Рішення

від 11.10.2023 по справі 542/781/23

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/781/23

Провадження № 2/542/224/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку, виділ в натурі частки з майна,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2023 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі також відповідач - 1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (надалі також відповідач - 2, ОСОБА_3 ), за змістом якої просила:

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,39 га кадастровий номер 5323480700:00:002:0510 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району, Полтавської області;

- виділити в натурі в самостійний об`єкт нерухомого майна у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , частину земельної ділянки кадастровий номер 5323480700:00:002:0510 (показано синім кольором в додатку до висновку експерта земельно-технічної експертизи № 19 від 08 травня 2023 року), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,7967 га, що розташована за межами населених пунктів на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району, Полтавської області.

Рух справи

Ухвалою від 16 червня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (а.с. 32).

08 серпня 2023 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 73-74).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що відповідно до договору дарування від 03 квітня 2023 року № 494, їй на праві власності належить 1/3 частина земельної ділянки площею 2,3900 га, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, що розташована за межами населених пунктів на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім цього, право власності на 1/3 частину цієї ж земельної ділянки, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, зареєстровано за гр. ОСОБА_2 , а також право власності на 1/3 частину вказаної земельної ділянки зареєстровано за гр. ОСОБА_4 .

Позивачка акцентувала увагу, що вона разом із відповідачами, є співвласниками земельної ділянки площею 2,3900 га кадастровий номер 5323480700:00:002:0510.

ОСОБА_1 зазначила, оскільки між співвласниками відсутня згода щодо добровільного поділу зазначеної земельної ділянки у частинах, що відповідають їх часткам, вона з метоювільного користуваннята розпорядженнятакою земельноюділянкою, враховуючи приписи статті 364 ЦК України, , звернулась до суду з позовом про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку та виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 22 травня 2023 року № 10-12/17/352, що надійшла до суду 23 травня 2023 року встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29).

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 16 червня 2023 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, разом з судовою повісткою про проведення судового засідання, направлялися на зареєстровану адресу відповідачки, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 35-60).

З огляду на положення пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала суду від 16червня 2023року є врученою відповідачці.

Згідно з інформацією Південної міської ради Харківського району Харківської області від 14 червня 2023 року № 1227, що надійшла до суду 16 червня 2023 року, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 31).

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками та судовою повісткою направлялися на зареєстровану адресу відповідача та були отримані останнім 26 червня 2023 року (а.с. 65).

Своєю ухвалою від 16 червня 2023 року суд встановлював відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копій даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

Правом подати відзив на позов відповідачі не скористались.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачами відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

У судове засідання позивач не з`явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 87).

11 жовтня 2023 року від позивачки до суду надійшла заява, в якій вона просила провести судове засідання без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с. 92).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 91), про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяв про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 11 жовтня 2023 року, не з`явилась. Судова повістка про проведення судового засідання, яка направлялась на зареєстровану адресу відповідачки, повернулась до суду із зазначенням причини невручення, «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 88-90).

Згідно з пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, зважаючи на приписи пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відповідачці ОСОБА_3 вручена судова повістка.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, зважаючи на подану до суду позивачем заяву, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 03 квітня 2023 року, зареєстрованого в реєстрі за № 494, ОСОБА_1 подарована ОСОБА_5 1/3 частка земельної ділянки площею 2,3900 га, яка розташована на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, земельні угіддя: - рілля (а.с. 20-21).

Відповідно довитягу зДержавного реєструречових прав,індексний номервитягу:327839940від 03квітня 2023року,за ОСОБА_1 зареєстроване правовласності (спільначасткова)на 1/3частки земельноїділянки,кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 67038233 від 03 квітня 2023 року, відповідно до договору дарування від 03 квітня 2023 року № 494, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І. (а.с. 22).

Крім цього, відповідно до інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості від 03 травня 2023 року № 331111204, право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,3900 га, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, зареєстровано за ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,3900 га кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, зареєстровано за ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 травня 2017 року № 430, виданого приватним нотаріусом Поляковою Л.О. Харківського районного нотаріального округу Харківської області, а також право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,3900 га кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, зареєстровано за ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 13 червня 2013 року № 315, виданого приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Дашівською В.М. (а.с. 16-18).

Встановлено, що спірна земельна ділянка загальною площею 2,3900 га, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить сторонам на праві спільної часткової власності, а саме: позивачці 1/3 частини, та відповідачам по 1/3 частини кожному.

Згідно з висновком експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи № 19 від 08 травня 2023 року запропоновані наступні варіанти поділу спірної земельної ділянки (а.с. 10-15):

- першому співвласнику пропонується виділити земельну ділянку площею 0.7966 га (на плані зафарбовано в червоний колір), цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку землі гр. ОСОБА_6 довжина межової лінії складає: 367.69 м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 20.52 м., 1.14 м; з боку земельної ділянки, що пропонується другому співвласнику довжина межової лінії складає: 368.56 м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 21.65 м;

- другому співвласнику пропонується виділити земельну ділянку площею 0.7967 га (на плані зафарбовано в зелений колір), цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки, що пропонується першому співвласнику довжина межової лінії складає: 368.56 м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 21.7 м.; з боку земельної ділянки, що пропонується виділити третьому співвласнику довжина межової лінії складає: 371.11 м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 21.54 м;

- третьому співвласнику пропонується виділити земельну ділянку площею 0.7967 га (на плані зафарбовано в синій колір), цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки, що пропонується другому співвласнику, довжина межової лінії складає: 371.11 м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 21.54 м.; з боку землі гр. ОСОБА_7 (кад. номер 5323480700:00:002:1509) довжина межової лінії складає: 373.64 м; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 21.39 м.

Частки співвласників при цьому складають:

- у першого співвласника - 1/3, що складає площу 0.7966 га;

- у другого співвласника - 1/3, що складає площу 0.7967 га;

- у третього співвласника - 1/3, що складає площу 0.7967 га.

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на відсутність згоди відповідачів на добровільний поділ/виділ спірного нерухомого майна, позивачка звернулась до суду із відповідним позовом, та просила припинити своє право спільної часткової власності на земельну ділянку та здійснити виділ земельної ділянки відповідно до варіанту, запропонованого експертом у висновку земельно-технічного дослідження № 19 від 08 травня 2023року, як третьому співвласнику (на плані зафарбовано в синій колір).

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 вказано, що право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно зі статтею 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказавши також, що виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відповідно до статті 126 того ж кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із статтею 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Висновок щодо правозастосування

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 2,3900 га, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області.

Відповідно до інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості від 03 травня 2023 року № 331111204, право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,3900 га, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, зареєстровано за ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,3900 га кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, зареєстровано за ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 травня 2017 року № 430, виданого приватним нотаріусом Поляковою Л.О. Харківського районного нотаріального округу Харківської області, а також право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,3900 га кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, зареєстровано за ОСОБА_4 , згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 13 червня 2013 року № 315, виданого приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Дашівською В.М. (а.с. 16-18).

Відповідно до положень статей 355, 356 ЦК України, суд зазначає, що вказана земельна ділянка є такою, що належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право на зазначене майно пропорційно своєї частки в ньому, суд, здійснюючи виділ частки зі спільного майна, повинен виділити його співвласнику таку частину земельної ділянки, яка відповідає розміру та вартості його частки.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 545/3753/16-ц, провадження № 61-40289св18.

Отже, позивачка як співвласник земельної ділянки має право на виділ майна в натурі пропорційно свой частці.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка просила виділити їй у власність земельну ділянку відповідно до висновку експерта земельно-технічної експертизи № 19 від 08 травня 2023 року, що відповідає варіанту поділу для третього співвласника (позначено синім кольором в додатку до висновку експерта).

В той же час, відповідачі щодо вказаного виділу земельної ділянки заперечень не надали, свого варіанту виділу не запропонували.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість виділу позивачці спірного нерухомого майна згідно з висновком експерта земельно-технічної експертизи № 19 від 08 травня 2023 року, що відповідає варіанту поділу для третього співвласника (позначено синім кольором в додатку до висновку експерта).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що "відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється».

Суд встановив, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності трьом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є можливим, в наслідок чого право спільної часткової власності ОСОБА_1 на нього припиняється.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8 мають бути задоволенні, шляхом припинення її права спільної часткової власності на земельну ділянку, з виділенням в самостійний об`єкт нерухомого майна у приватну власність ОСОБА_1 1/3 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, що дорівнює 0,7967 га, відповідно до варіанту поділу третьому співвласнику згідно з висновком експерта за результатами земельно-технічної експертизи № 19 від 08.05.2023 (позначено синім кольором в додатку до висновку експерта земельно-технічної експертизи № 19 від 08.05.2023).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припиненняспільної частковоївласності наземельну ділянку,виділ внатурі часткиз майна задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,39 га, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району, Полтавської області.

Виділити в самостійний об`єкт нерухомого майна у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323480700:00:002:0510, що дорівнює 0,7967 га, і описується наступними межами: з боку земельної ділянки, що пропонується другому співвласнику, довжина межової лінії складає; 371,11 м., з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає 21,54 м., з боку землі гр. ОСОБА_7 (кадастровий номер 5323480700:00:002:1509) довжина межової лінії складає 373,64 м., з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає 21,39 м., що відповідає варіанту поділу третьому співвласнику згідно з висновком експерта за результатами земельно-технічної експертизи № 19 від 08.05.2023 (позначено синім кольором в додатку до висновку експерта земельно-технічної експертизи № 19 від 08.05.2023).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ;

представник позивача: адвокат Плішкін Юрій Степанович, місце здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_4 ;

відповідач-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ;

відповідач-2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 20 жовтня 2023 року.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва