкладення розгляду справи від  відповідача не  надходило, справа відповідно до  статті 75 ГПК України розглядається без  участі представника відповідача, за наявними  в справі доказами, яких достатньо  для  вирішення спору по  суті, оскільки  подальше  відкладення розгляду справи  призведе до  порушення строку вирішення спору.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представника позивача, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги підлягають  задоволенню  частково  з  урахуванням  наступних  підстав.

Між  сторонами  10.04.2003року   укладено  договір  поставки  №3/123. Крім  цього сторонами  підписані додаткові угоди до  договору від 20.11.2003року, від  29.12.2003року та від 01.04.2004року.

Згідно з зазначеним договором  відповідач прийняв на себе обов'язки  здійснювати  поставку металевого брухту  залізничним транспортом на умовах  поставки, зазначених  позивачем в специфікаціях, а позивач за умовами  договору  (пункт 6.2) зобов'язався сплатити  металобрухт  в порядку і в строки, зазначені в специфікаціях, які є  невід'ємною  частиною  договору.

Відповідно до  підписаних  сторонами  специфікацій (аркуші справи 16-49) позивач має  право  здійснювати  попередню  оплату  в розмірі 80% від  суми відвантаженого  металобрухту. Але в будь-якому разі  кінцеві розрахунки  здійснюються до  5 числа наступного  місяця відповідно до  виписаних  вантажовідправником  актів прийомки-передачі..

Згідно з  пунктом 7 (абзац 2) специфікацій до  договору, які узгоджувалися сторонами  починаючи  з  грудня 2004року,  в разі перерахування  позивачем  грошових  коштів на більшу суму, ніж  вартість  поставленої  по  специфікації  продукції, грошові кошти є  попередньою оплатою  вартості поставки  за наступною  специфікацією, а при  відсутності специфікації  на наступний період, зазначену суму відповідач зобов'язаний повернути  позивачеві на протязі 10 днів від  дати  заявлення вимоги.

Наданими до  матеріалів справи  платіжними  документами, копіями  транспортних накладних  та  актами звірки  від 25.11.2005року і від 07.03.2006року, підписаним представниками  сторін,  підтверджується,  що  станом на 07.03.2006року заборгованість  відповідача перед  позивачем у зв'язку з  не відвантаженням  брухту чорних  металів  на суму отриманих  від  позивача коштів, становить 183.295грн.11коп.

Після підписання акту звірки  від 07.03.2006року, відповідач  в квітні  2006року перерахував позивачеві 20.000грн.00коп. платіжними  дорученнями  №2 від 06.04.2006року ( 9000грн.00коп.) та платіжним дорученням  №3 від 10.04.2006року (11.000грн. 00коп.)  і його  борг  залишився 163.295грн.11коп.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що до  договору поставки  застосовуються загальні  положення про  купівлю-продаж, якщо  інше  не  встановлене  договором, законом, або  не  випливає  з  характеру відносин  сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що  покупець  зобов'язаний  оплатити  товар  після його  прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів на нього, якщо  договором або актами  цивільного  законодавства не встановлений інший порядок  оплати товару.

Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець  зобов'язаний  передати   товар  покупцеві у строк, встановлений  договором купівлі-продажу, а якщо  зміст  договору не  дає  змоги визначити  цей строк -  відповідно до положень ч.2 статті 530 ЦК України, тобто у 7-денний  строк від  дня пред'явлення вимоги.           

          Частина 2 статті 693  ЦК України передбачає, що якщо  продавець, який одержав суму попередньої  оплати, не  передав товар у встановлений строк, покупець  має  право на свій розсуд  вимагати  передання оплаченого  товару або  повернення суми  попередньої  оплати.

Вимоги  зазначених  норм  закону та договору  відповідач виконав частково і  станом на день  звернення позивача з  позовом  його  борг становив  163.295грн.11коп. Доказів перерахування зазначеної  суми , або  будь-яких  заперечень  проти  позову відповідач суду не  надав, тому позовні вимоги  про  стягнення 163.295грн.11коп. підлягають  задоволенню.

          Крім  цього, позивач просить стягнути  з відповідача  3% річних на підставі  ч.2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до  зазначеної норми боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом. Але відповідач за умовами  договору  поставки  не  мав перед  позивачем грошових  зобов'язань, тому підстави  стягнення  річних  процентів на підставі  зазначеної  норми  відсутні.

          Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення неустойки  в сумі 13.063 грн.61коп., суд  виходить із  наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені  договором, або  законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої  відмови  від  зобов'язання, якщо  це  встановлено  договором або  законом або  розірвання договору; зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки (в тому числі штрафу,  пені); відшкодування збитків.  

          Відповідно до  тексту позовної  заяви  та додаткової  угоди до  договору поставки №2 від  29.12.2003року,  дія договору поставки  припинилася 31.12.2004року.

  Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних  санкцій  за прострочення виконання зобов'язання, якщо  інше не  встановлене законом або  договором, припиняється через  шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало  бути  виконано. Тобто, за нормами  ГК України неустойка не  має тривалого  характеру та через  шість  місяців після дня виникнення прострочки слід  припинити  її  нарахування.

          Сторони в договорі не  визначили  конкретного  періоду  нарахування  неустойки, тому суд  вважає  необхідним застосувати  норму ч.6 статті  232 ГК України, у зв'язку з  чим нарахування пені повинно  бути  припинено через  шість  місяців від  дня коли зобов'язання  мало  бути  виконано.

          Суд  також  зазначає, що в силу статті 232 Господарського  Кодексу України, при  реалізації  в  судовому порядку  відповідальності  за порушення в сфері  господарювання застосовуються  загальний та скорочені строки позовної  давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо  інші строки  не  встановлені Господарським  Кодексом України.

          Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки  позовної  давності в один  рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином статті  258 ЦК України та 232 ГК України підлягають  застосуванню  одночасно, оскільки  вони  не  суперечать, а доповнюють  одна одну.

          З урахуванням того, що  строк дії  договору поставки  від 10.04.2003року  припинився 31.12.2004року та  в силу ч.6 статті 232 ГК України в будь-якому разі  нарахування неустойки  припиняється 30.06.2005року. Річний строк позовної  давності щодо стягнення неустойки,  передбачений ст.258 ЦК України позивачем також  пропущено. Таким чином,  позовні вимоги щодо  стягнення неустойки задоволенню  не  підлягають.

          З урахування  викладеного, позовні вимоги судом задовольняються  частково в частині стягнення 163.295грн.11коп. основного боргу. В решті позовних вимог  суд  відмовляє  в задоволенні позову.

Державне мито та витрати  на інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони  пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

В засіданні за згодою  представника позивача   оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

З урахуванням  зазначених  норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

                                                  в и р і ш и в:

          1. Позовні   вимоги  задовольнити  частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова корпорація" м.Гола Пристань вул.Першого Травня, 296 Херсонської області код 30903845 (інші реквізити суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Прометей" м. Донецьк  вул.Газети «Комсомолець Донбасу», 43а  код 24819472 (інші реквізити суду невідомі) -    163.295грн.11коп. основного боргу,   1.632грн.95коп. витрат по сплаті  державного мита  та  105грн.15коп.   витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          3. В решті суми позову відмовити.

 Суддя                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                      Рішення оформлено  відповідно  до

                                                                      ст. 84 ГПК України 13.11.2007року.