Рішення

від 13.09.2023 по справі 191/1235/23

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1235/23

Провадження № 2/191/330/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря Омельченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Управління житлового комунального господарства комунальної власності Синельниківської міської ради, Синельниківське комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна контора-1 про скасування розпорядження про приватизацію та свідоцтва на право власності на житло, визнання права на приватизацію квартири,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Управління житлового комунального господарства комунальної власності Синельниківської міської ради, Синельниківське комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна контора-1 про скасування розпорядження про приватизацію та свідоцтва на право власності на житло, визнання права на приватизацію квартири, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням виконкому Синельниківської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області за № 59 від 11 лютого 1983 року на підставі розглянутих матеріалів, наданих адміністрацією та профспілковою організацією заводоуправління «Будматеріалів», заводу ЖБК, СМП-317, виконком міської ради вирішив надати та затвердити списки до заселення працівників СМП-317 для отримання благоустроєного житла по АДРЕСА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Дану квартиру він та його брати і сестри отримали як діти-сироти, в зв`язку з тим, що їх батько помер, а маму - ОСОБА_5 позбавили батьківських прав. Опікунство над неповнолітніми братами оформила його сестра ОСОБА_2 . Відповідно до ордеру, виданого виконавчим комітетом народних депутатів, всіх членів його родини було зареєстровано в даній квартирі.

Він у 1989 році вступив до ГПТУ №12 в місті Дніпро та навчався там до 1993 року, а його сестра опікун з невідомих йому підстав виписала його з квартири, в ордер якої він вписаний. Закінчивши училище він повернувся до міста Синельникове і продовжував проживати у спірній квартирі.

В лютому 2001 він поїхав для поліпшення стану свого здоров`я до російської федерації до своєї сестри ОСОБА_2 , яка на той час проживала в місті ОСОБА_6 разом зі своїми дітьми. Заробляючи гроші він віддавав частину грошей для утримання їх житла - трикімнатної квартири в місті Синельниковому.?

З 19 вересня 2001 року по 26 травня 2005 року він відбував покарання в місцях позбавлення волі. В 2005 році звільнився і приїхав додому в АДРЕСА_3 , отримав реєстрацію міста проживання та проживає по теперішній час.

Про приватизацію даної квартири він довідався випадково.

Маючи наміри приватизувати квартиру, в якій він зареєстрований та постійно мешкає, звернувся до органу приватизації - Синельниківської міської ради в особі управління житлово-комунального господарства та комунальної власності з заявою щодо надання йому дозволу приватизувати житло.

Для підготовки пакету документів для приватизації квартири він звернувся для отримання роз`яснення до управління ЖКГ та комунальної власності саме який перелік документів необхідно надати, щоб отримати розпорядження органу приватизації. Однією із довідок була довідка з бюро технічної інвентаризації щодо оформлення права власності за ним. Тоді йому і стало відомо, що його сестра ОСОБА_2 отримала свідоцтво на право власності на нерухоме майно разом з членами своєї родини, а саме: ОСОБА_4 на 1/3 частку; ОСОБА_3 на 1/3 частку; ОСОБА_2 на 1/3 частка.

Вважає, що дана приватизація вищевказаної квартири проведена незаконно і є такою, що порушує його права, та підлягає скасуванню. Він не втрачав інтересу до житла в АДРЕСА_3 , та не відмовлявся від оформлення права власності на спірну квартиру.

Даний будинок знаходився на балансі та в оперативному управлінні Житлово- експлуатаційної контори № 1 Синельниківської міської ради, на підставі рішення міської ради ЖЕК-1 був визнаний органом приватизації житлового фонду по місту Синельникове. Керівником приватизації є начальник ЖЕК-1, а в поданій заяві на приватизацію квартири зазначено керівником органу приватизації міський голова, що суперечить нормам Положення про передачі квартир будинків у власність громадянам. Дане розпорядження стало основною підставою для оформлення права власності на квартиру в АДРЕСА_3 , Вважає, що розпорядження є незаконним з наступних підстав. Дана квартира була надана як дітям- сиротам, про що свідчить Рішенням виконкому Синельниківської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області за № 59 від 11 лютого 1983 року. В ордері на дану квартиру прописані ОСОБА_2 , 1965 р.н, ОСОБА_5 , 1940р.н., ОСОБА_7 1968 р.н., та ОСОБА_1 , так як ордер видається на підставі рішення, в якому зазначено самі ці особи. З невідомих йому причин в матеріалах справи на приватизацію відсутній ордер. Тому він вважає, що його опікун - ОСОБА_2 умисно, без будь-яких підстав, виписала його з його квартири та прописала в ній членів своєї родини, а саме ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_3 , які не мали законних підстав на приватизацію їх житла. Також йому стало відомо, що його сестра аргументувала його виписку з квартири тим, що він знаходиться в місцях позбавлення волі та прав на квартиру не має, що також суперечить нормам чинного законодавства. В період перебування його в місцях позбавлення волі за ним повинно було зберігатися житло відповідно до вимог чинного законодавства та він повинен був приймати участь у приватизації квартири.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхали в 1996 році до російської федерації до міста Саратов і не проживають в Україні вже протягом 30 років, тому втратили право на приватизацію цієї квартири і є громадянами російської федерації. Приїздивши до України у 2006 році вони незаконними діями оформили приватизацію квартири, на яку він також має всі права.

На даний час він проживає та постійно зареєстрований за даною адресою, доглядає квартиру. Рахунки на комунальні платежі відкрито на його ім`я та ним сплачуються. Він зробив капітальний ремонт, поклеїв шпалери, замінив підлогу, відремонтував опалення та унітаз, тобто вкладає власні заощадження і виконує всі функції основного квартиронаймача.

Просить скасувати розпорядження органу приватизації № 303/130 від 26 січня 2006 року про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 , та видане на його підставі свідоцтво про право власності на житло від 03 квітня 2006 року на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію за реєстраційним номером 14351217 від 03.04.2006 в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ОСОБА_4 на 1/3 частку квартири, за ОСОБА_3 на 1/3 частку квартири, за ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 ; припинити право власності за ОСОБА_4 на 1/3 частку квартири, за ОСОБА_3 на 1/3 частку квартири, за ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 ; визнати за ним право на приватизацію квартири АДРЕСА_4 .

Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача -територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися по невідомим суду причинам, про час, дату та місце повідомлялися належним чином, правом на надання відзиву не скористалися.

Представник третьої особи начальник Управління житлового комунального господарства комунальної власності Синельниківської міської ради Романовських А.А. до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги визнає у повному обсязі, просив прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Представник третьої особи - Синельниківського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» Решетняк Т. до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до архівного витягу з рішення виконкому Синельниківської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області № 59 від 11 лютого 1983 року «Про розподіл квартир у місті Синельниковому» на підставі розглянутих матеріалів, наданих адміністрацією та профспілковою організацією заводоуправління «Будматеріалів», заводу ЖБК, СМП-317, виконком міської ради вирішив надати та затвердити списки до заселення працівників СМП-317 для отримання благоустроєного житла по АДРЕСА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_2 . Квартира надається родині померлого, яка складається з 4 чоловік: ОСОБА_2 , 1965 р.н., мати- ОСОБА_5 ,1940 р.н., брати - ОСОБА_8 , 1968 р.н. та ОСОБА_1 , 1974 р.н.

Згідно з заявою № 7-8 від 26 січня 2006 року ОСОБА_2 звернулася до органу приватизації щодо оформлення передачі у приватну власність квартири, що займає вона та члени її сім`ї, за адресою: АДРЕСА_3 . Просила розподілити долі власності між членами сім`ї порівну.

Відповідно до довідки керівника підприємства по обслуговуванню житла від 26 січня 2006 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мешкають за адресою: АДРЕСА_3 та мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Розпорядженням органу приватизації №303/130 від 26 січня 2006 року вирішено оформити свідоцтво про право власності на житло квартиру по АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 та членами її сім`ї - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 03 квітня 2006 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві приватної власності по 1/3 частці кожному належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 серпня 2017 року. Право власності на дану квартиру зареєстроване у Комунальному підприємстві «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» 03 квітня 2006 року, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Розпорядженням Синельниківського міського голови №31-р від 16 лютого 2016 року про перейменування вулиць та провулків у місті Синельниковому змінено назву вулиці «Куйбишева» на « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Відповідно до довідки міністерства юстиції російської федерації №037373 від 26 травня 2005 року ОСОБА_1 відбував покарання в місцях позбавлення волі в період з 19 вересня 2001 року по 26 травня 2005 року.

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 21 серпня 2006 року по теперішній час.

Відповідно до акту проживання особи від 28 березня 2023 року за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично не проживають з 1996 року по теперішній час.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1 ст. 81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 345 ЦК Українифізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартири державного житлового фонду одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах. Якщо загальнаплоща квартирименше площі,яку маєправо отриматисім`янаймача безоплатно,наймачу тачленам йогосім`ївидаються житловічеки,сума якихвизначається виходячиз розмірунедостатньої площіта відновноївартості одногоквадратного метра.В силу статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 10 ст.8 вищевказаного закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир, житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п.1ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати) кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів. Пунктами 4, 5 ст. 5 передбачено право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цьогоЗакону.

Пункт 18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 р. № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за №109/17404 зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 114 від 10.05.2018 року, передбачено подання до органу приватизації ряду документів.

Приватизація може бути визнана незаконною в разі порушення вимог законодавства, яке регулює процедуру її проведення, та, як наслідок, підставою для скасування розпорядження органу приватизації та видане на його підставі свідоцтво.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Згідно з п.5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року №56 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім`ї з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло.

Отже, передача квартир, які підлягають приватизації, здійснюється у спільну власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно проживають у цій квартирі.

Відповідно до ст..71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

Наслідком порушення вимог ч. 2 ст. 8 закону України «Про приватизацію житлового фонду» може бути визнання приватизації недійсною.

З викладеного вбачається, що приватизація спірної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , була проведена органом приватизації з порушенням норм чинного законодавства, адже особу ОСОБА_1 не враховано при проведенні приватизації, отже, останній був позбавлений можливості участі у приватизації даної квартири, внаслідок чого був позбавлений права на приватизацію частки квартири. Таким чином, рішення органу приватизації та виданого на його підставі свідоцтва про право власності є незаконними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати розпорядження органу приватизації № 303/130 від 26 січня 2006 року про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 , та видане на його підставі свідоцтво про право власності на житло від 03 квітня 2006 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Скасувати державну реєстрацію за реєстраційним номером 14351217 від 03 квітня 2006 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ОСОБА_4 на 1/3 частку квартири, за ОСОБА_3 на 1/3 частку квартири, за ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Припинити право власності за ОСОБА_4 на 1/3 частку, за ОСОБА_3 на 1/3 частку, за ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на приватизацію квартири АДРЕСА_4 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Я. Ю. Костеленко