Рішення

від 08.11.2007 по справі 9/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/269

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.11.07 р.                                                                               Справа № 9/269                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Корпорації „Індустріальна Спілка Донбасу”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройтранс-Авто” м.Донецьк

про: стягнення 4 565грн.04коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Рисс М.О. – довіреність №198/2006 від 25.09.2006р. (юрисконсульт);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Корпорація „Індустріальна Спілка Донбасу”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройтранс-Авто”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4 565грн.04коп., яка складається з суми передоплати в розмірі 4194грн.72коп., суми пені в розмірі 161грн.68коп., 3% річних в розмірі 30грн.26коп. та індексу інфляції в сумі 178грн.38коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №2002-071/1пст від 04.02.2002р., рахунок-фактуру №12 від 31.10.2006р., платіжне доручення №1363 від 02.11.2006р., накладну №10 від 12.11.2006р., лист №337/51-с від 04.06.2007р., претензія №337/78с від 27.07.2007р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 17.00.2007р., заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/3012 від 27.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройтранс-Авто”, м.Донецьк станом на 27.09.2007р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

04.02.2002р. між Корпорацією „Індустріальна Спілка Донбасу” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стройтранс-Авто” був укладений договір №2002-071/1пст, відповідно до якого постачальник (відповідач) зобов`язується поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за договором здійснюються шляхом 50% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника, інші 50% - по факту поставки товару.

31.10.2006р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №12 за поставку бетону в кількості 20 куб.м. на загальну суму 9 321грн.60коп.

Згідно з п.6.1 договору та зазначеним рахунком-фактурою позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 9 321грн.60коп., що підтверджується платіжним дорученням №1363 від 02.11.2006р., копія якого наявна в матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідач поставив бетон в кількості 11 куб.м. на загальну суму 5 126грн.88коп., що підтверджується накладною №10 від 12.11.2006р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств.

Таким чином, позивач зазначає, що ТОВ „Стройтранс-Авто” недопоставило бетон в кількості 9 куб.м. на загальну суму 4 194грн.72коп.

Відповідно до ч.2.ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписом ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Листом №337/51-с від 04.06.2007р. позивач просив відповідача повернути сплачену за недопоставлений товар грошову суму в строк до 15.06.2007р. Даний лист був залишений відповідачем без відповіді.

27.07.2007р. позивач направив на адресу відповідача претензію №337/78с з вимогою погасити виникнену заборгованість. Однак дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, здійснивши передоплату за поставлений товар, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалами від 09.10.2007р. та 25.10.2007р. господарський суд зобов`язав відповідача надати письмові пояснення з приводу наявності рахунку-фактури №12 від 31.10.2006р., з приводу отримання грошових коштів за платіжним дорученням №1363 від 02.11.2006р.

Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Крім того, для всебічного та об`єктивного розгляду справи, листами від 09.10.2007р. та 25.10.2007р. господарський суд звернувся до Петровського АКБ „Укрсоцбанку” м.Донецька з вимогою надати відомості про зарахування на рахунок відповідача грошових коштів, відповідно до платіжного доручення №1363 від 02.11.2006р. на суму 9 321грн.60коп.

01.11.2007р. на адресу господарського суду надійшла відповідь від Петровського АКБ „Укрсоцбанку” м.Донецька, відповідно до якої банк підтверджує, що 02.11.2006р. згідно платіжного доручення №1363  Товариству з обмеженою відповідальністю „Стройтранс-Авто” були зараховані кошти в сумі 9 321грн.60коп. від Корпорації „Індустріальна Спілка Донбасу” за бетон згідно рахунку №12 від 31.10.2006р., в т.ч. ПДВ – 1 553грн.60коп.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача повернення передоплати за договором №2002-071/1 від 04.02.2002р. в розмірі 4194грн.72коп., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення суми передоплати в розмірі 4 194грн.72коп. є обґрунтованими, доведеними належними чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Аналогічно, п.1 ст.230 господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2 договору прострочення оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнути пеню (штрафну неустойку) з винної сторони із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки листом №337/51-с від 04.06.2007р. позивач просив відповідача повернути сплачену за недопоставлений товар грошову суму в строк до 15.06.2007р., то сума пені повинна нараховуватись з 16.06.2007р.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір пені за період прострочення з 16.06.2007р. по 12.09.2007р. (88 днів прострочення) складає суму в розмірі 161грн.68коп.

З огляду на вищезазначене, розглянувши розрахунок позивача, враховуючи наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми пені в розмірі 161грн.68коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума збільшення боргу внаслідок інфляції становить 178грн.38коп. (за період прострочення з 16.06.2007р. по 12.09.2007р.) та сума 3% річних – 30грн.26коп. (за період прострочення з 16.06.2007р. по 12.09.2007р.).

Розглянувши розрахунок позивача, з огляду на наявність заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 178грн.38коп. та 3% річних в розмірі 30грн.26коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст., 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 670, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позов Корпорації „Індустріальна Спілка Донбасу”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройтранс-Авто”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4 565грн.04коп., яка складається з суми передоплати в розмірі 4194грн.72коп., суми пені в розмірі 161грн.68коп., 3% річних в розмірі 30грн.26коп. та індексу інфляції в сумі 178грн.38коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройтранс-Авто” (за адресою: Брикетна фабрика, м.Донецьк, 83046, р/р 26008225009541 в Петровському АКБ Укрсоцбанку м.Донецька, МФО 335214, код ЄДРПОУ 31420155) на користь Корпорації „Індустріальна Спілка Донбасу” (за адресою: вул.Щорса, 48, м.Донецьк, 83050, р/р 26002959676056 в філії ЗАТ „Перший Український Міжнародний Банк” в м.Донецьку, МФО 335537, код ЄДРПОУ 24068988) суму передоплати в розмірі 4 194грн.72коп., суму пені в розмірі 161грн.68коп., 3% річних в розмірі 30грн.26коп. та суму індексу інфляції в розмірі 178грн.38коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 08.11.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Марченко О.А.