Справа № 175/4952/23
Провадження № 2/175/1229/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2023 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Паленка І.М.
розглянувши у судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем, -
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2023 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив встановити факт проживання його, ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 надав заяву в якій просив суд справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 надав заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав(а.с.62).
Відповідач ОСОБА_3 надав заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав(а.с.61).
Відповідач Чумаківська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області не заперечували щодо задоволення позовних вимог, надали заяву про розгляд справи без участі їх представника(а.с.65).
Третя особа Дніпровська районна державна нотаріальна контора надали копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (а.с.66-95).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ст. 316 ЦПК України).
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 57 років померла дружина позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.89). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне спадкодавиці майно: частка права власності у квартирі АДРЕСА_2 , житловий будинок і земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 та земельна ділянка з кадастровим номером 1221488000:01:001:0050. За часи свого життя ОСОБА_4 заповітів не складала.
22 березня 2023 року чоловік спадкодавиці ОСОБА_1 звернувся до Дніпровської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.85).
Постановою Дніпровської районної державної нотаріальної контори від 22 березня 2023 року відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у зв`язку з тим, що протягом шести місяців спадкоємець не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом та відсутній факт спільного проживання спадкодавиці ОСОБА_4 та спадкоємця ОСОБА_1 (а.с.95).
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 23 лютого 2023 року ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 1990 року по день смерті(а.с.43).
Згідно довідки виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , однак фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.44).
У відповідності до акту складеного секретарем виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 20 травня 2023 року, встановлено що ОСОБА_1 дійсно проживав за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений акт також підписано свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є сусідами(а.с.45).
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістомст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначеноГлавою 87 ЦК України.
Згідно зіст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_1 не звертався до нотаріуса з заявою про відмову від спадщини.
У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.». Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
Відповідно дост. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВС України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).
Згідно зп.16ПостановиПленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах провстановлення фактів, що мають юридичне значення»діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
Згідно з п.п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Отже, з огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги всі обставини справи, докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1216-1218, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 12, 13, 76, 81, 130, 212, 263-266, 293 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Озерянська Ж.М.
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2023 |
Оприлюднено | 23.10.2023 |
Номер документу | 114308433 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні