Рішення

від 11.10.2023 по справі 554/14944/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 11.10.2023Справа № 554/14944/22 Провадження № 2/554/584/2023

Справа №554/14944/2022

Провадження №2/554/584/2023

2/554/6351/2022 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

судді Блажко І.О.

при секретарі Гуляєвій О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Панченко Олени Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Полтавського фахового кооперативного коледжу про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, заборгованості за доплатами, заборгованості з надбавки, компенсації за відпустку, відшкодування моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в :

Адвокат ПанченкоО.О.,яка дієв інтересах ОСОБА_1 звернулися досуду зпозовом доПолтавського фаховогокооперативного коледжупро стягненнязаробітної плати,матеріальної допомогина оздоровлення,доплати закласне керівництвогрупою,доплати запедагогічний стаж,компенсації завідпустку,моральної шкоди.В якомупрохали :стягнути Полтавськогофахового кооперативногоколеджу на користь ОСОБА_1 доплату закласне керівництвоврозмірі20%ставки заробітноїплати (посадовогоокладу)в сумі29357грн.27коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути Полтавськогофахового кооперативногоколеджу на користь ОСОБА_1 надбавку за педагогічний стаж в розмірі 30% щомісячно від заробітної плати в сумі 60 142 грн. 56 коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути Полтавськогофахового кооперативногоколеджу на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення, яка мала бути виплачена при наданні щорічної відпустки за 2018/2019, 2019/2020, 2020/2021, 2021/2022 навчальні роки в сумі 20 813 грн. 25 коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути зПолтавського фаховогокооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в кількості 21 день за 2017/2018 робочий рік, 21 день за 2018/2019 робочий рік, 21 день за 2021/2022 робочий рік в сумі 27918грн.56коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути зПолтавського фаховогокооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 заробітну платуза періодз 11.04.2022по 31.08.2022та доплати передбаченізаконодавством 22982грн.00коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути зПолтавського фаховогокооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 10 000 грн. 00 коп. Вирішити питання про розподіл судових витрат. В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_1 з 11.10.2017 працювала у Полтавському кооперативному коледжі Полтавської облспоживспілки. З 10.03.2021 Полтавський кооперативний коледж Полтавської облспоживспілки було перейменовано у Полтавський фаховий кооперативний коледж. З 11.10.2017до 31.05.2018 працювала на посаді лаборанта кабінету «Кухня-лабораторія»,а з31.05.2018до 31.08.2022 працювала на посаді завідувача лабораторії «Кухня-лабораторія».31.08.2022 позивач була звільнена з займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності штату згідно ч. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ № 44-К від 29.08.2022). Постановою ПравлінняПолтавської облспоживспілки№56від 04.10.2016Полтавський кооперативнийтехнікум перейменованоу Полтавськийкооперативний коледжПолтавської облспоживспілки.01.09.2022позивач подаладо відповідачазаяву звимогою провестиповний розрахунокіз заробітноїплати відповіднопосади згідноПостанови КМУ№963від 14.06.2000,також всівиплати зазаконом проскорочення.29.09.2022позивач отрималавід відповідачалист №224від 20.09.2022з додатком-довідкою №15від 31.08.2022.В листі№224від 20.09.2022відповідач повідомив,що посадазавідувача «Кухні-лабораторії»не міститьсяу перелікупосад педагогічнихпрацівників,визначених п.4.29Статуту Полтавськогофахового кооперативногоколеджу.Штатними розписамиПолтавського фаховогоколеджу (Полтавськогокооперативного коледжуПолтавської облспоживспілки)та посадовоюінструкцією завідувачалабораторії «Кухня-лабораторія»за 2018-2022роки посадавіднесена докатегорії «фахівці»,а відтакне підпадаєпід діюПостанови КабінетуМіністрів України№963від 14.06.2000.Довідкою №15від 31.08.2022відповідач навиконання ст.116КЗпП Україниповідомив проналежні сумипри звільненні.26.10.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про заробітну плату з 01.09.2018 по 31.08.2022, а також просила надати відомості про виплату з 01.09.2018 по 31.08.2022 в розрізі нарахування, утримання за кожен місяць відповідно до корінців. 27.10.2022 позивач звернулася до Управління Держпраці у Полтавській області з проханням провести перевірку та у разі виявлення порушень, внести припис. Проте, Управління Держпраці у Полтавській області своїм листом від 07.11.2022 №ПЛ/3/675-ЗВ-22 повідомило, що на період воєнного стану у органу відсутні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю) з питань викладених у зверненні позивача. Також рекомендували позивачу звернутися для отримання за роз`ясненням щодо віднесення або не віднесення посади завідувача лабораторії «Кухня-лабораторія», яку обіймала позивач, до переліку посад педагогічних працівників відповідно отримання відповідних гарантій та доплат радили звернутися до МОН (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10). 21.11.2022 позивач отримав від відповідача копії розрахунково-платіжних відомостей працівника за період з травня 2018 року по серпень 2022 року. Як вбачається з розрахунково-платіжних відомостей працівника за період з 31.05.2018 по 31.08.2022, позивач: отримувала не повному обсязі доплату за класне керівництвов розмірі20 % ставки заробітної плати (посадового окладу). Не отримувала надбавку за педагогічний стаж в розмірі 30% щомісячно від заробітної плати. Не отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення, яка мала бути виплачена при наданні щорічної відпустки за 2018/2019, 2019/2020, 2020/2021, 2021/2022 навчальні роки. Не отримала при звільненні компенсацію за невикористану відпустку в кількості 21 день за 2017/2018 робочий рік, 21 день за 2018/2019 робочий рік, 21 день за 2021/202 робочий рік. Не отримувала заробітну плату за період з 11.04.2022 по 31.08.2022 та доплати передбачені законодавством. Позивач починаючи з 2018/2019 навчального року являлася як педагогічний працівник класним керівником груп ГРС - 21 та ГРС -31. Незважаючи навимоги ЗУ«Про вищуосвіту» та Інструкція №102, відповідач проводив протягом 2018/2019, 2019/2020, 2020/2021, 2021/2022 навчальних років доплату за класне керівництво не в повному обсязі. Як вбачається з атестаційного листа ОСОБА_1 від 25.03.2014 станом на дану дату вона мала загальний педагогічної діяльності (роботи за спеціальністю) - 33 роки 6 місяців, за спеціальністю 30 років 3 місяці. Відповідно на вже станом на 31.05.2018 стаж за спеціальністю вже складав 34 роки та 5 місяців. Таким чином, ОСОБА_1 мала право на отримання надбавки запедагогічний стажв розмірі30%щомісячно відзаробітної плати.Позивач 31.03.2022 написала на ім`я керівника відповідача заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 01.04.2022 по 08.04.2022. 11.04.2022 позивач вийшла на роботу, їй повідомили, що через військовий стан буде онлайн режим зв`язку. В подальшому позивач працювала віддалено в онлайн режимі, так як вона була матеріально - відповідальною особою, їй необхідно було вести первинні бухгалтерські документи (накладні на прихід, обрахування рецептур, акти використання сировини, складання звіту). Позивач в онлайн режимі продовжувала працювати, з групою ГРС -21 (контроль за відвідуванням онлайн занять, причини відсутності студентів, виховна робота, робота з батьком, своєчасна оплата за навчання, звіти успішності). ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 20000, 00 гривень, оскільки позивач пропрацювавши за спеціальністю, як педагогічний працівник майже 39 років, фактично була залишена з квітня 2022 року без засобів до існування. Крім того, що відповідач протягом всього часу перебування позивача з ним у трудових відносинах не проводив належні по закону виплати як педагогічному працівнику, віднісши її посаду локальним нормативним актом до «фахівців» замість «педагогічного працівника», так і ще відповідач на додачу з квітня 2022 року перестав ОСОБА_1 виплачувати належну заробітну плату, у зв`язку з чим звертаються до суду з даним позовом (т.1 а.с.1-21).

09 грудня 2022 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави відкрито провадження в справі №№554/14944/2022, 2/554/6351/2022. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено справу у підготовчому судовому засіданні на 14.30 годин на 26 січня 2023 року (т.1 а.с.249).

26 січня 2023 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави клопотання представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Панченко О.О. про витребування доказів повернуто без розгляду (т.2 а.с.21).

22 лютого 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Полтавського фахового кооперативного коледжу. В якому зазначили, що відповідач непогоджується зпозовними вимогами ОСОБА_1 ,вважає їхнезаконними,необґрунтованими татакими,що непідлягають задоволеннюз оглядуна наступне.Позивач стверджує,що відповіднодо абз.4п.36Інструкції пропорядок обчисленнязаробітної платипрацівників освіти,затвердженої наказомМіністерства освітиі наукиУкраїни №102від 15.04.1993(зізмінами тадоповненнями),викладачам,старшим викладачам,майстрам виробничогонавчання таіншим педагогічнимпрацівникам (крімкерівних)вишів І-ІІрівня акредитаціївстановлюється доплатаза класнекерівництво врозмірі 20%ставки заробітноїплати (посадовогоокладу). ОСОБА_1 також стверджує,що оскількипочинаючи з2018/2019навчального рокуявлялася педагогічнимпрацівником такласним керівникомгруп ГРС-21та ГРС-31,доплата закласне керівництвобула проведенавідповідачем нев повномуобсязі,і наводитьу зв`язкуз цимрозрахунок заборгованостіза період:вересень 2018року серпень 2022року узагальному розмірі29357,27грн.Проте необхіднозауважити,що позивачпочинаючи з31.08.2018працювала напосаді завідувачакабінету Полтавськогоколеджу «Кухня-лабораторія»,яка відповіднодо п.4.29Статуту навчальногозакладу невідноситься допереліку посадпедагогічних працівників.Посадовою інструкцієювідповідача посадузавідувача кабінетуПолтавського коледжу«Кухня-лабораторія»віднесено докатегорії «фахівці»,що виключаєзастосування положеньпостанови КабінетуМіністрів України«Про затвердженняпереліку посадпедагогічних танауково-педагогічнихпрацівників» №963від 14.06.2000(зізмінами тадоповненнями).В даномуж випадкув п.2посадової інструкції ОСОБА_1 ,як завідувача«Кухні-лабораторії»,відсутні будь-якіпосадові повноваження,пов`язані звиконанням педагогічнихфункцій,зокрема:забезпечує роботукабінету «Кухня-лабораторія»;здійснює технічнезабезпечення кабінету,його оформленняі переобладнаннявідповідно допаспорту;проводить іорганізовує своюроботу відповіднодо місячногоплану роботи;організовує придбаннятехнічних засобів;забезпечує умовидля проведеннялабораторних занять,забезпечує збереженняматеріальних цінностей,обладнання,санітарний станкабінету;веде облікіснуючого вкабінеті майната обладнання;підтримує вкабінеті належнийсанітарний стані порядок,справність протипожежнихзасобів ізасобів наданняпершої медичноїдопомоги принещасних випадках;щоденно організовуєта забезпечуєприбирання вкабінеті,створює безпечніумови праців кабінетідля студентівта викладачів;згідноз заявкамивикладачів готуєі видаєна заняттянеобхідну наочність,дидактичний матеріал,зразки товарів,інвентар,тощо;готує дозанять необхіднітехнічні засобинавчання,забезпечує,на заняттіїх експлуатаціюза вказівкоювикладача;контролює дотриманнястудентами коледжуправил охоронипраці,протипожежного захисту,виробничої санітарії,користування наочнимипосібниками,тощо.Крім того,позивач увласному позовістверджує,що являласяпедагогічним працівникомта класнимкерівником групГРС-21та ГРС-31з одногобоку тав тойже часздійснювала кураторство.У зв`язкуз цимнеобхідно відмітити,що поняття«класне керівництво»відсутнє уПолтавському коледжі,як вищомунавчальному закладіпередвищої фаховоїосвіти,натомість існуєпоняття академічноїгрупи.Відповідач єзакладом фаховоїпередвищої освітиприватної формивласності ізгідно зч.1ст.32ЗУ №2745-VIII,структура закладуфахової передвищоїосвіти,статус іфункції йогоструктурних підрозділіввизначаються установчимидокументами закладуфахової передвищоїосвіти таположеннями провідповідні структурніпідрозділи.Структура закладуфахової передвищоїосвіти,що неє бюджетноюустановою,може визначатисяустановчими документамизакладу бездотримання вимогцієї статті.Відповідно питанняоплати працінайманих працівниківнавчального закладувирішуються втому числіна підставічинних локальнихнормативних актів,таких якКолективний договір,Положення прооплату праці,тощо.Згідно зрозділом 3Положення прооплату праціпрацівників Полтавськогофахового кооперативногоколеджу,яке єдодатком 1до Колективногодоговору на2021-2023роки встановленомісячну доплатуу розмірі200грн.за керівництвоакадемічною групою.В попереднійредакції Колективногодоговору Полтавськогокооперативного коледжуПолтавської ООСза період:2017-2019роки булапередбачена доплатау томуж розмірі,що йу чинній редакції Колективного договору Полтавського фахового кооперативного коледжу з визначенням доплати «за класне керівництво» (розділ 3 п. 3.2 Положення про оплату праці працівників Полтавського кооперативного коледжу Полтавської ООС, яке є додатком до Колективного договору). Проте, в цьому ж розділі Положення про оплату праці працівників, як чинної так і попередньої редакції, зазначено, що ця структурна складова додаткової заробітної плати, яка встановлена локальним нормативним актом, нараховується за наявності коштів та за умов передбачення кошторисом, та може скасовуватись або зменшуватись у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи, порушення трудової дисципліни за рішенням директора коледжу. Відповідно саме поняття керівництва академічною групою не є формою виконання педагогічної діяльності або викладацьких функцій у будь-якому вигляді, а є лише формою організаційної комунікації працівника навчального закладу з студентами, яка переважно здійснюється в позаурочний час. За таких обставин, посилання позивача на нібито невиплату їй доплати за класне керівництво у розмірі 20% посадового окладу є безпідставним і таким, що не відповідає вищевказаному аналізу норм чинного законодавства та положенням внутрішніх нормативних (локальних) актів Полтавського коледжу на момент виникнення спірних правовідносин. Щодо стягнення ОСОБА_1 надбавки за педагогічний стаж розмірі 30% щомісячно від заробітної плати за період: вересень 2018 року серпень 2022 року у загальному розмірі 60 142,56 грн. Позивач, стверджуючи, що посада завідувача кабінету «Кухня-лабораторія» є посадою педагогічного працівника посилається на положення Постанови №963 в частині визначення переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, до якого, зокрема, входять посади завідувача навчально-методичного кабінету (лабораторії), завідувача відділу (лабораторії, кабінету, частини) з основного напрямку діяльності. При цьому, ОСОБА_1 ще й стверджує, що тлумачення її посади відповідачем як такої, що не відноситься до педагогічних порушує ст. 9 Кодексу законів про працю України, а сама Постанова №963 має вищу юридичну силу, ніж локальні нормативні акти Полтавського коледжу. Проте, відповідач вважає необхідним звернути ще раз увагу на той факт, що посада позивача - завідувач кабінету «Кухня-лабораторія» Полтавського фахового кооперативного коледжу навіть в назві не містить ознак відношення до педагогічної посади, а пп. 1.1 посадової інструкції завідувача кабінету «Кухня-лабораторія» відносить дану посаду до професійної групи «Фахівці». Таким чином, відверто помилковим є висновок ОСОБА_1 , що навчальний заклад створив умови праці, які погіршують становище працівника у порівнянні з нормами законодавства України, оскільки таким чином відбулася підміна понять з боку позивача, а зазначені нею ж категорії педагогічних посад містять поняття підрозділу зі словами «навчальний», «методичний», тощо. За таких обставин посилання ОСОБА_1 на обов`язок навчального закладу нарахувати та виплатити їй доплату за педагогічний стаж у розмірі 30% посадового окладу є абсолютно безпідставним і нормативно необґрунтованим, оскільки у спірному періоді позивач не виконувала педагогічних функцій та не займала відповідної педагогічної посади, визначеної як Постановою №963, так і внутрішніми (локальними) нормативними актами. Тому посилання ОСОБА_1 на ст. 57 ЗУ «Про освіту» є недоречним, оскільки стосується виплати гарантованих структурних елементів заробітної плати педагогічним та науково-педагогічним працівникам. Виплата ж надбавки за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу визначена п. 1 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою КМУ №78 від 31.01.2001. При цьому, з огляду на те на підставі якого нормативного акту був прийнятий Порядок №78, а це ЗУ «Про Державний бюджет України на 2001 рік», то можна дійти обґрунтованого висновку, що сфера застосування вказаного Порядку стосується закладів освіти, фінансування та утримання яких здійснюється повністю або частково за рахунок Державного бюджету України. Тоді як Полтавський коледж є приватним навчальним закладом та не фінансується жодним чином з Державного бюджету України або місцевого бюджету Полтавської територіальної громади. Крім того, згідно з ч.2 ст.61 ЗУ «Про освіту», засновник приватного закладу освіти має право встановлювати інші, ніж передбачено цим Законом, розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних і науково-педагогічних працівників. Отримані приватним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти. Щодо стягнення позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення, яка мала бути виплачена при наданні щорічної відпустки за 2018/2019, 2019/2020, 2020/2021, 2021/2022 навчальні роки у загальному розмірі 20 813,25 грн. Знову ж таки має місце неправильне тлумачення норм чинного законодавства з боку ОСОБА_1 в частині обов`язку їй виплатити допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки за 4 навчальні роки. Положення ч.1 ст.57 ЗУ «Про освіту» стосуються виключно державних гарантій педагогічним та науково-педагогічним працівникам, частиною яких є допомога на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Вищевказаний аналіз норм законодавства доводить, що посада, яку займала позивач у спірному періоді не має жодного відношення до педагогічної категорії, а тому гарантії ч.1 ст.57 ЗУ «Про освіту» не можуть поширюватись на ОСОБА_1 . Статут та Колективний договір Полтавського коледжу також не містить обов`язку виплачувати працівнику, посада якого відноситься до категорії «Фахівець» допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Посилання ж позивача на матеріали судової практики, а саме постанову Полтавського апеляційного суду у справі №554/6666/21 не може бути належним прикладом законності вимог ОСОБА_1 , оскільки стосувалася колишнього працівника навчального закладу ОСОБА_4 , яка займала посаду викладача-методиста і предмет спору у вказаній справі обґрунтовувався саме виходячи з цього факту. Тим більше обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанції є виключно рішення Верховного Суду, а наведений приклад судового рішення може носити лише загальний та інформаційний характер і за своєю суттю не тотожний даному спору. Щодо стягнення позивачем компенсації за невикористану відпустку в кількості 21 день за 2017/2018 робочий рік, у загальному розмірі 20813,25 грн., 21 день за 2018/2019 робочий рік та 21 день за 2021/2022 робочий рік у загальному розмірі 27918,56 грн. Як свідчить наведений в позовній заяві ОСОБА_1 розрахунок компенсації за невикористану відпустку в загальній кількості 63 дні за спірний період, останній здійснювався з помилковим застосуванням 20% доплати за так зване класне керівництво та 30% надбавки за педагогічний стаж. Тобто враховуючи вже наведені вище обґрунтування відповідача щодо безпідставності нарахування позивачу доплати за класне керівництво в розмірі 20% ставки заробітної плати (посадового окладу) та надбавки за педагогічний стаж розмірі 30% щомісячно від заробітної плати, вимога ОСОБА_1 виплатити їй компенсацію за невикористану відпустку за вказаний період є незаконною. Тим більше, якщо проаналізувати розрахункові листи, надані на вимогу позивача за період 2018-2022рр., то очевидним є факт, що ОСОБА_1 отримувала заробітну плату у повному обсязі з врахуванням всіх передбачених її посадою виплат, в тому числі за наставництво, відповідно до кількості фактично відпрацьованих робочих днів. Крім того, відповідно до витягу з наказу №68 від 14.06.2018 позивач отримувала частину щорічної відпустки в кількості 27 календарних днів за період роботи лаборантом з 11.07.2017 по 01.02.2018 (7 календарних днів), за період роботи майстром виробничого навчання з 01.02.2018 по 30.05.2018 (17 календарних днів), за період роботи на посаді лаборанта з 02.07.2018 по 28.07.2018 (3 календарні дні); згідно з витягом з наказу №48 від 01.07.2019 ОСОБА_1 отримувала щорічну основну відпустку тривалістю 26 календарних днів та додаткову за ненормований робочий день тривалістю 4 календарні дні, тобто загальною тривалістю 30 календарних днів за період з 11.10.2018 по 10.10.2019; відповідно до витягу з наказу №43 від 15.06.2020 позивач отримувала щорічну основну відпустку тривалістю 44 календарних дні за період з 11.11.2019 по 11.11.2020; згідно з витягом з наказу №25 від 23.06.2021 ОСОБА_1 отримувала щорічну основну відпустку тривалістю 44 календарних дні за 2020-2021 навчальний рік; відповідно до витягу з наказу №56 від 22.12.2020 позивач отримувала частину щорічної основної відпустки тривалістю 12 календарних дні за 2021-2022 навчальний рік з виплатою відпускних в порядку, визначеному трудовим законодавством. Крім того, згідно з наказом Полтавського коледжу №44-К від 29.08.2022 ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувачки лабораторії «Кухня-лабораторія» з 31.08.2022 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України та проведено повний розрахунок при звільненні, зокрема, їй виплачено вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку (4451,16 грн.) та компенсацію за 7 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки (1099,42 грн.) відповідно до ст. 116 КЗпП України. Тобто будь-яка заборгованість з боку відповідача на момент звернення до суду відсутня, а посилання позивача на порушення Полтавським коледжем ЗУ «Про оплату праці» абсолютно безпідставні. Щодо стягнення ОСОБА_1 заробітної плати за період з 11.04.2022 по 31.08.2022 у розмірі 22 982 грн. Позивач стверджує, що після перебування у відпустці без збереження заробітної плати в період з 01.04.2022 по 08.04.2022, остання вийшла на роботу 11.04.2022, проте їй нібито повідомили, що через воєнний стан буде онлайн режим зв`язку і в подальшому вона працювала відділено в онлайн режимі та виконувала свої посадові обов`язки. Проте дані твердження не відповідають дійсності. По-перше, онлайн режим стосувався студентів навчального закладу, а не його працівників. Полтавський коледж не переводив власних працівників на дистанційну форму роботи і такий наказ чи розпорядження відсутні. По друге, ОСОБА_1 не виходила на своє робоче місце з 01.04.2022 та не повідомляла про причини її відсутності керівника навчального закладу і оскільки в Україні вже розпочалася на той час повномасштабна війна, обґрунтовано можна було припустити, що позивач позбавлена можливості виконувати посадові обов`язки і могла взагалі залишити межі країни, як це тоді масово мало місце або мали місце якісь інші обставини, що зумовлювали її відсутність на роботі в розпал повномасштабної війни. Таким чином, у разі відсутності працівника на робочому місці без поважних причин, що підтверджено записами у табелях робочого часу за період з квітня по серпень 2022 року стосовно ОСОБА_1 , у роботодавця відсутні підстави для виплати працівникові винагороди за працю (заробітної плати). В даному випадку, відповідач не звільнив позивачку за п.4 ст.40 КЗпП України, а провів скорочення структурного підрозділу та посади, де працювала ОСОБА_1 до 01.04.2022. Щодо виконання дистанційно посадових повноважень позивачем, то по-перше, відсутні докази та законні підстави для підтвердження правомірності таких дій збоку ОСОБА_1 , а по-друге, посадові обов`язки на період її відсутності з нез`ясованих причин на робочому місці були покладені, починаючи з 01.04.2022 на іншого працівника ОСОБА_5 , доказом чого є наказ Полтавського коледжу №49 від 01.04.2022. Щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. Очевидним є висновок, що позовна заява ОСОБА_1 не містить жодних доказів, які б підтверджували, по-перше, завдання їй втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, незаконними діями або бездіяльністю Полтавського коледжу; по-друге, моральна шкода також полягає, виходячи з судової практики, у приниженні честі та гідності особи, ступенем негативного впливу на здоров`я та самопочуття, подальшого глибокого внутрішнього переживання та неможливості продовжувати нормальне життя через неправомірні та зухвалі дії. В даному ж випадку, крім безпідставного та необґрунтованого намагання позивача стягнути з навчального закладу 10000 грн., відсутнє будь-яке розумне та правове обґрунтування взагалі наявності як самої моральної шкоди, так і наявності доведених та об`єктивних негативних наслідків або явищ чи подій, які настали в житті позивача, саме через порушення з боку відповідача її прав та законних інтересів внаслідок невиплати їй, як вона вважає передбачених законодавством доплат, які навчальний заклад вважає незаконними та безпідставними та наявності чіткого та зрозумілого причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями чи бездіяльністю Полтавського коледжу та такими негативними наслідками в житті ОСОБА_1 ; по-третє, з боку позивача абсолютно не обґрунтований розмір моральної шкоди належними та допустимими доказами з врахуванням вже наведених вище обставин. Відповідно, лише припущення ОСОБА_1 про нібито вчинення порушень колишнім роботодавцем норм трудового та іншого законодавства не можуть бути підставою для стягнення моральної шкоди. Таким чином, твердження ОСОБА_1 щодо правомірності стягнення заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за класне керівництво, доплати за педагогічний стаж, компенсації за відпустку та моральної шкоди у загальному розмірі 171 213,64 грн. не відповідають нормам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не підкріплені належними та допустимими доказами, з огляду на вказані вище факти та обставини, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають. У зв`язку з викладеним, прохають відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Полтавського фахового кооперативного коледжу про стягнення заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за класне керівництво, доплати за педагогічний стаж, компенсації за відпустку та моральної шкоди у загальному розмірі 171213,64 грн. (т.2 а.с.36-43).

10березня 2023року досуду відпредставника позивача ОСОБА_1 ,адвоката ПанченкоО.О.надійшла заявапро змінупредмету позовута збільшенняпозовних вимог.В якійпрохала :визнати протиправнимта скасуватинаказ Полтавськогофахового кооперативногоколеджу від31.03.2022№5«Про наданнявідпустки беззбереження заробітноїплати ОСОБА_1 ».Стягнути зПолтавського фахового кооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 заборгованість подоплаті запрестижність педагогічноїпраці в розмірі 5% від тарифної ставки (посадового окладу) за період з 31.05.2018 по 31.08.2022 в сумі 10 023 грн. 75 коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути з Полтавського фахового кооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 заборгованість по доплаті закласне керівництво(керівництвоакадемічною групою) врозмірі20%ставки заробітноїплати (посадовогоокладу)за періодз 31.05.2018по 31.08.2022в сумі29357 грн.27коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути з Полтавського фахового кооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 заборгованість з надбавки за педагогічний стаж в розмірі 30% щомісячно від заробітної плати за період з 31.05.2018 по 31.08.2022 в сумі 60 142 грн. 56 коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути з Полтавського фахового кооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення, яка мала бути виплачена при наданні щорічної відпустки за 2018/2019, 2019/2020, 2020/2021, 2021/2022 навчальні роки в сумі 20 813 грн. 25 коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути з Полтавського фахового кооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в кількості 21 день за 2017/2018 робочий рік, 21 день за 2018/2019 робочий рік, 21 день за 2021/2022 робочий рік в сумі 27918грн.56коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути Полтавськогофахового кооперативногоколеджу на користь ОСОБА_1 заробітну платуза періодз 11.04.2022по 31.08.2022в розмірі22982грн.00коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Стягнути Полтавського фахового кооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 10 000 грн. 00 коп. Вирішити питання про розподіл судових витрат (т.2 а.с.65-71).

15 березня 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави клопотання представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Панченко О.О. про витребування доказів задоволено. Витребувано від Полтавського фахового кооперативного коледжу : належним чином завірену копію Положення про організацію освітнього процесу, розроблене та затверджене Полтавським фаховим кооперативним коледжем та яке діяло протягом 2018-2022 років; належним чином завірену копію Статуту Полтавського фахового кооперативного коледжу в редакції, яка діяла протягом 2018-2022 років; інформацію з приводу того, чи здійснювала ОСОБА_1 , котра з 31.05.2018 по 31.08.2022, яка працювала на посаді завідувача лабораторії «Кухня-лабораторія» класне керівництво групи, наприклад ГРС-21 та ГРС-31 в тому числі у 2021/2022 навчальному році; інформацію з приводу того, за що саме ОСОБА_1 , яка працювала на посаді завідувача лабораторії «Кухня-лабораторія», здійснювалася доплата протягом 2019-2022 років, яка зазначена в розрахунково-платіжних відомостях як «Інші надбавки та доплати»; належним чином завірені копії наказів на підставі яких нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_1 доплата протягом 2019-2022 років, яка зазначена в розрахунково-платіжних відомостях як «Інші надбавки та доплати»; інформацію з приводу того, чому ОСОБА_1 не отримувала заробітку плату у період з 08.04.2022 по 31.08.2022, з наданням копії відповідних наказів на підставі яких було зупинено виплату заробітної плати та відповідні копії заяв ОСОБА_1 з 08.04.2022 та докази ознайомлення з ними позивача. Продовжено процесуальний строк підготовчого засідання. Призначено підготовче судове засідання на 13.30 годин на 20 квітня 2023 року (т.2 а.с.95, 96).

10 квітня 2023 року до суду від відповідача Полтавського фахового кооперативного коледжу надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог. В якому прохали відмовити в повному обсязі у задоволені позову ОСОБА_1 до Полтавського фахового кооперативного коледжу про скасування наказу Полтавського фахового кооперативного коледжу №5 від 31.03.2023 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 », стягнення заробітної плати, заборгованості по доплаті за престижність педагогічної праці, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за класне керівництво, доплати за педагогічний стаж, компенсації за відпустку та моральної шкоди у загальному розмірі 181 237,39 грн. (т.2 а.с.108-112).

20 квітня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Панченко О.О. надійшла відповідь на відзив на заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог. В якій зазначила, що у відзиві вих. №114 від 10.04.2023 відповідач вказує: «….Позивач впевнено стверджує, що має місце на момент розгляду справи №554/14944/22 наказ Полтавського фахового коледжу №5 від 31.03.2023 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 …Вищевказаний наказ відповідач дійсно мав місце і його поява була викликана саме бажанням позивача піти у відпустку на тривалий період часу, а не якимись намірами роботодавця. 31.03.2022 інспектором з кадрів Полтавського фахового коледжу Кузьменко С.М. в присутності інженера з ОП Неділько Т. та бухгалтера ОСОБА_6 складено акт про повідомлення працівників №1, відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано в телефонному режимі відпустку без збереження заробітної плати протягом дії воєнного стану, на що в присутності вищевказаних осіб було отримано відповідну згоду… Адвокат ОСОБА_2 29.11.2022 звернулася до Полтавського фахового кооперативного коледжу з адвокатським запитом №01-28/11/22 від 28.11.2022 в якому просила, наприклад, з поміж іншого просила: надати належним чином завірену заяву ОСОБА_1 від 31.03.2022 про відпустку про збереження заробітної плати; надати належним чином завірену копію наказу виданого на підставі заяви ОСОБА_1 від 31.03.2022 про відпустку без збереження заробітної плати. У відповіді Полтавського фахового кооперативного коледжу вих. №434 від 06.12.2022 на адвокатський запит вих. №01-28/11/22 від 28.11.2022 відповідач надаючи відповіді на питання поставлені в адвокатському запиті повідомив: «…7. Заяви ОСОБА_1 про надання відпустки без збереження заробітної не зареєстровано. 8. Чинні накази про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 на підставі заяви відсутні…». Це при тому, що самі вже після подання позову надсилають простим листом на адресу ОСОБА_1 належним чином завірену копію особової картки ОСОБА_1 та копію наказу від 31.03.2022 №5 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 », яка була завірена інспектором відділу кадрів Кузьменко С.М. Зазначені документипозивач отримала 03.02.2023.На аркуші6у відзивіна позоввих.№66від 22.02.2023відповідач вказуєнаступне:«…По друге, ОСОБА_1 не виходилана своєробоче місцез 01.04.2022та неповідомляла пропричини їївідсутності керівниканавчального закладуі оскількив Українівже натой часрозпочалася повномасштабнавійна,обґрунтовано можнабуло припустити,що позивачпозбавлена можливостівиконувати посадовіобов`язки імогла взагалізалишити межікраїни… Такимчином,у разівідсутності працівникана робочомумісці безповажних причин,що підтвердженозаписами у табеляхробочого часуза періодз квітняпо серпень2022року стосовно ОСОБА_1 ,у роботодавцявідсутні підставидля виплатипрацівникові винагородиза працю(заробітноїплати)…».У наказі від 31.03.2022 №5 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 » як підстава надання відпустки та видачу наказу зазначена заява ОСОБА_1 від 31.03.2022, а не усна пропозиція відповідача та усна заява ОСОБА_1 . Позивач у своїй заяві від 31.03.2022, а просила ОСОБА_1 надати їй відпустку без збереження заробітної плати з 01.04.2022 по 08.04.2022 без збереження заробітної плати за сімейними обставинами. Знову ж таки, а як же відповідь Полтавського фахового кооперативного коледжу вих. №434 від 06.12.2022, де відповідач пише, що не була ні заяв ОСОБА_1 , ні наказів про відпустку без збереження заробітної плати ОСОБА_1 .? Що це за заява ОСОБА_1 від 31.03.2022, яка фігурує в наказі від 31.03.2022 №5 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 »? Не було ж ніяких заяв від ОСОБА_1 стверджував відповідач. У відзиві на первинний позов відповідач вказує, що позивач зникла, на роботу не з`являлася, де вона роботодавець не знав, за прогули мав право звільнити, проте цього не зробив, а вже зараз суду відповідач розповідає, що він запропонував ОСОБА_1 сам піти у відпустку до закінчення воєнного стану і вона погодилася. Отже, відповідач порушив вимоги трудового законодавства, не проводив виплати належних позивачу доплат, не проводив виплату заробітної плати, а зараз з метою уникнення відповідальності та не бажанням проводити виплати, які мала право по закону отримати позивач, розповідає кожного разу нісенітниці. Відповідач має станом на 14.04.2023 наступні назву, як юридична особа - Полтавський фаховий кооперативний коледж, а не Полтавський фаховий коледж, як зазначає відповідач у відзиві на заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог ОСОБА_1 вих. №114 від 10.04.2023 (т.2 а.с.226, 227).

20квітня 2023року ухвалоюОктябрського районногосуду м.Полтави закрито підготовче засідання у справі №554/14944/22. Призначено розгляд справи по суті на 14.30 годин на 30 травня 2023 року (т.2 а.с.232).

09 жовтня 2023 року до суду від відповідача Полтавського фахового кооперативного коледжу надійшли додаткові пояснення на підтвердження правової позиції. В яких зазначили, що твердження ОСОБА_1 щодо правомірності визнання протиправним та скасування наказу Полтавського фаховогокооперативного коледжу №5 від 31.03.2023 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 », стягнення з відповідача заборгованості по доплаті за престижність педагогічної праці в розмірі 5% від тарифної ставки (посадового окладу) за період з 31.05.2018 по 31.08.2022 і, відповідно, стягнення заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за класне керівництво, доплати за педагогічний стаж, компенсації за відпустку та моральної шкоди у загальному розмірі 181 237,39 грн. не відповідають нормам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не підкріплені належними та допустимими доказами, з огляду на вказані вище факти та обставини, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають (т.3 а.с.8-11).

09 жовтня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Панченко О.О. надійшли письмові заперечення на додаткові пояснення на підтвердження правової позиції відповідача. В яких прохала залишити без розгляду клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи в якості доказів штатних розписів на 2019, на 2020 та на 2021 року (т.3 а.с.19, 20).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та прохала їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , за ордером адвокат Панченко О.О. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та прохала їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача Полтавського фахового кооперативного коледжу, за ордером адвокат Москаленко І.О. відносно позову заперечував частково, в частині наказу.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позову частково.

Судом встановлено, що у період з 11.10.2017 по 31.08.2022 ОСОБА_1 працювала у Полтавському фаховому кооперативному коледжі, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.с.27, 28).

10.03.2021 Полтавський кооперативний коледж Полтавської облспоживспілки перейменовано у Полтавський фаховий кооперативний коледж.

З 31.05.2018 по 31.08.2022 ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача лабораторії «Кухня-лабораторія», що слідує із копії : трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ; копії наказу від 29.08.2022 за №44-К «Про звільнення ОСОБА_1 » (т.1 а.с.27, 28, 44).

Таким чином, ОСОБА_1 з 31.05.2018 по 31.08.2022 працювала на посаді завідувача лабораторії «Кухня-лабораторія» Полтавського фахового кооперативного коледжу.

31.03.2022 ОСОБА_1 подала директору Полтавського фахового кооперативного коледжу Делії О.В. заяву про надання відпустки з 01.04.2022 по 08.04.2022 без збереження заробітної плати за сімейними обставинами (т.1 а.с.32).

31.03.2023 наказом №5 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 » Полтавського фахового кооперативного коледжу надано ОСОБА_1 , завідувачці лабораторії «Кухня-лабораторія», відпустку без збереження заробітної плати протягом дії воєнного стану з 01 квітня 2022 року (т.2 а.с.78).

Таким чином, ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати протягом дії воєнного стану з 01.04.2022, а не на кількість днів, яку вона прохала в заяві від 31 березня 2023 року.

Відповідно до ч.1ст.84 КЗпП Україниу випадках, передбаченихстаттею 25 ЗУ «Про відпустки»працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

Стаття 25 ЗУ «Про відпустки»передбачає випадки надання за бажанням працівникавідпустки без збереження заробітної плати в обов`язковому порядку та тривалість наданнявідпустки в кожному конкретно визначеному випадку.

Згідно з ч.2ст.84 КЗпП Українитаст.26 ЗУ «Про відпустки»за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку змінити наказ Полтавського фахового кооперативного коледжу від 31.03.2022 №5 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 » з : надати ОСОБА_1 , завідувачці лабораторії «Кухні-лабораторія», відпустку без збереження заробітної плати протягом дії воєнного стану з 01.04.2022 на : надати ОСОБА_1 , завідувачці лабораторії «Кухні-лабораторія», відпустку без збереження заробітної плати з 01.04.2022 по 08.04.2022.

13.06.2022 наказом №24-К «Про скорочення чисельності працівників та змін до штатного розкладу» Полтавського фахового кооперативного коледжу, виключено з 01.09.2022 із штатного розкладу посаду завідувач лабораторії «Кухні-лабораторія» Полтавського фахового кооперативного коледжу. Попереджено ОСОБА_1 про скорочення даної штатної одиниці. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена 13 червня 2022 року(т.2 а.с.43).

29.08.2022 наказом №44-К «Про звільнення ОСОБА_1 » Полтавського фахового кооперативного коледжу, звільнено ОСОБА_1 , завідувачку лабораторії «Кухня-лабораторія» 31.08.2022 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України. Бухгалтерії провести розрахунок при звільненні, у тому числі виплатити ОСОБА_1 : вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку. Компенсацію за 7 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки (т.1 а.с.44).

Згідно зі ст.1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30.06.1961, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Конституційний Суд України, в рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі №1-13/2013, зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Частиною першоюст.47 КЗпП Українипередбачений обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені уст.116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП Українивизначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Позивач 31.03.2022 року написала на ім`я керівника відповідача заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 01.04.2022 по 08 квітня 2022 року (т.1 а.с.32).

11.04.2022,після закінчення відпусткибез збереженнязаробітної платиза сімейнимиобставинами,позивач вийшлана роботута представники Полтавського фахового кооперативного коледжу повідомили, що через військовий стан буде онлайн режим зв`язку. Крім того, позивач виходила на роботу, в тому числі для ознайомлення з наказом від 13.06.2022 №24-К «Про скорочення чисельності працівників та змін до штатного розкладу» (т.2 а.с.43).

В подальшому позивач працювала віддалено в онлайн режимі, так як вона була матеріально - відповідальною особою, їй необхідно було вести первинні бухгалтерські документи (накладні на прихід, обрахування рецептур, акти використання сировини, складання звіту).

Позивач в онлайн режимі продовжувала працювати, з групою ГРС -21 (контроль за відвідуванням онлайн занять, причини відсутності студентів, виховна робота, робота з батьком, своєчасна оплата за навчання, звіти успішності).

Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунково-платіжними відомостями працівника за період квітень-серпень 2022 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася (т.1 а.с.95-109).

Таким чином, з Полтавського фахового кооперативного коледжу підлягає стягненню заробітна плата за період з 11.04.2022 по 31.08.2022 у розмірі 22982,14 грн. (4875 (посадовий оклад)х5).

На підставі викладеного, суд приходитьдо висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнути з Полтавського фахового кооперативного коледжу, на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в розмірі 22892 грн. 14 коп., котра не була виплачена безпідставно.

Підпунктом 1.7 пункту 1 розділу 1 статуту Полтавського фахового кооперативного коледжу, затвердженого постановою правління Полтавської обласної спілки споживчих товариств від 03.03.2021 за №6, визначено організаційно правову форму коледжу як приватна організація (установа, заклад) (а.с.87, 188-217).

Основним видом діяльності Полтавського фахового кооперативного коледжу є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти (п.п.1.10 п.1 розділу 1 Статуту (а.с.87, 188-217).

Частиною першою та третьою статті 32 Закону України від 06.06.2019 №2745-УШ «Про фахову передвищу освіту» встановлено, що основними структурними підрозділами закладів фахової передвищої освіти є відділення, циклові комісії, бібліотека, лабораторії, навчально-виробничі майстерні та інші підрозділи, а структура закладу фахової передвищої освіти, статус і функції його структурних підрозділів визначаються установчими документами закладу фахової передвищої освіти та положеннями про відповідні структурні підрозділи. При цьому, структура закладу фахової передвищої освіти, що не є бюджетною установою, може визначатися установчими документами закладу без дотриманням вимог зазначеної статті.

Відповідно до п.4.29 Статуту Полтавського фахового кооперативного коледжу, затвердженого постановою правління Полтавської обласної спілки споживчих товариств від 03.03.2021 №6, визначено, що основними посадами педагогічних працівників коледжу є : директор коледжу; заступник директора коледжу; завідувач відділенням; голова циклової комісії; викладач, старший викладач; методист; завідувач навчально-виробничої практики; керівник фізичного виховання; завідувач навчально-методичного кабінету, завідувач навчальної (навчально-виробничої) лабораторії, завідувач навчальної (навчально-виробничої) майстерні; майстер виробничого навчання; вихователь (т.2 а.с.188-217).

Починаючи з 31.05.2018 ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача лабораторії Полтавського фахового кооперативного коледжу «Кухня-лабораторія», яка відповідно до п. 4.29 Статуту навчального закладу не відноситься до переліку посад педагогічних працівників.

Посадовою інструкцією Полтавського фахового кооперативного коледжу посаду завідувача лабораторії Полтавського фахового кооперативного коледжу «Кухня-лабораторія» віднесено до категорії «фахівці», що виключає застосування положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» №963 від 14.06.2000 (зі змінами та доповненнями) (а.с.51, 52).

Відповідно до абзацу 1-3 Постанови №963, визначальним елементом для посади педагогічного працівника є зазначення у назві самої посади слова «навчальний», «виховний», «навчально-виховний», «методичний», «навчально-методичний», «навчально-виробничий», «викладач», «вчитель», «методист», тощо.

Тобто безпосереднє означення педагогічної функції у самій посаді працівника є ознакою того, що така посада відноситься до категорії педагогічних посад. І відповідно, педагогічні функції мають бути відображені в посадовій інструкції конкретного педагогічного працівника.

Поняття «класне керівництво» відсутнє у Полтавському фаховому кооперативному коледжі, як вищому навчальному закладі передвищоїфахової освіти, натомість існує поняття академічної групи.

Даний факт підтверджується положеннями ЗУ «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019 №2745-VIII(зі змінами та доповненнями).

Частиною 3 ст. 2 ЗУ №2745-VIII, визначено, що заклад фахової передвищої освіти має право самостійно ухвалювати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної законодавством та установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством.

Полтавський фаховий кооперативний коледж є закладом фахової передвищої освіти приватної форми власності і згідно з ч. 1 ст. 32 ЗУ №2745-VIII, структура закладу фахової передвищої освіти, статус і функції його структурних підрозділів визначаються установчими документами закладу фахової передвищої освіти та положеннями про відповідні структурні підрозділи. Структура закладу фахової передвищої освіти, що не є бюджетною установою, може визначатися установчими документами закладу без дотримання вимог цієї статті.

Відповідно питання оплати праці найманих працівників навчального закладу вирішуються в тому числі на підставі чинних локальних нормативних актів, таких як Колективний договір, Положення про оплату праці, тощо.

Згідно з розділом 3 Положення про оплату праці працівників Полтавського фахового кооперативного коледжу, яке є додатком 1 до Колективного договору на 2021-2023 рр. встановлено місячну доплату у розмірі 200 грн. за керівництво академічною групою. В попередній редакції Колективного договору Полтавського кооперативного коледжу Полтавської ООС за період: 2017-2019 рр. була передбачена доплата у тому ж розмірі, що й у чинній редакції Колективного договору Полтавського фахового кооперативного коледжу з визначенням доплати «за класне керівництво» (розділ 3 п. 3.2 Положення про оплату праці працівників Полтавського кооперативного коледжу Полтавської ООС, яке є додатком до Колективного договору).

Проте, в цьому ж розділі Положення про оплату праці працівників, як чинної так і попередньої редакції, зазначено, що ця структурна складова додаткової заробітної плати, яка встановлена локальним нормативним актом, нараховується за наявності коштів та за умов передбачення кошторисом, та може скасовуватись або зменшуватись у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи, порушення трудової дисципліни за рішенням директора коледжу.

Відповідно саме поняття керівництва академічною групою не є формою виконання педагогічної діяльності або викладацьких функцій у будь-якому вигляді, а є лише формою організаційної комунікації працівника навчального закладу з студентами, яка переважно здійснюється в позаурочний час.

Це підтверджується і положеннями ч. 1 ст. 59 ЗУ №2745-VIII, в якій зазначено, що основними посадами педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти є:1) керівник (директор, начальник) закладу фахової передвищої освіти, керівник філії закладу фахової передвищої освіти, керівник структурного підрозділу закладу вищої освіти, іншої юридичної особи, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти;2) заступник керівника (заступник директора, заступник начальника) закладу фахової передвищої освіти, заступник керівника філії закладу фахової передвищої освіти, заступник керівника структурного підрозділу закладу вищої освіти, іншої юридичної особи, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти, діяльність якого безпосередньо пов`язана з освітнім процесом;3) завідувач (начальник) відділення;4) голова циклової комісії;5) викладач, старший викладач;6) методист;7) завідувач навчально-виробничої практики;8) керівник фізичного виховання;9) завідувач навчально-методичного кабінету, завідувач навчальної (навчально-виробничої) лабораторії, завідувач навчальної (навчально-виробничої) майстерні;10) майстер виробничого навчання;11) вихователь.

Таким чином, посилання позивача на нібито невиплату їй доплати за класне керівництво у розмірі 20% посадового окладу є безпідставним і таким, що не відповідає положенням внутрішніх нормативних (локальних) актів Полтавського фахового кооперативного коледжу на момент виникнення спірних правовідносин.

Посилання ОСОБА_1 на обов`язок навчального закладу нарахувати та виплатити їй доплату за педагогічний стаж у розмірі 30% посадового окладу є абсолютно безпідставним і нормативно необґрунтованим, оскільки у спірному періоді позивач не виконувала педагогічних функцій та не займала відповідної педагогічної посади, визначені внутрішніми (локальними) нормативними актами.

Згідно з ч. 2 ст. 61 ЗУ «Про освіту», засновник приватного закладу освіти має право встановлювати інші, ніж передбачено цим Законом, розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних і науково-педагогічних працівників. Отримані приватним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти.

Положення ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про освіту» стосуються виключно державних гарантій педагогічним та науково-педагогічним працівникам, частиною яких є допомога на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Посада, яку займала ОСОБА_1 у спірному періоді не має жодного відношення до педагогічної категорії, а тому гарантії ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про освіту» не можуть поширюватись на ОСОБА_1 .

Статут та Колективний договір Полтавського фахового кооперативного коледжу також не містить обов`язку виплачувати працівнику, посада якого відноситься до категорії «Фахівець» допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Як слідує із розрахункових листів, за період 2018-2022 роки, ОСОБА_1 отримувала заробітну плату у повному обсязі з врахуванням всіх передбачених її посадою виплат, в тому числі за наставництво, відповідно до кількості фактично відпрацьованих робочих днів.

Також, згідно з наказом Полтавського фахового кооперативного коледжу №44-К від 29.08.2022 ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувачки лабораторії «Кухня-лабораторія» з 31.08.2022 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України та проведено повний розрахунок при звільненні, зокрема, їй виплачено вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку (4451,16 грн.) та компенсацію за 7 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки (1099,42 грн.) відповідно до ст. 116 Кодексу Законів про працю України (т.1 а.с.54).

Таким чином, будь-яка заборгованість з боку Полтавського фахового кооперативного коледжу відсутня, а посилання позивача на порушення Полтавським фаховим кооперативним коледжем ЗУ «Про оплату праці» безпідставні.

Як слідує із листа Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ/3/675-ЗВ-22 від 07.11.2022 адресованого ОСОБА_1 , щодо можливих порушень законодавства про працю адміністрацією Полтавського фахового кооперативного коледжу в частині надання відпусток, надбавки за педагогічний стаж, допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам, в межах компетенції розглянуло та повідомляють, в тому числі : що адміністрацією Полтавського фахового кооперативного коледжу було надано інформацію, відповідно до якої коледж є закладом фахової передвищої освіти приватної форми власності. Спираючись на галузеве законодавство, зокрема на ст.32 ЗУ «Про фахову передвищу освіту», директор повідомила, що структура закладу фахової передвищої освіти, що не є бюджетною установою, може визначитися установчими документами закладу без дотриманням вимог цієї статті. Коледж приватної форми власності має право утворювати структурні підрозділи та самостійно визначати їх функціональні призначення, зміст діяльності посадових осіб структурних підрозділів. У Статуті коледжу міститься вичерпний перелік навчальних структурних підрозділів, трудова діяльність в яких є педагогічною діяльністю та/або прирівняна до педагогічної діяльності. Також Статут коледжу містить вичерпний перелік посад педагогічних працівників. Відповідно посада завідувача лабораторії «Кухня-лабораторія» не є педагогічною (т.1 а.с.55, 56).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавського фахового кооперативного коледжу про стягнення матеріальної допомогина оздоровлення,заборгованості задоплатами,заборгованості знадбавки,компенсації завідпустку.Оскільки,у спірному періоді позивач не виконувала педагогічних функцій та не займала відповідної педагогічної посади, визначеної внутрішніми (локальними) нормативними актами Полтавського фахового кооперативного коледжу на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до положеньст.1167 ЦК Україникомпенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

На підставіст.237-1 КЗпП України,позивач має право на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням моральної шкоди, слід мати на увазі, що винна у заподіянні цієї шкоди особа може бути звільнена від обов`язку відшкодування тільки за умови,якщо вона доведе відсутність своєї вини(умислу або необережності).

Згідно п.3 постанови Пленуму ВСУПро судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодивід 31.03.1995 (з подальшими змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) особи, та за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (п.7 постанови).

На підставі викладеного, суд вважає, що діями відповідача у вигляді не виплати заробітної плати з 11.04.2022 по 31.08.2022 було завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях внаслідок незаконних дій щодо позивача зі сторони відповідача, а саме не виплаті належних сум при звільненні, втраті через це нормальних життєвих зв`язків, а тому, враховуючи розмір заборгованості, тривалість порушення права особи на оплату праці, виходячи з принципу об`єктивності, засадрозумності, справедливості та доцільності, необхідно визначити її розмір у сумі 1000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано : договір про надання правничої допомоги №01-21/11/22 від 21.11.2022; акт виконаних робіт №1 від 07.12.2022 наданої правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги №01-21/11/22 від 21.11.2022; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом; квитанцію №0.0.2760906491.1 від 01.12.2022; квитанцію №0.02795475927.1 від 27.12.2022; квитанцію №0.0.2832900652.1 від 24.01.2023 (т.1 а.с.223-230, т.2 а.с.72).

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України : витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про стягнення судових витрат напрофесійну правничудопомогу пропорційнодо задоволенихпозовних вимог(8150х4задоволені позовнівимоги)у розмірі2040 грн.

Судові витрати у справі сплачені позивачем при подачі позовної заяв до суду складають 3136,60 грн. (992,40+1073,60+1073,60) (т.1 а.с.26, т.2 а.с.74).

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також стягнути з Полтавського фахового кооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Судові витрати у розмірі 2066 грн. віднести на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81,130, 131, 141, 229, 263, 354, 430 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов адвоката Панченко Олени Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Полтавського фахового кооперативного коледжу про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, заборгованості за доплатами, заборгованості з надбавки, компенсації за відпустку, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Змінити наказ Полтавського фахового кооперативного коледжу від 31 березня 2022 року № 5 Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 з : надати ОСОБА_1 , завідувачці лабораторії «Кухні-лабораторія», відпустку без збереження заробітної плати протягом дії воєнного стану з 01 квітня 2022 року на : надати ОСОБА_1 , завідувачці лабораторії «Кухні-лабораторія», відпустку без збереження заробітної плати з 01 квітня 2022 року по 08 квітня 2022 року.

Стягнути зПолтавського фаховогокооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , заробітну плату за період з 11 квітня 2022 року по 31 серпня 2022 року в розмірі 22 982 (двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок з утриманням податків та обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб.

Відшкодувати Полтавськомуфаховому кооперативномуколеджу,код ЄДРПОУ01788094 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована - АДРЕСА_2 (одна тисяча) гривень 00 копійок моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути зПолтавського фаховогокооперативного коледжу на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок, за правничу допомогу - 2040 (дві тисячі сорок) гривень.

Судові витрати в розмірі 2066 (дві тисячі шістдесят шість) гривень віднести на користь держави.

Складання повного тексту рішення відкладено на 09 (дев`ять) днів 20 жовтня 2023 року.

Позивач громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Полтавський фаховий кооперативний коледж, місцезнаходження 3600, місто Полтава, вулиця небесної Сотні, 9/17, код ЄДРПОУ 01788094.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справиможуть отриматиінформацію уданій справіна офіційномувебпорталі судовоївлади Україниза веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2023 року.

Суддя І.О.Блажко